Send Lette
Насильницькі зникнення

П’ять місяців полону для АТОвця: росіяни тримають в неволі Ярослава Гроха, якого викрали з дому на Київщині

Велика частина цивільних людей, яких у березні цього року російські військові викрали на Київщині, досі знаходяться в неволі. Достовірні дані про їх фізичний стан та місцезнаходження можуть повідомити лише люди, які звільняються з незаконного ув’язнення. Однак, вже тривалий час росіяни не відпускають цивільних в’язнів, а тому рідні викрадених людей живуть в невідомості. 

Ярослав Грох. Фото з соцмереж.

Зокрема це стосується родини 25-річного Ярослава Гроха. Його разом з батьком Михайлом викрали російські військові ще 20 березня в селі Толокунь. Мама Ярослава пані Оксана пригадує той день, ніби страшний сон: 

“Того дня росіяни зайшли в село і пішли по хатах. Вони шукали терористів, шукали, в кого є зброя. Прийшли до нас. Чоловік показав зброю, показав документи на неї, всі віддав. Ми в цей час були у літній кухні. Вони (російські військові – МІПЛ) перевернули все в будинку, а Ярослава змусили принести їм документи, які ми перед цим заховали”. 

Після обшуку з родини забрали трьох чоловіків – Ярослава, його батька Михайла, та ще одного родича, який переховувався у родини Грох.

Ярослав, каже його мама, раніше був учасником антитерористичної операції на Донбасі. Жінка переконана, що російські військові знали про це – вони дуже цілеспрямовано розпитували Ярослава і знали, що він має відповідне посвідчення, яке його змусили їм принести. 

Зі слів Михайла відомо, що тоді їх повезли на підприємство Вікналенд у Димері. Там тримали як цивільних заручників. Особливо ні про що не питали і звинувачень не висували. 

Підприємство Вікналенд. Фото МІПЛ

Людей тримали в невеликому закритому приміщенні із зав’язаними очима та руками. Як розповідали інші цивільні заручники, російські військові виводили людей по одному та катували біля дверей, аби всі інші чули, що на них чекає. Зокрема, застосовували й електрошокери. 

Місце, де утримували полонених. Фото МІПЛ

Через два дні зранку з Вікналенда забрали понад десять людей, серед яких був і Ярослав Грох. Михайло тоді сказав сину: “іди додому, не чекай мене”. Він був упевнений, що його сина відпускають. Але цього не сталося. 

Михайла відпустили з неволі 23 березня. А Ярослава разом з іншими цивільними бранцями повезли до Гостомеля. Там їх деякий час тримали на військовому аеродромі в непрацюючих морозильних камерах. Потім відправили в Білорусь, а далі – в селище Новозибков Брянської області в СІЗО №2. 

Про це відомо зі слів волонтера “Червоного хреста. Україна” Дмитра Левицького. Він сидів в одній камері з Ярославом. 

Раніше Дмитро розповідав, що наглядачі СІЗО влаштовували для новоприбулих жорстку “прийомку” – били та знущалися. А потім видали робу та тримали безперервно у камерах. 

Наприкінці квітня Дмитра та ще кількох цивільних заручників випустили. Це був один з небагатьох обмінів, під час якого вдалося повернути людей із Київщини. І саме від Дмитра мама Ярослава знає останню достовірну інформацію про сина. 

“Росіяни не говорять, де саме вони тримають Ярослава. Я отримала лише підтвердження від російського “Червоного хреста”, що він у них. Але в якому він стані, в яких умовах його тримають – вони не кажуть”, – говорить Оксана. 

Нагадаємо, тоді у березні росіяни затримували десятки людей у населених пунктах поблизу Димера, що на Київщині. Зокрема, викрали журналіста Дмитра Хилюка разом з батьком Василем. Батька відпустили, а Дмитра, так само як і Ярослава, відправили у СІЗО №2 в Новозибкові. 

Також російські військові тоді затримали Івана Дрозда, який ішов зустрічати свого брата. Його викрали неподалік Димера та також утримували на Вікналенді. 

МІПЛ відомо щонайменше про 40 викрадених тоді цивільних людей поблизу Димера. Декого з них відпустили, дехто зміг втекти з незаконного ув’язнення після того, як українські війська завдали удару по позиціях росіян. Але при цьому вони встигли забрати із собою частину заручників. 

Нагадаємо, що вивезення цивільних людей на територію іншої держави заборонено Женевською конвенцією.

 ______________________

Матеріал підготовлено Медійною ініціативою за права людини за підтримки Української Гельсінської спілки з прав людини

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Насильницькі зникнення
Понад 80% викрадених українців зазнали насильства в російському утриманні — дослідження МІПЛ і Zmina

Медійна ініціатива за права людини і Центр прав людини Zmina проаналізували свідчення 93 цивільних українців, яких росіяни затримали під час окупації територій України, але згодом звільнили.

3 Квітня 2025

Насильницькі зникнення
ФСБ за спинами зрадників: як росіяни окуповували Голу Пристань

Упродовж всього 2022 року росіяни намагалися збудувати на окупованій Херсонщині власні органи влади, і головне — репресивний апарат із місцевих колаборантів. Вони мали б працювати під наглядом ФСБ, яку підсилювали передусім зрадниками із Криму, окупованих частин Донеччини і Луганщини, бійцями “Беркуту”, що втекли після Майдану, колишніми українськими топпосадовцями.

1 Квітня 2025

Насильницькі зникнення
Російські окупанти перетворили 20-річного студента з Мелітополя на “зрадника батьківщини”

Щоб вижити в окупованому Мелітополі Владислав Відлацький був вимушений отримати російський паспорт. У подальшому це дозволило окупантам порушити проти нього справу саме за статтею 275 Кримінального кодексу Росії, тобто за “державну зраду”. Його також звинуватили за 205 статтею, вона стосується тероризму.

31 Березня 2025

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
Один вирок на тисячу злочинів Росії: українське правосуддя не встигає за реальністю

За три роки повномасштабного вторгнення Росії в Україну українські правоохоронці зафіксували понад 150 тисяч воєнних злочинів. Їх вчиняли всюди, куди приходила російська армія. Така кількість наштовхує на думку, що це частина загального умислу та політики Росії, які спрямовані на знищення України. Проте з роботи національної судової системи цього не видно.

3 Квітня 2025

Адвокація
Родинам зниклих безвісти важлива інформація, а не репарації, — Катриченко в Гаазі

Зниклі безвісти — це не лише жертви бойових дій або руйнувань, це тисячі українців, які перебувають у російській неволі. Про це заявила Тетяна Катриченко, голова Медійної ініціативи за права людини, під час експертної дискусії в Гаазі “Шляхи до репарацій за зниклих безвісти в Україні: правові та інституційні рішення”. Захід організовано Міжнародною комісією з питань зниклих безвісти та Реєстром збитків для України.

3 Квітня 2025

Насильницькі зникнення
Понад 80% викрадених українців зазнали насильства в російському утриманні — дослідження МІПЛ і Zmina

Медійна ініціатива за права людини і Центр прав людини Zmina проаналізували свідчення 93 цивільних українців, яких росіяни затримали під час окупації територій України, але згодом звільнили.

3 Квітня 2025

Більше публікацій