Депортація кримчан та бомбардування Харкова: які вироки отримали обвинувачені у воєнних злочинах
Упродовж березня в Реєстрі судових рішень з’явилося 86 вироків у справах щодо правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку. Серед засуджених – як російські військові, так і українські громадяни. У частині випадків стосовно окупантів слухання відбувалися заочно. МІПЛ розповідає, чим завершилися резонансні справи, за якими ми стежили.
12 років тюрми за жорстоке поводження з цивільними
8 березня Чернігівський районний суд ухвалив вирок Бурун-Чиргалу Магавалу. Це російський військовий, який служив командиром міномета у 55-ій окремій мотострілецькій бригаді РФ, що дислокується в Республіці Тива.
Бурун-Чиргал Магавал отримав заочний вирок, його розшукють. Скріншот з сайту МВС
У березні 2022 року службовці цієї бригади окупували селище Ягідне Чернігівської області. У справі потерпілими є 19-річна Лілія Дьогтяр і 21-річний Давид Кислий. 4 березня хлопець із дівчиною перебували з рідними в будинку батьків Давида, коли російські військові вдерлися до приміщення і зачинили їх у підвалі.
Того ж дня, йдеться у свідченнях потерпілої, прийшли інші військові, серед яких був і обвинувачений. Він ставив потерпілу на коліна і погрожував автоматом. Як розповіла дівчина в суді, у той момент вона попрощалася з життям.
При цьому Бурун-Чиргал Магавал відібрав у дівчини айфон, а в хлопця макбук та 11 тисяч доларів заощаджень.
Наступного дня потерпілих перевели до підвалу школи. Зі слів дівчини, цей військовий знайшов її у підвалі та вимагав надати пароль для розблокування її телефону, звинувачуючи дівчину в допомозі ЗСУ. Він дав Лілії Дьогтяр її ж телефон, але вона його остаточно заблокувала.
Після деокупації населеного пункту дівчина за допомогою iCloud виявила, що вкрадена техніка геолокується у Республіці Тива. Такі ж свідчення надав інший потерпілий та підтвердив, що чув погрози розстріляти.
Слідчі, які документували злочини росіян, у місцях їхнього перебування виявили “Дневник психолого-педагогических наблюдений командира 2 мин взвода мин батр 2 МСБ(г) войсковой части”. У цьому документі містилося фото й анкетні дані обвинуваченого. Потерпілі впізнали його.
Також на суді дослідили електронну пошту Лілії Дьогтяр та лист про встановлення геолокації вкраденої техніки за адресою у Республіці Тива, де, як з’ясувало слідство, живе обвинувачений.
Суд визнав Бурун-Чиргала Магавала винним у жорстокому поводженні з цивільними, що є порушенням законів і звичаїв війни. Йому призначено покарання 12 років ув’язнення, який чоловік має відбути після затримання. Наразі, за інформацією слідства, він перебуває в РФ.
Раніше МІПЛ розповідала про катування цивільних у Ягідному та вироки іншим службовцям згаданої бригади.
Бомбардував Харківщину і просив вибачення в українців
Дзержинський районний суд Харкова 2 березня засудив до 12 років позбавлення волі за порушення законів і звичаїв війни Максима Криштопа, заступника командира військової частини 45117 47-го бомбардувального авіаційного полку 6-ї армії військово-повітряних сил та протиповітряної оборони Західного військового округу РФ.
У березні 2022 року підполковник Криштоп отримав наказ знищити телевежу у Харкові. 6 березня два літаки Су-34, на одному з яких був Криштоп, вилетіли з аеродрому “Балтімор”, що у Воронежі, РФ. Вони бомбардували радіотелевізійну передавальну станцію Харкова вісьмома авіаційними бомбами ФАБ-500 загальним тротиловим еквівалентом 2 тонни 400 кілограмів.
Максим Криштом на прес-конференції. Скриншот запису трансляції
При цьому російський льотчик знав, що телевежа є цивільним об’єктом. Того ж дня літак Криштопа збила Нацгвардія, він катапультувався, після чого чоловіка затримали.
Під час пресконференції, яку влаштувала СБУ, Криштоп заявив, що впродовж березня виконував накази з бомбардування цивільних об’єктів на Харківщині, про що шкодує. Він просив вибачення за свої дії в українців.
На суді Криштоп провину визнав. На прохання його адвоката суд заслухав показання обвинуваченого в закритому режимі. За згодою сторін докази, які не заперечувалися, в засіданні не досліджували.
Також у суді дослідили матеріали щодо збитків компаніям-операторам зв’язку на понад мільйон гривень.
Уламки літака Криштопа. Фото з Facebook Сергія Болвінова
У підсумку суд визнав Криштопа винним у порушенні законів і звичаїв війни, що здійснене у змові, та задовольнив цивільні позови компаній про стягнення шкоди.
6 березня 2023 року цей же суд задовольнив клопотання Офісу Генпрокурора про звільнення російського льотчика від відбування покарання. Підстава – рішення Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими щодо включення Криштопа до списку на обмін. Суд дозволив передати льотчика Головному управлінню розвідки для подальшої процедури обміну.
Перший вирок за депортацію з Криму
30 березня прокуратура Автономної Республіки Крим повідомила, що Дарницький райсуд Києва заочно засудив до 10 років позбавлення волі Ларису Лихачову, так звану “суддю” Армянського міськсуду за порушення законів і звичаїв війни.
Після окупації півострова Лихачова брала участь в реалізації злочинної політики держави-окупанта, спрямованої на зміну демографічного складу населення в Криму. Зокрема, ухвалювала фейкові рішення про видворення громадян України з території тимчасово окупованого півострова. Згідно з матеріалами справи, йдеться щонайменше про десять таких рішень, які накладають на громадян адмінштраф і видворення.
Лариса Лихачова отримала заочний вирок. Скриншот сайту “Судді Росії”
Жодних дозволів на проживання українців у тимчасово окупованому Криму не передбачено. Тому дії Лихачової є порушенням вимог ст. 49 Конвенції про захист цивільного населення під час війни, що забороняє, незалежно від мотивів, здійснювати примусове індивідуальне чи масове переселення або депортацію осіб з окупованої території.
За інформацією порталу “Судова влада”, потерпілим у справі зазначений Синавер Кадиров, активіст кримськотатарського національного руху. У 2015 році Радіо Свобода повідомляло, що його разом із членами Меджлісу під час виїзду з Криму затримали російські прикордонники й відправили до суду, де “суддя” Лихачова ухвалила рішення про видворення.
Сам Синавер Кадиров у коментарі МІПЛ розповів, що в результаті того рішення Лихачової його життя кардинально змінилося. Вирок для “судді” вважає справедливим, хоча й має одне зауваження з цього приводу.
“Так, справедливість встановлена, але якби цей процес відбувся раніше, по свіжих слідах, то навіть заочне рішення мало б сильніший ефект для тих громадян України, що залишаються в тимчасово окупованому Криму і співпрацюють з окупантами, вчиняючи міжнародні злочини. Це стосується і Луганської та Донецької областей. Бо безкарність породжує нові злочини”, — говорить Синавер Кадиров. Зараз, додає він, заочний вирок впливає на Лихачову та інших кримських “суддів” лише з точки зору моралі і психологічного тиску — реалізувати його неможливо.
Зазначимо, що Лихачова отримала покарання за ч. 1 ст. 438 ККУ (порушення законів і звичаїв війни). Водночас у 2015 році тодішній заступник Генпрокурора Анатолій Матіос заявляв, що суддям, які перейшли на бік окупанта в Криму, оголошено про підозру в держзраді. Серед них була й Лихачова. Вирок за цією статтею суд ще не ухвалив.
Анастасія Зубова, журналістка МІПЛ
