Send Lette
Військовополонені

Бездіяльність МКЧХ, ДНК, мобілізація. У Києві відбулися дві події, присвячені проблемам зниклих безвісти та їхніх родин 

Олена Бєлячкова, координаторка груп родин полонених та зниклих безвісти Медійної ініціативи за права людини, минулого тижня стала спікеркою відразу двох заходів, організованих для вирішення проблем захисту прав зниклих безвісти, військовополонених та їхніх родин.

4 вересня відбулась конференція “Захист прав родин зниклих безвісти в Україні: реалії та перспективи”. Подія стала продовженням заходів до Міжнародного дня зниклих безвісти, який щороку відзначається 30 серпня. Конференцію організувала ГО “Юридична сотня” за підтримки Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти.

Спікерами конференції “Захист прав родин зниклих безвісти в Україні: реалії та перспективи” стали представники держави, родин зниклих безвісти та правозахисних організацій. Фото: Юрсотня

У заході взяли участь спільноти родин зниклих безвісти та полонених. Вони були як серед слухачів, так і серед спікерів. На конференції також виступили представники Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, цивільно-військового співробітництва Третьої окремої штурмової бригади і територіального центру комплектування та соціальної підтримки Шевченківського району Києва. 

Під час зустрічі Олена Бєлячкова акцентувала увагу слухачів на тому, що Росія не підтверджує реальну кількість військовослужбовців і цивільних, яких утримує у неволі. Вона наголосила, що під час офіційних обмінів військовополоненими серед звільнених часто є ті, хто довгий час вважалися зниклими безвісти.  

У своєму виступі Олена Бєлячкова (ліворуч) звернула увагу, зокрема, на важливість здачі ДНК-матеріалів та неефективності МКЧХ. Фото: Юрсотня

Правозахисниця також звернула увагу присутніх на важливість здачі ДНК-матеріалів. Після зникнення людини такий зразок обовʼязково мають здати кровні родичі першої групи — батько, мати, брат, сестра або діти. У законодавстві України є норми, які передбачають, що військовослужбовці, поліцейські, а також працівники ДСНС під час воєнного стану обовʼязково мають здати ДНК-матеріали. Нерідко цими нормами нехтують, що в подальшому ускладнює пошук зниклих безвісти. Окремо координаторка МІПЛ зупинилась на проблемах проведення ДНК-експертиз під час ідентифікації тіл загиблих. Вона зазначила, що важливу роль у цьому відіграє Міжнародна комісія з питань зниклих безвісти, яка має бажання та можливість допомагати Україні з проведенням таких експертиз. 

Під час конференції також обговорили питання низької ефективності Міжнародного комітету Червоного Хреста. Ця організація єдина, яка має мандат на відвідування місць утримання полонених українців на території РФ, однак цього майже не відбувається. Представники МКЧХ зазначають, що Росія не допускає їх до полонених. Водночас залишаються питання, чи використовує організація всі доступні їй механізми, аби змінити ситуацію

Олена Бєлячкова, координаторка груп родин військовополонених та зниклих безвісти. Фото: Київ Мілітарі Хаб

Окрім того, координаторка МІПЛ розповіла про нормативні неврегульованості, з якими стикаються родини зниклих безвісти під час реалізації їхніх прав і гарантій. Наприклад, чоловіки та жінки, чиї близькі зникли безвісти, за законом про мобілізацію мають право на відстрочку. Разом із цим в Україні діє постанова Кабміну № 560, яка передбачає, що для визнання особи зниклою безвісти за особливих обставин потрібне рішення суду. Постанова уряду створила юридичну колізію та ускладнила реалізацію права родичів зниклих безвісти на відстрочку від мобілізації. МІПЛ писала про цю проблему раніше. У той же час родини цивільних, які вважаються зниклими безвісти за особливих обставин, такого права на відстрочку від мобілізації взагалі не мають, що є несправедливим відносно до цих категорій населення.

Обговорення проблем, з якими стикаються родини зниклих безвісти та військовополонених при пошуку рідних, продовжили 5 вересня на заході Київ Мілітарі Хабу. Під час нього також говорили про важливість ДНК-експертиз та нормативні колізії національного законодавства щодо прав зниклих безвісти та їхніх родин.

Захід у Київ Мілітарі Хабі присвятили питанням, з якими стикаються родини зниклих безвісти та військовополонених при пошуку рідних. Фото: Київ Мілітарі Хаб

Крім того, Олена Бєлячкова розповіла присутнім про алгоритм дій родин у випадку зникнення безвісти рідної людини. Цьому присвячений один із відеороликів МІПЛ на YouTube. Окремо спікерка зупинилась на органах і структурах, які займаються пошуком і обліком зниклих і полонених.

Присутнім також розповіли про соціальні пільги та гарантії для родин зниклих безвісти, їхню практичну реалізацію, особливості оформлення посвідчення члена сім’ї зниклого безвісти.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Військовополонені
Три роки без батька: маленький Тимур щодня обіймає фото тата — морського піхотинця 

Артур Рудь — захисник Маріуполя, офіцер 36 окремої бригади морської піхоти ім. контрадмірала Білінського. 12 квітня 2022 року він, як і ще понад тисяча українських військовослужбовців, які тримали оборону на металургійному комбінаті ім. Ілліча, потрапив у полон

13 Травня 2025

Військовополонені
Родини загиблих у російському полоні військових мають отримувати 15 мільйонів гривень

Уповноважена президента з питань захисту прав військовослужбовців Ольга Решетилова вважає, що родини загиблих у полоні мають отримувати таку ж допомогу, як і родини військових, що загинули на полі бою. Для врегулювання цього питання у Верховній Раді зареєстрували відповідний законопроєкт. Розповідаємо, чому він важливий.

5 Травня 2025

Військовополонені
Єдина платформа для родин зниклих безвісти запрацює вже у травні — Артур Добросердов 

Чи має Україна державну стратегію розшуку зниклих безвісти і повернення полонених? Що робити, якщо рідна людина потрапила в полон чи зникла безвісти? Як допомогти звільненню полонених і цивільних утримуваних і водночас їм не зашкодити? Ці питання обговорили на круглому столі “Зниклі та полонені: дорога до справедливості”. Організатором заходу стала громадська організація “Жінки роду” за участі об’єднань “Жінки ТРО”, “Жінки ЗСУ”, Національної спілки журналістів України. 

3 Травня 2025

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
У справі про держзраду колишнього контррозвідника ЗСУ допитали останніх свідків

Галицький районний суд Львова продовжує повторно розглядати справу колишнього контррозвідника ЗСУ Сергія Говорухи. Його підозрюють у державній зраді. За даними слідства, Сергій із власної ініціативи за 17 тисяч гривень передавав таємну інформацію російським спецслужбам ще до 24 лютого 2022 року. Ці дані стосувалися складів з боєприпасами і військових частин. З початком великої війни — аеродрому, який росіяни згодом обстріляли.

13 Травня 2025

Військовополонені
Три роки без батька: маленький Тимур щодня обіймає фото тата — морського піхотинця 

Артур Рудь — захисник Маріуполя, офіцер 36 окремої бригади морської піхоти ім. контрадмірала Білінського. 12 квітня 2022 року він, як і ще понад тисяча українських військовослужбовців, які тримали оборону на металургійному комбінаті ім. Ілліча, потрапив у полон

13 Травня 2025

Війна і правосуддя
У справі російського штурмовика переглянули відео з місця страти бійця ЗСУ

Суд у Запоріжжі продовжив вивчати докази у справі Дмитра Курашова, російського штурмовика, звинуваченого у воєнному злочині. За даними слідства, у січні 2024 року він розстріляв Віталія Годнюка, українського військового, який склав зброю.

12 Травня 2025

Більше публікацій