Send Lette
Інші воєнні злочини

Більше 22 тисяч цивільних заручників: рідні вимагають знайти механізм звільнення бранців з Росії

Київ, центральний парк імені Тараса Шевченка. Біля пам’ятника Кобзарю — велике коло жінок, чоловіків, дітей. Багато хто — у футболках з портретами викрадених російськими військовими цивільних, яких утримують в колоніях та СІЗО на території РФ або на окупованій частині України. Багато хто тримає плакати з закликами звільнити цивільних заручників.

“У березні 2023 року депутат Госдуми Дмитро Кузнєцов звернувся до президента Росії та омбудсмена Російської Федерації з пропозицією почати обмін цивільних на цивільних. Наша організація направила відповідне звернення до омбудсмена РФ Тетяни Москалькової з вимогою відреагувати на цю пропозицію та повернути цивільних заручників. Але, на жаль, відповіді ми досі не отримали”, — кажуть в ГО “Цивільні в полоні”. Там переконані: якщо міжнародне право не діє, можливо, настав час відкинути його застарілі та неефективні норми і накреслити нові правила та закони для захисту цивільних під час збройних конфліктів.

Коментуючи ініціативу, Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець переконує, що потреба створити окремий напрямок, в рамках якого займатимуться визволенням із неволі цивільних, давно назріла. “Я використовую термін “цивільні заручники” як нову дефініцію. І ми повинні зробити так, щоб у нас з’явився окремий напрямок зі звільнення цивільних заручників, — каже Лубінець. — За нашими даними, на цей час приблизно 22 тисячі цивільних заручників перебувають у полоні Російської Федерації. Ця цифра не остаточна, бо багато родичів, які живуть на тимчасово окупованій території, чиїх рідних забирали в полон, до нас не зверталися. Тож ця цифра може бути в рази більше. Треба збиратися і показувати масштаби трагедії”.

Уповноважений ВР з прав людини Дмитро Лубінець (у центрі) та ГО “Цивільні в полоні”

Наразі ефективного механізму повернення з полону цивільних не існує. Не в останню чергу тому, що міжнародні організації майже не виявляють інтересу до вирішення цієї проблеми. “На мій погляд, міжнародні організації, які повинні бути напряму включені в цей процес, — Міжнародний комітет Червоного Хреста, Організація Об’єднаних Націй, — вони нічого не роблять, усунулися від цієї проблеми. В наших силах зробити так, щоб весь світ розмовляв про цивільних полонених, заручників. Зробити так, як ми зробили стосовно українських дітей. І зараз весь світ розмовляє про українських дітей. Після цього я точно знаю, що з’явиться механізм повернення наших цивільних додому”, — каже Лубінець.

Жодних обіцянок звільнити цивільних Уповноважений не дає, мовляв, “немає поняття обміну цивільних на цивільних”. “Я і моя команда працюємо над подібними варіантами, але юридично ми називаємо це возз’єднанням сімей, поверненням цивільних додому. Коли я зробив заяву, що напрацьовується можливе питання обміну всіх на всіх, то сказав, що цивільних там немає. Саме через те, що в процесі обміну не може бути цивільних. Але знов-таки повідомляю, що відбувається моя особиста комунікація з російською візаві, то перше питання — по дітях, друге — по цивільних. Ми робимо все, що можемо”.

Ми спілкуємося зі Світланою Щербань, дружиною Геннадія Щербаня, громадянина Білорусі, викраденого з будинку в Гостомелі“На початку червня мені зателефонували з білоруського офісу МКЧХ. Повідомили, що відвідали мого чоловіка 25 травня, проте назву СІЗО не повідомили. Раніше його тримали в Брянському СІЗО № 2. Зараз не знаю, чи вивезли його, чи він і досі там. Сказали, що чоловік передав, що він живий і здоровий”, — розповідає Світлана журналісту МІПЛ.

За її словами, МЗС Білорусі, до якого вона неодноразово зверталась по допомогу в питанні звільнення чоловіка, наразі не підтримує з нею жодних контактів. Світлана переконана: українська влада робить усе задля звільнення цивільних. «Вони дійсно працюють. Я вірю, я маю надію, що Геннадій повернеться додому в Україну», — каже дружина заручника Щербаня.

Світлана Щербань, дружина заручника Геннадія Щербаня, викраденого в Гостомелі

Тетяна Маріна — дружина викраденого в Херсоні громадянина Іспанії Маріо Гарсія Калатаюд, відомого волонтера, що мешкає в Україні з 2014 року. “19 березня 2022 року Маріо викрали росіяни. З того часу ми отримали лише одне підтвердження від військової прокуратури Чорноморського флоту, що його затримано, але в якому саме СІЗО утримують, даних немає. Відповідь надійшла з Криму, тому ми вважаємо, що його ймовірне місце утримання — на території Криму”, — розповідає Тетяна Маріна.

Тетяна Маріна добивається звільнення чоловіка громадянина Іспанії

За її словами, адвокат весь час робить запити, остання відповідь була від ФСБ. Повідомили, що не знають, де  Маріо. “Вони викрали цивільного, це військовий злочин! Там, у Росії, мають розуміти, що наслідки обов’язково будуть”, — заявляє Тетяна.

Неподалік пам’ятника Тарасу Шевченка зустрічаємо Оксану Дорохову. Вона розповідає про свого чоловіка Сергія Дорохова, якого росіяни викрали в Ірпені і вже понад 450 днів тримають у заручниках в Росії. “Його викрали 16 березня 2022 року з власного будинку, вони прийшли з наміром зайняти наш будинок. Він підтверджений МКЧХ заручник. А від РФ була відповідь, що “затриманий за протидію спеціальній військовій операції”. Перебував у Новозибкові, Брянському СІЗО № 2”, — каже Оксана. Остання інформація про місце перебування чоловіка дружина має на початок січня 2023 року, інших даних у родини немає.

Оксана Дорохова розповідає про викрадення росіянами її чоловіка Сергія Дорохова, якого тепер утримують в РФ

“Наша надія — на рідних заручників, які борються за їх звільнення. На жаль, в обміни заручників не включають. Рідні постійно підтримують інтерес до цієї проблеми, а від органів влади гарних новин ми поки не чуємо”, — пояснює дружина заручника Сергія Дорохова.

Вимогу ГО “Цивільні в полоні” пришвидшити вирішення питання цивільних підтримує Людмила Машкова, мама Олексія Ященка, викраденого на території Київщини в березні 2022 року. “В Координаційному штабі кажуть, що робота триває. В офісі Уповноваженого кажуть, що потрібно підключати міжнародні організації. Думаю, все має вдатися, є надія, що вони все зроблять для повернення наших рідних. Мій син у полоні вже рік і чотири місяці, він був у теробороні та виконував завдання, а 2 березня 2022 року його забрали в полон, вивезли в Росію. НІБ полон підтвердив, але де саме його утримують, я не знаю”, — каже пані Людмила. — Можливо, потрібні акції в інших країнах, акції перед посольствами, щоб за кордоном знали про цю проблему. Ми маємо достукатись до всіх, щоб звільнити своїх рідних”.

Людмила Машкова, мама викраденого росіянами Олексія Ященка

Ще одну історію про викрадення цивільного з села Блиставиця, що на Київщині, чуємо від Тетяни Назаренко. Вона розповідає про свого батька Василя Дмитрика, якому виповнився 71 рік: “Батько 1952 року народження, він майже півтора року в полоні. Його затримали в березні 2022-го в Блиставиці. Росіяни вигнали його з будинку, певний час він був у сусідів, а тоді звʼязок із ним зник. Після звільнення Київщини ми його не знайшли. По моргах шукали, а десь за місяць після звільнення дізнались про його полон”.

Василь Дмитрик — пенсіонер із Блиставиці, якого утримують в тюрмі на території РФ

За словами доньки, свідки, звільнені через обміни, повідомляли, що Василя Дмитрика утримують у Новозибкові, Брянському СІЗО № 2. Проте ця інформація актуальна на зиму, наразі жодних даних про місце утримання Дмитрика родина не має.   

Тетяна Назаренко, донька заручника Василя Дмитрика, викраденого росіянами в с. Блиставиця Київської області

Серед тих, хто домагається звільнення рідних, зустрічаємо людей із різних регіонів країни. Тамара Рижкова розповідає МІПЛ про свого рідного брата, Павла Орлова, який мешкає на Харківщині. “Мого брата російські військові викрали 2 липня 2022 року. На той час та частина Харківщини була окупована. Його затримали з дружиною, яку за 15 діб відпустили. А Павло досі в полоні. 5 вересня 2022 року брата вивели з підвалу, де його утримували — маємо свідка, який розповів про це. Зараз точно не відомо, де Павло. В травні 2023 року представниця МКЧХ зателефонувала і сказала, що РФ підтвердила його полон”, — говорить Рижкова. Вона впевнена, що зрушити питання можуть жорсткіші санкції проти Росії і міжнародні організації, якщо ті посилять роботу в напрямку звільнення цивільних із полону.

Тамара Рижкова, сестра цивільного з Харківщини, якого викрали військові РФ

Шевченко Олена — мати заручника Вадима Шевченка, викраденого росіянами в Запорізькій області. “Вадим виїжджав 15 березня 2022 року з окупованого міста Пологи, російські військові зняли його на останньому блокпосту без пояснень. Його вивезли в невідомому напрямку. За місяць був звільнений наш цивільний полонений, який бачив сина в Оленівці, на Донеччині. А за останніми даними, які повідомив звільнений у лютому полонений, Вадима вивезли в Росію, він у колонії в Ряжську, це Рязанська область”, — зазначає Олена Шевченко в розмові з МІПЛ. За її словами, два тижні тому МКЧХ підтвердив полон Вадима.

Олена Шевченко чекає на повернення з полону свого сина Вадима, викраденого в Запорізькій області

“Мені зателефонували спочатку з НІБ, а тоді за два дні був дзвінок із МКЧХ, — каже пані Олена. — Ми дуже чекаємо, що рішення, як повернути заручників, знайдуть. Ми знаємо, що 15 місяців у російському полоні — це дуже велика загроза здоров’ю наших рідних, ми чули, що вже є випадок смерті в полоні. Сподіваємось, наша влада нас почує”. Нагадаємо, МІПЛ писала про громадянина України з Чернігівщини Олександра Шевченка, який загинув за невідомих обставин, перебуваючи в полоні на території РФ.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Інші воєнні злочини
Жертвами сексуального насильства в умовах війни торік стали 85 українців, зокрема двоє дітей — звіт ООН

Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні заявляє, що має дані про 52 чоловіка, 31 одну жінку, а також двох неповнолітніх, які у 2023 році постраждали від сексуального насильства, пов’язаного з війною. Ці злочини скоєні як проти цивільних, так і проти військовополонених.

24 Квітня 2024

Інші воєнні злочини
В Росії до 12 і 11 років суворого режиму засудили двох українців, яких звинуватили у замаху на окупаційного “мера” Бердянська

Південний окружний військовий суд Росії оголосив вирок щодо Віталія Расторгуєва і Володимира Кривцуна. Чоловіків звинуватили у підготовці акту міжнародного тероризму за нібито намір підірвати авто з головою окупаційної військово-цивільної адміністрації в Бердянську.

18 Квітня 2024

Інші воєнні злочини
Херсон — Лефортово — Ростов: херсонців, яких Росія утримує за “тероризм”, почали судити

Сергій Офіцеров, Юрій Кайов, Сергій Ковальський, Костянтин Резнік, Сергій Кабаков, Денис Лялька, Сергій Гейдт, Олег Богданов і Юрій Тавожнянський — цивільні херсонці, яких росіяни викрали влітку 2022 року. Їх звинувачують у “підготовці та скоєнні акту міжнародного тероризму”. Із 20 лютого 2023 року дев’ятьох херсонців тримають у СІЗО № 1 у Ростові і незаконно судять.

3 Квітня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
СБУ, чат-боти і TikTok: 53 справи щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

17 Травня 2024

Війна і правосуддя
Дві справи про захоплення цивільних на Чернігівщині: аналіз роботи адвокатів

Під окупацією Росії села Іванівка та Слобода Чернігівської області були з 5 по 30 березня 2022 року. Там в один день сталося два випадки, справи про які наразі слухає Чернігівський районний суд. Слідство встановило, що в Слободі російські військові Петро Базаров та Євгеній Басов затримали цивільного Віталія Карпенка, схопили його на вулиці, забрали телефон і в магазині били і погрожували вбити. А в Іванівці двоє інших росіян, Микола Будаєв і Файзибек Нематов, напали на подружжя Яцюків — Наталію та Олександра. Військові обшукали їхнє обійстя, погрожували вбивством, тримали жінку в підвалі. Цих чотирьох військових обвинувачують у порушенні законів і звичаїв війни. Справу Будаєва та Нематова суд слухає з травня, а Басова та Базарова — з листопада 2023 року. Обидві — заочно.

16 Травня 2024

Війна і правосуддя
Закликаємо Верховну Раду не приймати законопроєкт № 7033-д, який обмежує доступ до судових рішень

2 травня 2024 року Комітет з питань правової політики Верховної Ради України повторно розглянув та рекомендував проєкт закону № 7033-д до голосування у парламенті. Цей законопроєкт обмежує доступ до інформації та рішень судового реєстру, які становлять значний суспільний інтерес і є важливими для реалізації функцій громадського контролю за діяльністю органів правопорядку.

16 Травня 2024

Більше публікацій