Send Lette
Адвокація

Підстави звільнення від призову для цивільних: кого стосуватимуться зміни

Верховна Рада України змінила підстави для надання відстрочки від призову на військову службу. Відтепер мобілізації не підлягатимуть особи, чиї близькі родичі загинули або зникли безвісти за особливих обставин. Також правом звільнення наділяються колишні цивільні бранці. Такі особи можуть бути призвані на військову службу за власним бажанням. Дотепер таке право мали тільки військовослужбовці, які пережили російський полон. 

20 листопада 2024 року депутати ухвалили зміни до Закону України “Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію” (законопроєкт №12104). Медійна ініціатива за права людини активно адвокатувала їх.

Роз’яснення для родин зниклих безвісті

Донедавна право не бути мобілізованим мали особи, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний, повнорідний, неповнорідний, брат чи сестра) пропали безвісти під час бойових дій. Тепер йтиметься про зниклих безвісти за особливих обставин.

— Відмінність нової редакції полягає саме у статусі осіб, зниклих безвісті.  Через те, що поки що в нинішній редакції використовується формулювання “пропали безвісти” виникла правова колізія. Це пов’язано з тим, що чинні норми законодавства України не передбачають визначення статусу особи, яка “пропала безвісти”, — роз’яснює Олена  Бєлячкова, координаторка груп родин військовополонених Медійної ініціативи за права людини та юристка, яка готувала проєкти змін.

Бєлячкова зазначає, що в Україні прийнятий спеціальний закон “Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин”. Відповідно до цього закону статус зниклої безвісти за особливих обставин надається особі, яка зникла безвісти у зв’язку із збройним конфліктом, воєнними діями, тимчасовою окупацією частини території України. 

Відстрочка від мобілізації для рідних зниклих безвісти: що не так з постановою Кабміну

— Разом з тим, через те, що в законі про мобілізацію було використано формулювання “пропали безвісти”, виникла плутанина з правовим статусом безвісно відсутньої особи, який надається рішенням суду, — продовжує юристка МІПЛ. — Саме рішення суду як доказ зниклої безвісти особи вимагають працівники ТЦК та СП для вирішення питання з мобілізації. І це йде врозріз з законом “Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин”, за яким підтвердженням статусу є внесення даних в Єдиний реєстр осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Отже, тепер законодавець привів закон про мобілізацію у відповідність до положень Закону України “Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин”.

Право вибору для цивільних бранців

Ще одна категорія осіб, яка наділяється правом звільнення від мобілізації, — колишні цивільні бранці. Ті, хто був затриманий у зв’язку зі збройною агресією РФ (перебував у у затриманні), можуть бути призвані на військову службу за власним бажанням.  Дотепер таке право мали тільки військовослужбовці, які пережили російський полон. 

Медійна ініціатива за права людини неодноразово звертала та акцентувала увагу на необхідності та важливості внесення змін до законодавства України щодо звільнення від мобілізації в особливий період колишніх цивільних заручників. Зокрема, комунікувала та надавала пропозиції Центральному управлінню захисту прав військовослужбовців Міністерства оборони України.

Про законодавчі зміни йшлося й на зустрічі із рідними цивільних бранців в Офісі президента під головуванням заступниці керівника Офісу Ірини Верещук 14 листопада. 

Мобілізація цивільних, які були у полоні: колишні бранці вимагають справедливості

— Аналіз умов утримання в місцях несвободи, застосування катувань та тортур, ненадання медичної допомоги як відносно військовослужбовців, так і щодо цивільних осіб є в багатьох випадках схожий, практично ідентичний. Про це свідчать звільнені з полону, з якими ми спілкуємося, — розповідає Олена Бєлячкова. 

Вона зазначає, що люди, звільнені з російського полону, незалежно — чи це військові, чи цивільні, найчастіше потребують лікування і довгого відновлення. Тому  захист прав та інтересів осіб, звільнених (повернутих) з полону, має бути без виділення пріоритетності. 

— Отже, зміни до закону про мобілізацію щодо надання права колишнім цивільним бранцям не бути мобілізованим — це відновлення справедливості та необхідність для уникнення створення емоційної нестабільності серед громадян України в період дії воєнного стану, — вважає Олена Бєлячкова.

Дія цієї норми стосуватиметься осіб, які визначені Законом України “Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей” . 

— Це особи, яких було позбавлено особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України державою-агресором, її органами, підрозділами, формуваннями, іншими утвореннями під час перебування на тимчасово окупованих територіях України або на території держави-агресора, тобто Росії, — говорить Олена Бєлячкова. 

Факт позбавлення свободи внаслідок збройної агресії проти України встановлюється відповідною комісією, яка нині діє при Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. Інформацію про таких осіб вносять у спеціальний реєстр. 

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Адвокація
Війна проти цивільних: РФ фабрикує образ українців як ворогів, — Любов Смачило

РФ воює не лише з українськими військовими, як того вимагає міжнародне право, вона воює і з українським суспільством, його світоглядом і цінностями. Штучно сфабрикований образ українського «ворога» поставив під приціл російських військових будь-яку цивільну особу — громадянина України, яка активно не поділяє ідеологію «руського міра».

27 Листопада 2024

Адвокація
Чи можуть незахідні країни сприяти відновленню ефективності міжнародних організацій: результати панельної дискусії Crimea Global 2024

У межах Другої міжнародної конференції “Crimea Global. Understanding Ukraine through the South” відбулася друга панельна дискусія “Подолання кризи: роль країн Азії, Африки та Латинської Америки у відновленні ефективності міжнародних організацій та їхньої гуманітарної місії”.

22 Листопада 2024

Адвокація
Україна та незахідні країни мають багато спільних викликів, пов’язаних з Росією — Ольга Решетилова на відкритті Crimea Global

Виклики, що стоять перед Україною та незахідними країнами у зв’язку з Російською агресією багато у чому перетинаються. Про це сказала Ольга Решетилова, голова Медійної ініціативи за права людини, під час свого виступу на відкритті Другої міжнародної конференції «Crimea Global. Understanding Ukraine through the South».

22 Листопада 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Правозахисницю і волонтерку Олену Бєлячкову нагородили медаллю “Честь. Слава. Держава”

Олену Бєлячкову, координаторку родин зниклих безвісти і полонених Медійної ініціативи за права людини та волонтерку з 10-річним стажем, нагородили медаллю Київського міського голови “Честь. Слава. Держава” за мужність, патріотизм та високу громадянську позицію. 

29 Листопада 2024

Війна і правосуддя
Telegram-канал про ТЦК на замовлення росіян, власник “Мотор Січ” і продаж посади для благодійного фонду “ЛНР”: 77 справ щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує стежити за найрезонанснішими справами війни, які розглядають українські суди. Мова йде про воєнні злочини, колабораціонізм, державну зраду, несанкціоноване поширення інформації про ЗСУ та глорифікацію Росії.

29 Листопада 2024

Війна і правосуддя
У Черкасах судять митрополита УПЦ МП за розпалювання релігійної ворожнечі — репортаж із засідання

У Черкасах судять Дениса Снігірьова (церковне ім’я — Феодосій), митрополита Черкаського і Канівського, керівника Черкаської єпархії Української православної церкви, що перебуває в єдності з Московським патріархатом. Його звинувачують у розпалюванні релігійної ворожнечі, образі почуттів вірян через їхні релігійні переконання, а також у виправдовуванні збройної агресії Росії.

29 Листопада 2024

Більше публікацій