МІПЛ і герої розслідувань організації на заході ОБСЄ у Відні: про злочини росіян на Херсонщині та механізми вирішення гуманітарних питань
Делагації ОБСЄ від України, Європейського Союзу та США спільно з Медійною ініціативою за права людини 1 лютого провели захід у Відні, присвячений воєнним злочинам Російської Федерації під час окупації Херсонщини. На заході виступили мешканці регіону, які постраждали від дій російських окупантів: шкільний учитель, що пережив катування, і його дружина; 14-річний хлопець, який перебував у полоні; дружина цивільного заручника.
Медійна ініціатива за права людини документує міжнародні злочини російських військових, вчинені ними в порушення Женевських конвенцій на окупованих територіях України. Також організація підтримує контакт з родичами людей, яких Росія тримає в заручниках.
Під час заходу в ОБСЄ герої розслідувань МІПЛ розповіли про те, які злочини проти них і їхніх рідних росіяни вчинили на Херсонщині. Також МІПЛ презентувала дослідження стосовно ситуації в Херсонській області.
Подружжя Сергій і Тетяна Носачі потрапили в окупацію в Бериславі. Сергія, який викладав у школі предмет “Захист України”, росіяни викрали з власного будинку.
“Про те, що у нас проукраїнська сім’я, в місті знали. Багато моїх випускників служать у поліції і Збройних силах України”, — розповів Сергій. Чоловік згадав ситуацію, коли він зрозумів, що наступним затриманим стане він: знайома поділилася, що її питають, навіщо вона ходить до проукраїнськи налаштованої родини.
“5 серпня вранці до нас під’їхали УАЗ і “Урал”. Звідти вийшли російські військові, запитали, хто живе, і одразу зайшли до будинку. Почали вимагати віддати телефони — мій і дружини”.
У телефоні Сергія знайшли фото міни ”пелюстки”, яку він показував дітям на уроках, навчаючи їх безпеки. Чоловіку пропонували в обмін на свободу повідомити про жителів міста з проукраїнською позицією, воїнів АТО і родичів військовослужбовців. Після відмови вчителя відвезли на машинобудівний завод і замкнули в маленькому металевому контейнері 2х6 метрів, де він був одним із 16 заручників. Сергія Носача протримали в полоні п’ять днів. Чоловіка били, катували електричним струмом, погрожували розстрілом.
Дружина Сергія Носача Тетяна, шкільна вчителька, розповіла про ситуацію в Бериславі під час окупації. Жінка згадувала, як батьки школярів просили підручники для дітей, щоб займатися влітку, але окупанти відповіли, що українських підручників більше немає, а російські ще не встигли завезти. Також росіяни пропонували у вересні приводити дітей до школи — навчатися за російською програмою.
“Нам погрожували, вчителям: якщо ми будемо працювати вдома дистанційно, нам це зашкодить, нашому життю. Ми дуже хвилювалися і за власних дітей, які також навчалися, тому на початку вересня я змушена була забрати свою доньку і виїхати з міста”, — розповіла Тетяна.
Подружжя Носачів поки не може повернутися до звільненого Берислава, оскільки місто перебуває під постійними обстрілами. За словами Тетяни Носач, 12-річний учень її школи нещодавно загинув з усією родиною у власному будинку, в який влучила російська ракета.
Віталій Мухарський — 14-річний хлопець з села Киселівка, що неподалік Херсону. Окупанти тримали Віталія в полоні впродовж десяти днів, звинувативши в передачі інформації про російську військову техніку Збройним силам України.
Російські військові затримали Віталія в Киселівці у вересні 2022 року разом із його 28-річним дядьком і відвезли в Херсон. Там їх розділили. Як вдалося з’ясувати батькам Віталія, хлопця тримали в підвалі Херсонського апеляційного суду в самому центрі міста. Під час затримання Віталій був у легкому одязі, відтак сидіти в підвалі було холодно.
Ув’язнених, які перебували разом із Віталієм, періодично виводили з підвалу на допити. Ці люди розповідали, що на третьому поверсі будівлі росіяни катували і змушували проходити детектор брехні.
Перші чотири дні полону хлопця майже не годували, на п’ятий день дали дві ложки гречки і дві ложки макаронів. Годували раз на день. Віталію погрожували відвезти до Росії і посадити в тюрму.
Відпустили 14-річного хлопця разом із його дядьком через десять днів завдяки зусиллям батьків Віталія, які спілкувалися з окупантами, домагаючись звільнення.
На заході в ОБСЄ Віталій розповів подробиці про затримання і умови перебування в полоні, зокрема про те, що його тримали разом із 12 іншими полоненими в маленькому приміщенні. Хлопець зазначив, що боїться пережити цей досвід ще раз: “Страх? Так, страх досі є”.
Ольга Кайова з Херсона — дружина цивільного заручника, волонтера Юрія Кайова. Російські військові затримали чоловіка, коли той віз гуманітарну допомогу.
“З початком повномасштабного вторгнення наша сім’я зайняла непохитну проукраїнську позицію. Ми з чоловіком брали участь у мітингах з першого дня окупації, спостерігаючи на власні очі, як беззбройних людей, які прийшли мирно висловити свій протест, російські військові витягали з натовпу та вивозили в невідомому напрямку”, — розповіла Ольга.
У квітні Юрій Кайов почав працювати водієм у колоні Червоного хреста, а згодом отримав посвідчення волонтера. Евакуйовував цивільних із Херсона на підконтрольну Україні територію, на зворотному шляху возив ліки і продуктові набори.
Наприкінці червня Ольга з дітьми виїхали до Запоріжжя, Юрій залишився в Херсоні. 5 серпня під час чергового гуманітарного рейсу його затримали російські військові. Лише за два місяці Ольга дізналася про те, де і в яких умовах тримали її чоловіка. Зокрема про те, як упродовж п’яти днів у підвалі чоловіка приковували наручниками до ґратів і катували електричним струмом. Пізніше Ольга дізналася, що Юрія перевели в СІЗО в Сімферополі, а звідти — в СІЗО Лефортово в Москві.
“З серпня я зверталась до всіх державних установ та міжнародних організацій, але досі не маю підтвердження місця його утримання. Міжнародний комітет Червоного Хреста відповідає, що їх не допускають до російських колоній та в’язниць, де утримують десятки, а в деяких — сотні українських заручників. Російські адвокати, активісти та правозахисники часто залякані, вони бояться репресій і відмовляються від прохань про допомогу для українських заручників.
Будь ласка, допоможіть нам отримати доступ до наших рідних, ми маємо знати, в яких умовах їх утримують, у чому звинувачують, вони мають реалізувати своє право за захист. Я сподіваюсь, що світ не залишиться осторонь”, — звернулася Ольга до представників місій.
Посли місій подякували постраждалим за їхні виступи і наголосили на важливості їхніх свідчень.
“Ваші свідчення, те, що ви розказали тут, є ключовими в процесі того, як ми домагаємося справедливості”, — заявив Посол в ОБСЄ від Нідерландів.
“Я навіть не можу уявити, які страждання ви перенесли і які страждання ви переносите далі. Я хочу підкреслити, що дуже важливо, щоб ви поділилися з усіма вашими історіями, щоб ви задокументували історії, зібрали докази. Ваші свідчення матимуть значення в майбутньому, коли ми зможемо зробити так, щоб ті, хто це все спричинив, були притягнуті до відповідальності. Ви можете розраховувати на нашу підтримку”, — Посол в ОБСЄ від Німеччини.
Співзасновниця і координаторка МІПЛ Ольга Решетилова нагадала: коли під час Мінських переговорів гуманітарні питання ставилися в один ряд із політичними та економічними, росіяни використовували це як можливість шантажувати українську владу і міжнародну спільноту.
Ольга наголосила, що необхідно створити платформу для перемовин щодо гуманітарних питань, зокрема — про дітей, незаконно вивезених Росією з окупованих територій, про заручників, про доступ до них і умови їхнього утримання, тому що наразі немає жодного механізму для вирішення цих проблем.
“Можливо, ОБСЄ є хорошою платформою для цього. Не повинно бути так, що це будуть політичні перемовини”, — сказала Решетилова. За її словами, 14-річному Віталію Мухарському, який виступив на заході перед представниками місій, пощастило бути звільненим, але інші українські діти залишаються безпорадними в російському полоні.
Також Ольга нагадала, що потрібен механізм, який дозволить працювати з усім об’ємом воєнних злочинів, скоєних російськими окупантами, оскільки Міжнародний кримінальний суд зможе розглянути тільки одиниці з десятків тисяч задокументованих злочинів. “Звісно, це виклик для міжнародної правової системи, але водночас це є шансом, можливістю створити більш ефективну систему, яка допоможе запобігти іншим конфліктам і іншим воєнним злочинам”, — вважає Решетилова.
Медійна ініціатива за права людини продовжує документувати порушення прав людини, які є воєнними злочинами Російської Федерації, і привертає увагу міжнародної спільноти до проблеми катувань, насильницьких зникнень і незаконного утримання заручників Росією.
За фінансової підтримки чеської організації People in Need, у рамках ініціативи SOS Ukraine. Зміст публікації не обов’язково збігається з їхньою позицією.
