Send Lette
Адвокація

МІПЛ на зустрічі з представниками посольств і Омбудсменом: один із варіантів повернення депортованих Росією дітей — залучення до цього процесу третіх країн

У Посольстві Нідерландів в Україні відбулася зустріч Дмитра Лубінця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, з Послом Єннесом де Молом, а також послами Швеції, США, Німеччини, Великої Британії і Франції та представниками громадянського суспільства. МІПЛ представляла журналістка-розслідувачка Анастасія Пантелєєва.

Зустріч була присвячена темі депортації українських дітей, яких Росія вивозить у свої регіони з окупованих територій України. 

Дмитро Лубінець зазначив, що за даними російських ЗМІ, до РФ у незаконний спосіб примусово вивезли понад 738 тисяч українських дітей, проте ця цифра жодними офіційними даними не підтверджується. Росія не надає інформації про умови перебування і стан здоров’я вивезених дітей ні Україні, ні міжнародним організаціям. 

На українському державному порталі “Діти війни” статус депортованих має 16 221 дитина — це цифра станом на 28 лютого 2023 року. Анастасія Пантелєєва наголосила, що ця цифра не є остаточною і не відображає реальної картини викрадень дітей. Так само як не досить зрозумілим є механізм отримання цієї цифри. Тим часом, за словами Анастасії, Україна заявляє про 307 дітей, яких вдалося повернути. 

За словами журналістки МІПЛ, депортованих дітей можна умовно поділити на кілька категорій:

  • Діти, які вивезені в РФ у супроводі законних представників (батьків, близьких родичів, опікунів тощо);
  • Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які мали відповідний статус до початку повномасштабного вторгнення;
  • Діти з інвалідністю, які мають законних представників та перебували у закладах цілодобового нагляду станом на 24 лютого 2022 року;
  • Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які набули цього статусу у зв’язку з діями РФ: їхні батьки були вбиті або пройшли “фільтрацію”, або були розлучені з дітьми через відсутність документів, що підтверджують батьківство;
  • Діти українських військовополонених та цивільних заручників, які перебували на окупованій території.

За даними правозахисної організації ZMINA, на початок травня 2022 року понад 2 тисячі дітей-сиріт, дітей без особливого статусу та дітей, позбавлених батьківського піклування, вивезено до Росії з інтернатних закладів та дитячих будинків із окупованих територій Луганської та Донецької областей.

Перед розподілом дітей по регіонах РФ їх привозять до Москви для знайомства з так званими “прийомними батьками”, а для прискорення так званого “процесу усиновлення” українським дітям-сиротам нав’язують російське громадянство за спрощеною процедурою.

З відкритих джерел вдалося встановити, що українських дітей депортували щонайменше до 57 регіонів РФ, зокрема в Омську область, Дагестан і на Сахалін.

Анастасія Пантелєєва також розповіла, що в жовтні 2022 року з окупованої території Миколаївської області з Новопетрівської спецшколи забрали 15 дітей різного віку. Спочатку росіяни відвезли їх до дитячого будинку в на той момент окупованому Херсоні, потім перевезли на Кримський півострів і зрештою — до російського міста Анапа.

Під час моніторингу російських соцмереж, зазначила журналістка, МІПЛ виявила повідомлення про “усиновлених” українських дітей з Донецької області в Ямало-Ненецькому автономному окрузі РФ. Також МІПЛ відомо, що з окупованого Маріуполя на територію РФ вивезли деяких дітей, чиї батьки загинули внаслідок російського вторгнення.

У Росії дітей розміщують у готелях, дитячих таборах, базах відпочинку, санаторіях, притулках. Дітей шкільного віку автоматично зараховують до російських навчальних закладів, де вони навчаються за російськими програмами.

25 травня 2022 року Володимир Путін підписав указ про прискорене надання російського громадянства громадянам України. У вересні 2022 року він також підписав закони про визнання громадянами Російської Федерації громадян України, які проживають на окупованих територіях Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей.

Анастасія Пантелєєва пояснила, що в цій ситуації повернення депортованих дітей з РФ на територію України є надзвичайно складним і тривалим процесом. По-перше, фактично неможливо встановити інформацію про дітей після так званої паспортизації та усиновлення українських дітей (росіяни свідомо змінюють і знищують їхні анкетні дані, щоб їх неможливо було встановити).

Журналістка МІПЛ звернулася до представників посольств: “Наше завдання — виявити кожну депортовану дитину та дітей, які постраждали від агресивних дій російських військових. Важливо отримати якомога більше інформації. Один із можливих варіантів повернення українських дітей — це залучення до цього процесу третіх країн”.

Публікацію підготовлено за підтримки Празького громадянського центру.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Адвокація
Відстрочка від мобілізації для рідних зниклих безвісти: що не так з постановою Кабміну

“Чому мого чоловіка планують мобілізувати, якщо він має право на відстрочку, адже наш син зник безвісти на війні?” — говорить Олександра Громовик. Вона одна з сотень, хто звертається з таким питанням до МІПЛ. Свої вимоги представники ТЦК обґрунтовують постановою Кабміну № 560 від 16 травня 2024 року. Однак в цій частині вона порушує закон.

6 Червня 2024

Адвокація
Право на справедливість. Як не забути про інтереси потерпілих під час документування воєнних злочинів

Медійна ініціатива за права людини у рамках правозахисної програми Rights Now 21 Міжнародного фестивалю документального кіно Docudays UA провела дискусію про документування воєнних злочинів. Коло проблем надзвичайно широке — і в юридичній, і в організаційній, і в моральній площинах. Та ключове питання — як під час документування не забути про інтереси потерпілих і забезпечити їхнє право на справедливість.

3 Червня 2024

Адвокація
38 тисяч зниклих українців: як знайти та ідентифікувати людей

Понад пів сотні дипломатів взяли участь у спеціальному заході ОБСЄ, де Медійна ініціатива за права людини вперше з початку війни Росії проти України порушила проблему зниклих безвісти українців. Крім МІПЛ і делегацій країн-учасниць ОБСЄ, в дискусії взяли участь рідні зниклих безвісти, Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими та Міжнародна комісія з питань зниклих безвісти.

16 Травня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
У справі Медведєва 14 місяців не можуть почати досліджувати докази. Чому унікальна незаочна справа проти росіянина стоїть на місці? 

Андрій Медведєв ― російський військовий, якого судять очно за воєнний злочин. Він один із небагатьох, кого можна побачити на лаві підсудних ― тож процес історичний та унікальний. Але справа в суді вже 14 місяців, а досліджувати докази все ще не почали. МІПЛ пояснює, чому так відбувається. 

17 Червня 2024

Аналітика
Насильницькі зникнення: національна практика v. міжнародні стандарти

Проблема насильницьких зникнень набула нового значення для України через умови триваючого збройного конфлікту на її території. Починаючи з 2014 року, з окупації Кримського півострова та збройного протистояння у межах окремих районів у Донецькій та Луганській областях, правоохоронні органи України фіксували випадки зникнень та затримань осіб на території, яка перебувала під контролем РФ. Такі ж випадки продовжують документувати і після повномасштабного вторгнення РФ на територію України.

15 Червня 2024

Війна і правосуддя
Херсонський діджей-втікач, проієрей з Черкас і корегування по Миколаєву через Telegram: 56 справ щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

15 Червня 2024

Більше публікацій