Send Lette
Адвокація

В ОБСЄ хочуть запустити Московський механізм щодо переслідування Росією цивільних українців

У Скопʼє під час 30-го щорічного засідання Ради міністрів ОБСЄ Медійна ініціатива за права людини разом із 41 країною-членом ОБСЕ провела сайдівент “У тіні російської окупації: як забезпечити притягнення до відповідальності та повернення цивільних заручників”. Модерували захід Буяр Османі, міністр закордонних справ Північної Македонії, та Євген Цимбалюк, постійний представник України при міжнародних організаціях у Відні.

Ольга Решетилова, голова МІПЛ, наголосила, що агресивна війна Росії проти України шокує грубими порушеннями міжнародного права прав людини та міжнародного гуманітарного права. Багато з цих порушень, сказала вона, прирівнюються до найтяжчих міжнародних злочинів, зокрема умисні вбивства цивільних осіб, катування, сексуальне насильство, викрадення та депортація дітей до Російської Федерації. Більше того, відколи Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, кількість цивільних, яких вона затримує на окупованих нею територіях, різко зросла.

За даними Національної поліції України, з початку повномасштабного вторгнення щонайменше 8 800 цивільних осіб стали жертвами насильницьких зникнень і залишаються під вартою, понад 10 200 осіб вважаються зниклими безвісти. Сама ОБСЄ також зіткнулася з затриманням трьох своїх співробітників Спеціальної моніторингової місії. Вони перебувають у російському полоні вже понад 500 днів. Решетилова заявила, що на початок листопада 2023 МІПЛ ідентифікувала 1347 цивільних українців, яких утримує Росія, але їхня кількість весь час зростає — щодня МІПЛ дізнається про нові випадки викрадення українських громадян.

Сайдівент МІПЛ “У тіні російської окупації: як забезпечити притягнення до відповідальності та повернення цивільних заручників” під час 30-го щорічного засідання Ради міністрів ОБСЄ

“Утримання цивільних заручників не є чимось новим для нас. З 2014 року, з окупації Криму і Донбасу, росіяни почали використовувати свавільні затримання як інструмент встановлення окупаційної влади. Після широкомасштабного вторгнення ми побачили те саме, лише в значно більших масштабах, — підкреслила Ольга Решетилова.

Під час свого виступу голова МІПЛ також продемонструвала карту місць утримання українських заручників у Росії. На ній встановлено понад 100 місць несвободи, де РФ утримує і жорстоко катує цивільних і військовополонених. Також МІПЛ задокументувала факти смертей цивільних осіб, утримання яких було підтверджено МКЧХ.

“Немає жодного механізму, як отримати доступ до місць, де перебувають цивільні заручники. Також немає міжнародної агенції, яка би могла добитися доступу до цих людей та забезпечити комунікацію між цивільними заручниками та їхніми сім’ями, констатувала Решетилова.

— Ми закликаємо міжнародну спільноту знайти інструмент звільнення цих людей або, щонайменше, забезпечити моніторинг місць утримання. Ми також закликаємо ОБСЄ запустити Московський механізм щодо переслідування та захоплення цивільного населення Росією на окупованих територіях України”.

Вона також підкреслила, що разом із Коаліцією “Україна. П’ята ранку” МІПЛ документує факти захоплення, утримання, катування та позасудових страт цивільних заручників. Все це вноситься в базу даних I-DOC, яка побудована таким чином, що дозволяє бачити елементи злочину, вибудовувати зв’язки між різними фактами і будувати кейси відповідно до вимог Міжнародного кримінального суду. Наразі у переслідуванні Росією цивільних людей на окупованих територіях аналітики МІПЛ вбачають усі ознаки злочину проти людяності. Про широке і систематичне застосування тортур у місцях позбавлення волі на окупованих територіях йдеться і в останньому звіті Незалежної комісії ООН з розслідування порушень в Україні. Інтерв’ю з жертвами та свідками цих злочинів ілюструють глибоку зневагу до людської гідності з боку російської окупаційної адміністрації.

На підтвердження цих фактів присутні заслухали потерпілих: Олександра Ковальчука з села Микуличі Бучанського району (його історію можна прочитати тут) та Тетяну Попович із Бучі (її історія тут).

“Очевидно, що доки триватиме окупація, Росія продовжуватиме захоплювати цивільних заручників, щоб зламати опір і залякати інших, зазначив Євген Цимбалюк, постійний представник України при міжнародних організаціях у Відні.

— Важливо пам’ятати, що коли хтось закликає до компромісу з Росією, це не припинить порушень прав людини. Навпаки, Росія користується шансом посилити свій контроль над окупованими територіями. І в такій ситуації найкращою гарантією відновлення прав людини на цих територіях є звільнення їх від Росії.

Ось чому люди на місцях потребують наших дій санкцій та зброї. Жертви ж очікують на справедливість і притягнення Росії до відповідальності. Ми закликаємо ОБСЄ тримати цей злочин у постійному фокусі, в тому числі за допомогою Московського механізму, а також інших наявних інструментів, які є в розпорядженні ОБСЄ та її інституцій”.

Про можливість запуску Московського механізму щодо переслідування Росією цивільних українців заявив і Буяр Османі, міністр закордонних справ Північної Македонії, який зараз головує в ОБСЄ: 

“Справа викрадених цивільних осіб залишається пріоритетом для головування Північної Македонії в ОБСЄ. І ми повністю підтримуємо розробку нових міжнародних інструментів для забезпечення безпечного повернення цивільних осіб, а також притягнення винних до відповідальності у разі порушення міжнародного права.

Цивільне населення України несе на собі весь тягар цієї війни. Ми повинні зробити все можливе, щоб полегшити цей тягар і забезпечити безпечне повернення цивільних. Крім того, я повторюю свій заклик до негайного і безумовного звільнення трьох членів Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ, а також усіх, кого незаконно утримує Росія та її маріонеткова влада. Ми не зупинимося, доки це завдання не буде повністю виконане”.

Публікацію підготовлено за підтримки Празького громадянського центру.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Адвокація
Чи можуть незахідні країни сприяти відновленню ефективності міжнародних організацій: результати панельної дискусії Crimea Global 2024

У межах Другої міжнародної конференції “Crimea Global. Understanding Ukraine through the South” відбулася друга панельна дискусія “Подолання кризи: роль країн Азії, Африки та Латинської Америки у відновленні ефективності міжнародних організацій та їхньої гуманітарної місії”.

22 Листопада 2024

Адвокація
Україна та незахідні країни мають багато спільних викликів, пов’язаних з Росією — Ольга Решетилова на відкритті Crimea Global

Виклики, що стоять перед Україною та незахідними країнами у зв’язку з Російською агресією багато у чому перетинаються. Про це сказала Ольга Решетилова, голова Медійної ініціативи за права людини, під час свого виступу на відкритті Другої міжнародної конференції «Crimea Global. Understanding Ukraine through the South».

22 Листопада 2024

Адвокація
Систематичне порушення РФ Женевських конвенцій — злочин проти людяності, — правозахисники

Практики жорстокого поводження і порушення прав українських військовополонених Російська Федерація застосовує від початку збройного конфлікту в Україні. З 2014 року методи РФ не змінилися, а стали більш масовими. У такій поведінці росіян простежується державна політика.

21 Листопада 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Військовополонені
Проти України на боці Росії воюють громадяни Ірану, Єгипту, Бразилії, Сомалі, Куби та Шрі-Ланки – Усов

В українському полоні перебувають громадяни дев’яти незахідних країн, які воювали на боці Російської Федерації, і держава-агресорка не зверталася до України, щоб їх повернути. Про це 21 листопада заявив Дмитро Усов, секретар українського Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, під час однієї з панелей конференції Crimea Global 2024.

22 Листопада 2024

Адвокація
Чи можуть незахідні країни сприяти відновленню ефективності міжнародних організацій: результати панельної дискусії Crimea Global 2024

У межах Другої міжнародної конференції “Crimea Global. Understanding Ukraine through the South” відбулася друга панельна дискусія “Подолання кризи: роль країн Азії, Африки та Латинської Америки у відновленні ефективності міжнародних організацій та їхньої гуманітарної місії”.

22 Листопада 2024

Війна і правосуддя
Проведення окупантів на ТЕС, вербування матроса та заклик до геноциду: 77 справ щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує стежити за найрезонанснішими справами війни, які розглядають українські суди. Мова йде про воєнні злочини, колабораціонізм, державну зраду, несанкціоноване поширення інформації про ЗСУ та глорифікацію Росії.

22 Листопада 2024

Більше публікацій