Send Lette
Cards

Олексій Галевич

Олексій Галевич

Дата зникнення: 2 квітня 2022 року

Місце зникнення: Донецька область

До повномасштабного вторгнення Росії Олексій Галевич мешкав на Донеччині з дружиною та сином. 36-річний чоловік працював охоронцем вантажів на залізниці.

Росія окупувала його рідне селище 26 лютого 2022 року — за два дні після того, як почала повномасштабну війну. Олексій із родиною хотіли негайно виїхати з окупованої території, але через те, що не мали жодної інформації про безпечні шляхи евакуації, їхати не наважилися.

У чоловіка був досвід строкової служби в армії з 2019 до 2020 рік. Після жодного стосунку до війська не мав. 2 квітня 2022 року росіяни почали викрадати людей, які колись служили. Прийшли й до Олексія. Чоловіка забрали до місцевої школи, допитували, а тоді замотали руки скотчем, одягли на голову мішок та вивезли до Новоазовська, ще одного окупованого міста на Донеччині. За словами сестри Олексія Галини, тоді в селищі викрали 50 цивільних.

Близько місяця сім’я нічого не знала про долю Олексія. Врешті через родичів інших полонених довідалися, що Галевич може бути в колонії № 120 в Оленівці неподалік Донецька. Батьки бранця, які також залишилися в окупації, з’їздили до Оленівки, передали синові передачки. Але вже через тиждень їм сказали, що Олексія вивезли. Як дізналися пізніше, — в Донецькому СІЗО.

За кілька місяців Галевича перевели до Калінінської колонії в місті Горлівка в Донецькій області. За час перебування чоловіка в полоні батьки отримали від нього кілька листів. Вони дізналися, що цивільних заручників, серед яких і їхній син, утримують у Горлівці окремо від військових. Кожен ранок полонені співають гімн Росії. В колонії дуже погана ситуація з питною водою, яку беруть зі ставка, через це у в’язнів проблеми з травленням.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Актуальні публікації
Більше публікацій
Військовополонені
“Коли мій чоловік був у полоні, мова йшла про десятки полонених. Зараз їх тисячі”, – Вікторія Пантюшенко, адвокаційна менеджерка МІПЛ

Вікторія Пантюшенко набула нову для себе професію адвокаційниці, коли говорила зі світом від імені свого чоловіка Богдана, військовослужбовця 1-ї танкової бригади, який майже п’ять років провів у російському полоні. Сьогодні власний досвід боротьби допомагає Вікторії скеровувати адвокаційну роботу інших родин, які борються за повернення своїх рідних із російської неволі.

26 Грудня 2024

Cards
Сергій Котов

Дата викрадення: 7 квітня 2022 року Місце викрадення: м. Олешки, Херсонська область Сергій Котов — автоінструктор із […]

26 Грудня 2024

Насильницькі зникнення
“Ліпше б у голову вистрілили”: журналісти дізналися, хто причетний до катувань і суду над херсонцем Романом Третьяковим

Одним із учасників херсонського руху опору був Роман Третьяков. Четвертого серпня 2022 року чоловік прокинувся від того, що в його квартирі випилювали двері. Втекти не вдалося. Третьякова змушували зізнатися в диверсійній діяльності. У полоні провів 19,5 місяців. Пережив тортури струмом і голод.

24 Грудня 2024

Більше публікацій