Send Lette
Військовополонені

Бездіяльність МКЧХ, ДНК, мобілізація. У Києві відбулися дві події, присвячені проблемам зниклих безвісти та їхніх родин 

Олена Бєлячкова, координаторка груп родин полонених та зниклих безвісти Медійної ініціативи за права людини, минулого тижня стала спікеркою відразу двох заходів, організованих для вирішення проблем захисту прав зниклих безвісти, військовополонених та їхніх родин.

4 вересня відбулась конференція “Захист прав родин зниклих безвісти в Україні: реалії та перспективи”. Подія стала продовженням заходів до Міжнародного дня зниклих безвісти, який щороку відзначається 30 серпня. Конференцію організувала ГО “Юридична сотня” за підтримки Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти.

Спікерами конференції “Захист прав родин зниклих безвісти в Україні: реалії та перспективи” стали представники держави, родин зниклих безвісти та правозахисних організацій. Фото: Юрсотня

У заході взяли участь спільноти родин зниклих безвісти та полонених. Вони були як серед слухачів, так і серед спікерів. На конференції також виступили представники Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, цивільно-військового співробітництва Третьої окремої штурмової бригади і територіального центру комплектування та соціальної підтримки Шевченківського району Києва. 

Під час зустрічі Олена Бєлячкова акцентувала увагу слухачів на тому, що Росія не підтверджує реальну кількість військовослужбовців і цивільних, яких утримує у неволі. Вона наголосила, що під час офіційних обмінів військовополоненими серед звільнених часто є ті, хто довгий час вважалися зниклими безвісти.  

У своєму виступі Олена Бєлячкова (ліворуч) звернула увагу, зокрема, на важливість здачі ДНК-матеріалів та неефективності МКЧХ. Фото: Юрсотня

Правозахисниця також звернула увагу присутніх на важливість здачі ДНК-матеріалів. Після зникнення людини такий зразок обовʼязково мають здати кровні родичі першої групи — батько, мати, брат, сестра або діти. У законодавстві України є норми, які передбачають, що військовослужбовці, поліцейські, а також працівники ДСНС під час воєнного стану обовʼязково мають здати ДНК-матеріали. Нерідко цими нормами нехтують, що в подальшому ускладнює пошук зниклих безвісти. Окремо координаторка МІПЛ зупинилась на проблемах проведення ДНК-експертиз під час ідентифікації тіл загиблих. Вона зазначила, що важливу роль у цьому відіграє Міжнародна комісія з питань зниклих безвісти, яка має бажання та можливість допомагати Україні з проведенням таких експертиз. 

Під час конференції також обговорили питання низької ефективності Міжнародного комітету Червоного Хреста. Ця організація єдина, яка має мандат на відвідування місць утримання полонених українців на території РФ, однак цього майже не відбувається. Представники МКЧХ зазначають, що Росія не допускає їх до полонених. Водночас залишаються питання, чи використовує організація всі доступні їй механізми, аби змінити ситуацію

Олена Бєлячкова, координаторка груп родин військовополонених та зниклих безвісти. Фото: Київ Мілітарі Хаб

Окрім того, координаторка МІПЛ розповіла про нормативні неврегульованості, з якими стикаються родини зниклих безвісти під час реалізації їхніх прав і гарантій. Наприклад, чоловіки та жінки, чиї близькі зникли безвісти, за законом про мобілізацію мають право на відстрочку. Разом із цим в Україні діє постанова Кабміну № 560, яка передбачає, що для визнання особи зниклою безвісти за особливих обставин потрібне рішення суду. Постанова уряду створила юридичну колізію та ускладнила реалізацію права родичів зниклих безвісти на відстрочку від мобілізації. МІПЛ писала про цю проблему раніше. У той же час родини цивільних, які вважаються зниклими безвісти за особливих обставин, такого права на відстрочку від мобілізації взагалі не мають, що є несправедливим відносно до цих категорій населення.

Обговорення проблем, з якими стикаються родини зниклих безвісти та військовополонених при пошуку рідних, продовжили 5 вересня на заході Київ Мілітарі Хабу. Під час нього також говорили про важливість ДНК-експертиз та нормативні колізії національного законодавства щодо прав зниклих безвісти та їхніх родин.

Захід у Київ Мілітарі Хабі присвятили питанням, з якими стикаються родини зниклих безвісти та військовополонених при пошуку рідних. Фото: Київ Мілітарі Хаб

Крім того, Олена Бєлячкова розповіла присутнім про алгоритм дій родин у випадку зникнення безвісти рідної людини. Цьому присвячений один із відеороликів МІПЛ на YouTube. Окремо спікерка зупинилась на органах і структурах, які займаються пошуком і обліком зниклих і полонених.

Присутнім також розповіли про соціальні пільги та гарантії для родин зниклих безвісти, їхню практичну реалізацію, особливості оформлення посвідчення члена сім’ї зниклого безвісти.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Військовополонені
184 українців померли у російському полоні від початку великої війни — Коордштаб

Медійна ініціатива за права людини отримала інформацію про офіційно підтверджену кількість українців, загиблих у російському полоні. Більшість із них — військовополонені, однак є і цивільні. МІПЛ також дослідила найпоширеніші причини смерті в полоні.

23 Грудня 2024

Військовополонені
Правозахисники надіслали МКС повідомлення із закликом розслідувати вбивство українських полонених в Оленівці

Регіональний центр прав людини разом із партнерами — Медійною ініціативою за права людини, Українською Гельсінською спілкою з прав людини, Yahad-In Unum, OSINT FOR UKRAINE та Спільнотою Оленівки — надіслали повідомлення до Міжнародного кримінального суду із закликом розслідувати масове вбивство та катування українських військовополонених в Оленівці.

11 Грудня 2024

Військовополонені
На Львівщині родини зниклих безвісти та військовополонених зустрілися із ТЦК і Коордштабом

В Україні офіційно зниклими безвісти вважаються 55 тисяч людей. За кожною з цих цифр — трагедія родини. Й не всі вони знають алгоритм, як шукати рідних. Аби допомагати одне одному, родини  безвісти зниклих і полонених почали об'єднуватися. Одна з таких спільнот є у Сокалі. Її створила Соломія Луковецька. Жінка вже півтора року чекає на свого чоловіка, бійця 93-ої бригади Холодний Яр. Він зник у травні 2023 року поблизу Бахмуту.

9 Грудня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Насильницькі зникнення
“Ліпше б у голову вистрілили”: журналісти дізналися, хто причетний до катувань і суду над херсонцем Романом Третьяковим

Одним із учасників херсонського руху опору був Роман Третьяков. Четвертого серпня 2022 року чоловік прокинувся від того, що в його квартирі випилювали двері. Втекти не вдалося. Третьякова змушували зізнатися в диверсійній діяльності. У полоні провів 19,5 місяців. Пережив тортури струмом і голод.

24 Грудня 2024

Cards
Олександр Слісаренко

Дата зникнення: 3 серпня 2022 року Місце зникнення: с. Горностаївка, Херсонська область Олександр Слісаренко — очільник Територіального […]

24 Грудня 2024

Війна і правосуддя
Полонений росіянин, шпигунство за ЗСУ та військовополонений з Криму: 64 справи щодо війни, за якими радимо стежити цього тижня

МІПЛ продовжує відстежувати найцікавіші судові справи, які стосуються злочинів, скоєних в умовах війни. Для зручності ми змінили формат розсилки судових анонсів, аби вам було зручніше шукати справи зі свого регіону. У доданих файлах є посилання на загальну таблицю зі всіма справами, розподіленими за областями. Також до цієї таблиці веде кожне посилання з цього матеріалу.

23 Грудня 2024

Більше публікацій