Send Lette
Інші воєнні злочини

Росіяни обстріляли швидку допомогу з Лиману. Та їхала до пораненого цивільного

«Спочатку я не зрозуміла, що відбувається, відчуття було, наче по металу кидали камінці. А коли машина загорілася, то ми зрозуміли, що нас обстрілюють», так починає свою розповідь фельдшерка Лиманської станції швидкої допомоги. Жінка просить не називати її імʼя з міркувань безпеки. Говорить, що той день запамʼятала на все життя.

Це сталося 18 квітня 2022 року. Того дня росіяни захопили Кремінну стратегічне місто в Луганській області, звідки йде пряма дорога на Лиман, Словʼянськ і Краматорськ. На той час, за словами фельдшерки, з Лиману виїхали майже всі медики. На станції швидкої допомоги залишилося лише чотири людини, яким видали бронежилети. Час від часу вони евакуйовували поранених, однак у зону бойових дій не їздили.

 «Диспетчер зателефонував і сказав, що людина з пораненням в ногу перебуває на трасі Торське Кремінна, пригадує жінка. За словами диспетчера, у швидку зателефонував сам поранений. Він казав: «Допоможіть, будь ласка! Мені погано, в мене болить нога, я не можу йти». Про те, що відбувається наступ із боку Кремінної, були чутки, але ніхто не давав точної інформації. На блокпостах нам сказали, що там безпечно. Ми й поїхали».

Пораненим був Олександр Дробот, про якого МІПЛ писала в жовтні. Того дня під час спроби виїхати з Кремінної в бік Лиману близько девʼятої ранку росіяни розстріляли його автомобіль. Убили дружину, тещу і собаку. Самого Дробота російські військовослужбовці поцілили в ногу.

«Ніхто не поінформував нас про ситуацію на цій трасі. Про причину поранення сказали, що стріляли. Ми розуміли, що, може, то міна чи снаряд недалеко розірвалися різні причини могли були. Проїхали чотири блокпости, нас пропустили, казали, що там безпечно, казали: «Будь ласка, проїжджайте», згадує фельдшерка.

Обстріл швидкої почався, коли та відʼїхала близько двох кілометрів від останнього блокпосту на виїзді з села Торське. Разом із фельдшеркою в автомобілі був лікар Микола Усачьов і водій Андрій Шкурат.

«Ми попадали в кювет. А коли перестали стріляти, то забрали речі, які можна було нести на плечах, і пішли обережно в зворотній бік. Телефонувати було дуже страшно, бо не знали, що можуть зробити. Йшли по полю, де були посадки. А коли ставало шумно, то падали на землю, аби нас не побачили. Так дійшли до села», згадує фельдшерка.

Дорогою лікар Микола Усачьов загубився. За словами жінки, в нього були проблеми з серцем, тому він не міг швидко бігти, відстав. Пізніше українські військові пішли по лікаря, але що з ними сталося, фельдшерка не знає.

Ось, як епізод зі швидкою коментує міський голова Лиману Олександр Журавльов: «Наша швидка допомога туди виїхала, потрапила під обстріл. Ми хотіли ще одну відправити, але пішли масивні обстріли, нам зателефонував співробітник поліції і сказав, що відправляти не можна, бо там небо з землею почали змішуватися. Лікар Усачьов, який завідував нашою станцією швидкої допомоги в Лимані, дістався Торського, залишився і працював із орками».

МІПЛ зʼясувала, що лікар Усачьов потрапив до окупантів. Чи під примусом не відомо. Ми розшукали інтервʼю, яке він дає телеграм-каналу «Донбасс решает», і де розповідає, як опинився під росіянами.

Микола Усачьов дає інтервʼю телеграм-каналу “Донбасс решает” про те, як опинився на окупованій території

Кидається в око велика кількість склейок у відео і те, що Усачьов, говорячи про обстріл швидкої«, не вказує, хто саме її обстріляв. Натомість за нього це робить телеграм-канал «Донбасс решает«, супроводжуючи інтервʼю підводкою: «В Краснолиманском районе ВСУ расстреляли машину скорой помощи, когда она ехала к раненому селянину».

Фельдшерку разом із водієм українські військові відвезли в Лиман. Їхали з зупинками, у селі Зарічне в підвалі школи ховалися від обстрілів.

Повертаючись до моменту обстрілу, фельдшерка каже, що поки вони лежали в кюветі, по автомобілю швидкої весь час стріляли, зокрема пробили бак із пальним. Утім машина не згоріла, вона так і залишилась стояти на дорозі. 

Розслідуючи обставини розстрілу родини Олександра Дробота, на виклик якого того дня виїхали медики з Лиману, МІПЛ розшукала ймовірне фото швидкої, яка так і не доїхала до пораненого чоловіка. Світлину 3 липня 2022 року опублікував у себе в телеграм-каналі Іван Іванніков, російський кореспондент телеканалу «Звєзда», який у супроводі окупаційних військ побував у Кремінній і на території довкола неї. На фото видно, що автомобіль має ушкодження, характерні для обстрілів.

Обстріляний автомобіль швидкої медичної допомоги в районі траси Кремінна — Лиман

Цю фотографію ми показали фельдшерці. Стверджувати зі стовідсотковою впевненістю, що це самий той автомобіль, в якому 18 квітня 2022 року вона разом із водієм і лікарем їхали на виклик і який потрапив під обстріл, жінка не береться. Каже, що точно ідентифікувати автомобіль можна було би за номером, який нанесений на боках швидкої 718, але на фото його не видно.

Утім МІПЛ майже гарантовано впевнена, що це саме той автомобіль. По-перше, тому що і в російських, і в українських ЗМІ про обстріл швидкої на цій ділянці фронту згадувалося лише один раз впродовж всієї фази війни від 24 лютого 2022 року. По-друге, тому що у нас є свідок, який бачив розстріляний автомобіль швидкої саме на цій трасі. По-третє, тому що у нас є супутникові знімки цього району від 26 квітня 2022 року, на яких видно автомобіль, дуже схожий на швидку, саме на тій відстані від останнього українського блокпосту, про яку говорить і свідок Олександр Дробот, і, як каже фельдшерка, говорив водій розстріляної швидкої. Поспілкуватися з останнім МІПЛ не вдалося, оскільки той не відповідає на телефонні дзвінки.

Згадуючи той день, жінка називає його другим днем народженням. Дотепер її не полишає відчуття тривоги, хоча вважає себе сильною людиною. Нещодавно фельдшерка повернулася до роботи, але не в Лимані. Розмірковує про те, як тепер діятиме в разі надзвичайної ситуації: «Думаю, що треба постійно консультуватися зі старшими, головними лікарями зміни. Вони на 100 відсотків повинні бути впевнені, що там безпечно. Нас вчать, що ми маємо виїжджати на виклик тільки в тому випадку, якщо там безпечно. У тій ситуації нас переконали, що там безпечно. Якби ми знали, що ні, то не поїхали б, а попросили б військових лікарів привезти пораненого в безпечніше місце, а там уже ми б надали допомогу».

Зазначимо, що слідчих дій із врятованою жінкою за фактом обстрілу автомобіля швидкої допомоги українські правоохоронці досі не провели, хоча з того дня минуло більше восьми місяців.

Звіт підготовлено Медійною ініціативою за права людини за підтримки й у рамках проєкту “Hela Sverige Skramlar for Ukraina”

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Інші воєнні злочини
Москва стверджує, що не утримує в полоні українських цивільних, але лише за 15 днів травня затримала і засудила 19

Майже всю першу половину травня російські чиновники, зокрема співробітники репресивного апарату, були зайняті святкуванням радянського Дня Перемоги. Навіть у цих умовах на окупованих українських територіях і в Росії вони продовжували затримувати і засуджувати громадян України.

23 Травня 2025

Інші воєнні злочини
Росія посилила вербовку українських дітей для війни проти України

Російські спецслужби вербують українських дітей для підпалів інфраструктури і машин військових. Викритим дітям переважно інкримінують скоєння диверсії чи терористичного акту. Таку ж кваліфікацію визначають тим вербувальникам із Росії, яких ідентифікувало слідство. Втім, експерти з МГП наполягають: насправді організатори вчиняють воєнний злочин. 

4 Травня 2025

Війна і правосуддя
Реєстр збитків для України: як українцям домогтися компенсації від Росії

Реєстр збитків для України, створений за ініціативи Ради Європи, запрацював у травні 2023 року. Однак більшість категорій для подання заяв на відшкодування відкрилися нещодавно. Деякі українці дещо скептично ставляться до появи ще одного Реєстру. Медійна ініціатива за права людини роз'яснює його роботу та пояснює, чому варто подати до нього заяву.

14 Квітня 2025

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
Жінку з Харкова судитимуть через спілкування з російським “воєнкором”. І ще 70 справ початку літа в українських судах

Відстежуємо найцікавіші судові справи про злочини, скоєні в умовах війни. У доданих файлах є посилання на загальну таблицю зі всіма справами, розподіленими за областями. Також до цієї таблиці веде кожне посилання з матеріалу з анонсами на сайті.

30 Травня 2025

Адвокація
Трибунал для Путіна: лідери незахідного світу не квапляться судити Росію за війну проти України

Попри підтримку Заходу, більшість лідерів країн Африки, Азії та Латинської Америки тримаються осторонь ідеї Спеціального трибуналу щодо Росії за агресію проти України. МІПЛ обговорила цю проблему під час відкритої дискусії “Поза межами Заходу: Глобальні перспективи щодо Спеціального трибуналу за злочин агресії”.

30 Травня 2025

Військовополонені
МІПЛ долучилась до створення мапи місць утримання бійців “Азову” в російському полоні 

28 травня у Києві презентували сайт та інтерактивну мапу проєкту Inferno. Це ініціатива Асоціації родин захисників “Азовсталі” та відділення міжнародного співробітництва 1-го корпусу НГУ “Азов”. Медійна ініціатива за права людини стала одним із партнерів проєкту, надавши дані для створення мапи місць утримання.

29 Травня 2025

Більше публікацій