Send Lette

«Потерпілі прагнуть справедливості, але не сподіваються на неї», – координатока МІПЛ Тетяна Катриченко

Про суспільний запит на справедливість та необхідність бути уважними до прав потерпілих говорила координаторка Медійної ініціативи за права людини Тетяна Катриченко під час Міжнародної правозахисної конференції “UA: Права людини за темних часів”.

Фото – МІПЛ Віктор Ковальчук

Конференцію організували до 74-ї річниці з дня ухвалення Генеральною Асамблеєю ООН Загальної декларації прав людини.

Фото – МІПЛ Віктор Ковальчук

«Коли ми говоримо з потерпілими, а особливо під час польових місій у Київську, Чернігівську, Харківську, Херсонську області, ми чуємо не лише свідчення про зруйновані будинки та зруйновані долі, а й імена. Точніше – позивні: «Урал», «Бес» у Херсоні, «Полтава», «Сєвєр», «Чечен» у Кочубеївці, представників конкретних підрозділів російської армії та підконтрольних їй загонів із Донецька чи Луганська. І якщо свідки не знають справжніх імен кривдників, бо справжні імена окупанти зазвичай приховують, то вони бачили їхні обличчя, можуть упізнати. І ця інформація для потерпілих є не менш важливою, ніж інформація про обставини конкретного злочину. В суспільстві за дев’ять місяців сформувався запит на встановлення справедливості. Для нього важливо, аби не тільки Путін опинився в Гаазі, а й були названі імена і прізвища окремих кривдників. Важливо те, що рідні жертв російської агресії прагнуть справедливості, але не сподіваються на неї».

Фото – МІПЛ Віктор Ковальчук

Катриченко зазначила, що часто потерпілі не знають, куди звертатися з заявами та як діяти, щоб їхні свідчення були належним чином зафіксовані та ефективно використані, аби до їхніх слів не ставилися байдуже.

Фото – МІПЛ Віктор Ковальчук

«Під час війни в умовах самоцензури дуже важко говорити про внутрішні виклики. І, можливо, не час їх обговорювати публічно. Але точно час відповідально їх фіксувати задля ефективного притягнення винних до відповідальності. Україна – на національному рівні, світ – там, де Україна безсила. Звісно, Україна як ніколи раніше потребує допомоги міжнародних партнерів, але міжнародні партнери запитують у нас і ще запитають про національні розслідування, про їхню якість і результати. А головне – про них запитають потерпілі, з якими нам жити в Україні після перемоги», – додала правозахисниця.

Фото – МІПЛ Віктор Ковальчук

Нагадаємо, Медійна ініціатива за права людини – організація-учасниця коаліції “Україна. П’ята ранку”. 31 організація об’єдналися після повномасштабного вторгнення РФ в Україну 24 лютого заради спільної роботи по документуванню воєнних злочинів.

Фото – МІПЛ Віктор Ковальчук

Фото – МІПЛ Віктор Ковальчук

 

 

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Актуальні публікації
Більше публікацій
СБУ, чат-боти і TikTok: 53 справи щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

17 Травня 2024

Війна і правосуддя
Дві справи про захоплення цивільних на Чернігівщині: аналіз роботи адвокатів

Під окупацією Росії села Іванівка та Слобода Чернігівської області були з 5 по 30 березня 2022 року. Там в один день сталося два випадки, справи про які наразі слухає Чернігівський районний суд. Слідство встановило, що в Слободі російські військові Петро Базаров та Євгеній Басов затримали цивільного Віталія Карпенка, схопили його на вулиці, забрали телефон і в магазині били і погрожували вбити. А в Іванівці двоє інших росіян, Микола Будаєв і Файзибек Нематов, напали на подружжя Яцюків — Наталію та Олександра. Військові обшукали їхнє обійстя, погрожували вбивством, тримали жінку в підвалі. Цих чотирьох військових обвинувачують у порушенні законів і звичаїв війни. Справу Будаєва та Нематова суд слухає з травня, а Басова та Базарова — з листопада 2023 року. Обидві — заочно.

16 Травня 2024

Війна і правосуддя
Закликаємо Верховну Раду не приймати законопроєкт № 7033-д, який обмежує доступ до судових рішень

2 травня 2024 року Комітет з питань правової політики Верховної Ради України повторно розглянув та рекомендував проєкт закону № 7033-д до голосування у парламенті. Цей законопроєкт обмежує доступ до інформації та рішень судового реєстру, які становлять значний суспільний інтерес і є важливими для реалізації функцій громадського контролю за діяльністю органів правопорядку.

16 Травня 2024

Більше публікацій