Send Lette
Військовополонені

Бездіяльність МКЧХ, ДНК, мобілізація. У Києві відбулися дві події, присвячені проблемам зниклих безвісти та їхніх родин 

Олена Бєлячкова, координаторка груп родин полонених та зниклих безвісти Медійної ініціативи за права людини, минулого тижня стала спікеркою відразу двох заходів, організованих для вирішення проблем захисту прав зниклих безвісти, військовополонених та їхніх родин.

4 вересня відбулась конференція “Захист прав родин зниклих безвісти в Україні: реалії та перспективи”. Подія стала продовженням заходів до Міжнародного дня зниклих безвісти, який щороку відзначається 30 серпня. Конференцію організувала ГО “Юридична сотня” за підтримки Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти.

Спікерами конференції “Захист прав родин зниклих безвісти в Україні: реалії та перспективи” стали представники держави, родин зниклих безвісти та правозахисних організацій. Фото: Юрсотня

У заході взяли участь спільноти родин зниклих безвісти та полонених. Вони були як серед слухачів, так і серед спікерів. На конференції також виступили представники Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, цивільно-військового співробітництва Третьої окремої штурмової бригади і територіального центру комплектування та соціальної підтримки Шевченківського району Києва. 

Під час зустрічі Олена Бєлячкова акцентувала увагу слухачів на тому, що Росія не підтверджує реальну кількість військовослужбовців і цивільних, яких утримує у неволі. Вона наголосила, що під час офіційних обмінів військовополоненими серед звільнених часто є ті, хто довгий час вважалися зниклими безвісти.  

У своєму виступі Олена Бєлячкова (ліворуч) звернула увагу, зокрема, на важливість здачі ДНК-матеріалів та неефективності МКЧХ. Фото: Юрсотня

Правозахисниця також звернула увагу присутніх на важливість здачі ДНК-матеріалів. Після зникнення людини такий зразок обовʼязково мають здати кровні родичі першої групи — батько, мати, брат, сестра або діти. У законодавстві України є норми, які передбачають, що військовослужбовці, поліцейські, а також працівники ДСНС під час воєнного стану обовʼязково мають здати ДНК-матеріали. Нерідко цими нормами нехтують, що в подальшому ускладнює пошук зниклих безвісти. Окремо координаторка МІПЛ зупинилась на проблемах проведення ДНК-експертиз під час ідентифікації тіл загиблих. Вона зазначила, що важливу роль у цьому відіграє Міжнародна комісія з питань зниклих безвісти, яка має бажання та можливість допомагати Україні з проведенням таких експертиз. 

Під час конференції також обговорили питання низької ефективності Міжнародного комітету Червоного Хреста. Ця організація єдина, яка має мандат на відвідування місць утримання полонених українців на території РФ, однак цього майже не відбувається. Представники МКЧХ зазначають, що Росія не допускає їх до полонених. Водночас залишаються питання, чи використовує організація всі доступні їй механізми, аби змінити ситуацію

Олена Бєлячкова, координаторка груп родин військовополонених та зниклих безвісти. Фото: Київ Мілітарі Хаб

Окрім того, координаторка МІПЛ розповіла про нормативні неврегульованості, з якими стикаються родини зниклих безвісти під час реалізації їхніх прав і гарантій. Наприклад, чоловіки та жінки, чиї близькі зникли безвісти, за законом про мобілізацію мають право на відстрочку. Разом із цим в Україні діє постанова Кабміну № 560, яка передбачає, що для визнання особи зниклою безвісти за особливих обставин потрібне рішення суду. Постанова уряду створила юридичну колізію та ускладнила реалізацію права родичів зниклих безвісти на відстрочку від мобілізації. МІПЛ писала про цю проблему раніше. У той же час родини цивільних, які вважаються зниклими безвісти за особливих обставин, такого права на відстрочку від мобілізації взагалі не мають, що є несправедливим відносно до цих категорій населення.

Обговорення проблем, з якими стикаються родини зниклих безвісти та військовополонених при пошуку рідних, продовжили 5 вересня на заході Київ Мілітарі Хабу. Під час нього також говорили про важливість ДНК-експертиз та нормативні колізії національного законодавства щодо прав зниклих безвісти та їхніх родин.

Захід у Київ Мілітарі Хабі присвятили питанням, з якими стикаються родини зниклих безвісти та військовополонених при пошуку рідних. Фото: Київ Мілітарі Хаб

Крім того, Олена Бєлячкова розповіла присутнім про алгоритм дій родин у випадку зникнення безвісти рідної людини. Цьому присвячений один із відеороликів МІПЛ на YouTube. Окремо спікерка зупинилась на органах і структурах, які займаються пошуком і обліком зниклих і полонених.

Присутнім також розповіли про соціальні пільги та гарантії для родин зниклих безвісти, їхню практичну реалізацію, особливості оформлення посвідчення члена сім’ї зниклого безвісти.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Військовополонені
МІПЛ долучилась до створення мапи місць утримання бійців “Азову” в російському полоні 

28 травня у Києві презентували сайт та інтерактивну мапу проєкту Inferno. Це ініціатива Асоціації родин захисників “Азовсталі” та відділення міжнародного співробітництва 1-го корпусу НГУ “Азов”. Медійна ініціатива за права людини стала одним із партнерів проєкту, надавши дані для створення мапи місць утримання.

29 Травня 2025

Військовополонені
Великий обмін: репортаж про те, як Україна повертала 1000 своїх

З автобуса виходять змарнілі чоловіки — колишні військовополонені. На подвір’ї лікарні родини зниклих безвісти тримають фото: шукають погляд, слово, впізнання. Поряд — тиша, сирени і надія, що хтось сьогодні скаже: "Я його бачив". Репортаж з обміну.

25 Травня 2025

Військовополонені
У Києві вшанували морських піхотинців, які третій рік перебувають у російському полоні

На Майдані Незалежності в Києві відбувся публічний захід, організований Асоціацією “Сила Морської Піхоти”. Під гаслом “Ми — там, де важко. Ми — морська піхота. Третій рік боротьби — в полоні” учасники акції нагадали суспільству про українських військових, які з 2022 року залишаються в полоні Російської Федерації після оборони Маріуполя.

25 Травня 2025

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
Жінку з Харкова судитимуть через спілкування з російським “воєнкором”. І ще 70 справ початку літа в українських судах

Відстежуємо найцікавіші судові справи про злочини, скоєні в умовах війни. У доданих файлах є посилання на загальну таблицю зі всіма справами, розподіленими за областями. Також до цієї таблиці веде кожне посилання з матеріалу з анонсами на сайті.

30 Травня 2025

Адвокація
Трибунал для Путіна: лідери незахідного світу не квапляться судити Росію за війну проти України

Попри підтримку Заходу, більшість лідерів країн Африки, Азії та Латинської Америки тримаються осторонь ідеї Спеціального трибуналу щодо Росії за агресію проти України. МІПЛ обговорила цю проблему під час відкритої дискусії “Поза межами Заходу: Глобальні перспективи щодо Спеціального трибуналу за злочин агресії”.

30 Травня 2025

Військовополонені
МІПЛ долучилась до створення мапи місць утримання бійців “Азову” в російському полоні 

28 травня у Києві презентували сайт та інтерактивну мапу проєкту Inferno. Це ініціатива Асоціації родин захисників “Азовсталі” та відділення міжнародного співробітництва 1-го корпусу НГУ “Азов”. Медійна ініціатива за права людини стала одним із партнерів проєкту, надавши дані для створення мапи місць утримання.

29 Травня 2025

Більше публікацій