Send Lette
Адвокація

Підстави звільнення від призову для цивільних: кого стосуватимуться зміни

Верховна Рада України змінила підстави для надання відстрочки від призову на військову службу. Відтепер мобілізації не підлягатимуть особи, чиї близькі родичі загинули або зникли безвісти за особливих обставин. Також правом звільнення наділяються колишні цивільні бранці. Такі особи можуть бути призвані на військову службу за власним бажанням. Дотепер таке право мали тільки військовослужбовці, які пережили російський полон. 

20 листопада 2024 року депутати ухвалили зміни до Закону України “Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію” (законопроєкт №12104). Медійна ініціатива за права людини активно адвокатувала їх.

Роз’яснення для родин зниклих безвісті

Донедавна право не бути мобілізованим мали особи, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний, повнорідний, неповнорідний, брат чи сестра) пропали безвісти під час бойових дій. Тепер йтиметься про зниклих безвісти за особливих обставин.

— Відмінність нової редакції полягає саме у статусі осіб, зниклих безвісті.  Через те, що поки що в нинішній редакції використовується формулювання “пропали безвісти” виникла правова колізія. Це пов’язано з тим, що чинні норми законодавства України не передбачають визначення статусу особи, яка “пропала безвісти”, — роз’яснює Олена  Бєлячкова, координаторка груп родин військовополонених Медійної ініціативи за права людини та юристка, яка готувала проєкти змін.

Бєлячкова зазначає, що в Україні прийнятий спеціальний закон “Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин”. Відповідно до цього закону статус зниклої безвісти за особливих обставин надається особі, яка зникла безвісти у зв’язку із збройним конфліктом, воєнними діями, тимчасовою окупацією частини території України. 

Відстрочка від мобілізації для рідних зниклих безвісти: що не так з постановою Кабміну

— Разом з тим, через те, що в законі про мобілізацію було використано формулювання “пропали безвісти”, виникла плутанина з правовим статусом безвісно відсутньої особи, який надається рішенням суду, — продовжує юристка МІПЛ. — Саме рішення суду як доказ зниклої безвісти особи вимагають працівники ТЦК та СП для вирішення питання з мобілізації. І це йде врозріз з законом “Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин”, за яким підтвердженням статусу є внесення даних в Єдиний реєстр осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Отже, тепер законодавець привів закон про мобілізацію у відповідність до положень Закону України “Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин”.

Право вибору для цивільних бранців

Ще одна категорія осіб, яка наділяється правом звільнення від мобілізації, — колишні цивільні бранці. Ті, хто був затриманий у зв’язку зі збройною агресією РФ (перебував у у затриманні), можуть бути призвані на військову службу за власним бажанням.  Дотепер таке право мали тільки військовослужбовці, які пережили російський полон. 

Медійна ініціатива за права людини неодноразово звертала та акцентувала увагу на необхідності та важливості внесення змін до законодавства України щодо звільнення від мобілізації в особливий період колишніх цивільних заручників. Зокрема, комунікувала та надавала пропозиції Центральному управлінню захисту прав військовослужбовців Міністерства оборони України.

Про законодавчі зміни йшлося й на зустрічі із рідними цивільних бранців в Офісі президента під головуванням заступниці керівника Офісу Ірини Верещук 14 листопада. 

Мобілізація цивільних, які були у полоні: колишні бранці вимагають справедливості

— Аналіз умов утримання в місцях несвободи, застосування катувань та тортур, ненадання медичної допомоги як відносно військовослужбовців, так і щодо цивільних осіб є в багатьох випадках схожий, практично ідентичний. Про це свідчать звільнені з полону, з якими ми спілкуємося, — розповідає Олена Бєлячкова. 

Вона зазначає, що люди, звільнені з російського полону, незалежно — чи це військові, чи цивільні, найчастіше потребують лікування і довгого відновлення. Тому  захист прав та інтересів осіб, звільнених (повернутих) з полону, має бути без виділення пріоритетності. 

— Отже, зміни до закону про мобілізацію щодо надання права колишнім цивільним бранцям не бути мобілізованим — це відновлення справедливості та необхідність для уникнення створення емоційної нестабільності серед громадян України в період дії воєнного стану, — вважає Олена Бєлячкова.

Дія цієї норми стосуватиметься осіб, які визначені Законом України “Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей” . 

— Це особи, яких було позбавлено особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України державою-агресором, її органами, підрозділами, формуваннями, іншими утвореннями під час перебування на тимчасово окупованих територіях України або на території держави-агресора, тобто Росії, — говорить Олена Бєлячкова. 

Факт позбавлення свободи внаслідок збройної агресії проти України встановлюється відповідною комісією, яка нині діє при Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. Інформацію про таких осіб вносять у спеціальний реєстр. 

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Адвокація
Трибунал для Путіна: лідери незахідного світу не квапляться судити Росію за війну проти України

Попри підтримку Заходу, більшість лідерів країн Африки, Азії та Латинської Америки тримаються осторонь ідеї Спеціального трибуналу щодо Росії за агресію проти України. МІПЛ обговорила цю проблему під час відкритої дискусії “Поза межами Заходу: Глобальні перспективи щодо Спеціального трибуналу за злочин агресії”.

30 Травня 2025

Адвокація
Українські правозахисники пропонують ОБСЄ нову тактику звільнення викрадених Росією цивільних українців

Катування, ізоляція, вбивства і морок російських тюрем. У Відні українські правозахисники розповіли світові про долю тисяч цивільних, які стали заручниками окупаційного режиму. У центрі уваги — історії незаконно затриманих журналістів, мерів, активістів і нові пропозиції, як їх звільнити.

7 Травня 2025

Адвокація
Родини зниклих безвісти десантників закликають Коордштаб до пропорційності під час обміну полоненими

Родини полонених та зниклих безвісти десантників просять зробити обміни полоненими пропорційними. Про це під час пресконференції “Завжди перші”, організованої Медійною ініціативою за права людини, сказала Тетяна Гойдик, координаторка родин полонених і зниклих безвісти 95-ї ОДШБр.

11 Квітня 2025

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Насильницькі зникнення
Українця в Криму судять нібито за звʼязки з СБУ — йому загрожує довічне

Сергій Лихоманов народився та виріс у Полтаві, але заради роботи переїхав до Криму: працював на Ай-Петрі, у Феодосії й Севастополі, де зрештою й осів. Ще 2007 року він вийшов на пенсію, а згодом почав продавати електроприлади. Коли РФ окупувала Крим, Сергій залишився на півострові, щоб бачитися з родиною.

5 Червня 2025

Війна і правосуддя
Двоє російських суддів отримали підозру від СБУ за вироки азовцям

Служба безпеки України повідомила про підозру двом суддям Південного окружного військового суду РФ — Костянтину Простову та Сергію Образцову. Слідство вважає, що вони скоїли воєнний злочин, засудивши українських військовополонених.

4 Червня 2025

Насильницькі зникнення
Вперше до довічного: як російський суд засудив родину із Мелітополя

Південний окружний військовий суд у російському Ростові-на-Дону засудив трьох цивільних із Мелітополя Запорізької області у справі про вибухи в місті. 31-річного Артема Мурдіда до довічного ув'язнення, його цивільну дружину 28-річну Ганну Вошкодер до 20 років колонії загального режиму та 50-річну матір Ганну Мурдід — до 22 років.

4 Червня 2025

Більше публікацій