Українські суди масово відмовляють в онлайн-доступі до своїх засідань — МІПЛ презентувала аналітику
Лише три з 45 поданих МІПЛ клопотань про проведення онлайн-трансляцій судів були задоволені. Про це йдеться в аналітиці, яку МІПЛ презентувала сьогодні. Експерти МІПЛ наголошують: відсутність онлайн-доступу до засідань суттєво обмежує можливості громадського моніторингу судів, що критично важливо в умовах війни.
За словами Валерії Рибак, директорки ГО “Вектор прав людини”, перші судові трансляції в Україні почали проводити під час судових процесів, пов’язаних із Революцією Гідності:
— Умови тотальної недовіри до судової влади породили запит на відкритість і доступ до правосуддя. Тоді ми вийшли із пропозицією транслювати судові процеси для журналістів і громадськості. І з цього у 2015 році розпочалася практика. Третього червня у Святошинському суді провели першу онлайн-трансляцію засідання. Медіа були в сусідніх залах, де могли в режимі реального часу спостерігати за тим, як відбувається цей судовий процес.
У YouTube, говорить Рибак, перша онлайн-трансляція суду відбулася 6 липня 2015 року.
На думку Анни Рассамахіної, авторки аналітики і керівниці департаменту Війни та правосуддя МІПЛ, онлайн-трансляції судових засідань є надзвичайно важливими у контексті російсько-української війни. Це повʼязано з тим, що більшість судів щодо воєнних злочинів відбуваються in absentia, тобто без присутності обвинувачених. У таких справах саме громадський контроль підвищує їхню якість і зменшує ризики оскарження таких вироків у міжнародних судах.
В умовах, коли українська судова система розглядає величезну кількість справ, пов’язаних зі збройною агресією Росії проти України, онлайн-трансляції — чи не єдиний ефективний спосіб забезпечити громадський контроль над правосуддям.
З жовтня по грудень 2024 року МІПЛ скерувала до судів 45 клопотань про проведення онлайн-трансляцій засідань. З них 22 суди не розглянули, на 15 клопотань МІПЛ отримала, 5 не задовольнили з незалежних від суду причин. Суди погодили тільки три клопотання МІПЛ, тоді як трансляцію провели лише у двох випадках, тобто у 4% від загальної кількості. Найпоширенішими причинами відмови були “міркування безпеки учасників процесу” та “відсутність громадського інтересу”.
— Очевидний висновок неспростовний: клопотання про онлайн-трансляції переважно відхиляють або взагалі не розглядають. Судді не оцінюють суспільний інтерес справи та не усвідомлюють важливість судової гласності. Це суттєво звужує можливості моніторингу правосуддя в цілому і моніторингу за нашими категоріями злочинів. На нашу думку, це має негативні наслідки для суспільства, — підкреслює Анна Рассамахіна.
Додатково МІПЛ проаналізувала 56 ухвал із реєстру судових рішень про онлайн-трансляції судових засідань у всіх категоріях кримінальних справ. З них суд задовольнив 19, тобто третину.
Детальніше з висновками та рекомендаціями можна ознайомитися в аналітичному брифі МІПЛ “Не становить інтересу. (Не)доступність онлайн-трансляцій судових засідань”.
Анастасія Лоза, комунікаційна менеджерка МІПЛ
Захід відбувся за підтримки проєкту “Трансформаційне відновлення задля безпеки людей в Україні”, що фінансується Урядом Японії та впроваджується Програмою розвитку ООН (ПРООН) в Україні.
