Війна і правосуддя

Звіт – Право на правду

Zvit_MIPL_25-05-20 

Автори звіту “Право на правду. Висвітлення судових процесів, пов’язаних зі збройним конфліктом в Україні” зробили 5 важливих висновків про те, чому сотні судових справ про війну, які слухаються національними судами, практично не висвітлюються українськими медіа.
Власне ці висновки були озвучені на дискусії “Чому ми так мало знаємо про суди, пов’язані з війною?”, під час якої було презентовано звіт.
Написання звіту автори почали зі збору статистичних даних щодо проваджень, пов’язаних з конфліктом. Як виявилося, отримати таку інформацію не так і просто.
“Для публічності цих судових процесів є дуже важливим виокремлення тих проваджень, які стосуються збройного конфлікту, – говорить співавтор звіту Сергій Буров. – Ми надіслали запити до обласних прокуратур з дуже простим питанням: “Скажіть, будь ласка, скільки є проваджень по статтях ККУ, які стосуються злочинів, що можуть бути пов’язаними зі збройним конфліктом?” З відповідей прокуратури виявилося, що такі провадження спеціально не виокремлюються. А статистична звітність рахує правопорушення, а не провадження. На нашу думку, це є прогалиною з точки зору публічності і висвітлення, адже громадян будуть цікавити історії, долі, що ховаються за провадженням, а не кількість правопорушень”.
Проте, є й інші причини, чому журналісти не поспішають на такі суди, навіть знаючи про цікаві і важливі історії, що розглядатимуться у рамках провадження.
Співавторка звіту Дар’я Свиридова розповідає: “Ми говорили з редакторами, журналістами й інтернет-видань, і телевізійних каналів, які формують політику медіа. Мені здається, що кожен з них сказав, що основним демотивуючим фактором у висвітленні судів, пов’язаних з війною, є те, що це вимагає дуже багато ресурсів. Це дуже довготривалі судові процеси. Зробити один сюжет – іноді треба посилати журналіста на судовий процес протягом року щотижня. Жодне ЗМІ не може собі цього дозволити. Дуже часто судові засідання переносяться, а якщо ще й журналіст їхав на засідання з Києва в регіон, витрачав ресурс, а повертається без сюжету. Ще одна проблема в доступності і зрозумілості того, що говорить суд. Журналістам часто складно перекладати на людську мову ці юридичні терміни, за якими насправді камуфлюються важливі події”.
Одним із важливих висновків звіту є те, що “існує висока потреба у розвитку судової журналістики, програмах підготовки журналістів щодо висвітлення судових процесів та врахування специфіки справ, пов’язаних зі збройним конфліктом. Рівень підготовки суддів, адвокатів та прокурорів щодо розгляду справ у зв’язку зі збройним конфліктом, а також спроможністю будувати комунікацію щодо ходу та результатів розгляду такої категорії справ досі є недостатнім”.
“Моїм побажанням було б, щоб комунікацію по таких складних резонансних злочинах журналісти використовували і з просвітницькою метою. Мало сказати, що слухається така-то справа, хто підсудний, хто прокурор. Потрібно пояснювати, що відбувається, що, наприклад, обирається запобіжний захід, а запобіжний захід – це не вирок… Тобто журналістські матеріали мають піднімати розуміння широким загалом того, як здійснюється правосуддя”, – говорить Роман Романов, директор Програми “Права людини та правосуддя” Міжнародний фонд “Відродження”.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Війна і правосуддя
“Світ бореться не просто за суверенітет України, а за дотримання принципу світового порядку”, — Марк Елліс

Марк Елліс, виконавчий директор Міжнародної асоціації юристів — про ідею трибуналу для найвищого політичного і військового керівництва Росії, про розгляд справ щодо війни в українських судах і підтримку міжнародної спільноти

23 Березня 2023

Війна і правосуддя
Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт Володимира Путіна і Марії Львової-Бєлової

МКС зазначає, що має розумні підстави вважати, що Путін несе індивідуальну кримінальну відповідальність за воєнні злочини у вигляді незаконної депортації і переміщення дітей із окупованих територій України до Росії.

17 Березня 2023

Війна і правосуддя
Що зафіксовано у звіті Незалежної комісії ООН з розслідування порушень в Україні: МІПЛ публікує переклад документа

З огляду на суспільний резонанс, спровокований тим, що у звіті немає заяви про геноцид українців, Медійна ініціатива за права людини вирішила оприлюднити переклад документа.

17 Березня 2023

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Насильницькі зникнення
Зниклі на Київщині. Історії трьох чоловіків, яких вважають зниклими безвісти

За офіційними даними влади, внаслідок російського вторгнення лише у Київській області 283 особи вважаються зниклими безвісти. Ірина […]

Вчора

У медіа
Воєнний злочин може бути ексцесом виконавця. Злочини проти людяності і геноцид — це вже планування

В інтерв’ю Громадському радіо Андрій Яковлєв, юрист і експерт МІПЛ, пояснює, що означає ордер Міжнародного кримінального суду на арешт Путіна і чому суд зачепився за депортацію дітей, а не за інші злочини Російської Федерації в Україні.

Вчора

“Ти Микитина дівчина? Ходімо за мною”. Як росіяни викрали Микиту Бузінова з Чернігівщини

У березні минулого року під час окупації Чернігівщини Микиту вивезли в невідомому напрямку. Лише через дев’ять місяців його близькі дізналися, що Микиту можуть утримувати в СІЗО Бєлгорода.

23 Березня 2023

Більше публікацій