Насильницькі зникнення

П’ять місяців полону для АТОвця: росіяни тримають в неволі Ярослава Гроха, якого викрали з дому на Київщині

Велика частина цивільних людей, яких у березні цього року російські військові викрали на Київщині, досі знаходяться в неволі. Достовірні дані про їх фізичний стан та місцезнаходження можуть повідомити лише люди, які звільняються з незаконного ув’язнення. Однак, вже тривалий час росіяни не відпускають цивільних в’язнів, а тому рідні викрадених людей живуть в невідомості. 

Ярослав Грох. Фото з соцмереж.

Зокрема це стосується родини 25-річного Ярослава Гроха. Його разом з батьком Михайлом викрали російські військові ще 20 березня в селі Толокунь. Мама Ярослава пані Оксана пригадує той день, ніби страшний сон: 

“Того дня росіяни зайшли в село і пішли по хатах. Вони шукали терористів, шукали, в кого є зброя. Прийшли до нас. Чоловік показав зброю, показав документи на неї, всі віддав. Ми в цей час були у літній кухні. Вони (російські військові – МІПЛ) перевернули все в будинку, а Ярослава змусили принести їм документи, які ми перед цим заховали”. 

Після обшуку з родини забрали трьох чоловіків – Ярослава, його батька Михайла, та ще одного родича, який переховувався у родини Грох.

Ярослав, каже його мама, раніше був учасником антитерористичної операції на Донбасі. Жінка переконана, що російські військові знали про це – вони дуже цілеспрямовано розпитували Ярослава і знали, що він має відповідне посвідчення, яке його змусили їм принести. 

Зі слів Михайла відомо, що тоді їх повезли на підприємство Вікналенд у Димері. Там тримали як цивільних заручників. Особливо ні про що не питали і звинувачень не висували. 

Підприємство Вікналенд. Фото МІПЛ

Людей тримали в невеликому закритому приміщенні із зав’язаними очима та руками. Як розповідали інші цивільні заручники, російські військові виводили людей по одному та катували біля дверей, аби всі інші чули, що на них чекає. Зокрема, застосовували й електрошокери. 

Місце, де утримували полонених. Фото МІПЛ

Через два дні зранку з Вікналенда забрали понад десять людей, серед яких був і Ярослав Грох. Михайло тоді сказав сину: “іди додому, не чекай мене”. Він був упевнений, що його сина відпускають. Але цього не сталося. 

Михайла відпустили з неволі 23 березня. А Ярослава разом з іншими цивільними бранцями повезли до Гостомеля. Там їх деякий час тримали на військовому аеродромі в непрацюючих морозильних камерах. Потім відправили в Білорусь, а далі – в селище Новозибков Брянської області в СІЗО №2. 

Про це відомо зі слів волонтера “Червоного хреста. Україна” Дмитра Левицького. Він сидів в одній камері з Ярославом. 

Раніше Дмитро розповідав, що наглядачі СІЗО влаштовували для новоприбулих жорстку “прийомку” – били та знущалися. А потім видали робу та тримали безперервно у камерах. 

Наприкінці квітня Дмитра та ще кількох цивільних заручників випустили. Це був один з небагатьох обмінів, під час якого вдалося повернути людей із Київщини. І саме від Дмитра мама Ярослава знає останню достовірну інформацію про сина. 

“Росіяни не говорять, де саме вони тримають Ярослава. Я отримала лише підтвердження від російського “Червоного хреста”, що він у них. Але в якому він стані, в яких умовах його тримають – вони не кажуть”, – говорить Оксана. 

Нагадаємо, тоді у березні росіяни затримували десятки людей у населених пунктах поблизу Димера, що на Київщині. Зокрема, викрали журналіста Дмитра Хилюка разом з батьком Василем. Батька відпустили, а Дмитра, так само як і Ярослава, відправили у СІЗО №2 в Новозибкові. 

Також російські військові тоді затримали Івана Дрозда, який ішов зустрічати свого брата. Його викрали неподалік Димера та також утримували на Вікналенді. 

МІПЛ відомо щонайменше про 40 викрадених тоді цивільних людей поблизу Димера. Декого з них відпустили, дехто зміг втекти з незаконного ув’язнення після того, як українські війська завдали удару по позиціях росіян. Але при цьому вони встигли забрати із собою частину заручників. 

Нагадаємо, що вивезення цивільних людей на територію іншої держави заборонено Женевською конвенцією.

 ______________________

Матеріал підготовлено Медійною ініціативою за права людини за підтримки Української Гельсінської спілки з прав людини

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Насильницькі зникнення
Тетяна Катриченко: “Ми не можемо перекладати на потерпілих обовʼязок самим доводити, що Росія позбавила їх свободи. Це так само і наша робота”

Відбулась міжвідомча нарада щодо роботи Комісії з питань встановлення факту позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України під головуванням Ірини Верещук, пані віцепрем’єр-міністра України.

18 Листопада 2023

Насильницькі зникнення
Полон, рабство і довгий шлях додому: історія Олени Ягупової

Мешканка Кам’янки-Дніпровської Олена Ягупова добре знає і тих, хто написав на неї донос, і тих, хто знущався над нею в ув’язненні. Свої 50 років вона зустріла в полоні. А ще пережила рабство та дивом вирвалася на свободу.

3 Жовтня 2023

Насильницькі зникнення
Тримали в ямі з водою і контейнері для авто: історія колишнього військового, якого росіяни викрали на Херсонщині

Для колишнього військового Василя Шевченка (імʼя змінено з міркувань безпеки) візити російських армійців стали звичними. Після того, як захопили Херсонщину, росіяни регулярно проводили обшуки в домі чоловіка: нишпорили в шафах, під ліжками, перевіряли сараї.

15 Вересня 2023

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Адвокація
В ОБСЄ закликали повернути тіла українських підлітків Тіграна Оганнісяна і Микити Ханганова

У Скопʼє під час щорічної зустрічі Ради міністрів ОБСЄ голова МІПЛ Ольга Решетилова порушила питання повернення тіл убитих в окупованому Бердянську неповнолітніх Тіграна Оганнісяна і Микити Ханганова. Вона закликала ОБСЄ втрутитися в цю ситуацію, позаяк тіла підлітків не віддають рідним уже понад пʼять місяців.

2 Грудня 2023

Адвокація
МІПЛ отримала відзнаку захисників демократії в ОБСЄ

Під час 30-го щорічного засідання Ради міністрів ОБСЄ в Скоп’є представники восьми держав-учасниць, що входять до Ініціативи захисників демократії (DDI), відзначили МІПЛ за документування російських злочинів та постійну адвокаційну діяльність. Церемонія відбулася за участі представників Канади, Данії, Чорногорії, Нідерландів, Швеції, Швейцарії, Великої Британії та США.  

1 Грудня 2023

Війна і правосуддя
Вісім судів в одному. Як під час війни працює один із найбільших судів Дніпропетровщини 

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області — другий у регіоні за навантаженням. Від Павлограда до Донецька менше 200 кілометрів, але суд жодного дня не зупиняв роботу. 21 листопада суд провів звітну пресконференцію про роботу в умовах воєнного стану. Журналістка МІПЛ побувала на ній. 

1 Грудня 2023

Більше публікацій