З початку квітня в Росії та на окупованих територіях затримали 7 і засудили 47 українців
Щонайменше сімох цивільних українців затримали і 19 засудили за політичними статтями на окупованих територіях і в Росії у першій половині квітня. За той же час російські репресивні органи затримали 17 і засудили 30 росіян за нібито публічну підтримку або співпрацю зі спецслужбами України.
У порівнянні, ці дані свідчать про непропорційний масштаб репресій на окупованих територіях України, населення яких складає кілька мільйонів, проти близько 140 мільйонів росіян.
Серед затриманих і засуджених законних громадян Росії — щонайменше двоє уродженців України.
Також із 1 по 15 квітня в Росії засудили щонайменше 28 українських військовополонених.
Кампанія проти Молдови
У першій половині квітня на території Росії затримали двох громадян Молдови, які нібито співпрацювали з українськими спецслужбами. 17 квітня ФСБ повідомила про затримання ще одного чоловіка з подвійним громадянством Росії і Молдови за підозрою в участі у підриві в 2024 році автомобіля зрадника України Василя Прозорова, колишнього співробітника СБУ.
Серед “виявлених агентів українських спецслужб” з числа росіян ФСБ назвала електрика, уродженця України Сергія Окрушка і художницю із Самари Ірину Ізмайлову, яких українські спецслужби, як заявляють в Росії, нібито завербували в Молдові. Хоча повідомлення про затримання Ізмайлової і Окрушка на сайті ФСБ з’явилося в квітні, про обох відомо, що їх утримують в ув’язненні з 2023 року.
“ФСБ Росії зазначає, що це вже не перший випадок, коли територія Молдови з потурання місцевої влади використовується українськими спецслужбами для вербування і навчання агентури, постачання її засобами ураження, для подальшого закидання на територію Росії з метою вчинення диверсійно-терористичних актів”, — йдеться в повідомленні.
Все це вказує на те, що Росія розпочала інформаційну кампанію проти Молдови, де у вересні мають відбутися парламентські вибори.
Знову Крим
Про більшість затриманих цивільних українців відомо завдяки постам у проросійському кримському Телеграм-каналі, який спеціалізується на публічних доносах. Імовірно, дійсна кількість затриманих на окупованих територіях більша.
Місце проживання названих ТГ-каналом 23-річної Аліни Івахненко, 24-річного Володимира Усика і 21-річного Антона Сичова не вказано, але логічно припустити, що вони кримчани. Всіх затримали за нібито проукраїнські пости у соціальних мережах і примусили “каятися” перед камерами.
Ще один названий затриманий — 30-річний Ілля Баршивець із Армянська, який нібито передавав інформацію СБУ.
Ще двох неназваних чоловіків затримали на частині Луганщини, окупованій у 2022 році, ще одну, теж неназвану жінку — на окупованій частині Херсонщини.
Один із затриманих чоловіків нібито передавав інформацію СБУ, другий, як можна зрозуміти, раніше нібито воював у складі батальйону “Айдар”. Жінку затримали за нібито переказ коштів на потреби ЗСУ.
Окуповане Запоріжжя — в лідерах за політично мотивованими вироками
Найбільше засуджених цивільних на окупованих територіях України — в Запорізькій області. Там в ув’язнення на тривалі строки відправили Світлану Довгополову, Лілію Качкарьову, Володимира Алдаковського, Вадима Цуркана.
Володимир Алдаковський
Неназваному 21-річному юнаку присудили штраф за “образливі коментарі” про Росію і росіян у Телеграмі.
Ще двом, теж неназваним нібито колишнім військовослужбовцям ЗСУ, “апеляційна інстанція” залишила винесений раніше вирок: 10 і 15 років позбавлення волі. Чоловіків звинуватили в намаганні підірвати блокпост російських військових під окупованим Токмаком.
Довгополову і Качкарьову засудили за переказ грошей на потреби ЗСУ на 14 років увʼязнення. Про Довгополову окремо зазначили, що її син — український військовослужбовець.
Цуркана до 21 року ув’язнення засудили за нібито підготовку підриву авто начальника окупаційної поліції в Кирилівці. Алдаковський нібито теж зберігав вибухівку, про нього сказано, що він входив до складу угруповання, яке координували з України. Чоловіка засудили до 9,5 років.
Засудження ще однієї жінки, 36-річної мешканки Дніпрорудного, на п’ять років ув’язнення могло не мати політичних мотивів. Жінка нібито знайшла в себе вдома під час прибирання гранату РГД-5, яку міг залишити колишній співмешканець. Її засудили за незаконне зберігання і передачу боєприпаса, бо замість того щоб повідомити про знахідку поліцію, вона віддала її приятелю, якого й затримали з цією гранатою.
На окупованій частині Донеччини на шість років ув’язнення засудили неназваного 17-річного підлітка: хлопця звинуватили у “держзраді”. 19-річну Юлію Соколову засудили на девʼять років ув’язнення за “держзраду” і “шпигунство” на окупованій частині Херсонщини.
Також на Херсонщині на три роки запроторили у в’язницю неназвану 52-річну жінку, яка нібито у соцмережах закликала жертвувати гроші на потреби ЗСУ.
На окупованій Луганщині на 17 років ув’язнення засудили 62-річну Олену Іщук, яка нібито співпрацювала з українськими спецслужбами. Там же на 12 років засудили 21-річного Артема Куджанова, про якого МІПЛ писала раніше засудили його батька, Ібрагима Куджанова.
Артема Куджанова
Як Ібрагима Куджанова, за нібито участь у бойових діях у складі батальйону “Айдар” суд у Ростові засудив 31-річного Сергія Косолапа до 18 років ув’язнення.
На 16 років за “шпигунство” засудили 39-річну Анну Базікало на Луганщині. Сергія Солодкого на Херсонщині і Олега Заболотного у Москві засудили на 18 і 25 років відповідно за статтями “шпигунство”, “замах на теракт” і низці інших.
Про Заболотного, який, імовірно, з Харківщини, сказано, що його перекинули на територію Росії для підготовки замаху на російського військовослужбовця. Разом із ним засудили на 19 років росіянина Максима Волгу.
Засудили і двох неназваних кримчан. Одного — за нібито співпрацю з Міноборони України, другого — за нібито заклики до насильства проти росіян. Про першого відомо тільки, що він із Ялти, нібито сам запропонував співпрацю представнику українського Міноборони. Його засудили на п’ять років ув’язнення. Другий, мешканець Феодосійського (Кіровського) району АРК 1976 року народження, отримав “пом’якшений” дворічний строк у колонії-поселенні через слабке здоров’я, дитину на утриманні, визнання провини і перерахування грошей “у благодійні фонди”.
28 “терористів”
Усіх українських військовополонених судили як “терористів”. Серед них — громадянин Грузії Георгій Гоглідзе, військовослужбовець з “Айдару” Вадим Тивоненко, який у серпні 2024 року потрапив у полон під Бахмутом і деякий час вважався зниклим безвісти, і оборонець Маріуполя, “азовець” Артур Ткаченко.
Вадим Тивоненко
Решта — це ті, кого захопили в полон у Курській області: Максим Лебедєв, Сергій Бутенко, Олексій Євсеєв, Олександр Занчук, Роман Гонца, Павло Чорний, Олександр Крамаренко, Руслан Федосеєв, Анатолій Савчук, Євген Бутельський, Дмитро Струтинський, Олексій Поленов, Сергій Єщенко, Віталій Мацегора, Сергій Харсун, Святослав Мельник, Олександр Панов, Денис Калашников, Сергій Стороженко, Олег Острогляд, Олексій Шульковський, Петро Єремей, Борис Николенко, Костянтин Толстиков і Віталій Озимук.
Хроніки абсурду
Серед росіян, про затримання чи засудження яких стало відомо у першій половині квітня, 16 затримали і 29 засудили за підтримку України — переважно через пости у соцмережах або нібито участь чи намірах участі у диверсіях на території Росії. Серед “диверсантів” — кілька підлітків, наймолодшому — 14 років.
Не всіх затриманих і засуджених відправили за ґрати, дехто з них відбувся штрафом і коротким арештом.
Не всі засуджені “диверсанти” в дійсності підтримували Україну: деякі нібито взялися виконувати завдання українських кураторів за гроші або під тиском. Один із засуджених оголосив про бажання приєднатися до бойових дій проти України. Інший, раніше судимий за кримінальними статтями, приставав до ПК “Вагнер” для участі у бойових діях в Україні в обмін на амністію.
Серед найабсурдніших випадків — покарання 2,5 роками колонії двох хлопців 2006 року народження за ролик із розповіддю про російські удари по цивільній інфраструктурі і мешканцях в Україні, який вони записали вдома і виклали у Телеграм-канал із 26 підписниками. Хтось показав ролик директорці їхнього ліцею, яка, своєю чергою, донесла на учнів у поліцію.
Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст необов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.
