Cards

Андрій Гарасименко

Андрій Гарасименко

Дата зникнення: 25 березня 2022 року

Місце зникнення: с. Новоукраїнське, Чернігівська область

 

До повномасштабного вторгнення Росії Андрій Гарасименко мешкав із дружиною Наталією в селі Новоукраїнське на Чернігівщині — регіоні на півночі України, що межує з Росією. Подружжя виховувало двох донечок. Андрій працював майстром газової служби, мав домашнє господарство та худобу.

24 лютого по Новоукраїнському проїхала колона російських танків, почалися бої за Чернігів, неподалік постійно вибухали снаряди. У березні сім’я майже весь час сиділа в погребі, ховаючись від обстрілів.

25 березня в помешкання Гарасименків вдерлися люди у формі та з автоматами. Дружина Наталія пригадує, що російських військових було так багато, ніби приїхали затримувати відомого терориста. Жінка помітила людей у специфічній формі, майже у всіх на обличчі були балаклави. “Певно, то була або військова поліція, або ФСБ”, — вважає Наталія. Родину допитували близько години. Паралельно росіяни обшукували будинок: забрали документи, мобільні телефони, планшет, системний блок від комп’ютера, флешки, ліхтарики, wifi-роутер.

Після обшуку зібралися і поїхали. З собою в БТРі повезли Гарасименка. Наталія вирішила, що Андрія забрали в село Вишневе поруч із Новоукраїнським. Жінка двічі їздила туди, намагалася дізнатися про долю чоловіка. Під час другої поїздки 28 березня російський військовий заявив їй, що полонених вивезли в невідомому напрямку.

Майже два місяці про долю викраденого не було жодних звісток. Родина не знала, чи він живий. Наталії для впізнання почали показувати фото закатованих росіянами цивільних жителів, яких знаходили у Вишневому. Її чоловіка серед убитих не було.

Врешті його знайшли аж у Росії. Свідок, який повернутися додому за обміном, розповів, що бачив Гарасименка в Курському СІЗО. “Він не розказував усього, але я зрозуміла, що Андрій був дуже побитий. Він просив передати вісточку, що він є. Це було 22 травня 2022 року”, — пригадує Наталія.

Наступну звістку рідні отримали наприкінці грудня 2022-го. Тоді за обміном вийшов чоловік, який повідомив, що бачив Гарасименка в Тульській виправній колонії № 1, що в місті Донськой. Влітку 2023 року з’явилась нова інформація від родичів інших бранців: Андрія перевели до колонії “Поляна” в Республіці Мордовія.

У Гарасименка хворі нирки, наприкінці лютого 2022-го він мав заплановану операцію з видалення каменів. Але через початок повномасштабного вторгнення не зміг потрапити до лікарні в Чернігові. Чи отримує чоловік хоч якесь лікування у російських застінках, родина не знає.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Актуальні публікації
Більше публікацій
Адвокація
В ОБСЄ закликали повернути тіла українських підлітків Тіграна Оганнісяна і Микити Ханганова

У Скопʼє під час щорічної зустрічі Ради міністрів ОБСЄ голова МІПЛ Ольга Решетилова порушила питання повернення тіл убитих в окупованому Бердянську неповнолітніх Тіграна Оганнісяна і Микити Ханганова. Вона закликала ОБСЄ втрутитися в цю ситуацію, позаяк тіла підлітків не віддають рідним уже понад пʼять місяців.

2 Грудня 2023

Адвокація
МІПЛ отримала відзнаку захисників демократії в ОБСЄ

Під час 30-го щорічного засідання Ради міністрів ОБСЄ в Скоп’є представники восьми держав-учасниць, що входять до Ініціативи захисників демократії (DDI), відзначили МІПЛ за документування російських злочинів та постійну адвокаційну діяльність. Церемонія відбулася за участі представників Канади, Данії, Чорногорії, Нідерландів, Швеції, Швейцарії, Великої Британії та США.  

1 Грудня 2023

Війна і правосуддя
Вісім судів в одному. Як під час війни працює один із найбільших судів Дніпропетровщини 

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області — другий у регіоні за навантаженням. Від Павлограда до Донецька менше 200 кілометрів, але суд жодного дня не зупиняв роботу. 21 листопада суд провів звітну пресконференцію про роботу в умовах воєнного стану. Журналістка МІПЛ побувала на ній. 

1 Грудня 2023

Більше публікацій