Send Lette
Адвокація

МІПЛ на зустрічі з представниками посольств і Омбудсменом: один із варіантів повернення депортованих Росією дітей — залучення до цього процесу третіх країн

У Посольстві Нідерландів в Україні відбулася зустріч Дмитра Лубінця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, з Послом Єннесом де Молом, а також послами Швеції, США, Німеччини, Великої Британії і Франції та представниками громадянського суспільства. МІПЛ представляла журналістка-розслідувачка Анастасія Пантелєєва.

Зустріч була присвячена темі депортації українських дітей, яких Росія вивозить у свої регіони з окупованих територій України. 

Дмитро Лубінець зазначив, що за даними російських ЗМІ, до РФ у незаконний спосіб примусово вивезли понад 738 тисяч українських дітей, проте ця цифра жодними офіційними даними не підтверджується. Росія не надає інформації про умови перебування і стан здоров’я вивезених дітей ні Україні, ні міжнародним організаціям. 

На українському державному порталі “Діти війни” статус депортованих має 16 221 дитина — це цифра станом на 28 лютого 2023 року. Анастасія Пантелєєва наголосила, що ця цифра не є остаточною і не відображає реальної картини викрадень дітей. Так само як не досить зрозумілим є механізм отримання цієї цифри. Тим часом, за словами Анастасії, Україна заявляє про 307 дітей, яких вдалося повернути. 

За словами журналістки МІПЛ, депортованих дітей можна умовно поділити на кілька категорій:

  • Діти, які вивезені в РФ у супроводі законних представників (батьків, близьких родичів, опікунів тощо);
  • Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які мали відповідний статус до початку повномасштабного вторгнення;
  • Діти з інвалідністю, які мають законних представників та перебували у закладах цілодобового нагляду станом на 24 лютого 2022 року;
  • Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які набули цього статусу у зв’язку з діями РФ: їхні батьки були вбиті або пройшли “фільтрацію”, або були розлучені з дітьми через відсутність документів, що підтверджують батьківство;
  • Діти українських військовополонених та цивільних заручників, які перебували на окупованій території.

За даними правозахисної організації ZMINA, на початок травня 2022 року понад 2 тисячі дітей-сиріт, дітей без особливого статусу та дітей, позбавлених батьківського піклування, вивезено до Росії з інтернатних закладів та дитячих будинків із окупованих територій Луганської та Донецької областей.

Перед розподілом дітей по регіонах РФ їх привозять до Москви для знайомства з так званими “прийомними батьками”, а для прискорення так званого “процесу усиновлення” українським дітям-сиротам нав’язують російське громадянство за спрощеною процедурою.

З відкритих джерел вдалося встановити, що українських дітей депортували щонайменше до 57 регіонів РФ, зокрема в Омську область, Дагестан і на Сахалін.

Анастасія Пантелєєва також розповіла, що в жовтні 2022 року з окупованої території Миколаївської області з Новопетрівської спецшколи забрали 15 дітей різного віку. Спочатку росіяни відвезли їх до дитячого будинку в на той момент окупованому Херсоні, потім перевезли на Кримський півострів і зрештою — до російського міста Анапа.

Під час моніторингу російських соцмереж, зазначила журналістка, МІПЛ виявила повідомлення про “усиновлених” українських дітей з Донецької області в Ямало-Ненецькому автономному окрузі РФ. Також МІПЛ відомо, що з окупованого Маріуполя на територію РФ вивезли деяких дітей, чиї батьки загинули внаслідок російського вторгнення.

У Росії дітей розміщують у готелях, дитячих таборах, базах відпочинку, санаторіях, притулках. Дітей шкільного віку автоматично зараховують до російських навчальних закладів, де вони навчаються за російськими програмами.

25 травня 2022 року Володимир Путін підписав указ про прискорене надання російського громадянства громадянам України. У вересні 2022 року він також підписав закони про визнання громадянами Російської Федерації громадян України, які проживають на окупованих територіях Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей.

Анастасія Пантелєєва пояснила, що в цій ситуації повернення депортованих дітей з РФ на територію України є надзвичайно складним і тривалим процесом. По-перше, фактично неможливо встановити інформацію про дітей після так званої паспортизації та усиновлення українських дітей (росіяни свідомо змінюють і знищують їхні анкетні дані, щоб їх неможливо було встановити).

Журналістка МІПЛ звернулася до представників посольств: “Наше завдання — виявити кожну депортовану дитину та дітей, які постраждали від агресивних дій російських військових. Важливо отримати якомога більше інформації. Один із можливих варіантів повернення українських дітей — це залучення до цього процесу третіх країн”.

Публікацію підготовлено за підтримки Празького громадянського центру.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Адвокація
Родини зниклих безвісти десантників закликають Коордштаб до пропорційності під час обміну полоненими

Родини полонених та зниклих безвісти десантників просять зробити обміни полоненими пропорційними. Про це під час пресконференції “Завжди перші”, організованої Медійною ініціативою за права людини, сказала Тетяна Гойдик, координаторка родин полонених і зниклих безвісти 95-ї ОДШБр.

11 Квітня 2025

Адвокація
У Гаазі відбулася дискусія про російські репарації за зниклих безвісти в Україні. Ось чотири важливі тези

Репарації — зобовʼязання держави, яка порушила норми міжнародного права, відшкодувати завдану втрату чи шкоду. Це важливий елемент відновлення справедливості для жертв збройних конфліктів і запобіжник повторення злочинів у майбутньому. Про це йшлося під час експертної дискусії у Гаазі, на якій обговорили правові та інституційні рішення репарацій за зниклих безвісти в Україні.

10 Квітня 2025

Адвокація
Родинам зниклих безвісти важлива інформація, а не репарації, — Катриченко в Гаазі

Зниклі безвісти — це не лише жертви бойових дій або руйнувань, це тисячі українців, які перебувають у російській неволі. Про це заявила Тетяна Катриченко, голова Медійної ініціативи за права людини, під час експертної дискусії в Гаазі “Шляхи до репарацій за зниклих безвісти в Україні: правові та інституційні рішення”. Захід організовано Міжнародною комісією з питань зниклих безвісти та Реєстром збитків для України.

3 Квітня 2025

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
У Києві судитимуть затриманого очільника окупаційної поліції Нової Каховки. І ще 101 справа наприкінці квітня 

МІПЛ продовжує відстежувати найцікавіші судові справи, які стосуються злочинів, скоєних в умовах війни. Для зручності ми змінили формат розсилки судових анонсів, аби вам було зручніше шукати справи зі свого регіону. У доданих файлах є посилання на загальну таблицю зі всіма справами, розподіленими за областями. Також до цієї таблиці веде кожне посилання з цього матеріалу.

19 Квітня 2025

Війна і правосуддя
У справі митрополита УПЦ МП додивилися відео обшуку: вилучили російську книгу і комп’ютер

Соснівський районний суд завершив досліджувати відео обшуку вдома у Дениса Снігірьова (церковне ім’я — Феодосій), митрополита УПЦ МП з Черкас. Церковника звинувачують у виправданні агресії Росії та порушенні рівноправності через віросповідання. Він відкидає провину, справу називає сфабрикованою. Раніше МІПЛ розповідала, як триває судовий процес та про докази у справі. Продовження — у репортажі з Черкас.  

18 Квітня 2025

Війна і правосуддя
Локальність і формалізм: правозахисники проаналізували вироки воєнним злочинцям за лютий і березень

Упродовж лютого — березня українські суди винесли ще 14 вироків у справах щодо воєнних злочинів, які російські військові та їхні прибічники вчинили на півночі та півдні України під час окупації. Ці справи, зокрема, стосувалися депортації, катувань, вбивств і незаконного затримання цивільних.

17 Квітня 2025

Більше публікацій