Send Lette
Військовополонені

Бездіяльність МКЧХ, ДНК, мобілізація. У Києві відбулися дві події, присвячені проблемам зниклих безвісти та їхніх родин 

Олена Бєлячкова, координаторка груп родин полонених та зниклих безвісти Медійної ініціативи за права людини, минулого тижня стала спікеркою відразу двох заходів, організованих для вирішення проблем захисту прав зниклих безвісти, військовополонених та їхніх родин.

4 вересня відбулась конференція “Захист прав родин зниклих безвісти в Україні: реалії та перспективи”. Подія стала продовженням заходів до Міжнародного дня зниклих безвісти, який щороку відзначається 30 серпня. Конференцію організувала ГО “Юридична сотня” за підтримки Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти.

Спікерами конференції “Захист прав родин зниклих безвісти в Україні: реалії та перспективи” стали представники держави, родин зниклих безвісти та правозахисних організацій. Фото: Юрсотня

У заході взяли участь спільноти родин зниклих безвісти та полонених. Вони були як серед слухачів, так і серед спікерів. На конференції також виступили представники Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, цивільно-військового співробітництва Третьої окремої штурмової бригади і територіального центру комплектування та соціальної підтримки Шевченківського району Києва. 

Під час зустрічі Олена Бєлячкова акцентувала увагу слухачів на тому, що Росія не підтверджує реальну кількість військовослужбовців і цивільних, яких утримує у неволі. Вона наголосила, що під час офіційних обмінів військовополоненими серед звільнених часто є ті, хто довгий час вважалися зниклими безвісти.  

У своєму виступі Олена Бєлячкова (ліворуч) звернула увагу, зокрема, на важливість здачі ДНК-матеріалів та неефективності МКЧХ. Фото: Юрсотня

Правозахисниця також звернула увагу присутніх на важливість здачі ДНК-матеріалів. Після зникнення людини такий зразок обовʼязково мають здати кровні родичі першої групи — батько, мати, брат, сестра або діти. У законодавстві України є норми, які передбачають, що військовослужбовці, поліцейські, а також працівники ДСНС під час воєнного стану обовʼязково мають здати ДНК-матеріали. Нерідко цими нормами нехтують, що в подальшому ускладнює пошук зниклих безвісти. Окремо координаторка МІПЛ зупинилась на проблемах проведення ДНК-експертиз під час ідентифікації тіл загиблих. Вона зазначила, що важливу роль у цьому відіграє Міжнародна комісія з питань зниклих безвісти, яка має бажання та можливість допомагати Україні з проведенням таких експертиз. 

Під час конференції також обговорили питання низької ефективності Міжнародного комітету Червоного Хреста. Ця організація єдина, яка має мандат на відвідування місць утримання полонених українців на території РФ, однак цього майже не відбувається. Представники МКЧХ зазначають, що Росія не допускає їх до полонених. Водночас залишаються питання, чи використовує організація всі доступні їй механізми, аби змінити ситуацію

Олена Бєлячкова, координаторка груп родин військовополонених та зниклих безвісти. Фото: Київ Мілітарі Хаб

Окрім того, координаторка МІПЛ розповіла про нормативні неврегульованості, з якими стикаються родини зниклих безвісти під час реалізації їхніх прав і гарантій. Наприклад, чоловіки та жінки, чиї близькі зникли безвісти, за законом про мобілізацію мають право на відстрочку. Разом із цим в Україні діє постанова Кабміну № 560, яка передбачає, що для визнання особи зниклою безвісти за особливих обставин потрібне рішення суду. Постанова уряду створила юридичну колізію та ускладнила реалізацію права родичів зниклих безвісти на відстрочку від мобілізації. МІПЛ писала про цю проблему раніше. У той же час родини цивільних, які вважаються зниклими безвісти за особливих обставин, такого права на відстрочку від мобілізації взагалі не мають, що є несправедливим відносно до цих категорій населення.

Обговорення проблем, з якими стикаються родини зниклих безвісти та військовополонених при пошуку рідних, продовжили 5 вересня на заході Київ Мілітарі Хабу. Під час нього також говорили про важливість ДНК-експертиз та нормативні колізії національного законодавства щодо прав зниклих безвісти та їхніх родин.

Захід у Київ Мілітарі Хабі присвятили питанням, з якими стикаються родини зниклих безвісти та військовополонених при пошуку рідних. Фото: Київ Мілітарі Хаб

Крім того, Олена Бєлячкова розповіла присутнім про алгоритм дій родин у випадку зникнення безвісти рідної людини. Цьому присвячений один із відеороликів МІПЛ на YouTube. Окремо спікерка зупинилась на органах і структурах, які займаються пошуком і обліком зниклих і полонених.

Присутнім також розповіли про соціальні пільги та гарантії для родин зниклих безвісти, їхню практичну реалізацію, особливості оформлення посвідчення члена сім’ї зниклого безвісти.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Військовополонені
Бій, про який мовчать: як у Павлівці зникли безвісти більше ста військовослужбовців

Марину, Яну, Наталю та Світлану об'єднує спільна історія: два роки тому вони востаннє розмовляли зі своїми рідними — військовослужбовцями, які зникли безвісти у боях за Павлівку Донецької області. Це сталося наприкінці жовтня — початку листопада. Така ж доля у тому місці спіткала понад сотню українських армійців. Об'єднавшись у спільноту, їхні родини шукають рідних, виходять на акції підтримки зниклих безвісти і полонених, зустрічаються з цього приводу з владою.

12 Листопада 2024

Військовополонені
Змусити Росію відпустити поранених полонених може країна-покровителька – правозахисниця

Щоб активізувати повернення важкохворих та важкопоранених військовополонених, Україна має шукати третю країну, яка б вплинула на Росію у питанні створення змішаних медичних комісій, регламентованих Женевськими конвенціями. Про це заявляє Олена Бєлячкова, координаторка груп родин полонених та зниклих безвісти МІПЛ.

5 Листопада 2024

Військовополонені
У російському полоні азовець Сергій Тарасюк заразився туберкульозом: його стан критичний

Завдяки випадковій фотографії у соцмережах дружина Сергія Тарасюка дізналася страшну правду про полон чоловіка. Більше двох років його утримують у нелюдських умовах. Стан здоров’я 58-річного азовця критичний. За останньою інформацією, Тарасюк перебуває у СІЗО № 2 міста Камишин Волгоградської області.

18 Жовтня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Адвокація
Систематичне порушення РФ Женевських конвенцій — злочин проти людяності, — правозахисники

Практики жорстокого поводження і порушення прав українських військовополонених Російська Федерація застосовує від початку збройного конфлікту в Україні. З 2014 року методи РФ не змінилися, а стали більш масовими. У такій поведінці росіян простежується державна політика.

21 Листопада 2024

Адвокація
Друга міжнародна конференція “Crimea Global. Understanding Ukraine through the South” стартувала

Сьогодні, 21 листопада, з урочистої церемонії відкриття розпочалася конференція "Crimea Global. Understanding Ukraine through the South”, яка зібрала на одному майданчику понад 100 учасників, серед яких лідери громадської думки, експерти, журналісти, урядовці, представники дипломатичного корпусу.

21 Листопада 2024

Адвокація
Трагедія у Ягідному та мотивація постраждалих: іноземні делегати конференції Crimea Global відвідали Чернігівщину

21 листопада у Києві розпочалась Друга міжнародна конференція "Crimea Global. Understanding Ukraine through the South". Окрім дискусійних панелей в рамках конференції відбулися кілька спеціальний заходів. Один з них присвятили мотивації потерпілих у процесі правосуддя. Організатороми події стали Медійна ініціатива за права людини та Освітній дім прав людини в Чернігові.

21 Листопада 2024

Більше публікацій