Справа Оголь щодо держзради: допитали сестру закатованого, іншого загадкового свідка не знайшли
Світлану Оголь із села Кашперо-Миколаївка, що на Миколаївщині, обвинувачують у держзраді. Як каже слідство, під час окупації села навесні 2022 року вона випивала з росіянами та здала їм Сергія Кучерешка, учасника АТО з сусіднього села Новофонтанка. Тоді росіяни вбили його та Валентина Сєдініна із Херсона.
МІПЛ відвідала чергове засідання у Ленінському райсуді Миколаєва та записала допит сестри загиблого. Раніше ми розповідали, що про справу Оголь думають у її селі, а також про перші покази свідків.
Він ходив у камуфляжі
Тетяна Кучерешко — сестра закатованого Сергія Кучерешка. На засідання вона приїхала з Валентиною Оголь, матір’ю обвинуваченої. Валентина Миронівна була шкільною вчителькою Сергія, а її старший син Валентини ходив із ним в один клас.
В очікуванні засідання жінки тихо спілкуються: Тетяна нарікає на проблеми з оформленням спадщини — землі, яку Сергій отримав від батьків та як учасник АТО.
Судді заходять у зал, засідання починається. Тетяна стає до трибуни й зачитує присягу — зобов’язується говорити лише правду.
Під час допиту вона розповідає, що її брат з серпня 2014 року по грудень 2015 року служив у зоні АТО. У сусідню Новофонтанку їздив своїм старим мотоциклом раз на тиждень по продукти в магазин, які отримував за пай. Коли почалося повномасштабне вторгнення, пішов до місцевого військкомату, де збирали чоловіків.
— Перед тим він зайшов до Ощадбанку заплатити за електрику. Зателефонував мені, сказав приглянути за хатою. Але поки стояв у черзі, мобілізованих уже відвезли. Тому він повернувся додому, — розповідає Тетяна.
Вони з братом жили по сусідству. Тож коли надвечір 7 березня до нього на БТР заїхали російські військові, жінка почула постріли з його дому.
— Коли ми з чоловіком потім прийшли до хати, нікого не було. Камуфляжний одяг розкиданий, на подвір’ї палали прибудови. На краю городу знайшли розстріляний мотоцикл. Брата не було.
На уточнення судді Михайла Гриненка, чи того дня Сергій був у камуфляжі, Тетяна заперечила — він рубав дрова і одягнув щось спортивне. Але підтвердила, що після демобілізації брат часто носив камуфляж, бо так було зручно.
На попередніх засіданнях свідки з Кашперо-Миколаївки говорили, що обвинувачена Світлана Оголь спілкувалася з кадирівцями. Тож суддя Дмитро Губницький уточнив у Тетяни, який вигляд мали військові й чи постійно перебували в селі. Тетяна розповіла: серед тих, хто перебував у Новофонтанці, бачила росіян і бурятів, вони носили плямисту форму. Ще в кількох військових на шевронах був напис російською “Алтаєць”. Сергія ж забрали військові у чорній формі та в балаклавах.
Тетяна наголосила, що БТРи росіян заїхали до хати Сергія з боку їхнього села Новофонтанка, а не від Кашперо-Миколаївки.
Загадковий свідок
Про загибель брата Тетяна дізналася від випадково очевидця Михайла — немісцевого чоловіка старших років.
Із пояснень Тетяни, у березні 2022 року він їхав миколаївською трасою, де підібрав попутника — Валентина Сєдініна, який добирався у Херсон. Неподалік Новофонтанки обох затримали росіяни. А ввечері 8 березня їх та Сергія Кучерешка катували.
— Цей дід Міша прийшов 9 березня зранку, — пригадала Тетяна. — Розказав, що його прив’язали до дерева й наказали дивитися, як катують Сергія і цього херсонця. Сказав, що ввечері 8 березня Сергія застрелили. Як йому вдалося втекти — не знаю. Він потім показав могилу, де їх закопали.
— Чи його допитували? — уточнив суддя Дмитро Губницький у прокурора Володимира Лещенка.
— Ні, навіть не знали, що такий є, — відповів прокурор.
До деокупації села Михайло близько тижня жив у фермера з Новофонтанки Ільшата Агєєва, котрий і познайомив його з Тетяною.
— Дід Міша щось казав, хто здав хлопців? — запитала Валентина Мілюченко, адвокатка Світлани Оголь.
— Він сказав, що це не Свєта, а хто саме — не скаже, бо я нароблю неправильного шуму, — відповіла Тетяна.
— Ви саме від нього це чули чи це хтось переповів вам? — уточнила захисниця.
— Нам привів його Агєєв, гукнув мене з чоловіком та почав розповідати все, не називаючи імен. Що був один місцевий (який загинув — МІПЛ), це він казав на мого брата, і один херсонець. А також розповідав про те, що їм робили, — почала Тетяна.
— Тобто це ви чули зі слів інших. А вам щось відомо, хто міг здати? — перебив її суддя.
Білі пов’язки наказали носити усім. Що розповіли свідки у справі Оголь, яку звинувачують у держзраді
— Чула, що росіяни водили кількох людей із нашого села в балку, ставили на коліна, приставляли пістолет до скроні, бо у них щось із техніки вкрали. Але це теж зі слів, — відповіла Тетяна.
Роль Світлани
Значна частина допиту стосувалася Світлани Оголь та її ймовірної причетності до загибелі Сергія.
— Чи давно ви знаєте Оголь і як можете її охарактеризувати? — запитала адвокатка.
— Вчилися в одній школі, — пояснила Тетяна. — Не подруга — просто знайомі. У школі вона вчилася добре. Напевно, невдало одружилася. Робила ремонти. Працьовита. Можливо, трохи випивала. Але, вважаю, за зароблені гроші кожен, якщо не несе комусь шкоду, може робити що хоче.
“Обична людина”. На Миколаївщині судять жінку за “здачу” ветерана, але пів села в це не вірить
— Чи ви підтримували відносини?
— Ні. Я більше маму знаю по школі, вона вчила брата, — відповіла Тетяна.
Поки Тетяна говорить, Валентина Миронівна дістає фото доньки Світлани в молодості й показує у зал. На неї не звертають уваги, допит продовжують.
— А Сергій з нею спілкувався?
— Ні, він знав Світланиного брата, з яким вчився в одному класі.
— Чи казав хтось із місцевих або окупантів, чому Сергія забрали? Можливо, хтось говорив, що він учасник АТО? — запитав суддя.
— Всі мовчали. Але мій висновок такий: тоді кожен переживав за себе. Росіяни виїхали на БТРі з нижньої вулиці, там живе Ільшат Агєєв. Люди говорили, що не всі у нашому селі знали, пішов Сергій воювати чи ні. Я вважаю, що лише хтось із Новофонтанки міг знати, що він повернувся (з військкомату — МІПЛ), — відповіла сестра загиблого.
— Чи знала Оголь, що Сергій — учасник АТО? — запитав Володимир Лещенко, прокурор Кіровоградської обласної прокуратури.
— Я не знаю. Брат її вчився з ним. Він теж був учасником АТО, — сказала Тетяна.
— А чи знала, де він живе?
— Так, напевне знала.
— Чи чули ви, що це Оголь здала вашого брата? — запитав прокурор.
— Коли зайшли наші військові в село, я почула це від них. Запитала, чи знайшли в неї якісь його речі. Але вони заперечили.
— Ви вважаєте, що Оголь не причетна до вбивства вашого брата?
— Я вважаю, що хтось із нашого села здав, — сказала Тетяна. Вона прямо не вказала на те, вважає винною Світлану чи ні.
Після допиту суд продовжив Оголь запобіжний захід — вона залишиться під вартою. Якщо сторони не клопотатимуть про допит інших свідків, наступного засідання має свідчити сама Світлана.
Анастасія Зубова, журналістка МІПЛ