Send Lette
Насильницькі зникнення

П’ять місяців полону для АТОвця: росіяни тримають в неволі Ярослава Гроха, якого викрали з дому на Київщині

Велика частина цивільних людей, яких у березні цього року російські військові викрали на Київщині, досі знаходяться в неволі. Достовірні дані про їх фізичний стан та місцезнаходження можуть повідомити лише люди, які звільняються з незаконного ув’язнення. Однак, вже тривалий час росіяни не відпускають цивільних в’язнів, а тому рідні викрадених людей живуть в невідомості. 

Ярослав Грох. Фото з соцмереж.

Зокрема це стосується родини 25-річного Ярослава Гроха. Його разом з батьком Михайлом викрали російські військові ще 20 березня в селі Толокунь. Мама Ярослава пані Оксана пригадує той день, ніби страшний сон: 

“Того дня росіяни зайшли в село і пішли по хатах. Вони шукали терористів, шукали, в кого є зброя. Прийшли до нас. Чоловік показав зброю, показав документи на неї, всі віддав. Ми в цей час були у літній кухні. Вони (російські військові – МІПЛ) перевернули все в будинку, а Ярослава змусили принести їм документи, які ми перед цим заховали”. 

Після обшуку з родини забрали трьох чоловіків – Ярослава, його батька Михайла, та ще одного родича, який переховувався у родини Грох.

Ярослав, каже його мама, раніше був учасником антитерористичної операції на Донбасі. Жінка переконана, що російські військові знали про це – вони дуже цілеспрямовано розпитували Ярослава і знали, що він має відповідне посвідчення, яке його змусили їм принести. 

Зі слів Михайла відомо, що тоді їх повезли на підприємство Вікналенд у Димері. Там тримали як цивільних заручників. Особливо ні про що не питали і звинувачень не висували. 

Підприємство Вікналенд. Фото МІПЛ

Людей тримали в невеликому закритому приміщенні із зав’язаними очима та руками. Як розповідали інші цивільні заручники, російські військові виводили людей по одному та катували біля дверей, аби всі інші чули, що на них чекає. Зокрема, застосовували й електрошокери. 

Місце, де утримували полонених. Фото МІПЛ

Через два дні зранку з Вікналенда забрали понад десять людей, серед яких був і Ярослав Грох. Михайло тоді сказав сину: “іди додому, не чекай мене”. Він був упевнений, що його сина відпускають. Але цього не сталося. 

Михайла відпустили з неволі 23 березня. А Ярослава разом з іншими цивільними бранцями повезли до Гостомеля. Там їх деякий час тримали на військовому аеродромі в непрацюючих морозильних камерах. Потім відправили в Білорусь, а далі – в селище Новозибков Брянської області в СІЗО №2. 

Про це відомо зі слів волонтера “Червоного хреста. Україна” Дмитра Левицького. Він сидів в одній камері з Ярославом. 

Раніше Дмитро розповідав, що наглядачі СІЗО влаштовували для новоприбулих жорстку “прийомку” – били та знущалися. А потім видали робу та тримали безперервно у камерах. 

Наприкінці квітня Дмитра та ще кількох цивільних заручників випустили. Це був один з небагатьох обмінів, під час якого вдалося повернути людей із Київщини. І саме від Дмитра мама Ярослава знає останню достовірну інформацію про сина. 

“Росіяни не говорять, де саме вони тримають Ярослава. Я отримала лише підтвердження від російського “Червоного хреста”, що він у них. Але в якому він стані, в яких умовах його тримають – вони не кажуть”, – говорить Оксана. 

Нагадаємо, тоді у березні росіяни затримували десятки людей у населених пунктах поблизу Димера, що на Київщині. Зокрема, викрали журналіста Дмитра Хилюка разом з батьком Василем. Батька відпустили, а Дмитра, так само як і Ярослава, відправили у СІЗО №2 в Новозибкові. 

Також російські військові тоді затримали Івана Дрозда, який ішов зустрічати свого брата. Його викрали неподалік Димера та також утримували на Вікналенді. 

МІПЛ відомо щонайменше про 40 викрадених тоді цивільних людей поблизу Димера. Декого з них відпустили, дехто зміг втекти з незаконного ув’язнення після того, як українські війська завдали удару по позиціях росіян. Але при цьому вони встигли забрати із собою частину заручників. 

Нагадаємо, що вивезення цивільних людей на територію іншої держави заборонено Женевською конвенцією.

 ______________________

Матеріал підготовлено Медійною ініціативою за права людини за підтримки Української Гельсінської спілки з прав людини

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Насильницькі зникнення
Чонгар, Крим, колаборанти, суд і підкуп: як із російської вʼязниці врятували родину херсонців

Рік родина Барчуків із Херсону провела у російському полоні. Першим окупанти затримали Сергія Барчука, 35-річного заступника керівника Головного управління Пенсійного фонду в Херсонській області. Після початку повномасштабного вторгнення Росії він, виконуючи рекомендації згори, почав ховати державне майно, але згодом росіяни влаштували на нього засідку. Після того, як чоловік зник, його родина, взялася ховати те, що Сергій вже встиг винести. Але вони також опинилися за гратами.

29 Квітня 2024

Насильницькі зникнення
Рік російського полону. Як родина херсонців, що хотіла зберегти державне майно, опинилася під “арештом”, але вирвалась на свободу

МІПЛ розповідає історію викрадення росіянами Сергія Барчука, 35-річного заступника керівника Головного управління Пенсійного фонду в Херсонській області, та його рідних, які намагалися захистити державну офісну техніку від російських мародерів, а натомість провели понад рік в окупаційних СІЗО, витримали тортури, знущання і все ж дочекалися свого звільнення. 

22 Квітня 2024

Насильницькі зникнення
Звільніть наших рідних! У Києві вимагають повернути цивільних з полону

У столиці рідні цивільних заручників, колишні бранці РФ, представники правозахисних організацій та Омбудсмена провели акцію на підтримку незаконно утримуваних Росією громадян України. Її організувала ГО “Цивільні в полоні”, яка об’єднує рідних близько 280 цивільних заручників.

10 Квітня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
СБУ, чат-боти і TikTok: 53 справи щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

17 Травня 2024

Війна і правосуддя
Дві справи про захоплення цивільних на Чернігівщині: аналіз роботи адвокатів

Під окупацією Росії села Іванівка та Слобода Чернігівської області були з 5 по 30 березня 2022 року. Там в один день сталося два випадки, справи про які наразі слухає Чернігівський районний суд. Слідство встановило, що в Слободі російські військові Петро Базаров та Євгеній Басов затримали цивільного Віталія Карпенка, схопили його на вулиці, забрали телефон і в магазині били і погрожували вбити. А в Іванівці двоє інших росіян, Микола Будаєв і Файзибек Нематов, напали на подружжя Яцюків — Наталію та Олександра. Військові обшукали їхнє обійстя, погрожували вбивством, тримали жінку в підвалі. Цих чотирьох військових обвинувачують у порушенні законів і звичаїв війни. Справу Будаєва та Нематова суд слухає з травня, а Басова та Базарова — з листопада 2023 року. Обидві — заочно.

16 Травня 2024

Війна і правосуддя
Закликаємо Верховну Раду не приймати законопроєкт № 7033-д, який обмежує доступ до судових рішень

2 травня 2024 року Комітет з питань правової політики Верховної Ради України повторно розглянув та рекомендував проєкт закону № 7033-д до голосування у парламенті. Цей законопроєкт обмежує доступ до інформації та рішень судового реєстру, які становлять значний суспільний інтерес і є важливими для реалізації функцій громадського контролю за діяльністю органів правопорядку.

16 Травня 2024

Більше публікацій