Send Lette
Інші воєнні злочини

Воєнні злочини Росії в Макарівській громаді: розстріли, катування і насильницькі зникнення

Масові вбивства цивільного населення військовими РФ відбувалися не тільки в Бучі, Ірпені і Гостомелі, про які писали світові медіа, а й у невеликих населених пунктах. Утім вони здебільшого залишилися поза увагою міжнародної спільноти. Зокрема в Макарівській громаді, що на Київщині, після деокупації виявили 132 тіла просто неба. Переважно це були люди, які намагалися виїхати з окупації. Після ексгумації інших тіл загалом правоохоронці виявили понад двісті загиблих із ознаками катувань. Про це говорили в етері Twitter, який МІПЛ організовує спільно з незалежною журналісткою Ольгою Токарюк.

Під час польової місії кількома селами Макарівської громади журналісти МІПЛ поспілкувалися з очевидцями воєнних злочинів, які вчинили російські військові. Вони розповіли, що в Макарові військові Росії розстрілювали мирне населення, ґвалтували жінок та руйнували цивільну інфраструктуру. Під час етеру це підтвердив заступник селищного голови Макарова Юрій Мілєв.

Зруйнований будинок у Макарові

«Після повернення території громади під контроль українських сил, ми побачили на вулицях багато тіл мирних жителів, – говорить він. – Чимало цивільних були застрелені. Було кілька випадків зґвалтувань жінок. Деяким із них перерізали горло. Їхні тіла навіть не ховали в братських могилах. Їх кинули просто на вулиці».

За словами Юрія Мілєва, не всі тіла ідентифіковані, а ексгумація триває. Серед зруйнованої цивільної інфраструктури – щонайменше 17 шкіл, два садочки та місцева лікарня. Попри це, громада готується до нового навчального року.

Такий вигляд школа має зсередини

«Ми готуємося приймати дітей у садочки та школи в наступному семестрі. Наразі до Макарова вже повернулися 10 тисяч мешканців з 14 тисяч загальної кількості населення селища», – сказав заступник голови Макарова.

У попередніх розслідуваннях МІПЛ писала, що військові РФ викрадали людей з окупованих територій Київської, Чернігівської та Сумської областей. Те саме відбувалося й у Макарові. Один зі звільнених заручників, пан Микола, розповів, що його затримали, попри те що він похилого віку та не має жодного стосунку до української армії. Півтора місяця росіяни утримували його в полоні. Більшість часу – в СІЗО Курська.

Затримуючи мирних жителів, російські військові закидають їм участь у збройному конфлікті та видають їх за комбатантів. У такий спосіб Росія поповнює свій обмінний фонд військовополоненими. Про це сказала координаторка МІПЛ Ольга Решетилова.

«Зараз росіяни стверджують, що у них у полоні близько 6 тисяч українських військових. Але ми розуміємо, що не всі з цих полонених були військовими. Багато з них – мирні мешканці, яких росіяни намагаються представити як комбатантів. Вони розповідають у своїх телеграм-каналах, ніби затримали людей зі зброєю, але це не так. Ми не рівні в цій ситуації, бо коли Росія говорить про тисячі полонених, ми можемо говорити лише про сотні, оскільки Україна не бере в полон цивільних. Це ускладнює процес обміну полоненими. Водночас у родичів немає можливості зв’язатися з затриманими. Також немає налагодженого механізму повернення цих людей», – зазначила координаторка МІПЛ.

Місце у Димері, де тримали незаконно ув’язнених цивільних

Фактів, коли російські військові видають українських цивільних за комбатантів фіксує і Всесвітня організація проти тортур.

«У нас є випадок у Київській області, коли російські військові завантажували затриманому на телефон фото про свої посади, щоб показати, що ці люди співпрацювали зі Збройними силами України», – розповіла Марія Квіцінська, регіональна консультантка Європи та Центральної Азії Всесвітньої організації проти тортур (ОМСТ).

За її словами, в ОМСТ задокументували 30 випадків насильницьких зникнень цивільного населення. Серед них 11 осіб наразі утримують в СІЗО Росії. Щодо цих людей, каже правозахисниця, ОМСТ подавала звернення до Робочої групи ООН з насильницьких зникнень. Проте на жодне з них Росія не відповіла. Водночас Квіцінська вважає, що  необхідно продовжувати звертатися до міжнародних організацій.

«Такі звернення – це гарантія того, що випадки зникнень зафіксують на рівні ООН. Тому що у нас тисячі випадків, і деякі з них залишаються суто публікацією в Facebook», – пояснила Марія Квіцінська.

Цей етер у Twitter можна прослухати впродовж 30 днів. Етери у Twitter Spaces Медійна ініціатива за права людини проводить спільно з Українською Гельсінською спілкою за права людини.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Інші воєнні злочини
“Охматдит був спланованою ціллю. Росіяни чекали зручного моменту для атаки”, — Ольга Решетилова на конференції United for Justice

Атаки росіян на систему охорони здоров’я та критичну інфраструктуру України мають системний характер і використовуються вищим військовим командуванням РФ у міжнародних конфліктах не вперше. Про це заявила Ольга Решетилова, голова Медійної ініціативи за права людини, під час конференції United for Justice у Києві. 

12 Вересня 2024

Інші воєнні злочини
Мобілізація цивільних, які були у полоні: колишні бранці вимагають справедливості

В оновленому законі про мобілізацію, який діє з 18 травня 2024 року, зазначено, що військові, які були у полоні, мають право звільнитися з військової служби і не бути мобілізованими. Водночас цивільних українців, які також були у російському незаконному увʼязненні, продовжують мобілізовувати. Цивільні, які пережили полон, вважають, що це несправедливо.

5 Вересня 2024

Інші воєнні злочини
У справах про катування цивільних втрачаються докази, оскільки процесуально опитати свідків, які перебувають за кордоном, неможливо — Анна Рассамахіна 

Якщо справа порушена в Україні, а свідки перебувають за кордоном (і таких випадків зараз багато), то слідчий не може дистанційно допитати і долучити матеріали цього допиту як докази.

30 Серпня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Адвокація
Чи можуть незахідні країни сприяти відновленню ефективності міжнародних організацій: результати панельної дискусії Crimea Global 2024

У межах Другої міжнародної конференції “Crimea Global. Understanding Ukraine through the South” відбулася друга панельна дискусія “Подолання кризи: роль країн Азії, Африки та Латинської Америки у відновленні ефективності міжнародних організацій та їхньої гуманітарної місії”.

22 Листопада 2024

Війна і правосуддя
Проведення окупантів на ТЕС, вербування матроса та заклик до геноциду: 77 справ щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує стежити за найрезонанснішими справами війни, які розглядають українські суди. Мова йде про воєнні злочини, колабораціонізм, державну зраду, несанкціоноване поширення інформації про ЗСУ та глорифікацію Росії.

22 Листопада 2024

Адвокація
Україна та незахідні країни мають багато спільних викликів, пов’язаних з Росією — Ольга Решетилова на відкритті Crimea Global

Виклики, що стоять перед Україною та незахідними країнами у зв’язку з Російською агресією багато у чому перетинаються. Про це сказала Ольга Решетилова, голова Медійної ініціативи за права людини, під час свого виступу на відкритті Другої міжнародної конференції «Crimea Global. Understanding Ukraine through the South».

22 Листопада 2024

Більше публікацій