Поки мама в СІЗО Донецька, маленький син відкладає гроші, щоб купити їй квиток додому — МІПЛ у Єльському університеті розповідає про жінок у полоні

“Три роки тому Ольгу Мелещенко забрали за дописи в твітері. Вона просто їх лайкала. Коли її забирали, її молодшому сину було чотири. Дитині сказали, що мама поїхала на заробітки. І вже три роки дитина питається, чому мама не телефонує. Ця дитина збирає гроші, котрі йому дарують на Різдво, на день народження, мамі на квиток додому”.

Історію Ольги, яку утримують у заручниках в Донецькому СІЗО, на панельній дискусії в Єльському університеті розповіла колишня полонена Людмила Гусейнова. Разом із бойовою медикинею Анною Олсен, яка пів року провела в російському полоні, та координаторкою МІПЛ Тетяною Катриченко вони перебувають в адвокаційній поїздці до Сполучених Штатів. На всіх заходах упродовж наступних двох тижнів МІПЛ говоритиме про українських жінок у російському полоні.

В Єльському університеті Людмила і Анна поділилися власним досвідом полону.

Людмила Гусейнова — волонтерка з Новоазовська на Донеччині, який Росія окупувала ще в 2014 році. Жінка потрапила в полон у 2019-му, а на волю вийшла лише в жовтні 2022-го. Людмилу Гусейнову утримували в “Ізоляції” — колишньому культурному центрі Донецька, який окупанти переобладнали на в’язницю. “Впродовж тих трьох років, які я провела в увʼязенні, мені відмовляли в побаченні з рідними. Не було належного медичного огляду — там була одна лікарка, яка не мала жодних ліків. Не було питної води. Ми не мали права на належний захист”, — розповіла Людмила. Вона також згадала жорстоке поводження і погрози наглядачів вчинити сексуальне насильство.

Анна Олсен — бойова медикиня. Росіяни захопили її в полон у квітні 2022-го разом із іншими захисниками “Азовсталі” в Маріуполі. 

В Єлі Анна розповідала про тортури, погрози і сексуальне насильство, яким піддають полонених. “Коли мене забирали на так звані допити, на моє питання, за що мене затримали, була лише одна відповідь: “За те, що ви — українці, за те, що ви не хочете назад в Радянський Союз, і просто за те, що ми так хочемо”. Якщо російським військовим здається, що тобі недостатньо боляче, вони переходять до більш грубої форми фізичного насильства і до тортур”.

Анна також повідомила, що для російських військових немає різниці, хто перед ними — жінка, чоловік, військовий або цивільний. Для них кожен українець — це ворог, якого треба знищити всіма доступними засобами.

“Розповідаючи це все, я хочу, щоб ви зрозуміли і донесли до ваших друзів, до ваших колег те, що Росія є вірусом, який загрожує всьому світу. Росія не хоче розвиватися і нормально ставитися до своїх і не своїх громадян. Поки весь цивілізований світ бореться проти насильства, проти расизму, Росія приймає їх і вважає, що так і має бути”, — наголосила Анна.

Більше про жінок у російському полоні — в аналітичному звіті МІПЛ (англійською).