Гуманітарні питання як зброя. Що може світ протиставити цьому? — дискусія правозахисників
Україна мала великі очікування щодо гуманітарної допомоги міжнародних організацій, проте після двох місяців війни правозахисники помітили прогалини у роботі структур ООН та ВООЗ. Членом останньої досі залишається росія, попри те, що вона не тільки знищує медичні заклади, що заборонено, росія також приховує примусові вивезення людей з України. Люди залишаються без належного гуманітарного забезпечення, а росія створює умови, за яких вивезені не можуть покинути її території.
Про це говорили 28 квітня під час дискусії «Гуманітарні питання як зброя. Що може світ протиставити цьому?», яка відбулася у рамках варшавської конференції «Після війни: переосмислення майбутнього громадянського суспільства».
Міжнародні інституції були не готові до тих умов, які склалися з гуманітарними питаннями в Україні, після повномасштабного вторгнення росії 24 лютого, сказала під час дискусії Ірина Федорович, директорка Центру «Соціальна Дія». Такий висновок вона зробила аналізуючи звіти міжнародних організацій, зокрема структур ООН.
«Ми всі бачимо, як світ підтримує Україну. Як проводять концерти і збори коштів на підтримку України, які в тому числі йдуть через Червоний хрест та інші міжнародні структури. І виникає питання, куди ж ці кошти йдуть, і чи досягають ці кошти користувача в Україні, а яка частина цих коштів залишається на адміністрування цієї системи. Ми проаналізували всю інформацію з відкритих джерел у першу чергу інституцій ООН та ООНівської сім’ї. Такої інформації немає. Натомість є купа запитів на гарячі лінії невеликих українських організацій, які показують всьому світу свою згуртованість навколо гуманітарних проблем», — сказала Ірина Федорович.
Натомість Павло Ковтонюк, співзасновник Українського центру охорони здоров’я, заступник Міністра охорони здоров’я України (2016-2019), зазначив, що в першу чергу гуманітарною допомогою українцям має займатися саме Україна. Але міжнародні структури, які мають допомагати, такі як ВООЗ, продовжив Павло Ковтонюк, наразі потребують реформації:
«Можливості міжнародної спільноти великі, але не захмарні. Вони створили завеликі очікування. Вони діють у комфортний для них спосіб. Окрім того, ВООЗ об’єднує країни, тому має важелі політичного впливу. Проте ВООЗ ніяк не комунікує з росією, яка досі є членом організації. Вона протягом місяця не могла вимовити слово “війна”. І сказала про це тільки тоді, коли вже 100 лікарень було зруйновано. Це потужний сигнал того, що ВООЗ та ООН мають або розійтися, або реформуватися».
Напади на медичні заклади відбувалися і під час війни у Сирії, проте росія не понесла за них покарання. І тепер ті ж військові командувачі, які керували нападами у Сирії, віддають накази обстрілювати медзаклади в Україні, сказала Тетяна Печончик ZMINA. Центр прав людини.
У випадку Сирії не вдалося притягнути до відповідальності винних, бо злочинів було надто багато, зазначила Еліза Бейкер, юрист проєкту Стратегічний судовий процес в Атланичній Раді, команда якої документувала воєнні злочини у Сирії. За її словами, складність таких злочинів у тому, що кримінальна відповідальність не може бути для кожного злочину, тому треба обрати про кого говорити під час доведення вини: наприклад, про людину, яка виконувала накази чи про людину, яка їх віддавала.
Повертаючись до теми гуманітарних проблем, Тетяна Печончик, голова правління ZMINA. Центр прав людини, відмітила, що гуманітарні проблеми для українців є не тільки на території України. Протягом останніх двох місяців росія постійно переміщувала людей на територію своєї країни під видом евакуації. Проте багато з переміщених повідомили, що це було зроблено проти їх волі, зазначила у промові голова правління організації Тетяна Печончик. При цьому у росії насильно переміщених людей не забезпечують необхідним:
«Ми помітили як мінімум три гуманітарні проблеми, з якими стикаються переміщені з України люди. По-перше, це проблеми з документами. Людям пропонують 10 тисяч рублів — це невелика сума, щоб вижити. Щоб отримати більше, треба оформлювати статус біженця. Для оформлення статутів треба віддати паспорт, натомість видають певну довідку. Людина не може поїхати з такою довідкою з росії. Також люди не можуть відновити документи, бо Україна розірвала дипломатичні стосунки з росією. Фактично люди опиняються у пастці.
По-друге, відсутність фінансового забезпечення. Банківські картки можуть не працювати. По-третє, у людей немає зв’язку. З вивезеними людьми важко зв’язатися. Та навіть юристам і правозахисникам, які з ними зв’язуються, вони не довіряють. Люди навіть не знають, які є програми для біженців у Європі».
Переглянути повний запис дискусії можна за посиланням: https://youtu.be/nNFwtgMm0Cw
Конференція проводиться Ініціативним центром сприяння активності та розвитку громадського почину «Єднання» (ІСАР Єднання, Україна) та Фундацією розвитку системи освіти (FRSE, Польща) за фінансової підтримки Посольства США в Україні та Чорноморського Фонду регіонального співробітництва, проєкту Німецького фонду Маршалла.
