Send Lette
Військовополонені

Медики на полі бою: їхній статус і ефективність

Медійна ініціатива за права людини взяла участь у брифінгу для іноземних послів в Україні. Головна мета події – проінформувати іноземний дипломатичний корпус про проблеми полонених медиків та умови їх утримання і поводження з ними.

Одним зі спікерів заходу став Андрій Яковлєв, адвокат, керуючий партнер АО “Амбрела”, експерт МІПЛ. Наводимо декілька важливих тез з його промови:

У Міжнародному гуманітарному праві (МГП) медичний персонал – це особи, що призначені виключно для медичних цілей, тобто для розшуку, підбирання, транспортування, встановлення діагнозу чи лікування поранених, незалежно від того, відносяться вони до особового складу ЗС чи ні (ст. 24, 28 Женевської конвенції про поліпшення долі поранених і хворих в діючих арміях, 12.08.1949ст. 8, 43 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 08.06.1977). Такі особи не визнаються комбатантами, вони не можуть утримуватись, як військовополонені.

– Медик на полі бою – це ключова фігура, на яку покладено обов’язок рятувати життя пораненого. Кількість медичного персоналу на полі бою прямо впливає на кількість врятованих життів та збільшує шанси на повноцінне відновлення пораненого.

– Ми не можемо прямо зараз змінити ситуацію з полоненими медиками, однак можемо підготуватися на майбутнє. Можливо, варто змінити їх назву на альтернативну, не бойову (приміром, “польові” медики). Вже зараз можна подумати над доктриною використання цих фахівців у війську суто для медичних функцій, у тому числі видавати посвідчення медичного персоналу, адже зараз таких посвідчень у них немає. Це не тільки полегшить подальше звільнення та репатріацію з полону, а й сприятиме збільшенню кількості та якості наданої медичної допомоги на полі бою.

Андрій Яковлєв. Фото: МІПЛ

– Орієнтація бойових медиків на виконання суто медичних завдань вирішує: повернення їх із полону на правах медичного персоналу; підвищення ефективності допомоги пораненим задля відновлення їхньої фізичної дієздатністі.

– Якщо медичний персонал використовуватиметься за бойовим призначенням, то це призведе до надання медичної допомоги за залишковим принципом з відповідними наслідками.

– Медичний персонал на передовій, який виконує суто медичні функції, допоможе зберегти життя: не тільки для повернення на поле бою після відновлення, а й для повернення до повноцінного цивільного життя.

Нагадаємо, що раніше МІПЛ випустила аналітичний звіт “Бойові медики в ЗСУ: як врятувати ще більше військових“. У ньому детально описано проблему визначення ролі медиків на передовій. В аналітиці МІПЛ розбирається, чому відбувається правова невизначеність між трактуванням МГП та фактичним використанням медичного персоналу в бойових умовах і дає рекомендації, що з цим робити.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Військовополонені
МІПЛ долучилась до створення мапи місць утримання бійців “Азову” в російському полоні 

28 травня у Києві презентували сайт та інтерактивну мапу проєкту Inferno. Це ініціатива Асоціації родин захисників “Азовсталі” та відділення міжнародного співробітництва 1-го корпусу НГУ “Азов”. Медійна ініціатива за права людини стала одним із партнерів проєкту, надавши дані для створення мапи місць утримання.

29 Травня 2025

Військовополонені
Великий обмін: репортаж про те, як Україна повертала 1000 своїх

З автобуса виходять змарнілі чоловіки — колишні військовополонені. На подвір’ї лікарні родини зниклих безвісти тримають фото: шукають погляд, слово, впізнання. Поряд — тиша, сирени і надія, що хтось сьогодні скаже: "Я його бачив". Репортаж з обміну.

25 Травня 2025

Військовополонені
У Києві вшанували морських піхотинців, які третій рік перебувають у російському полоні

На Майдані Незалежності в Києві відбувся публічний захід, організований Асоціацією “Сила Морської Піхоти”. Під гаслом “Ми — там, де важко. Ми — морська піхота. Третій рік боротьби — в полоні” учасники акції нагадали суспільству про українських військових, які з 2022 року залишаються в полоні Російської Федерації після оборони Маріуполя.

25 Травня 2025

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Насильницькі зникнення
Українця в Криму судять нібито за звʼязки з СБУ — йому загрожує довічне

Сергій Лихоманов народився та виріс у Полтаві, але заради роботи переїхав до Криму: працював на Ай-Петрі, у Феодосії й Севастополі, де зрештою й осів. Ще 2007 року він вийшов на пенсію, а згодом почав продавати електроприлади. Коли РФ окупувала Крим, Сергій залишився на півострові, щоб бачитися з родиною.

5 Червня 2025

Війна і правосуддя
Двоє російських суддів отримали підозру від СБУ за вироки азовцям

Служба безпеки України повідомила про підозру двом суддям Південного окружного військового суду РФ — Костянтину Простову та Сергію Образцову. Слідство вважає, що вони скоїли воєнний злочин, засудивши українських військовополонених.

4 Червня 2025

Насильницькі зникнення
Вперше до довічного: як російський суд засудив родину із Мелітополя

Південний окружний військовий суд у російському Ростові-на-Дону засудив трьох цивільних із Мелітополя Запорізької області у справі про вибухи в місті. 31-річного Артема Мурдіда до довічного ув'язнення, його цивільну дружину 28-річну Ганну Вошкодер до 20 років колонії загального режиму та 50-річну матір Ганну Мурдід — до 22 років.

4 Червня 2025

Більше публікацій