Send Lette
Війна і правосуддя

Депортація кримчан та бомбардування Харкова: які вироки отримали обвинувачені у воєнних злочинах

Упродовж березня в Реєстрі судових рішень з’явилося 86 вироків у справах щодо правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку. Серед засуджених – як російські військові, так і українські громадяни. У частині випадків стосовно окупантів слухання відбувалися заочно. МІПЛ розповідає, чим завершилися резонансні справи, за якими ми стежили.


12 років тюрми за жорстоке поводження з цивільними

8 березня Чернігівський районний суд ухвалив вирок Бурун-Чиргалу Магавалу. Це російський військовий, який служив командиром міномета у 55-ій окремій мотострілецькій бригаді РФ, що дислокується в Республіці Тива. 

Бурун-Чиргал Магавал отримав заочний вирок, його розшукють. Скріншот з сайту МВС

У березні 2022 року службовці цієї бригади окупували селище Ягідне Чернігівської області. У справі потерпілими є 19-річна Лілія Дьогтяр і 21-річний Давид Кислий. 4 березня хлопець із дівчиною перебували з рідними в будинку батьків Давида, коли російські військові вдерлися до приміщення і зачинили їх у підвалі.

Того ж дня, йдеться у свідченнях потерпілої, прийшли інші військові, серед яких був і обвинувачений. Він ставив потерпілу на коліна і погрожував автоматом. Як розповіла дівчина в суді, у той момент вона попрощалася з життям.

При цьому Бурун-Чиргал Магавал відібрав у дівчини айфон, а в хлопця макбук та 11 тисяч доларів заощаджень.

Наступного дня потерпілих перевели до підвалу школи. Зі слів дівчини, цей військовий знайшов її у підвалі та вимагав надати пароль для розблокування її телефону, звинувачуючи дівчину в допомозі ЗСУ. Він дав Лілії Дьогтяр її ж телефон, але вона його остаточно заблокувала.

Після деокупації населеного пункту дівчина за допомогою iCloud виявила, що вкрадена техніка геолокується у Республіці Тива. Такі ж свідчення надав інший потерпілий та підтвердив, що чув погрози розстріляти.

Слідчі, які документували злочини росіян, у місцях їхнього перебування виявили “Дневник психолого-педагогических наблюдений командира 2 мин взвода мин батр 2 МСБ(г) войсковой части”. У цьому документі містилося фото й анкетні дані обвинуваченого. Потерпілі впізнали його.

Також на суді дослідили електронну пошту Лілії Дьогтяр та лист про встановлення геолокації вкраденої техніки за адресою у Республіці Тива, де, як з’ясувало слідство, живе обвинувачений.

Суд визнав Бурун-Чиргала Магавала винним у жорстокому поводженні з цивільними, що є порушенням законів і звичаїв війни. Йому призначено покарання 12 років ув’язнення, який чоловік має відбути після затримання. Наразі, за інформацією слідства, він перебуває в РФ.

Раніше МІПЛ розповідала про катування цивільних у Ягідному та вироки іншим службовцям згаданої бригади. 


Бомбардував Харківщину і просив вибачення в українців

Дзержинський районний суд Харкова 2 березня засудив до 12 років позбавлення волі за порушення законів і звичаїв війни Максима Криштопа, заступника командира військової частини 45117 47-го бомбардувального авіаційного полку 6-ї армії військово-повітряних сил та протиповітряної оборони Західного військового округу РФ.

У березні 2022 року підполковник Криштоп отримав наказ знищити телевежу у Харкові. 6 березня два літаки Су-34, на одному з яких був Криштоп, вилетіли з аеродрому “Балтімор”, що у Воронежі, РФ. Вони бомбардували радіотелевізійну передавальну станцію Харкова вісьмома авіаційними бомбами ФАБ-500 загальним тротиловим еквівалентом 2 тонни 400 кілограмів.

Максим Криштом на прес-конференції. Скриншот запису трансляції

При цьому російський льотчик знав, що телевежа є цивільним об’єктом. Того ж дня літак Криштопа збила Нацгвардія, він катапультувався, після чого чоловіка затримали.

Під час пресконференції, яку влаштувала СБУ, Криштоп заявив, що впродовж березня виконував накази з бомбардування цивільних об’єктів на Харківщині, про що шкодує. Він просив вибачення за свої дії в українців.

На суді Криштоп провину визнав. На прохання його адвоката суд заслухав показання обвинуваченого в закритому режимі. За згодою сторін докази, які не заперечувалися, в засіданні не досліджували.

Також у суді дослідили матеріали щодо збитків компаніям-операторам зв’язку на понад мільйон гривень.

Уламки літака Криштопа. Фото з Facebook Сергія Болвінова

У підсумку суд визнав Криштопа винним у порушенні законів і звичаїв війни, що здійснене у змові, та задовольнив цивільні позови компаній про стягнення шкоди.

6 березня 2023 року цей же суд задовольнив клопотання Офісу Генпрокурора про звільнення російського льотчика від відбування покарання. Підстава – рішення Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими щодо включення Криштопа до списку на обмін. Суд дозволив передати льотчика Головному управлінню розвідки для подальшої процедури обміну.


Перший вирок за депортацію з Криму

30 березня прокуратура Автономної Республіки Крим повідомила, що Дарницький райсуд Києва заочно засудив до 10 років позбавлення волі Ларису Лихачову, так звану “суддю” Армянського міськсуду за порушення законів і звичаїв війни.

Після окупації півострова Лихачова брала участь в реалізації злочинної політики держави-окупанта, спрямованої на зміну демографічного складу населення в Криму. Зокрема, ухвалювала фейкові рішення про видворення громадян України з території тимчасово окупованого півострова. Згідно з матеріалами справи, йдеться щонайменше про десять таких рішень, які накладають на громадян адмінштраф і видворення.

Лариса Лихачова отримала заочний вирок. Скриншот сайту “Судді Росії”

Жодних дозволів на проживання українців у тимчасово окупованому Криму не передбачено. Тому дії Лихачової є порушенням вимог ст. 49 Конвенції про захист цивільного населення під час війни, що забороняє, незалежно від мотивів, здійснювати примусове індивідуальне чи масове переселення або депортацію осіб з окупованої території.

За інформацією порталу “Судова влада”, потерпілим у справі зазначений Синавер Кадиров, активіст кримськотатарського національного руху. У 2015 році Радіо Свобода повідомляло, що його разом із членами Меджлісу під час виїзду з Криму затримали російські прикордонники й відправили до суду, де “суддя” Лихачова ухвалила рішення про видворення.

Сам Синавер Кадиров у коментарі МІПЛ розповів, що в результаті того рішення Лихачової його життя кардинально змінилося. Вирок для “судді” вважає справедливим, хоча й має одне зауваження з цього приводу.

“Так, справедливість встановлена, але якби цей процес відбувся раніше, по свіжих слідах, то навіть заочне рішення мало б сильніший ефект для тих громадян України, що залишаються в тимчасово окупованому Криму і співпрацюють з окупантами, вчиняючи міжнародні злочини. Це стосується і Луганської та Донецької областей. Бо безкарність породжує нові злочини”, — говорить Синавер Кадиров. Зараз, додає він, заочний вирок впливає на Лихачову та інших кримських “суддів” лише з точки зору моралі і психологічного тиску — реалізувати його неможливо.

Зазначимо, що Лихачова отримала покарання за ч. 1 ст. 438 ККУ (порушення законів і звичаїв війни). Водночас у 2015 році тодішній заступник Генпрокурора Анатолій Матіос заявляв, що суддям, які перейшли на бік окупанта в Криму, оголошено про підозру в держзраді. Серед них була й Лихачова. Вирок за цією статтею суд ще не ухвалив.

 

Анастасія Зубова, журналістка МІПЛ

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
СБУ, чат-боти і TikTok: 53 справи щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

17 Травня 2024

Війна і правосуддя
Дві справи про захоплення цивільних на Чернігівщині: аналіз роботи адвокатів

Під окупацією Росії села Іванівка та Слобода Чернігівської області були з 5 по 30 березня 2022 року. Там в один день сталося два випадки, справи про які наразі слухає Чернігівський районний суд. Слідство встановило, що в Слободі російські військові Петро Базаров та Євгеній Басов затримали цивільного Віталія Карпенка, схопили його на вулиці, забрали телефон і в магазині били і погрожували вбити. А в Іванівці двоє інших росіян, Микола Будаєв і Файзибек Нематов, напали на подружжя Яцюків — Наталію та Олександра. Військові обшукали їхнє обійстя, погрожували вбивством, тримали жінку в підвалі. Цих чотирьох військових обвинувачують у порушенні законів і звичаїв війни. Справу Будаєва та Нематова суд слухає з травня, а Басова та Базарова — з листопада 2023 року. Обидві — заочно.

16 Травня 2024

Війна і правосуддя
Закликаємо Верховну Раду не приймати законопроєкт № 7033-д, який обмежує доступ до судових рішень

2 травня 2024 року Комітет з питань правової політики Верховної Ради України повторно розглянув та рекомендував проєкт закону № 7033-д до голосування у парламенті. Цей законопроєкт обмежує доступ до інформації та рішень судового реєстру, які становлять значний суспільний інтерес і є важливими для реалізації функцій громадського контролю за діяльністю органів правопорядку.

16 Травня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
СБУ, чат-боти і TikTok: 53 справи щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

17 Травня 2024

Війна і правосуддя
Дві справи про захоплення цивільних на Чернігівщині: аналіз роботи адвокатів

Під окупацією Росії села Іванівка та Слобода Чернігівської області були з 5 по 30 березня 2022 року. Там в один день сталося два випадки, справи про які наразі слухає Чернігівський районний суд. Слідство встановило, що в Слободі російські військові Петро Базаров та Євгеній Басов затримали цивільного Віталія Карпенка, схопили його на вулиці, забрали телефон і в магазині били і погрожували вбити. А в Іванівці двоє інших росіян, Микола Будаєв і Файзибек Нематов, напали на подружжя Яцюків — Наталію та Олександра. Військові обшукали їхнє обійстя, погрожували вбивством, тримали жінку в підвалі. Цих чотирьох військових обвинувачують у порушенні законів і звичаїв війни. Справу Будаєва та Нематова суд слухає з травня, а Басова та Базарова — з листопада 2023 року. Обидві — заочно.

16 Травня 2024

Війна і правосуддя
Закликаємо Верховну Раду не приймати законопроєкт № 7033-д, який обмежує доступ до судових рішень

2 травня 2024 року Комітет з питань правової політики Верховної Ради України повторно розглянув та рекомендував проєкт закону № 7033-д до голосування у парламенті. Цей законопроєкт обмежує доступ до інформації та рішень судового реєстру, які становлять значний суспільний інтерес і є важливими для реалізації функцій громадського контролю за діяльністю органів правопорядку.

16 Травня 2024

Більше публікацій