Send Lette
Насильницькі зникнення

У другій половині березня Росія затримала і засудила 44 українців

Щонайменше 12 українців затримали на окупованих територіях у другій половині березня. Щонайменше 32 засуджено на окупованих територіях і в Росії. 

Про це свідчить підрахунок МІПЛ на основі повідомлень місцевих контрольованих із Москви інформаційних агентств і російського видання “Медіазона”, яке відстежує судові процеси в Росії. 

Найбільше засуджених, 22 людини, — військовополонені. З числа цивільних, про яких відомо, найбільше затримали кримчан (дев’ятеро), а засудили найбільше мешканців Запорізької області.

“Неонацисти, агенти СБУ”

Найбільше цивільних затримали за пости і коментарі у соціальних мережах. Серед них 59-річна і 60-річна кримчанки, Айше Аскерова і Сусана Ісмаїлова, і 61-річний неназваний уродженець Красноярська, який мешкав у Севастополі.

Чоловік, як стверджували в ФСБ, “на постійній основі” поширював у російській соціальній мережі ВКонтакте дописи “Російського добровольчого корпусу” і “Легіону Свобода Росії”, які воюють на боці України.

Також у Криму затримали неназваного 18-річного “неонациста, агента СБУ”, який нібито зберігав і передавав іншим кримчанам коктейлі Молотова і аерозольну фарбу “для нанесення свастики” і адміністрував Телеграм-канал “антиросійського і неонацистського спрямування”.

На Херсонщині затримали неназвану 52-річну жінку, яка у соцмережах “закликала до держзради і дезертирства, а також підтримувала тероризм”.

Додатково серед затриманих кримчани Халіл Зарфеєв, Антон Барський, Владислав Дорошенко, Ренат Сейтаптієв і неназвана 28-річна мешканка Джанкойського району, а також неназвані мешканці Довжанська (до перейменування — Свердловськ) на Луганщині, Маріуполя і Мелітополя.

Маріупольця затримали як підозрюваного у спробі підірвати окупаційну районну адміністрацію в місті, а чоловіків із Довжанська і Мелітополя — за коментарі у соцмережах із нібито закликами до ракетних ударів по російських військових і до збору для ВСУ інформації про місця дислокації російських військ і техніки.

Серед засуджених цивільних — Григорій Сінченко з Макіївки на Донеччині, Олексій Байов із Новоайдара і Артур Краснянський з Мілового на Луганщині, Сергій Попов, Сергій Потинг, Станіслав Руденко і неназваний чоловік із Запорізької області і неназвана 66-річна кримчанка, уродженка Закарпатської області. 

Засуджений цивільний Сергій Попов

Жінка, яку засудили до 16 років ув’язнення, нібито “за власною ініціативою звернулася на гарячу лінію ГУР МОУ і запропонувала допомогу Україні”. За схожими звинуваченнями засудили Байова, Краснянського, Попова і неназваного чоловіка, про якого відомо, що йому 47 років і він Із Бердянська.

Руденка засудили за нібито переказ п’яти тисяч гривень “Азову”.

Ще одне, імовірно, політично мотивоване рішення окупаційного суду у Запорізькій області не стосувалося ув’язнення. Йшлося про позбавлення батьківських прав подружжя, яке проживає в Чехії, на користь бабусі і дідуся дитини. Дідусь нібито стверджував, що батьки не цікавилися життям дитини.

Батьків суд зобов’язав виплачувати аліменти. За практикою, яка склалася на окупованих територіях, за невиплату аліментів батькам загрожують виправні роботи, а за ігнорування виправних робіт — ув’язнення.

Іншими словами, таке судове рішення зводить нанівець їхні шанси домогтися вивезення сина з окупації чи хоча б відвідання його, навіть за умови проходження фільтрації.

Рішення проти “терористів” 

З числа українських військових у Росії засудили 24 “азовців”, але цей моніторинг враховує 12 із них, тому що ще 11 раніше звільнили через обмін і один, Олександр Іщенко, помер в ув’язненні.

Решта засуджених військовополонених — це ті, кого нібито захопили у Курській області. На початку березня президент Росії Владімір Путін оголосив, що до таких українських військовополонених в його країні ставитимуться як до терористів. 

Всіх дійсно судять за здійснення теракту групою осіб із тяжкими наслідками. За такими звинуваченнями у другій половині березня засудили Олександра Дзьому, Дениса Попова, Олександра Ведернікова, Олексія Пінчука, Євгена Хатенка, Володимира Юрова, Анатолія Смітюха, Сергія Магулу, Івана Золотарьова і Максима Васьковського.

Засуджені Анатолій Смітюх і Сергій Магула

За підрахунками “Медіазони”, в російський суд, який розглядає справи проти українських військових, взятих у полон у Курській області, станом на 5 березня надійшло таких справ щодо 115 військовополонених. Частину з них вже засудили.

Крім цього, як стверджував на початку березня голова російського Слідчого комітету Алєксандр Бастрикін, в Росії засуджено 145 “азовців”. 

Всього, заявив на початку квітня генеральний прокурор Росії Ігорь Краснов, із початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські суди винесли вироки 579 бійцям ВСУ.

Зі слів Краснова неясно, чи увійшли у це число полонені у Курській області і бійці “Азова”, яких у Росії вважають терористами. Краснов сказав, що воно враховує “близько двохсот членів націоналістичних формувань”, але не уточнив, що це означає.

До всього іншого, на сім років ув’язнили в Росії 35-річного Віктора Світличного, якого насильно мобілізували на Донеччині у 2022 році. Чоловік не повернувся у частину після відпустки і переховувався у Карелії. У період примусової служби Світличний не мав російського громадянства, повідомив російський журналіст норвезького видання The Barents Observer.

Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст необов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Насильницькі зникнення
Росія блокує повернення викрадених цивільних із Київщини: бранці сидять без зв’язку і суду

З сотень українських цивільних бранців із територій, які росіяни коротко окуповували у 2022 році, жодного досі не судили. Звинувачення, яке їм закидають, навіть немає в російському кримінальному кодексі. Вони не отримують листів і передач, до них не приходять адвокати. Про місце їхнього утримання рідні дізнаються лише від звільнених через обмін військовополонених.

4 Квітня 2025

Насильницькі зникнення
Понад 80% викрадених українців зазнали насильства в російському утриманні — дослідження МІПЛ і Zmina

Медійна ініціатива за права людини і Центр прав людини Zmina проаналізували свідчення 93 цивільних українців, яких росіяни затримали під час окупації територій України, але згодом звільнили.

3 Квітня 2025

Насильницькі зникнення
ФСБ за спинами зрадників: як росіяни окуповували Голу Пристань

Упродовж всього 2022 року росіяни намагалися збудувати на окупованій Херсонщині власні органи влади, і головне — репресивний апарат із місцевих колаборантів. Вони мали б працювати під наглядом ФСБ, яку підсилювали передусім зрадниками із Криму, окупованих частин Донеччини і Луганщини, бійцями “Беркуту”, що втекли після Майдану, колишніми українськими топпосадовцями.

1 Квітня 2025

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Насильницькі зникнення
Росія блокує повернення викрадених цивільних із Київщини: бранці сидять без зв’язку і суду

З сотень українських цивільних бранців із територій, які росіяни коротко окуповували у 2022 році, жодного досі не судили. Звинувачення, яке їм закидають, навіть немає в російському кримінальному кодексі. Вони не отримують листів і передач, до них не приходять адвокати. Про місце їхнього утримання рідні дізнаються лише від звільнених через обмін військовополонених.

4 Квітня 2025

Війна і правосуддя
Один вирок на тисячу злочинів Росії: українське правосуддя не встигає за реальністю

За три роки повномасштабного вторгнення Росії в Україну українські правоохоронці зафіксували понад 150 тисяч воєнних злочинів. Їх вчиняли всюди, куди приходила російська армія. Така кількість наштовхує на думку, що це частина загального умислу та політики Росії, які спрямовані на знищення України. Проте з роботи національної судової системи цього не видно.

3 Квітня 2025

Адвокація
Родинам зниклих безвісти важлива інформація, а не репарації, — Катриченко в Гаазі

Зниклі безвісти — це не лише жертви бойових дій або руйнувань, це тисячі українців, які перебувають у російській неволі. Про це заявила Тетяна Катриченко, голова Медійної ініціативи за права людини, під час експертної дискусії в Гаазі “Шляхи до репарацій за зниклих безвісти в Україні: правові та інституційні рішення”. Захід організовано Міжнародною комісією з питань зниклих безвісти та Реєстром збитків для України.

3 Квітня 2025

Більше публікацій