Медики на полі бою: їхній статус і ефективність
Медійна ініціатива за права людини взяла участь у брифінгу для іноземних послів в Україні. Головна мета події – проінформувати іноземний дипломатичний корпус про проблеми полонених медиків та умови їх утримання і поводження з ними.
Одним зі спікерів заходу став Андрій Яковлєв, адвокат, керуючий партнер АО “Амбрела”, експерт МІПЛ. Наводимо декілька важливих тез з його промови:
– У Міжнародному гуманітарному праві (МГП) медичний персонал – це особи, що призначені виключно для медичних цілей, тобто для розшуку, підбирання, транспортування, встановлення діагнозу чи лікування поранених, незалежно від того, відносяться вони до особового складу ЗС чи ні (ст. 24, 28 Женевської конвенції про поліпшення долі поранених і хворих в діючих арміях, 12.08.1949, ст. 8, 43 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 08.06.1977). Такі особи не визнаються комбатантами, вони не можуть утримуватись, як військовополонені.
– Медик на полі бою – це ключова фігура, на яку покладено обов’язок рятувати життя пораненого. Кількість медичного персоналу на полі бою прямо впливає на кількість врятованих життів та збільшує шанси на повноцінне відновлення пораненого.
– Ми не можемо прямо зараз змінити ситуацію з полоненими медиками, однак можемо підготуватися на майбутнє. Можливо, варто змінити їх назву на альтернативну, не бойову (приміром, “польові” медики). Вже зараз можна подумати над доктриною використання цих фахівців у війську суто для медичних функцій, у тому числі видавати посвідчення медичного персоналу, адже зараз таких посвідчень у них немає. Це не тільки полегшить подальше звільнення та репатріацію з полону, а й сприятиме збільшенню кількості та якості наданої медичної допомоги на полі бою.
Андрій Яковлєв. Фото: МІПЛ
– Орієнтація бойових медиків на виконання суто медичних завдань вирішує: повернення їх із полону на правах медичного персоналу; підвищення ефективності допомоги пораненим задля відновлення їхньої фізичної дієздатністі.
– Якщо медичний персонал використовуватиметься за бойовим призначенням, то це призведе до надання медичної допомоги за залишковим принципом з відповідними наслідками.
– Медичний персонал на передовій, який виконує суто медичні функції, допоможе зберегти життя: не тільки для повернення на поле бою після відновлення, а й для повернення до повноцінного цивільного життя.
Нагадаємо, що раніше МІПЛ випустила аналітичний звіт “Бойові медики в ЗСУ: як врятувати ще більше військових“. У ньому детально описано проблему визначення ролі медиків на передовій. В аналітиці МІПЛ розбирається, чому відбувається правова невизначеність між трактуванням МГП та фактичним використанням медичного персоналу в бойових умовах і дає рекомендації, що з цим робити.
