Send Lette
Військовополонені

Медики на полі бою: їхній статус і ефективність

Медійна ініціатива за права людини взяла участь у брифінгу для іноземних послів в Україні. Головна мета події – проінформувати іноземний дипломатичний корпус про проблеми полонених медиків та умови їх утримання і поводження з ними.

Одним зі спікерів заходу став Андрій Яковлєв, адвокат, керуючий партнер АО “Амбрела”, експерт МІПЛ. Наводимо декілька важливих тез з його промови:

У Міжнародному гуманітарному праві (МГП) медичний персонал – це особи, що призначені виключно для медичних цілей, тобто для розшуку, підбирання, транспортування, встановлення діагнозу чи лікування поранених, незалежно від того, відносяться вони до особового складу ЗС чи ні (ст. 24, 28 Женевської конвенції про поліпшення долі поранених і хворих в діючих арміях, 12.08.1949ст. 8, 43 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 08.06.1977). Такі особи не визнаються комбатантами, вони не можуть утримуватись, як військовополонені.

– Медик на полі бою – це ключова фігура, на яку покладено обов’язок рятувати життя пораненого. Кількість медичного персоналу на полі бою прямо впливає на кількість врятованих життів та збільшує шанси на повноцінне відновлення пораненого.

– Ми не можемо прямо зараз змінити ситуацію з полоненими медиками, однак можемо підготуватися на майбутнє. Можливо, варто змінити їх назву на альтернативну, не бойову (приміром, “польові” медики). Вже зараз можна подумати над доктриною використання цих фахівців у війську суто для медичних функцій, у тому числі видавати посвідчення медичного персоналу, адже зараз таких посвідчень у них немає. Це не тільки полегшить подальше звільнення та репатріацію з полону, а й сприятиме збільшенню кількості та якості наданої медичної допомоги на полі бою.

Андрій Яковлєв. Фото: МІПЛ

– Орієнтація бойових медиків на виконання суто медичних завдань вирішує: повернення їх із полону на правах медичного персоналу; підвищення ефективності допомоги пораненим задля відновлення їхньої фізичної дієздатністі.

– Якщо медичний персонал використовуватиметься за бойовим призначенням, то це призведе до надання медичної допомоги за залишковим принципом з відповідними наслідками.

– Медичний персонал на передовій, який виконує суто медичні функції, допоможе зберегти життя: не тільки для повернення на поле бою після відновлення, а й для повернення до повноцінного цивільного життя.

Нагадаємо, що раніше МІПЛ випустила аналітичний звіт “Бойові медики в ЗСУ: як врятувати ще більше військових“. У ньому детально описано проблему визначення ролі медиків на передовій. В аналітиці МІПЛ розбирається, чому відбувається правова невизначеність між трактуванням МГП та фактичним використанням медичного персоналу в бойових умовах і дає рекомендації, що з цим робити.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Військовополонені
Коордштаб призупинив роботу своїх регіональних центрів: родини полонених і зниклих безвісти проти

З 1 квітня 2025 року регіональні консультаційні центри Координаційного штабу у Миколаєві, Харкові, Львові та Вінниці призупинили свою роботу. Розповідаємо, що створять натомість та як реагують на це родин полонених та зниклих безвісти.

2 Квітня 2025

Військовополонені
Доказів жодних не потрібно, просто чотири літери — Азов: у Ростові засудили військовополонених

У Південному окружному військовому суді в Ростові-на-Дону оголосили вирок 24 діючим та колишнім азовцям. Вони отримали від 13 до 23 років ув'язнення, для всіх чоловіків — колонія суворого режиму. Одинадцятьох судили заочно, один помер у СІЗО.

26 Березня 2025

Військовополонені
Українських полонених змушують співати гімн РФ і просити вибачення у росіян

В Росії намагаються зламати дух полонених українців і змусити їх узяти російське громадянство. Їм пропонують хорошу роботу, нове житло, обіцяють привезти родину з України. Тих, хто відмовився від обміну і взяв російське громадянство, вербують на службу у батальйоні імені Богдана Хмельницького.

6 Березня 2025

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
Один вирок на тисячу злочинів Росії: українське правосуддя не встигає за реальністю

За три роки повномасштабного вторгнення Росії в Україну українські правоохоронці зафіксували понад 150 тисяч воєнних злочинів. Їх вчиняли всюди, куди приходила російська армія. Така кількість наштовхує на думку, що це частина загального умислу та політики Росії, які спрямовані на знищення України. Проте з роботи національної судової системи цього не видно.

3 Квітня 2025

Адвокація
Родинам зниклих безвісти важлива інформація, а не репарації, — Катриченко в Гаазі

Зниклі безвісти — це не лише жертви бойових дій або руйнувань, це тисячі українців, які перебувають у російській неволі. Про це заявила Тетяна Катриченко, голова Медійної ініціативи за права людини, під час експертної дискусії в Гаазі “Шляхи до репарацій за зниклих безвісти в Україні: правові та інституційні рішення”. Захід організовано Міжнародною комісією з питань зниклих безвісти та Реєстром збитків для України.

3 Квітня 2025

Насильницькі зникнення
Понад 80% викрадених українців зазнали насильства в російському утриманні — дослідження МІПЛ і Zmina

Медійна ініціатива за права людини і Центр прав людини Zmina проаналізували свідчення 93 цивільних українців, яких росіяни затримали під час окупації територій України, але згодом звільнили.

3 Квітня 2025

Більше публікацій