Send Lette

Українські правозахисники взяли участь у заході ОБСЄ щодо насильницьких зникнень

У Відні відбувся позачерговий захід ОБСЄ присвячений насильницьким зникненням під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Подію ініціювали делегації України та США в ОБСЄ. До участі у заході вони запросили правозахисників з Медійної ініціативи за права людини (МІПЛ) та ZMINA. Центр права людини, які є учасниками Коаліції «Україна. П’ята ранку».

Під час зустрічі про викрадення активних громадян на окупованих Росією українських територіях розповіла голова Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик. Від початку вторгнення її команда задокументувала 234 випадки насильницьких зникнень активістів, журналістів, службовців місцевого самоврядування, освітян, релігійних діячів. З них 114 осіб були звільнені, часто після катувань, 110 досі залишаються зниклими, 10 осіб закатовані до смерті. При цьому ці цифри не остаточні і постійно зростають. Тетяна Печончик говорить, що російські військові викрадають активістів, аби знизити опір населення та схилити до співпраці.

Голова Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик

«Окупаційна влада переслідує декілька цілей, викрадаючи і катуючи активних членів місцевих громад. По-перше, залякати інших і зламати спротив окупації, по-друге, примусити населення окупованих територій співпрацювати із окупантами, особливо коли йдеться про насильницькі зникнення місцевих мерів, депутатів чи селищних голів, або надавати інформацію про інших, нелояльних окупантам громадян», — сказала Тетяна Печончик.

Після в викрадень, родичі зниклих знаходили їх у місцях утримання на окупованих територіях чи Росії. Завдяки опитуванням свідків окупації, звільнених заручників та відкритим джерелам журналістам МІПЛ вдалося встановити 22 локації утримання. Інформацію про це команда МІПЛ збирала протягом трьох місяців повномасштабного вторгнення Росії. Під час заходу карту локацій презентували координаторки МІПЛ Ольга Решетилова та Тетяна Катриченко. Проте це не остаточний список місць несвободи. Окрім того, військові РФ не розрізняють цивільних заручників і військовополонених.

Інфографіка МІПЛ з локаціями утримання українців

«Спочатку людей тримали на окупованих територіях, а потім вивозили в Білорусь чи окупований Крим. Після цього їх везли до Російської Федерації – у Курську, Брянську, Бєлгородську та Ростовську області. Росіяни тримають військовослужбовців в одних камерах з цивільними. Цивільних заручників видають за комбатантів. Їм приписують співпрацю з українською армією, а потім обмінюють на російських солдатів», – розповіла Тетяна Катриченко.

Постраждалі від російської агресії Олена Шевченко, Альона Лапчук (посередині), і координатора МІПЛ Ольга Решетилова

Особливу увагу учасників заходу привернули свідчення постраждалих від дії російських військових Олени Шевченко, сестри зниклої Людмили Шевченко та її чоловіка, а також Альони Лапчук, дружини закатованого херсонця Віталія Лапчука. МІПЛ запросила їх у двотижневу поїздку до Відня та Гааги, де під час низки заходів вони можуть особисто розповісти історії своїх рідних, проти яких були вчинені злочини російськими військами.

Фото зниклої Людмили Шевченко та її чоловіка Ігоря Стеблевського, якого утримують в Росії — на екрані під час заходу

Сестра Олени Шевченко Людмила з чоловіком Ігорем потрапили під обстріл в тоді ще окупованому Гостомелі. Олена отримала серйозні поранення ніг, тому військові РФ забрали її у шпиталь. Ігор поїхав разом з нею.

«Після обстрілу одна жінка загинула на місці, моя сестра та ще одна жінка була поранені. Їх забрали російські військові. Це все, що бачили та розповіли мені сусіди. Пізніше завдяки фейсбуку я зайшла чоловіка сестри. Він знаходиться у СІЗО №2 у Новозибкові, Брянської області РФ. Брат Ігоря живе у Росії, він намагався дізнатися бодай щось, але йому усюди сказали, що у СІЗО №2 українців не тримають. Хоча там 540 цивільних українців. А обміняли лише 25. Їх там не називають по іменах і прізвищах – лише по номерах. Зараз дуже багато людей їх шукає. Я зверталася до всіх можливих організацій, включно з Червоним Хрестом, поліцією та прокуратурою України. Я сподіваюся, що завдяки світовому розголосу, ми знайдемо Людмилу, а її чоловіка звільнять і він повернеться додому живим», – розповіла Олена.

Олена Шевченко

Затримуючи людей в окупації, російські військові вдаються до катувань, які вже призводили до смерті. Так від жорстокого побиття загинув тероборонець з Херсону Денис Миронов. Військові РФ зламали йому ребра, одне з них пробило легеню. Від цих травм він помер. Командиром Миронова у херсонській теробороні був Віталій Лапчук. У березні до його будинку увірвалися ефесбешники. Його дружина Альона Лапчук каже, що Віталія видали місцеві колабораціоністи.

Віталій Лапчук

«Він записався у територіальну оборону, щоб захистити свою країну та свою родину. Але було багато російської техніки, тому територіальна оборона не змогла захистити Херсон. У мій будинок увірвалися дев’ятеро російських ефесбешників. Вони пограбували наш будинок. Чоловіка побили. Його обличчя стало кривавим місивом від прикладу автомату. Вони пробили йому череп та зламали ніс», – розповіла подробиці арешту Альона.

Подружжю разом зі старшим сином натягли пакети на голову, зав’язали руки та відвезли у відділ місцевої поліції на допит. Він тривав з третьої години дня до другої ночі.

«Я чула, як у сусідній кімнаті б’ють і душать мого чоловіка. Вони вимагали від нього, щоб він зрадив своїх друзів, назвав адреси та підписав документи про співпрацю», – зазначила Альона Лапчук. Разом з сином їй вдалося втекти з поліції, проте повертатися вже не було куди. Поки вони були на допиті, у будинок влучила ракета, тож Альона з сином виїхали з Херсону.

«Ми сподівалися, що Віталій чоловік живий. Його додали у списки на обмін полоненими. Але 9 червня його знайшли у річці зі зв’язаними руками і ногами, з гирею на ногах і з пробитою головою. Опізнати його вдалося по родимій плямі на плечі. Мої родичі поховали його в окупованому Херсоні, я не змогла з ним попрощатися. Я сподіваюся, що буде суд для всіх, хто до цього причетний. Я памятаю їх позивні: “Бес”, “Ангел”, “Фортуна”, “Урал”, “Дунай”. Я їх бачила і я їх впізнаю», – завершила промову дружина Віталія Лапчука.

Нагадаємо, Коаліція «Україна. П’ята ранку» документує воєнні злочини від початку повномасштабного вторгнення. Наразі в Коаліцію входять 29 громадських організацій. 25 червня Центрально-Європейський Університет нагородив Коаліцію премією «Відкрите суспільство» за роботу та прагнення до основоположних цінностей відкритого суспільства – глобальної справедливості та прав людини.

Подію підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в межах грантового компоненту проєкту #EU4USociety. Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
Вироки лютого: катування на Херсонщині, обстріл Тростянецької лікарні та пограбування на Чернігівщині

МІПЛ продовжує відстежувати вироки щодо воєнних злочинів та аналізувати з експертами їхні особливості і правову якість. Упродовж лютого у реєстрі судових рішень з’явилося ще три вироки за статтею 438 КК України щодо порушень законів і звичаїв ведення війни. Усі судові процеси були заочними

26 Березня 2024

Війна і правосуддя
Воєнні злочини, лист до Путіна та бойовики “ЛДНР”: 27 справ щодо війни, за якими радимо стежити цього тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

25 Березня 2024

Спільне звернення Коаліції “Україна. 5 ранку” щодо масових обстрілів об’єктів критичної інфраструктури України 22 березня 2024 року

Вночі 22 березня 2024 року Росія завдала масованих ракетних ударів по об’єктах критичної цивільної (в першу чергу — енергетичної) інфраструктури України, яка призвела до руйнування цивільних об’єктів.

22 Березня 2024

Більше публікацій