Send Lette
Війна і правосуддя

Українські суди масово відмовляють в онлайн-доступі до своїх засідань — МІПЛ презентувала аналітику

Лише три з 45 поданих МІПЛ клопотань про проведення онлайн-трансляцій судів були задоволені. Про це йдеться в аналітиці, яку МІПЛ презентувала сьогодні. Експерти МІПЛ наголошують: відсутність онлайн-доступу до засідань суттєво обмежує можливості громадського моніторингу судів, що критично важливо в умовах війни.

За словами Валерії Рибак, директорки ГО “Вектор прав людини”, перші судові трансляції в Україні почали проводити під час судових процесів, пов’язаних із Революцією Гідності:

— Умови тотальної недовіри до судової влади породили запит на відкритість і доступ до правосуддя. Тоді ми вийшли із пропозицією транслювати судові процеси для журналістів і громадськості. І з цього у 2015 році розпочалася практика. Третього червня у Святошинському суді провели першу онлайн-трансляцію засідання. Медіа були в сусідніх залах, де могли в режимі реального часу спостерігати за тим, як відбувається цей судовий процес.

У YouTube, говорить Рибак, перша онлайн-трансляція суду відбулася 6 липня 2015 року. 

На думку Анни Рассамахіної, авторки аналітики і керівниці департаменту Війни та правосуддя МІПЛ, онлайн-трансляції судових засідань є надзвичайно важливими у контексті російсько-української війни. Це повʼязано з тим, що більшість судів щодо воєнних злочинів відбуваються in absentia, тобто без присутності обвинувачених. У таких справах саме громадський контроль підвищує їхню якість і зменшує ризики оскарження таких вироків у міжнародних судах.

В умовах, коли українська судова система розглядає величезну кількість справ, пов’язаних зі збройною агресією Росії проти України, онлайн-трансляції — чи не єдиний ефективний спосіб забезпечити громадський контроль над правосуддям.

З жовтня по грудень 2024 року МІПЛ скерувала до судів 45 клопотань про проведення онлайн-трансляцій засідань. З них 22 суди не розглянули, на 15 клопотань МІПЛ отримала, 5 не задовольнили з незалежних від суду причин. Суди погодили тільки три клопотання МІПЛ, тоді як трансляцію провели лише у двох випадках, тобто у 4% від загальної кількості. Найпоширенішими причинами відмови були “міркування безпеки учасників процесу” та “відсутність громадського інтересу”.

— Очевидний висновок неспростовний: клопотання про онлайн-трансляції переважно відхиляють або взагалі не розглядають. Судді не оцінюють суспільний інтерес справи та не усвідомлюють важливість судової гласності. Це суттєво звужує можливості моніторингу правосуддя в цілому і моніторингу за нашими категоріями злочинів. На нашу думку, це має негативні наслідки для суспільства, підкреслює Анна Рассамахіна.

Додатково МІПЛ проаналізувала 56 ухвал із реєстру судових рішень про онлайн-трансляції судових засідань у всіх категоріях кримінальних справ. З них суд задовольнив 19, тобто третину.

Детальніше з висновками та рекомендаціями можна ознайомитися в аналітичному брифі МІПЛ “Не становить інтересу. (Не)доступність онлайн-трансляцій судових засідань”.

Анастасія Лоза, комунікаційна менеджерка МІПЛ

Захід відбувся за підтримки проєкту “Трансформаційне відновлення задля безпеки людей в Україні”, що фінансується Урядом Японії та впроваджується Програмою розвитку ООН (ПРООН) в Україні.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Війна і правосуддя
Суд починає слухати “вугільну справу” Порошенка і Медведчука

Відстежуємо найцікавіші судові справи України про злочини, скоєні в умовах війни. Наступного тижня таких буде майже 60. У доданих файлах є посилання на інформацію про кожну справу.

11 Липня 2025

Війна і правосуддя
Справа десяти років. Як деенерівців засудили за тероризм замість воєнного злочину

МІПЛ відстежувала справу від самого початку та розповідає про десятирічний шлях судового процесу. На прикладі цієї справи ми бачимо, як до повномасштабної війни воєнні злочини помилково кваліфікували як терористичні акти, а судова і правоохоронна система нібито не враховували, що агресія Росії проти України почалася ще в 2014-му. 

11 Липня 2025

Війна і правосуддя
ЄСПЛ визнав Росію відповідальною за масові порушення прав людини в Україні. Що це означає?

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) одноголосно визнав Російську Федерацію відповідальною за численні порушення прав людини на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей, а також за збиття пасажирського літака рейсу MH17 у 2014 році.

9 Липня 2025

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
Суд починає слухати “вугільну справу” Порошенка і Медведчука

Відстежуємо найцікавіші судові справи України про злочини, скоєні в умовах війни. Наступного тижня таких буде майже 60. У доданих файлах є посилання на інформацію про кожну справу.

11 Липня 2025

Війна і правосуддя
Справа десяти років. Як деенерівців засудили за тероризм замість воєнного злочину

МІПЛ відстежувала справу від самого початку та розповідає про десятирічний шлях судового процесу. На прикладі цієї справи ми бачимо, як до повномасштабної війни воєнні злочини помилково кваліфікували як терористичні акти, а судова і правоохоронна система нібито не враховували, що агресія Росії проти України почалася ще в 2014-му. 

11 Липня 2025

Війна і правосуддя
ЄСПЛ визнав Росію відповідальною за масові порушення прав людини в Україні. Що це означає?

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) одноголосно визнав Російську Федерацію відповідальною за численні порушення прав людини на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей, а також за збиття пасажирського літака рейсу MH17 у 2014 році.

9 Липня 2025

Більше публікацій