Send Lette
Адвокація

“Ми маємо називати скоєне росіянами в Україні своїми іменами”, — євродепутат Петрас Ауштревічус на заході МІПЛ у Брюсселі

Напередодні річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну Медійна ініціатива за права людина провела вже другий спеціальний захід у Європарламенті, присвячений питанню звільнення цивільних заручників. Подію ініціював та модерував Петрас Ауштревічус, депутат групи Renew Europe, литовський політик, який докладає багато зусиль для підтримки України.

Захід відбувся, щоб нагадати європейським політикам та чиновникам, що терор цивільного населення на окупованих Росією територіях продовжується. Тисячі сімей заручників досі чекають на своїх рідних, знаючи, що вони утримуються у нелюдських умовах та чи не щодня піддаються катуванням і приниженням у російських тюрмах і СІЗО. 

“Минулого року я відвідав одне з місць, яке використовувалося для утримання цивільних, розповів під час відкриття заходу євродепутат Петрас Ауштревічус. Це місце, де відбувалися жахливі речі, викликає особливі відчуття. Ми маємо називати скоєне своїми іменами і розповідати світові про ці воєнні злочини”.

Пан Ауштревічус наголосив, що міжнародна спільнота повинна притягнути до відповідальності тих, хто чинить ці беззаконня. 

Захід МІПЛ в Європарламенті ініціював та модерував Петрас Ауштревічус, литовський політик

Станом на лютий 2024 року МІПЛ ідентифікувала 1505 цивільних затриманих, які перебувають у місцях несвободи як на окупованих територіях України, так і по всій Росії. Загалом таких місць понад 100, а число утримуваних може бути значно вищим наразі точної інформації про них немає, оскільки росіяни не підтверджують їхнє утримання.

Микита Горбань, молодий хлопець із Київщини, якого разом із батьком затримали російські військові, внаслідок знущань росіян втратив усі пальці ніг вони були обморожені, коли його та інших цивільних змушували чотири дні лежати просто неба на морозі без взуття. Після ампутації російська влада вирішила повернути Микиту та деяких інших важкопоранених цивільних в Україну, як сказав Микиті начальник військового госпіталя в Курську: “Росія не хоче витрачатися на ваше відновлення”. Проте батько Микити вже майже два роки залишається в полоні росіян, сім’я не має жодної інформації про його долю.

“Коли ми з ним бачилися востаннє в камері в Курську, він був у дуже поганому стані, у нього майже відірвався палець на руці внаслідок катувань. Батько був дуже пригнічений і тримався тільки тому, що я був поруч. Але мене звільнили ще у 2022 році і я не уявляю, що з ним тепер”, поділився своїми переживаннями Микита. 

На фото зліва направо: Микола Горбань, колишній цивільний заручник; Ольга Решетилова, голова МІПЛ; Петрас Ауштревічус, модератор заходу МІПЛ в Європарламенті; Ольга Бабич, дружина затриманого росіянами мера Голої Пристані; Любов Смачило, аналітикиня МІПЛ

Нічого про свого чоловіка Олександра, міського голову Голої Пристані, що на Херсонщині, з 2022 року не знає й Ольга Бабич. Вона розповіла євродепутатам, що Олександр до останнього залишався в окупації зі своєю громадою, намагаючись допомогти людям. Як і багато інших мерів, він відмовився співпрацювати з окупантами, тож 28 березня 2022 року його захопили озброєні росіяни і повезли в невідомому напрямку. Тільки за пів року після викрадення від свідків Ольга дізналася, що її чоловік перебував у СІЗО-1 Сімферополя, а перед тим над ним тривалий час знущалися в катівнях Херсону. 

“Практика переслідувань і затримань цивільного населення України росіянами почалася ще у 2014 році. Тому те, що вони вчиняють на так званих новоокупованих територіях, для нас не було здивуванням, але навіть нас шокував масштаб, зізналася Ольга Решетилова, голова МІПЛ.

Під час аналізу свідчень ми часто бачимо однакову поведінку росіян на всіх територіях, куди вони приходять. Для них терор цивільного населення є методом ведення війни. І оскільки війна сьогодні ближче до кожної європейської країни, ніж багато хто думає, дуже важливо вивчати ці дії російської армії і спецслужб РФ та карати за ці злочини. Це може не тільки допомогти визволити заручників, але й стати превенцією надалі. Хоча єдиний спосіб припинити цей терор повністю деокупувати всі українські території”. 

Аналітикиня Любов Смачило нагадала, що МІПЛ разом із іншими організаціями Коаліції “Україна. П’ята ранку” використовує спільну базу задокументованих порушень I-DOC. Це дозволяє синхронізувати всі зібрані свідчення та докази задля побудови кейсу. “Аналіз задокументованої інформації показує, що до цивільного населення в Україні росіяни застосовують безпідставні затримання, насильницькі зникнення, напади та вбивства, ув’язнення та взяття в заручники, нелюдське поводження і тортури, незабезпечення права на справедливий суд, позасудові страти. Загалом відбувається переслідування за ознакою самоідентифікації людей як українців. Всі ці діяння росіян можуть бути кваліфіковані як злочини проти людяності. Саме це ми намагаємося довести, використовуючи IDOC”. 

Станом на лютий 2024 року МІПЛ ідентифікувала 1505 цивільних затриманих, які перебувають у місцях несвободи на окупованих територіях України та в РФ

Євродепутатка Карен Мельхіор, коментуючи почуте, зазначила, що вражена масштабом роботи в базі даних IDOC і вважає, що ці дані мають бути використані на міжнародному рівні для притягнення Росії до відповідальності. 

Йоргос Кірцос, євродепутат із Греції, подякував потерпілим за їхні виступи та підсумував захід словами: “Ваша жертва це не лише для України. Це жертва і для всієї Європи. І ми це розуміємо”. 

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Адвокація
Переслідування цивільних українців Росією може бути злочином проти людяності — в ОБСЄ розкрили нові факти

В ОБСЄ презентували звіт про порушення міжнародного гуманітарного права, воєнні злочини та злочини проти людяності, пов'язані зі свавільним позбавленням волі цивільних українців Російською Федерацією. Звіт підготовлений місією експертів ОБСЄ в рамках Московського механізму, запуск якого МІПЛ адвокатувала понад півтора року. Під час підготовки документу МІПЛ тісно співпрацювала з експертами місії, задокументовані нами факти про злочини Росії стали частиною звіту.

26 Квітня 2024

Адвокація
МІПЛ представила в ОБСЄ результати аналітики про права і мотивацію потерпілих від воєнних злочинів

Медійна ініціатива за права людини продовжує адвокаційний візит в ОБСЄ у рамках Supplementary Human Dimension Meetings. Аналітикиня Любов Смачило і керівниця відділу моніторингу судів у справах щодо війни Оксана Расулова взяли участь у заході “Виклики становлення правосуддя в Україні для потерпілих від воєнних злочинів і їхня мотивація на національному рівні", організований МІПЛ.

24 Квітня 2024

Адвокація
У Брюсселі показали фільм “20 днів у Маріуполі”: після цього МІПЛ взяла участь у дискусії

У столиці Бельгії показали десять фільмів цьогорічного міжнародного чеського фестивалю “Один світ” — найбільшої правозахисної події документального кіно у світі, організованої People in Need. Переглянули й оскароносну стрічку “20 днів у Маріуполі” українського режисера Мстислава Чернова. Серед глядачів була Любов Смачило, аналітикиня МІПЛ.

23 Квітня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
Пошук HIMARS, коригування у Миколаєві і воєнні злочини: 52 справи щодо війни, за якими радимо стежити цього тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

13 Травня 2024

Військовополонені
Зниклі безвісти з 57-ї бригади: важкі бої, загибель, полон і пошук

У перший же день повномасштабного вторгнення Росії в Україну уся територія Луганської області перетворилася на поле битви. На той час бійці 57 окремої мотопіхотної бригади імені кошового отамана Костя Гордієнка перебували на позиціях у районі Трьохізбенки. Тоді ж у полон потрапила значна кількість військовослужбовців бригади, більшість із них досі утримують росіяни, є й ті, що вважаються зниклими безвісти. З того часу для багатьох сімей бійців 57-ї бригади почалася боротьба — знайти та повернути своїх рідних.

10 Травня 2024

Війна і правосуддя
Досвід для України. Як у Боснії та Герцеговині шукають зниклих безвісти

Одна з найсерйозніших проблем під час війни і після неї — пошук зниклих безвісти та їхня ідентифікація. В Україні, де вже зараз, за офіційною інформацією, налічується понад 30 тисяч зниклих безвісти, ефективна система пошуку лише формується. Утім досвід розбудови такої системи є, зокрема у Боснії та Герцеговини. На запрошення Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти (МКЗБ) цю країну відвідала Олена Бєлячкова, координаторка родин полонених Медійної ініціативи за права людини. Розповідаємо про почуте і побачене нею.

9 Травня 2024

Більше публікацій