Send Lette
Адвокація

Родини полонених медиків вимагають посилити санкції проти російської медицини

Міжнародний комітет Червоного Хреста підтвердив утримання щонайменше 60 українських медиків у російському полоні. Натомість в обліку Медійної ініціативи за права людини наразі нараховується понад сто медиків, ув’язнених Росією. Загалом же правозахисники припускають, що таких бранців може бути понад 500. На цьому наголосили учасники пресконференції “Як визволити українських медиків з російського полону”.

Родини полонених медиків

Росія незаконно утримує українських медиків у полоні, це заборонено міжнародним гуманітарним правом. Однак нерідко саме причетність людини до категорії медичного персоналу стає тригером для російських військових і представників інших силових структур РФ. Про це розповів Володимир Лабузов, начальник медичної частини 36 бригади морської піхоти, звільнений з полону у грудні 2022 року.

“Поки ти в полоні — ти ніхто. Ти просто тіло. Захочуть побити — поб’ють. Захочуть, щоб вся камера співала — буде співати. Жодного більш гуманного ставлення до мене, як до медика, не було. Били руками, ногами, кийками, обов’язково шокером.

Їжа зовсім не задовольняла людські потреби. Особисто я втратив понад 20 кілограмів ваги. А якщо апелювати до Женевських конвенції, то питають: “Занадто розумний?!” І після цього в тебе летить табурет чи кийок”, — згадує колишній полонений.

Володимир Лабузов, начальник медичної частини 36 бригади морської піхоти, звільнений з полону у грудні 2022 року

Володимир розповідає, що українським медикам часто інкримінували знущання над полоненими РФ і торгівлю їхніми органами. 

“Мені завжди приписували торгівлю саме статевими органами. Постійно питали про біолабораторії, мовляв, якщо ти медик, значить, учасник програми з розробки біологічної зброї, відповідно знаєш, де розміщені лабораторії і хто із західної “професури” там працює”, — каже Лабузов.

Андрій Яковлєв, юрист та експерт із міжнародного гуманітарного права Медійної ініціативи за права людини, пояснює: існує застаріла норма, за якою інколи медиків можна затримувати на період лікування полонених. У випадку ж із Росією український медичний персонал не просто утримують певний час, а системно депортують на територію РФ і роками утримують у різних тюрмах, колоніях та СІЗО, як і решту військовополонених. Експерт зазначає, що в цьому простежується державна політика Росії.

Андрій Яковлєв, юрист та експерт із міжнародного гуманітарного права Медійної ініціативи за права людини

“Коли медика ув’язнцюють, то фактично позбавляють когось медичної допомоги. А коли позбавлення волі відбувається системно та широкомасштабно, із застосуванням катувань, можна говорити, що це вже злочин проти людяності”, — наголосив Яковлєв. 

Експерт каже, що міжнародна спільнота має усвідомити, що саме по собі ув’язнення медиків — це вже злочин. Після цього Міжнародний кримінальний суд має порушити відповідні кримінальні провадження та видати ордери на арешт не лише виконавців, а й організаторів. 

“Далі потрібно домагатися, щоб вироки суду виконувалися якомога більшою кількістю країн. Це може вплинути на подальшу поведінку росіян та, власне, зменшити страждання полонених, у тому числі медиків”, — підкреслив Андрій Яковлєв. 

У свою чергу Андрій Кривцов, голова ГО “Військові медики України”, яка об’єднала родини 46 полонених медиків, розповів, що організація намагається активно тиснути на міжнародну спільноту і постійно розповідає про злочини, які Росія вчиняє щодо українських медиків.

“Ми неодноразово надавали інформацію різним міжнародним організаціям, у тому числі зверталися до Всесвітньої організації охорони здоров’я. Вони були дуже стурбовані. А на третій день цієї стурбованості Росія вдарила ракетою по лікарні “Охматдит”, — зазначив він.

Андрій Кривцов, голова ГО “Військові медики України” (на екрані)

Кривцов також закликав українських лікарів та науковців у сфері медицини бути амбасадорами полонених військових медиків у світі та просувати на міжнародних майданчиках посилення тиску на РФ. Серед іншого ГО “Військові медики України” пропонує: 

  1. Бойкот російських лікарів та науковців на міжнародних форумах та конференціях.
  2. Введення заборони на ввезення в Росію всіх медичних товарів, крім обладнання та препаратів першої необхідності. Під санкції повинні потрапляти в тому числі косметичні та естетичні товари, які не є життєво необхідними. 
  3. Розширення економічних санкцій на медичні та дослідницькі установи. Російські установи повинні бути позбавлені міжнародного фінансування та співпраці, поки Росія не припинить свої дії і не звільнить усіх полонених медиків.
  4. Публічне засудження та дипломатичний тиск.

У пресконференції також взяли участь професорка Мішель Гайслер, медична директорка неурядової організації “Лікарі за права людини”, і Катерина Амосова, професорка кафедри кардіології, інструментальної та лабораторної діагностики Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. Обидві наголосили на неприпустимості взяття і утримання в полоні українських медиків.

Пані Гайслер, зокрема, заявила, що “Лікарі за права людини” разом із українськими правозахисниками детально документують варварські обстріли Росією медичної інфраструктури України. Наразі зафіксовано понад 1100 атак.

Мішель Гайслер, медична директорка неурядової організації “Лікарі за права людини”

Для лікаря це професійний обов’язок лікувати тих, хто цього потребує. Всі країни, у тому числі Росія та Україна, підписали Женевські конвенції. І вони мають виконувати вимоги цих конвенцій, зокрема у частині захисту медичного персоналу.

Ми намагаємось мобілізувати підтримку лікарської спільноти по всьому світу і будемо добиватися, аби всі винні у злочинах проти медичних працівників були покарані, а медики нарешті здобули свою свободу”, — сказала Мішель Гайслер.

Водночас Катерина Амосова підкреслила, що кількість постарждалого медичного персоналу внаслідок війни Росії проти України значно більша за офіційні цифри.

“Наші колеги перебувають у полоні в нелюдських умовах. Вони не просто виконали свій медичний обов’язок, вони його перевиконали! І зараз вони потребують нашої допомоги, наших голосів на підтримку ініціатив щодо їхнього негайного звільнення”, — наголосила Амосова.

Катерина Амосова, професорка кафедри кардіології, інструментальної та лабораторної діагностики Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна (на екрані)

Про те, як держава домагається звільнення з незаконного полону українських медиків, розповіла Вікторія Цимбалюк, координаторка проєктів підтримки родин у Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими. За її словами, інструментом повернення полонених може бути залучення країни-посередниці.

“Україна готова розглядати третю країну для репатріації полонених. Всі країни світу знають про це. І ми бажаємо бачити їх учасниками цього процесу. Тому щойно якась країна заявить, що вона готова це зробити, Україна, звісно, розгляне таку можливість”, — сказала Цимбалюк.

Вікторія Цимбалюк, координаторка проєктів підтримки родин у Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими

На питання про те, чи залучаються треті країни для звільнення саме медиків як окремої категорії російських бранців, Вікторія Цимбалюк відповіла, що наразі жодна країна такої ініціативи не виявила. Утім Координаційний штаб відкритий для пропозицій:

“Щодо репатріації медиків, то, наскільки я знаю, такої готовності висловлено не було. Тому ми закликаємо міжнародну спільноту: якщо у вас є можливість і політична воля стати посередником для звільнення наших медиків з полону, ми відкриті для пропозицій. Цього чекають полонені, цього чекають їхні рідні, цього чекаємо всі ми”.  

Запис трансляції конференції дивіться тут.

Цей проєкт втілюється за підтримки Veteran Hub. Організація може не поділяти думок, які викладені у межах проєкту.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Адвокація
Правозахисники закликають народних депутатів не ухвалювати законопроєкти № 11538 та № 11539

Представники правозахисних організацій, які тривалий час працюють задля забезпечення відповідальності за міжнародні злочини, вчинені в умовах збройної агресії проти України, вважають, що прийняття законопроєктів № 11538 та № 11539 не тільки не сприяє майбутнім розслідуванням, але й ставить під сумнів перспективу існуючих справ.

20 Грудня 2024

Адвокація
Нацполіція змінює процедуру визначення підслідності у справах про зникнення безвісти

Національна поліція України впроваджує зміни в процедуру визначення підслідності у справах про зникнення безвісти. Про це повідомив Ігор Калантай, начальник відділу Головного слідчого управління Національної поліції України, на конференції до Міжнародного дня прав людини, організованій МІПЛ та МКЗБ. 

11 Грудня 2024

Адвокація
Україна зобовʼязана розслідувати всі випадки зникнення безвісти людей – Метью Холлідей

З нагоди Міжнародного дня прав людини 10 грудня у Києві відбулася конференція, присвячена захисту прав родин зниклих безвісти. Захід організувала Медійна ініціатива за права людини спільно з Міжнародною комісією з питань зниклих безвісти. Учасники говорили про вирішення проблем зниклих безвісти, особливу увагу зосередили на діалозі між урядом, громадянським суспільством і міжнародними партнерами, аби рідні зниклих безвісти стали рівноправними партнерами в цьому процесі.

10 Грудня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Свідчення під катуваннями: як у Таганрозі вибивають зізнання у тероризмі

У Ростові-на-Дону закінчився суд над Олександром Максимчуком, військовополоненим азовцем. Чоловіку дали 20 років ув'язнення за “участь у терористичній організації”, але фактично — за захист України у складі сил безпеки й оборони. Максимчук — ледь не єдиний український полонений, який, перебуваючи за ґратами, публічно заявляє про катування.

21 Грудня 2024

Війна і правосуддя
В Україні почався суд над російським десантником Чаловим, якого звинувачують у розстрілі дітей і дорослих у Бучі

Микита Чалов — оператор бойової машини 104-го десантно-штурмового полку 76-ї десантно-штурмової дивізії, який у 2022 році окупував Бучу. Слідство заявляє, що Чалов розстріляв два цивільних авто, вбивши двох дорослих і двох дітей. Ще троє людей отримали важкі поранення. Чалова обвинувачують у воєнному злочині. Справу почали слухати в Ірпінському міськсуді.

20 Грудня 2024

Адвокація
Правозахисники закликають народних депутатів не ухвалювати законопроєкти № 11538 та № 11539

Представники правозахисних організацій, які тривалий час працюють задля забезпечення відповідальності за міжнародні злочини, вчинені в умовах збройної агресії проти України, вважають, що прийняття законопроєктів № 11538 та № 11539 не тільки не сприяє майбутнім розслідуванням, але й ставить під сумнів перспективу існуючих справ.

20 Грудня 2024

Більше публікацій