Send Lette
Насильницькі зникнення

“15 років позбавлення волі для нього — смертний вирок”. Де росіяни тримають і за що “судять” автоінструктора Сергія Котова з Олешок

Олешки — місто на лівобережжі Херсонщини, яке від початку повномасштабного вторгнення РФ і донині перебуває в окупації. Як і в інших захоплених населених пунктах України, росіяни одразу почали викрадати місцевих, катувати їх та незаконно утримувати. Одним із тих, кого забрали з власної домівки, став автоінструктор Сергій Котов. Уже понад два роки росіяни утримують його у неволі, а нещодавно “засудили” до 15 років позбавлення волі нібито за шпигунство.

Били електрошокером і виводили на розстріл

Озброєні росіяни вдерлися до будинку родини Котових 7 квітня 2022 року. Сергія, його дружину та неповнолітню доньку розвели по різних кімнатах, почали обшукувати помешкання і допитувати чоловіка. Котова окупанти вивезли у невідомому напрямку. Понад рік рідні Сергія не мали з ним жодного зв’язку, а про місце перебування та стан чоловіка дізнавалися від звільнених полонених.

Російські військові затримали Сергія Котова 7 квітня 2022 року в Олешках, що на лівобережжі Херсонщини

Уже згодом донька Вікторія дізналася, що після викрадення його незаконно тримали в захопленій росіянами будівлі СБУ Херсона. Коли Котова туди привезли, знайомий голос сказав: “Привєт, Сєрьога!” Але хто це був, чоловік не знає, оскільки був із зав’язаними очима. У будівлі СБУ він побачив, що росіяни катували цивільного через відео про те, як евакуюватися з Олешок, яке зʼявилось у мережі. Хлопця били, одягали на голову пакет і випускали звідти повітря. Коли Котов спробував за нього заступитися, окупанти стали знущатись і з нього.

— Били електрошокером, по голові, по ребрах. Старший серед загарбників сказав: “Усе, на розстріл його”, — переповідає Вікторія батькові слова.

Коли чоловіка повели нібито розстрілювати, знайомий голос спитав: “Ну что, Кот, вспомніл?”. Вікторія зауважує, що так її батька називають лише близькі. 

У Херсоні мого батька ставили на розстріл і стріляли над вухом, врешті в нього стався напад панкреатиту. Тато почав блювати і просити лікаря. Його притягли на двір, дали води, вийшов їхній лікар. Батька затягли в будівлю, поставили йому крапельниці. Наступного дня знову стали водити на допити.

Затримання Сергія Котова. Відео з російського телеграм-каналу

Так тривало три дні, а 10 квітня Сергія Котова вивезли до СІЗО № 1 міста Сімферополя АР Крим. У жовтні 2022 року багатьох цивільних утримуваних перевели до СІЗО №2 в тому ж місті.

Схуд на 20 кг — просто скелет

У Сімферополі Сергія тримали у чотиримісних камерах із іншими цивільними. В камеру до чоловіка часто кидали тих, хто не пройшов фільтраційну перевірку на кордоні Херсонської області та АР Крим і, на думку окупантів, потребував додаткових допитів та перевірок.  У тих, хто туди потрапляв, сканували телефони, брали відбитки пальців, перевіряли на детекторі брехні. У СІЗО здоров’я Котова значно погіршилося. Дались в знаки жахливе харчування та відсутність стабільного лікування від панкреатиту.

— У нього блювота, їсти не може нічого. Він схуд на 20 кг. Ми були в цілковитому шоці, адже раніше мій батько активно займався спортом. 90 кг був, а тут бачимо просто скелет якийсь, — розповідає Вікторія.

До затримання Сергій Котов активно займався спортом та важив під 90 кілограм. На фото чоловік під час ув’язнення, 11 травня 2023 року

Ставлення до в’язнів у СІЗО залежало від наглядачів і їхнього настрою. Деякі співробітники били людей електрошокером. Прогулянки тривали іноді п’ять, іноді 30 хвилин. Деякі заручники виходили на прогулянки в літньому одязі та взутті в холодну погоду, тому що іншого просто не мали. У камерах — цілодобовий відеонагляд. Удень наглядачі забороняли навіть сидіти на ліжку, змушували співати російський гімн.

До травня 2023 року Сергій Котов рік і місяць перебував у статусі інкомунікадо, рідні не отримували про нього жодної інформації. А тоді його почали “судити” нібито за шпигунство. Сергій записав аудіозвернення, у якому розповів, що переніс операції на нозі, має остеомієліт (хворобу кісток), тому пересувається на милицях, змушений регулярно вживати ліки. Також у нього гепатит C, грижі, хронічний панкреатит. У зверненні Котов закликав українську владу сприяти його якнайшвидшому звільненню.

У вересні чоловікові оголосили “вирок” — 15 років позбавлення волі.

— Із хворобами мого батька це смертний вирок, — наголошує його донька.

Вона розповідає, що під час так званого судового процесу над Сергієм натрапила на адвоката-шахрая. Олексій Сазонов — родом із Харкова, але мешкає в Сімферополі, має українське та російське громадянства. За договором із Вікторією він мав захищати її батька на всіх засіданнях. Натомість адвокат не цікавився станом здоров’я й умовами утримання свого підзахисного, приходив до Сергія лише тоді, коли його викликали. Згодом Сазонов уклав із Котовим нову угоду, за якою не зобов’язувався його захищати, якщо “слухання” стосуватимуться держтаємниці. Вікторія зазначає: угоду з нею адвокат розірвав без її відома. За свою роботу Сазонов уже отримав $5000.

Сергій Котов (ліворуч) за ґратами

13 лютого 2024 року відбувся так званий “апеляційний суд”, на якому вирок Сергієві не змінили. Нині родина подала касаційну скаргу на це “рішення”. Рідні Сергія не знають ні імен суддів і прокурорів, ні деталей засідання, тому що росіяни все засекретили. Відомо лише, що чоловік своєї вини не визнає.

Незаконне етапування до РФ: де зараз Сергій Котов?

У квітні Сергія Котова незаконно етапували в Росію. За півтора місяця він побував у Краснодарі, селищі Двобратське Краснодарського краю, Волгограді й Ульяновську. Усі півтора місяця його годували лише сухпайками.

— В Ульяновську було дуже холодно, вони там спали у двох штанях, куртці, батько захворів дуже, йому почали давати таблетки від туберкульозу, — розповідає Вікторія.

Під час етапування родичі могли надсилати Сергієві передачі з одягом, засобами особистої гігієни та їжею. Нині Котов перебуває в карантинній камері виправної колонії № 23 села Кам’янське Саратовської області. Разом зі ще дев’ятьма цивільними й військовими українцями Сергій чекає, коли його переведуть у барак відбувати незаконне покарання. За словами Вікторії, її батька, ймовірно, триматимуть із людьми, які теж мають інвалідність. Зараз вона звертається до Міжнародного комітету Червоного Хреста, щоб отримати офіційне підтвердження того, що Росія утримує Сергія Котова.

Цей матеріал підготовлено за підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів.
Марина Кулініч, журналістка МІПЛ
0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Насильницькі зникнення
До України повернули десятьох цивільних українців, затриманих на ТОТ: хто вони та за що опинилися за ґратами окупантів

Ввечері 28 червня стало відомо, що до України повернули 10 цивільних українців. Дехто із них чекав на звільнення понад шість років. Медійна ініціатива за права людини розповідає історії їхнього затримання та увʼязнення. 

1 Липня 2024

Росія застосовує нову практику переслідування українців в окупації. Тепер їх не завжди одразу везуть на підвал, а спершу бʼють вдома

Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні у березні 2024 року опублікувала звіт про російську окупацію. У ньому сказано, що люди, які живуть в окупації, стикаються із постійною загрозою насильства, затримання і незаконного покарання. МІПЛ задокументувала нові свідчення потерпілих в окупації.

28 Червня 2024

Аналітика
Насильницькі зникнення: національна практика v. міжнародні стандарти

Проблема насильницьких зникнень набула нового значення для України через умови триваючого збройного конфлікту на її території. Починаючи з 2014 року, з окупації Кримського півострова та збройного протистояння у межах окремих районів у Донецькій та Луганській областях, правоохоронні органи України фіксували випадки зникнень та затримань осіб на території, яка перебувала під контролем РФ. Такі ж випадки продовжують документувати і після повномасштабного вторгнення РФ на територію України.

15 Червня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
“Я не асоціююся з підзахисним — я потрібна для балансу правосуддя і справедливості”, — адвокатка російських військових

Юлія Шуляк — українська адвокатка, яка представляє в суді російських військових, яких обвинувачують у воєнних злочинах. В інтерв’ю МІПЛ адвокатка розповідає про досвід роботи з воєнними злочинами, виклики заочного процесу, вплив міжнародного освітнього проєкту на її бачення власної роботи та суспільний осуд.

19 Липня 2024

Війна і правосуддя
Роздроблені справи як системна проблема. МІПЛ проаналізувала останні судові вироки росіянам за воєнні злочини

Порівняно з попередніми вироками, у червневих судді скорочували контекстуальну частину, яка підтверджує, що злочин скоїли в умовах війни. Читати та розуміти такі вироки значно простіше. Водночас помітна системна проблема — кожен вирок здебільшого присвячений одному обвинуваченому, хоча злочин вчинили кілька людей. Детальніше — в аналітиці МІПЛ. 

18 Липня 2024

Аналітика
Катування українців — це державна політика Росії. Правозахисники розкрили нові подробиці жорстоких тортур цивільних

Систематичні та поширені практики свавільних затримань, катувань, насильницьких зникнень, сексуального насильства, фільтрації та пов'язаних з ними злочинів проти українських цивільних осіб на підконтрольних Росії територіях можуть становити злочини проти людяності.

18 Липня 2024

Більше публікацій