Send Lette
Війна і правосуддя

Експрокурору Герману дали довічне, а керівнику “Юнармії” Севастополя — 10 років: найгучніші вироки у справах війни

МІПЛ продовжує моніторити судові справи, пов’язані з війною. Порівняно з попередніми місяцями, в червні було дещо менше вироків за статтею 438 ККУ — порушення законів і звичаїв війни. Зокрема за цією статтею в червні вироки в Іванківському суді, що на Київщині, отримали російські військові 37-ї окремої гвардійської мотострілецької бригади з Бурятії. Ще один вирок за порушення законів і звичаїв війни стосується очільника севастопольського відділу “Юнармії”. Водночас суди активно розглядають справи щодо колаборантів і зрадників держави.

Вирок миколаївському експрокурору Герману

Приморський районний суд Одеси 28 червня виніс вирок у справі Геннадія Германа, екскерівника Миколаївської окружної прокуратури.

Слідство стверджує, що на початку повномасштабного вторгнення Герман вирішив співпрацювати з окупантами. З власної ініціативи він надсилав Юрію Подоляці, автору пропагандистського телеграм-каналу “Мир сегодня”, інформацію про те, що відбувається в регіоні: дані про оперативну обстановку в Миколаєві, паролі для блокпостів, списки загиблих цивільних та військових, відомості про полонених росіян і дані щодо наслідків обстрілів. Подоляка передав інформацію далі, зокрема Ігорю Безлєру, одному з лідерів так званої “ДНР”.  

Свідками у справі були працівники поліції, прокуратури та ДСНС. Вони розповіли, що надсилали Герману відомості про руйнування та списки загиблих, його наполегливість щодо останніх їх дивувала.  

Зрештою двох свідків СБУ залучила до конфіденційної співпраці — вони кілька разів передали Герману неправдиві дані. Згодом слідчі побачили їх у переписці з Подолякою, коли знімали інформацію з його телефону. В одному з повідомлень Герман обіцяв схилити на сторону росіян інших правоохоронців Миколаєва.

Герман свідчив у закритому режимі, проте у вироку є скорочений виклад його позиції. Провину він не визнав і намагався довести, що не передав жодної інформації і нічого не знав про військові об’єкти. Герман сказав, що хтось, певно, отримав доступ до його ноутбуку чи телефону, де не було пароля. Мовляв, після повномасштабного вторгнення РФ він жив не сам, що сусід міг використати його акаунти в месенджерах. Повідомлення у своєму телефоні від Юрія Подоляки Герман теж назвав несправжніми, заявивши, що технічно правоохоронці могли перезаписати номер блогера й писати від його імені.

Суд узяв до уваги покази свідків та інші докази і визнав Германа винним за ч. 2 ст. 111 КК України, тобто у вчиненні держзради в умовах воєнного стану. Його засудили до довічного ув’язнення з конфіскацією майна на користь держави — 2 тис. доларів та 79 тис. грн, вилучених під час обшуку. Вирок можна оскаржити впродовж 30 днів із дати ухвалення. 

Агітація через “Юнармію” 

15 червня вирок отримав Володимир Коваленко. У Севастополі він очолював регіональний штаб  “Юнармії” — дитячо-юнацького військово-патріотичного громадського руху РФ. Вирок виніс Подільський райсуд Києва.

Володимир Коваленко. Фото investigator.org.ua

Цей пропагандистський рух закликає російську молодь служити у силових відомствах РФ.

Це частина державної політики в РФ та в тимчасово окупованому Криму, адже рух є в держпрограмах, на які Росія виділяє кошти, а осередки прив’язані до місць дислокації військових частин, військово-учбових закладів.

Коваленко очолює регіональний штаб “Юнармії” з 2016 року. Він неодноразово виступав у пропагандистських ЗМІ, наприклад, схвально відгукувався про приїзд російського міністра оборони Шойгу на відкриття штабу “Юнармії”, розповідав про візити з підлітками на виставки російського озброєння, підкреслював, що “Юнармія” — це престижно, а її покровителем є сам Путін. Слідство це зафіксувало. 

Коваленку інкримінували пропаганду служби в армії РФ серед цивільних — це ч. 1 ст. 438 КК України. Його викликали на суд повістками через “Урядовий кур’єр”, надсилали повідомлення на електронну пошту, але Ковеленко їх проігнорував. Судовий процес відбувся за процедурою in absentia. Покарання для Коваленка — 10 років в’язниці, які він відбуватиме після затримання.

Нагадаємо, США ввели санкції проти “Юнармії” за підтримку агресії РФ щодо України.

Донати в “Л/ДНР”

Суд визнав мешканця Дніпра Дмитра О. винним у фінансуванні незаконних збройних формувань на тимчасово окупованих територіях України.

У вироку Ленінського райсуду Кропивницького від 13 червня написано, що обвинувачений має українське громадянство, вищу освіту, виховує неповнолітню дитину. Дмитро офіційно не працює, на обліку в психіатричних закладах не перебуває, раніше не судимий.

Ленінський райсуд Кропивницького. Фото ФБ суду

Слідство зафіксувало, що у 2022 році Дмитро О. зробив два перекази у криптовалюті в сумі 1,93 LTC на електронний гаманець телеграм-каналу, через який збирали гроші підрозділам Росії та “Л/ДНР”, публікували фото- та відеозвіти. Дмитро О. перерахував їм близько 5500 грн.

Це — колабораціонізм, як зазначено в ч. 4 ст. 111-1 ККУ.

Дмитро О. визнав вину й уклав про це угоду з прокуратурою. Суд врахував щире каяття, сприяння розкриттю злочину, відсутність обтяжливих обставин та затвердив угоду. Це означає, що Дмитро погодився на 3,5 роки ув’язнення і має випробувальний термін 2 роки. Тобто наразі він не у в’язниці, втім упродовж двох років повинен відмічатися у слідчого. 

Також угода передбачає конфіскацію майна та заборону на десять років працювати в органах влади.

Пенсіонеру, який прагнув, щоб України не стало, заборонили працювати у владі

У жовтні 2022 року пенсіонер із Харкова Сергій З. поширював на своїй сторінці в “Однокласниках” проросійські дописи.

Зокрема, опублікував російською мовою пост: “… утром проснуться, а Украины уже нет. А русские в связке с китайцами погрузили в хаос и темноту Лондон и Нью-Йорк. Хоть бы все сбылось!”

Ще в одному дописі він уболівав за “Криворізьку республіку”: “Гитлер называл Харьков воротами Украины. Недаром большевики начинали своё продвижение на материковую Украину через Харьков. Они сделали Харьков первой столицей Украины. Мы знаем, что в Харькове была создана после революции Криворожская республика. Жители не мыслили вообще входить в состав Украины!”

У вироку написано, що спеціалісти визначили ці пости як публічне заперечення збройної агресії РФ проти України та заклик підтримувати Росію.

Пенсіонер розкаявся та уклав зі слідством угоду. Дзержинський районний суд Харкова 16 червня визнав його винним за ч. 1 ст. 111-1 ККУ (колабораційна діяльність: публічне заперечення збройної агресії проти України). Суд затвердив угоду, покаранням для Сергія З. стала заборона обіймати владні посади впродовж 12 років. Максимальне покарання за цією статтею — 15 років заборони працювати у владі.

Дзержинський районний суд Харкова. Фото ФБ суду

Аналогічний склад злочину є в статті 436-2 ККУ — виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників. Вона передбачає жорсткіше покарання: виправні роботи на строк до двох років, або арешт до шести місяців, або позбавлення волі до трьох років. Утім слідство кваліфікувало справу саме за “колаборантською” статтею.

Анастасія Зубова, журналістка МІПЛ

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Війна і правосуддя
Пошук HIMARS, коригування у Миколаєві і воєнні злочини: 52 справи щодо війни, за якими радимо стежити цього тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

13 Травня 2024

Війна і правосуддя
Досвід для України. Як у Боснії та Герцеговині шукають зниклих безвісти

Одна з найсерйозніших проблем під час війни і після неї — пошук зниклих безвісти та їхня ідентифікація. В Україні, де вже зараз, за офіційною інформацією, налічується понад 30 тисяч зниклих безвісти, ефективна система пошуку лише формується. Утім досвід розбудови такої системи є, зокрема у Боснії та Герцеговини. На запрошення Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти (МКЗБ) цю країну відвідала Олена Бєлячкова, координаторка родин полонених Медійної ініціативи за права людини. Розповідаємо про почуте і побачене нею.

9 Травня 2024

Війна і правосуддя
Коригування, воєнні злочини та пособництво: 39 справ щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

3 Травня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
Пошук HIMARS, коригування у Миколаєві і воєнні злочини: 52 справи щодо війни, за якими радимо стежити цього тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

13 Травня 2024

Військовополонені
Зниклі безвісти з 57-ї бригади: важкі бої, загибель, полон і пошук

У перший же день повномасштабного вторгнення Росії в Україну уся територія Луганської області перетворилася на поле битви. На той час бійці 57 окремої мотопіхотної бригади імені кошового отамана Костя Гордієнка перебували на позиціях у районі Трьохізбенки. Тоді ж у полон потрапила значна кількість військовослужбовців бригади, більшість із них досі утримують росіяни, є й ті, що вважаються зниклими безвісти. З того часу для багатьох сімей бійців 57-ї бригади почалася боротьба — знайти та повернути своїх рідних.

10 Травня 2024

Війна і правосуддя
Досвід для України. Як у Боснії та Герцеговині шукають зниклих безвісти

Одна з найсерйозніших проблем під час війни і після неї — пошук зниклих безвісти та їхня ідентифікація. В Україні, де вже зараз, за офіційною інформацією, налічується понад 30 тисяч зниклих безвісти, ефективна система пошуку лише формується. Утім досвід розбудови такої системи є, зокрема у Боснії та Герцеговини. На запрошення Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти (МКЗБ) цю країну відвідала Олена Бєлячкова, координаторка родин полонених Медійної ініціативи за права людини. Розповідаємо про почуте і побачене нею.

9 Травня 2024

Більше публікацій