Send Lette
Адвокація

ОБСЄ підтримала заклик МІПЛ запустити Московський механізм щодо українських цивільних заручників

Сьогодні ОБСЄ запустила Московський механізм щодо свавільного позбавлення свободи українських цивільних громадян Російською Федерацією. Це означає, що вже найближчим часом група незалежних міжнародних експертів розпочне розслідування злочинів, які вчиняє Росія щодо цивільних українців. У широкому мандаті місії — встановити факти позбавлення свободи на окупованих територіях і дослідити супровідні злочини, такі як катування чи нелюдське поводження. Підготовлений за результатами розслідування звіт стане важливим інструментом документування і доведення злочинів Росії на міжнародному рівні.

Запуск Московського механізму щодо переслідуваних Росією цивільних українців — це в тому числі результат зусиль півторарічної адвокаційної роботи МІПЛ і українських дипломатів в ОБСЄ. Перший захід із цього приводу ми провели 27 червня 2022 року. Уже тоді МІПЛ разом із партнерами з Коаліції “Україна. Пʼята ранку” акцентувала увагу ОБСЄ на системності злочинних практик, які Росія застосовує до цивільних українців на окупованих нею територіях, що за сукупністю ознак може свідчити про злочин проти людяності.

Твіти міжнародних партнерів та МІПЛ після наших заходів в ОБСЄ

Відтоді ми провели близько десяти спеціальних заходів в ОБСЄ, зокрема щодо масової фільтрації, полонених жінок, свавільних затримань і катувань цивільних. Під час зустрічей із делегаціями країн-учасниць ОБСЄ ми разом із потерпілими розповідали про міжнародні злочини, які вчиняє Росія, і ділилися з ними задокументованими свідченнями.

До кожного заходу МІПЛ готувала аналіз і оновлення задокументованих даних. Однією зі знакових стала презентація в травні 2023 року звіту про місця утримання Росією цивільних українців. У ньому систематизовано дані про понад 100 пунктів незаконного утримання українців у Росії, Білорусі і на тимчасово окупованих територіях України. МІПЛ також створила інтерактивну онлайн-мапу цих місць.

Рік тому разом із організаціями Коаліції “Україна. П’ята ранку” ми розробили потенційні механізми звільнення цивільних заручників, яких утримує РФ. Одним із них є запуск Московського механізму ОБСЄ. З того часу команда МІПЛ провела десятки публічних і непублічних зустрічей на національному і міжнародному рівнях, де наголошувала на важливості Московського механізму як інструменту незалежного документування злочинів Росії проти цивільних українців. Паралельно ми запустили інформаційну кампанію Release Hostages: A Demand for Freedom Campaign, аби привернути увагу світу до проблеми утримання Російською Федерацією цивільних громадян України.

Портрети цивільних заручників, опубліковані в рамках кампанії МІПЛ Release Hostages: A Demand for Freedom Campaign

Важливим етапом адвокаційної роботи МІПЛ стало проведення сайдівенту під час 30-го щорічного засідання Ради міністрів ОБСЄ в Скопʼє. Так, 1 грудня 2023 року разом із 41 країною-членом ОБСЕ МІПЛ організувала захід, який називався “У тіні російської окупації: як забезпечити притягнення до відповідальності та повернення цивільних заручників”. На цій зустрічі Ольга Решетилова, голова МІПЛ, заявила:

— Немає жодного механізму, як отримати доступ до місць, де перебувають цивільні заручники. Ми закликаємо міжнародну спільноту знайти інструмент звільнення цих людей або, щонайменше, забезпечити моніторинг місць утримання. Ми також закликаємо ОБСЄ запустити Московський механізм щодо переслідування та захоплення цивільного населення Росією на окупованих територіях України.

Саме тоді, у Скопʼє, про можливий запуск Московського механізму щодо переслідування Росією цивільних українців вголос заговорила не лише МІПЛ, а й представники десятків країн-учасниць ОБСЄ, зокрема Буяр Османі, міністр закордонних справ Північної Македонії, який на той час головував в ОБСЄ. Він сказав:

— Справа викрадених цивільних осіб залишається пріоритетом для головування Північної Македонії в ОБСЄ. І ми повністю підтримуємо розробку нових міжнародних інструментів для забезпечення безпечного повернення цивільних осіб, а також притягнення винних до відповідальності у разі порушення міжнародного права.

За кілька тижнів потому Генасамблея ООН ухвалила резолюцію про ситуацію з правами людини на тимчасово окупованих територіях України. І в ній вперше було заявлено про свавільні затримання і утримання Росією цивільних заручників — проблеми, на розвʼязанні якої МІПЛ наголошувала і в ООН, і в ОБСЄ. Показово, що до цього ООН не згадувала про цивільних заручників у контексті збройної агресії Росії проти України.

Сайдівент МІПЛ “У тіні російської окупації: як забезпечити притягнення до відповідальності та повернення цивільних заручників” під час 30-го щорічного засідання Ради міністрів ОБСЄ, Скопʼє

Кожен захід МІПЛ в ОБСЄ супроводжувався потужною підтримкою Постійного Представництва України у Відні, а також Місіями США, ЄС і Великобританії в ОБСЄ. Ми надзвичайно вдячні Представництвам Ірландії, Канади, Франції, Мальти, Швеції, Норвегії, Польщі та всім 45 країнам, які підтримували нас увесь цей час, доклали зусиль та віддали свої голоси за ініціювання Московського механізму щодо переслідування цивільних українців Росією.

Проте потужна адвокаційна кампанія ніколи б не вдалася без мужності потерпілих і свідків, які знаходили у собі сили брати участь у заходах, організованих МІПЛ. Всією командою ми дякуємо вам за співпрацю. 

Із початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну це вже четверта активація цього механізму в контексті порушень Росією прав людини на окупованих нею територіях України. Перші дві стосувалися загальних питань порушення міжнародного гуманітарного права та права прав людини. Третя — про насильницьке переміщенням і депортацію українських дітей до Російської Федерації. Тепер же міжнародні експерти приїдуть в Україну, аби розпочати документування воєнних злочинів РФ проти цивільних українців.

Довідково: Московський механізм це інструмент ОБСЄ, який дозволяє державам-учасницям ОБСЄ звертатися з проханням про створення спеціальної місії незалежних експертів для розслідування конкретного питання або проблеми, пов’язаної з права людини, на своїй території або на території іншої держави-учасниці ОБСЄ. За роки існування Московський механізм активізували 13 разів, осатнній 29 лютого 2024 року для розслідування свавільного позбавлення свободи українських цивільних громадян Російською Федерацією. Московським механізм називається тому, що його затвердили у 1991 році на конференції з людського виміру ОБСЄ, яка проходила саме в Москві.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Адвокація
Чи можуть незахідні країни сприяти відновленню ефективності міжнародних організацій: результати панельної дискусії Crimea Global 2024

У межах Другої міжнародної конференції “Crimea Global. Understanding Ukraine through the South” відбулася друга панельна дискусія “Подолання кризи: роль країн Азії, Африки та Латинської Америки у відновленні ефективності міжнародних організацій та їхньої гуманітарної місії”.

22 Листопада 2024

Адвокація
Україна та незахідні країни мають багато спільних викликів, пов’язаних з Росією — Ольга Решетилова на відкритті Crimea Global

Виклики, що стоять перед Україною та незахідними країнами у зв’язку з Російською агресією багато у чому перетинаються. Про це сказала Ольга Решетилова, голова Медійної ініціативи за права людини, під час свого виступу на відкритті Другої міжнародної конференції «Crimea Global. Understanding Ukraine through the South».

22 Листопада 2024

Адвокація
Систематичне порушення РФ Женевських конвенцій — злочин проти людяності, — правозахисники

Практики жорстокого поводження і порушення прав українських військовополонених Російська Федерація застосовує від початку збройного конфлікту в Україні. З 2014 року методи РФ не змінилися, а стали більш масовими. У такій поведінці росіян простежується державна політика.

21 Листопада 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Військовополонені
Проти України на боці Росії воюють громадяни Ірану, Єгипту, Бразилії, Сомалі, Куби та Шрі-Ланки – Усов

В українському полоні перебувають громадяни дев’яти незахідних країн, які воювали на боці Російської Федерації, і держава-агресорка не зверталася до України, щоб їх повернути. Про це 21 листопада заявив Дмитро Усов, секретар українського Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, під час однієї з панелей конференції Crimea Global 2024.

22 Листопада 2024

Адвокація
Чи можуть незахідні країни сприяти відновленню ефективності міжнародних організацій: результати панельної дискусії Crimea Global 2024

У межах Другої міжнародної конференції “Crimea Global. Understanding Ukraine through the South” відбулася друга панельна дискусія “Подолання кризи: роль країн Азії, Африки та Латинської Америки у відновленні ефективності міжнародних організацій та їхньої гуманітарної місії”.

22 Листопада 2024

Війна і правосуддя
Проведення окупантів на ТЕС, вербування матроса та заклик до геноциду: 77 справ щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує стежити за найрезонанснішими справами війни, які розглядають українські суди. Мова йде про воєнні злочини, колабораціонізм, державну зраду, несанкціоноване поширення інформації про ЗСУ та глорифікацію Росії.

22 Листопада 2024

Більше публікацій