Send Lette
Адвокація

Поки мама в СІЗО Донецька, маленький син відкладає гроші, щоб купити їй квиток додому — МІПЛ у Єльському університеті розповідає про жінок у полоні

“Три роки тому Ольгу Мелещенко забрали за дописи в твітері. Вона просто їх лайкала. Коли її забирали, її молодшому сину було чотири. Дитині сказали, що мама поїхала на заробітки. І вже три роки дитина питається, чому мама не телефонує. Ця дитина збирає гроші, котрі йому дарують на Різдво, на день народження, мамі на квиток додому”.

Історію Ольги, яку утримують у заручниках в Донецькому СІЗО, на панельній дискусії в Єльському університеті розповіла колишня полонена Людмила Гусейнова. Разом із бойовою медикинею Анною Олсен, яка пів року провела в російському полоні, та координаторкою МІПЛ Тетяною Катриченко вони перебувають в адвокаційній поїздці до Сполучених Штатів. На всіх заходах упродовж наступних двох тижнів МІПЛ говоритиме про українських жінок у російському полоні.

В Єльському університеті Людмила і Анна поділилися власним досвідом полону.

Людмила Гусейнова — волонтерка з Новоазовська на Донеччині, який Росія окупувала ще в 2014 році. Жінка потрапила в полон у 2019-му, а на волю вийшла лише в жовтні 2022-го. Людмилу Гусейнову утримували в “Ізоляції” — колишньому культурному центрі Донецька, який окупанти переобладнали на в’язницю. “Впродовж тих трьох років, які я провела в увʼязенні, мені відмовляли в побаченні з рідними. Не було належного медичного огляду — там була одна лікарка, яка не мала жодних ліків. Не було питної води. Ми не мали права на належний захист”, — розповіла Людмила. Вона також згадала жорстоке поводження і погрози наглядачів вчинити сексуальне насильство.

Анна Олсен — бойова медикиня. Росіяни захопили її в полон у квітні 2022-го разом із іншими захисниками “Азовсталі” в Маріуполі. 

В Єлі Анна розповідала про тортури, погрози і сексуальне насильство, яким піддають полонених. “Коли мене забирали на так звані допити, на моє питання, за що мене затримали, була лише одна відповідь: “За те, що ви — українці, за те, що ви не хочете назад в Радянський Союз, і просто за те, що ми так хочемо”. Якщо російським військовим здається, що тобі недостатньо боляче, вони переходять до більш грубої форми фізичного насильства і до тортур”.

Анна також повідомила, що для російських військових немає різниці, хто перед ними — жінка, чоловік, військовий або цивільний. Для них кожен українець — це ворог, якого треба знищити всіма доступними засобами.

“Розповідаючи це все, я хочу, щоб ви зрозуміли і донесли до ваших друзів, до ваших колег те, що Росія є вірусом, який загрожує всьому світу. Росія не хоче розвиватися і нормально ставитися до своїх і не своїх громадян. Поки весь цивілізований світ бореться проти насильства, проти расизму, Росія приймає їх і вважає, що так і має бути”, — наголосила Анна.


Більше про жінок у російському полоні — в
аналітичному звіті МІПЛ (англійською).

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Адвокація
Відстрочка від мобілізації для рідних зниклих безвісти: що не так з постановою Кабміну

“Чому мого чоловіка планують мобілізувати, якщо він має право на відстрочку, адже наш син зник безвісти на війні?” — говорить Олександра Громовик. Вона одна з сотень, хто звертається з таким питанням до МІПЛ. Свої вимоги представники ТЦК обґрунтовують постановою Кабміну № 560 від 16 травня 2024 року. Однак в цій частині вона порушує закон.

6 Червня 2024

Адвокація
Право на справедливість. Як не забути про інтереси потерпілих під час документування воєнних злочинів

Медійна ініціатива за права людини у рамках правозахисної програми Rights Now 21 Міжнародного фестивалю документального кіно Docudays UA провела дискусію про документування воєнних злочинів. Коло проблем надзвичайно широке — і в юридичній, і в організаційній, і в моральній площинах. Та ключове питання — як під час документування не забути про інтереси потерпілих і забезпечити їхнє право на справедливість.

3 Червня 2024

Адвокація
38 тисяч зниклих українців: як знайти та ідентифікувати людей

Понад пів сотні дипломатів взяли участь у спеціальному заході ОБСЄ, де Медійна ініціатива за права людини вперше з початку війни Росії проти України порушила проблему зниклих безвісти українців. Крім МІПЛ і делегацій країн-учасниць ОБСЄ, в дискусії взяли участь рідні зниклих безвісти, Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими та Міжнародна комісія з питань зниклих безвісти.

16 Травня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
У справі Медведєва 14 місяців не можуть почати досліджувати докази. Чому унікальна незаочна справа проти росіянина стоїть на місці? 

Андрій Медведєв ― російський військовий, якого судять очно за воєнний злочин. Він один із небагатьох, кого можна побачити на лаві підсудних ― тож процес історичний та унікальний. Але справа в суді вже 14 місяців, а досліджувати докази все ще не почали. МІПЛ пояснює, чому так відбувається. 

17 Червня 2024

Аналітика
Насильницькі зникнення: національна практика v. міжнародні стандарти

Проблема насильницьких зникнень набула нового значення для України через умови триваючого збройного конфлікту на її території. Починаючи з 2014 року, з окупації Кримського півострова та збройного протистояння у межах окремих районів у Донецькій та Луганській областях, правоохоронні органи України фіксували випадки зникнень та затримань осіб на території, яка перебувала під контролем РФ. Такі ж випадки продовжують документувати і після повномасштабного вторгнення РФ на територію України.

15 Червня 2024

Війна і правосуддя
Херсонський діджей-втікач, проієрей з Черкас і корегування по Миколаєву через Telegram: 56 справ щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

15 Червня 2024

Більше публікацій