Send Lette
Війна і правосуддя

Один сказав, а інший переповів. Як з’явилися звинувачення проти Оголь, яку підозрюють у здачі окупантам ветерана АТО, і що вона говорила на допиті

Світлану Оголь із села на Миколаївщині обвинувачують у державній зраді — вона нібито здала окупантам місцевого ветерана АТО і ті його закатували. Наразі справа наближається до вироку — в Ленінському райсуді Миколаєва вже допитали свідків та саму Оголь. Наступний етап — дебати та останнє слово обвинуваченої. МІПЛ записала останні свідчення та коротко нагадує основні нюанси справи.

Чому Оголь взяли під варту     

На початку березня 2022 року села неподалік Миколаєва окупувала російська армія. Як і в решті окупованих регіонів, росіяни вчиняли тут воєнні злочини, зокрема катували і вбивали цивільних. Один із загиблих на Миколаївщині — ветеран АТО Сергій Кучерешко з села Новофонтанка. В одній могилі з ним також виявили тіло Валентина Сєдініна з Херсона. Згодом з’ясувалося, що він їхав додому миколаївською трасою і потрапив у полон до росіян неподалік Новофонтанки. На тілах обох виявили сліди катувань.

Рідна сестра Кучерешка Тетяна розповіла МІПЛ, що російські військові після захоплення Новофонтанки перевіряли місцевих чоловіків. Тоді Сергія не чіпали, а вже 7 березня увірвалися до нього на подвір’я, побили і забрали з собою. Наступного дня чоловіка закатували.

У причетності до загибелі Кучерешка та Сєдініна звинуватили Світлану Оголь, жительку сусіднього села Кашперо-Миколаївка. За обвинуваченням у державній зраді її затримали 14 березня 2022 року та взяли під варту. За ґратами вона вже третій рік. Оголь загрожує 15 років позбавлення волі або довічне ув’язнення.

Слідство у справі вели правоохоронці з Кіровоградщини, адже після деокупації частини Миколаївщини там ще тривали стабілізаційні заходи. Пресслужба управління СБУ у Кіровоградській області повідомила, що “шпигунка за винагороду у вигляді грошей, цигарок, алкоголю та продуктів надавала російським військовим інформацію про ЗСУ, учасників АТО та патріотично налаштованих активістів із Кіровоградської та Миколаївської областей, які могли б організувати опір армії РФ. Тим самим вона поставила їхні життя під загрозу”. Про те, що дії Оголь призвели до загибелі обох чоловіків, зазначав і прокурор на одному з судових засідань.

Світлана Оголь на судовому засідання. Фото: МІПЛ

Та під час слухань, які розпочалися в липні 2023 року, з’ясувалося, що одного з загиблих — Валентина Сєдініна — обвинувачена, як і жителі цих селищ, не знає. А отже, не могла “здати” росіянам. 

Свідків — мешканців і мешканок Кашперо-Миколаївки — допитували впродовж року. Сестру закатованого Сергія Кучерешка Тетяну також допитали. Вона розповіла, що 7 березня брата забрали з подвір’я військові у чорній формі та балаклавах. При цьому саме того дня Сергій був у звичайному домашньому одязі, а не у камуфляжі. Про те, що його та херсонця Сєдініна застрелили 8 березня, Тетяна дізналася від немісцевого чоловіка на ім’я Михайло. Він розповів, що підвозив херсонця, коли їх затримали росіяни, та бачив, як катували Сєдініна й Кучерешка. Адвокатка Оголь запитала, чи говорив Михайло щось про те, хто міг здати Кучерешка росіянам. Тетяна пригадала: “Він говорив, що це не Свєта, а хто саме — не скаже, бо я нароблю неправильного шуму”. У провину Оголь Тетяна не вірить, припускає, що брата здав хтось із місцевих, бо “тоді кожен був сам за себе”.

“Але тут преступності нема”. Свідки захисту

На засіданні, що відбулося у квітні, допитали родичку Світлани і двох місцевих жителів.

Наталія Рязанцева, двоюрідна сестра Світлани Оголь, розповіла, що під час окупації бачила Світлану кілька разів, та була тверезою. Вона сказала: 

— Свєта приходила до нас під час окупації, коли зібрався наш куток, пів вулиці. Росіяни тоді питали, де наші. Свєта їм сказала: “Там, де ваші — там і наші”. Тобто що пішли воювати. Але тут преступності нема.

На питання про загиблого Сергія Кучерешка Наталія відповіла:

— Він атовець, завжди ходив у формі. Як вона могла його видати, якщо її чоловік і брат були призвані у ЗСУ?

Наталія, дворюрідна сестра Світлани Оголь, та Валентина Миронівна, мати підсудної. Фото: МІПЛ

Зінаїда Сандул, приятелька Світлани, розповіла, що під час окупації та кілька разів приходила до неї додому. Про Сергія Кучерешка сказала, що він “завжди ходив у камуфляжі”, підтвердила, що Валентин Сєдінін немісцевий. На питання, чи Світлана могла видати атовця, Сандул заперечила. Мовляв, у селі було багато ветеранів, але жоден не постраждав. Вона також розповіла, що російські пайки, які знайшли у Світлани, окупанти роздавали багатьом у селі.

Судді цікавилися у Зінаїди, чому, на її думку, звинуватили саме Світлану.

— Всі казали. Але звідки це пішло, не зрозуміло. Були лише розмови, — відповіла Зінаїда Сандул. 

Олександр Журавльов, сусід Оголь, дав подібні свідчення. Він сказав, що Світлана завжди допомагала по господарству, але любила випити. На питання, звідки взялися розмови, що саме підсудна причетна до загибелі Сергія, відповів:

— Ну, розумієте, один сказав, інший переповів. Напевне, так.

Допит Світлани. Контакт 

Світлану Оголь допитали 19 червня. На засідання приїхала її мати Валентина Миронівна та двоюрідна сестра Наталія. Через те, що в суді вимкнули світло, слухання відклали на годину.

Чекаючи, Валентина Миронівна показує журналісткам сімейні фотографії, промовляючи: “Яка родина в мене була хороша”. На одному зі знімків — молода Світлана в Києві, на іншому — її син, який служить у Збройних Силах. Ще одне фото — онучки Оголь. Наступна світлина — вихованці Валентини Миронівни, яка вчителювала у Кашперо-Миколаївській школі. Серед них і загиблий Сергій Кучерешко.

Світлана Оголь в молодості. Фото: МІПЛ

Коли у суді нарешті з’явилося світло, усі піднімають до зали засідань. Світлана вже на лаві у скляному боксі-камері. Вона у білій футболці, з коротким хвостиком. У залі — мати Оголь, що встигає перекинутися з донькою короткими фразами, та її двоюрідна сестра. Колегія суддів помітно поспішає почати засідання, адже підганяють графіки відключень світла.   

На допиті судді, адвокатка і прокурор намагалися дізнатися у Світлани, чи говорила вона будь-кому про ветерана під час окупації. 

— До восьмого числа я росіян взагалі не бачила, — спокійно почала Світлана Оголь. На її обличчі неможливо прочитати якісь емоції.

Зі слів Оголь, з 4 по 8 березня вона була вдома та в односельців. Мовляв, “разом веселіше й не так страшно”. Саме 8 березня вона була у сусіда Журавльова, коли росіяни пройшли селом із перевіркою.  

Колегія суддів, яка розглядає справу Оголь. Фото: МІПЛ

— Більше їх у нашому краї села не було. Потім я пішла до Зіни Сандул, вона запропонувала лишитися заночувати. Дев’ятого березня я зібралася від неї додому. У дворі почула, що хтось гукає. Це був солдат. Сказав мені, що він чеченець. Я запитала, чому вони приїхали. Він витягнув 500 гривень та спитав, що на них можна купити. Я відповіла, що хіба блок цигарок, але магазини вже розграбовані й купити нічого не вдасться. Він сказав, що то мародери, а його підрозділ приїхав від Кадирова, — продовжила Світлана. — Він хотів мені ці гроші віддати, але я відмовилась. Потім я обернулася, чи йде Зіна Сандул із чоловіком. На рукаві куртки у мене була кишенька. Він, мабуть, туди гроші поклав, бо я пізніше їх знайшла.

Дорогою додому Світлана зайшла до Тетяни Ващенко. Саме почався обстріл села. У Ващенко вже ховалися інші односельці. Невдовзі до помешкання увірвалися четверо росіян, які теж хотіли укритися від обстрілу, скомандували всім вийти з підвалу. Тоді піднялася тільки Світлана, решта, каже, боялися.

— Я вийшла, підняла руки, як вони скомандували. Росіянин зайшов до підвалу, спитав, чому всіх так багато. Ми пояснили, що ховаємося. У хлопців забрали телефони, але всім дозволи лишитися. Я повернулася назад у підвал, — пригадує Оголь.

Наступного ранку, 10 березня, окупанти дозволили людям вийти погодувати худобу. Господиня будинку поралася по господарству, а четверо військових сиділи на кухні. Зі слів Світлани, вранці вона також була на кухні.

Раніше під час свого допиту Тетяна Ващенко підтвердила, що 9 березня Оголь переночувала з усіма у підвалі, а вранці пішла. Прокурор спитав, чи пиячила Оголь із росіянами в її домі. Ващенко заперечила. Також вона засвідчила, що ходити селом можна було лише з білою пов’язкою, так робили всі — тобто особливого ставлення до Оголь у росіян не було.

Допит Світлани. Ветеран

На питання Володимира Лещенка, прокурора Кіровоградської облпрокуратури, чи говорила вона окупантам щось про ветеранів АТО, Оголь заперечила. Сказала, що у неї нічого не запитували про військових. І додала, що власниця будинку Тетяна Ващенко на питання, де її чоловік, відповіла так, як на початку окупації порадила староста: “На заробітках у Польщі”.

Далі прокурор Лещенко продовжив запитувати про покази, які дала свідок Катерина Бабачок, племінниця Оголь. Вона розповіла, що росіяни вигнали її з дітьми з власного дому, тому вони жили у рідних. Під час обстрілу Катерина зайшла до Тетяни Ващенко. Вона чула від сусідів, що Оголь випивала з росіянами у її будинку біля школи. Коли Катерина запитала тітку, чому та була в її домі, Оголь нібито сказала, що “охороняла, аби нічого не розікрали”. Втім, відходячи з села, росіяни все ж пограбували оселю Катерини. На питання суддів, чи проявляла Оголь проросійську позицію, Катерина пригадала її слова: “Вони кажуть, що прийшли нас визволяти”. На уточнення, чи могла обвинувачена видати Сергія Кучерешка, Катерина припустила, що росіяни самі його затримали, бо він постійно ходив у камуфляжі. 

Прокурор Володимир Лещенко. Фото: МІПЛ

Прокурор почав із питання про те, чи ночувала Оголь у домі Бабачок після 9 березня, попросив прокоментувати її свідчення. Світала пояснила, що 10 березня разом із сином Катерини, яка лишилася з іншими дітьми в будинку Ващенко, пішла до її хати взяти речі, а про те, що вона там жила з росіянами, племінниці сказали сусіди.  

— Катерина чудово знає, що я в неї не ночувала. Коли ми прийшли до будинку з її сином, там вже все було розікрадено, — відповіла Оголь.

— Але ж ви говорили їй, що лишалися там, аби росіяни не забрали речі, — нагадав прокурор.

— Ні, я такого не казала. Я не залишалася там ночувати. Поряд жила Зіна Сандул, я до неї пішла. Чому б я там лишалася ночувати? Це й топити там треба було б.

— Жодного разу ви не були у Бабачок? Не заходили до будинку, коли була окупація?

— Тринадцятого числа, коли я йшла до сестри, проходила через її двір, але там нікого не було, — сказала Оголь.

— Тобто ви стверджуєте, що вона вас фактично обмовила? З яких мотивів? — уточнив прокурор.

— Не знаю, із 4 по 6 березня вона точно була вдома, бо ми з тіткою заходили. Де вона була, я не знаю. Вона набрехала, що її вигнали з дому. Вона спершу була в тітки, а хлопці лишилися вдома.

Прокурор повернувся до запитань про початок окупації 4 березня та уточнив, чи ходила Оголь удень селом і чи отримувала на це дозвіл росіян.

— Як я могла його отримувати, якщо їх тоді не бачила? Староста села сказала, що ходити можна, але лише в білих пов’язках, — відповіла Світлана.

За словами Світлани, 8 березня вона йшла до подруги Зінаїди Сандул. Біля школи, куди росіяни саме звозили чоловіків на перевірку, вона бачила старосту села. Та пояснила, що ходити на вулиці можна лише в пов’язці.

Після цього прокурор просив Світлану прокоментувати свідчення односельця Вагіфа Пашаєва, нібито вона здає своїх: дагестанці, які попросили у нього воду і продукти, показали на Світлану Оголь, котра саме була на вулиці, і попередили, що вона здає місцевих і випиває з росіянами в будинку біля школи. На власні очі Вагіф цього не бачив. 

— Військові біля Вагіфа набирали воду. Ніяких там дагестанців, як він сказав, я не бачила. Привіталася, коли підійшла, — почала пояснення Світлана.

— Чому Пашаєв так сказав? — уточнив прокурор.

— Я не знаю. До нього вони ходили з перших днів. А ці солдати приїхали лише в той день. Ні я їх не бачила раніше, ні вони мене.

Слова Пашаєва також переказувала на суді свідок Галина Чудак. Крім того, під час окупації російські військові сказали їй, що їх до неї “прислала низенька жіночка, яка щойно тут проходила”, і попросила передати прохання: аби Галина забрала до себе сусідку-пенсіонерку з інвалідністю, яка була матір’ю подруги Оголь. Галина Чудак бачила, як вулицею йшла Оголь, тож вирішила, що росіянин говорить саме про неї.

Також Галина згадала про діалог зі Світланою під час її затримання. Жінка зізналася, що вдарила Оголь і запитала, чому вона допомагала окупантам, а та нібито відповіла: “А що б ти зробила на моєму місці?”

— Ви знаєте Галину Чудак? Чи мали з нею конфлікт, коли вас затримували, після деокупації? — запитав прокурор Лещенко. 

— Того дня (14 березня, — МІПЛ) я була у Зіни Сандул. Галина Чудак прибігла й на мене накинулася, ніби я хлопців здала і якісь списки подала. 

Обвинувачена каже, що на момент тієї сварки Чудак уже знала, що українські військові її затримуватимуть. Прокурор уточнив, чи пригадує Світлана розмову, де сказала “А що б ти зробила на моєму місці?” на питання Чудак “Світлано, навіщо ти це робила?”

— Нічого вона такого в мене не питала, — сказала Світлана.

На уточнення прокурора, чи підсудна знає Сергія Кучерешка і де він жив, вона відповіла ствердно.

— За час із 4 березня, коли село було в окупації, будь-хто хоча б раз запитував у вас інформацію, чи є учасники АТО, правоохоронці на території Кашперо-Миколаївки? — запитав Володимир Лещенко.

— Ніхто ніколи мені такі питання не ставив. Вони взагалі не ходили так селом. Оце було один раз, що вони приїхали і перевіряли документи, — сказала Оголь.

— Спілкування з окупантом було раз чи ні? — уточнив суддя Дмитро Губницький.

— Я бачила руських лише коли вони перевіряли документи, — відповіла Оголь. — І ще того дня, коли я ходила з сином Каті Бабачок до її будинку по речі. Там були два солдати. Ми зайшли, вони сказали “беріть” і що вони нічого не чіпали. Син узяв речі, а я пішла до Зіни. Про атовців у нас ніхто взагалі не запитував.

Після прокурора свої питання ставила адвокатка Валентина Мілюченко, яка залучена у справу за дорученням Центру безоплатної правової допомоги.

— В обвинувальному акті вказано, що під час розпивання алкоголю з росіянами ви здали адресу проживання Кучерешка, однокласника вашого брата. Чи були випадки, що ви розпивали? — запитала Мілюченко.

— Та ні з ким я нічого не розпивала.

Адвокатка Валентина Мілюченко. Фото: МІПЛ

— А взагалі, чи був алкоголь і чи хоч десь ви його розпивали?

— Ні. Спиртне заборонили продавати в цей період, — сказала Оголь.

— Вам було відомо, чи на час окупації Кучерешко перебуває в селі чи вже у лавах ЗСУ?

— Та звідки я знаю, живе він, чи ні. Казали, що його викликали у військкомат.

Суддя Губницький уточнив, чому у Кашперо-Миколаївці обговорювали Кучерешка, якщо він із Новофонтанки. Оголь пояснила, що її односельців викликали до військкомату, когось забрали до ЗСУ, а хтось повернувся додому — були розмови, що серед других був і Кучерешко. Так говорили ще до окупації, а потім — ні.

— А інша особа — Валентин Сєдінін — вам відомий? — продовжила адвокатка. 

— Ні, не знала його, — сказала Оголь.

— Після того, як село окупували, будь-хто запитував за Кучерешка? — уточнив суддя Губницький.

— Ні, ніхто.

На питання, звідки у неї вдома російські пайки, Оголь пояснила — як й інші місцеві, назбирала те, що лишилося після втечі окупантів.

— Коли вас затримали? — продовжила адвокатка. 

— Окупантів не було вже 14 числа. Тоді мене затримали. Тримали у якомусь будинку, а потім, 15 числа, передали до СБУ.

— Нічого більше не хочете пояснити? Чи застосовували до вас якісь фізичні чи моральні заходи? — уточнила захисниця. Раніше односельці говорили, що Оголь принижували під час затримання. 

— Я не хочу згадувати про це, — відмахнулася Світлана. 

Та за кілька хвилин згадала, що хотіла додати:

— Коли під’їхав Чудак, чоловік Галини, мене завантажили. Він говорив, що я безродня, бомжиха, кончена місцева алкашка і натурою заробляла в руських. Та він наркоман обкурений.

— Ну, зрозуміло, чого лише в селі не скажуть, — обірвав Оголь суддя Губницький та перейшов до клопотання про продовження їй запобіжного заходу. 

Судді продовжили Оголь термін тримання під вартою ще на два місяці, адже, як наголосили судді, це єдиний запобіжний захід, який передбачений для справ щодо державної зради. 

Прокурор Лещенко повідомив, що від допиту останньої із заявлених свідків відмовляється, бо ця людина не виходить на зв’язок та не відчиняє двері будинку. Втім колегія вирішила все ж не завершувати судове слідство до наступного засідання, коли мають провести дебати.

Що не так зі справою Оголь

Відстежуючи цей процес, МІПЛ помітила низку проблем.

По-перше, з показів свідків важко зробити висновок, чи дійсно Оголь може бути причетною до загибелі Кучерешка. А інших прямих доказів у справі немає.

По-друге, дивує, що слідство пов’язало загибель мешканця Херсона Валентина Сєдініна з цією справою. Адже, як з’ясувалося у судовому процесі, росіяни затримали чоловіка на дорозі неподалік Новофонтанки й він не був знайомим Сергія Кучерешка. Тобто навіть якщо припустити, що Оголь здала Кучерешка, твердження прокуратури про те, що “її дії призвели до загибелі Сєдініна, який перебував у будинку Кучерешка”, некоректне.

Сестра загиблого, Тетяна Кучерешко, дізналася про його смерть від немісцевого Михайла, який бачив, як росіяни катували Сєдініна й Кучерешка. До того ж, він сказав Тетяні, що знає, хто здав її брата. Вона каже, що цей чоловік — єдиний очевидець загибелі Сєдініна й Кучерешка. З ним також говорила дружина загиблого Сєдініна. Проте слідство його не розшукало й не опитало. Та й у самої Тетяни, сестри Сергія Кучерешка, у рамках розслідування не брали свідчень. Її, як свідка, викликала адвокатка обвинуваченої.

Тож розслідування не дає чіткої та переконливої відповіді, чи Оголь обмовили і спрацювало “хтось комусь сказав”, чи вона дійсно вчинила злочин.

Анастасія Зубова, журналістка МІПЛ

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Війна і правосуддя
Проведення окупантів на ТЕС, вербування матроса та заклик до геноциду: 77 справ щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує стежити за найрезонанснішими справами війни, які розглядають українські суди. Мова йде про воєнні злочини, колабораціонізм, державну зраду, несанкціоноване поширення інформації про ЗСУ та глорифікацію Росії.

22 Листопада 2024

Війна і правосуддя
В Україні вперше з 2022 року виправдали звинувачену у держзраді — великий репортаж МІПЛ про справу

МІПЛ понад рік відстежувала судовий процес над Світланою Оголь з Миколаївщини. Її обвинувачували в державній зраді за те, що вона нібито здала росіянам ветерана АТО, якого вони закатували разом зі ще одним чоловіком. Зрештою суд визнав, що нічого з переліченого Оголь не робила. Її виправдали та відразу ж звільнили. Оголь провела в СІЗО понад два роки.

18 Листопада 2024

Війна і правосуддя
Спецоперація “Синиця”, блогер в ЄС та робота на ФСБ з “Укроборонпрому”: 73 справи щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує стежити за найрезонанснішими справами війни, які розглядають українські суди. Мова йде про воєнні злочини, колабораціонізм, державну зраду, несанкціоноване поширення інформації про ЗСУ та глорифікацію Росії.

15 Листопада 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Військовополонені
Проти України на боці Росії воюють громадяни Ірану, Єгипту, Бразилії, Сомалі, Куби та Шрі-Ланки – Усов

В українському полоні перебувають громадяни дев’яти незахідних країн, які воювали на боці Російської Федерації, і держава-агресорка не зверталася до України, щоб їх повернути. Про це 21 листопада заявив Дмитро Усов, секретар українського Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, під час однієї з панелей конференції Crimea Global 2024.

22 Листопада 2024

Адвокація
Чи можуть незахідні країни сприяти відновленню ефективності міжнародних організацій: результати панельної дискусії Crimea Global 2024

У межах Другої міжнародної конференції “Crimea Global. Understanding Ukraine through the South” відбулася друга панельна дискусія “Подолання кризи: роль країн Азії, Африки та Латинської Америки у відновленні ефективності міжнародних організацій та їхньої гуманітарної місії”.

22 Листопада 2024

Війна і правосуддя
Проведення окупантів на ТЕС, вербування матроса та заклик до геноциду: 77 справ щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує стежити за найрезонанснішими справами війни, які розглядають українські суди. Мова йде про воєнні злочини, колабораціонізм, державну зраду, несанкціоноване поширення інформації про ЗСУ та глорифікацію Росії.

22 Листопада 2024

Більше публікацій