Send Lette
Інші воєнні злочини

Воєнні злочини Росії в Макарівській громаді: розстріли, катування і насильницькі зникнення

Масові вбивства цивільного населення військовими РФ відбувалися не тільки в Бучі, Ірпені і Гостомелі, про які писали світові медіа, а й у невеликих населених пунктах. Утім вони здебільшого залишилися поза увагою міжнародної спільноти. Зокрема в Макарівській громаді, що на Київщині, після деокупації виявили 132 тіла просто неба. Переважно це були люди, які намагалися виїхати з окупації. Після ексгумації інших тіл загалом правоохоронці виявили понад двісті загиблих із ознаками катувань. Про це говорили в етері Twitter, який МІПЛ організовує спільно з незалежною журналісткою Ольгою Токарюк.

Під час польової місії кількома селами Макарівської громади журналісти МІПЛ поспілкувалися з очевидцями воєнних злочинів, які вчинили російські військові. Вони розповіли, що в Макарові військові Росії розстрілювали мирне населення, ґвалтували жінок та руйнували цивільну інфраструктуру. Під час етеру це підтвердив заступник селищного голови Макарова Юрій Мілєв.

Зруйнований будинок у Макарові

«Після повернення території громади під контроль українських сил, ми побачили на вулицях багато тіл мирних жителів, – говорить він. – Чимало цивільних були застрелені. Було кілька випадків зґвалтувань жінок. Деяким із них перерізали горло. Їхні тіла навіть не ховали в братських могилах. Їх кинули просто на вулиці».

За словами Юрія Мілєва, не всі тіла ідентифіковані, а ексгумація триває. Серед зруйнованої цивільної інфраструктури – щонайменше 17 шкіл, два садочки та місцева лікарня. Попри це, громада готується до нового навчального року.

Такий вигляд школа має зсередини

«Ми готуємося приймати дітей у садочки та школи в наступному семестрі. Наразі до Макарова вже повернулися 10 тисяч мешканців з 14 тисяч загальної кількості населення селища», – сказав заступник голови Макарова.

У попередніх розслідуваннях МІПЛ писала, що військові РФ викрадали людей з окупованих територій Київської, Чернігівської та Сумської областей. Те саме відбувалося й у Макарові. Один зі звільнених заручників, пан Микола, розповів, що його затримали, попри те що він похилого віку та не має жодного стосунку до української армії. Півтора місяця росіяни утримували його в полоні. Більшість часу – в СІЗО Курська.

Затримуючи мирних жителів, російські військові закидають їм участь у збройному конфлікті та видають їх за комбатантів. У такий спосіб Росія поповнює свій обмінний фонд військовополоненими. Про це сказала координаторка МІПЛ Ольга Решетилова.

«Зараз росіяни стверджують, що у них у полоні близько 6 тисяч українських військових. Але ми розуміємо, що не всі з цих полонених були військовими. Багато з них – мирні мешканці, яких росіяни намагаються представити як комбатантів. Вони розповідають у своїх телеграм-каналах, ніби затримали людей зі зброєю, але це не так. Ми не рівні в цій ситуації, бо коли Росія говорить про тисячі полонених, ми можемо говорити лише про сотні, оскільки Україна не бере в полон цивільних. Це ускладнює процес обміну полоненими. Водночас у родичів немає можливості зв’язатися з затриманими. Також немає налагодженого механізму повернення цих людей», – зазначила координаторка МІПЛ.

Місце у Димері, де тримали незаконно ув’язнених цивільних

Фактів, коли російські військові видають українських цивільних за комбатантів фіксує і Всесвітня організація проти тортур.

«У нас є випадок у Київській області, коли російські військові завантажували затриманому на телефон фото про свої посади, щоб показати, що ці люди співпрацювали зі Збройними силами України», – розповіла Марія Квіцінська, регіональна консультантка Європи та Центральної Азії Всесвітньої організації проти тортур (ОМСТ).

За її словами, в ОМСТ задокументували 30 випадків насильницьких зникнень цивільного населення. Серед них 11 осіб наразі утримують в СІЗО Росії. Щодо цих людей, каже правозахисниця, ОМСТ подавала звернення до Робочої групи ООН з насильницьких зникнень. Проте на жодне з них Росія не відповіла. Водночас Квіцінська вважає, що  необхідно продовжувати звертатися до міжнародних організацій.

«Такі звернення – це гарантія того, що випадки зникнень зафіксують на рівні ООН. Тому що у нас тисячі випадків, і деякі з них залишаються суто публікацією в Facebook», – пояснила Марія Квіцінська.

Цей етер у Twitter можна прослухати впродовж 30 днів. Етери у Twitter Spaces Медійна ініціатива за права людини проводить спільно з Українською Гельсінською спілкою за права людини.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Інші воєнні злочини
Жертвами сексуального насильства в умовах війни торік стали 85 українців, зокрема двоє дітей — звіт ООН

Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні заявляє, що має дані про 52 чоловіка, 31 одну жінку, а також двох неповнолітніх, які у 2023 році постраждали від сексуального насильства, пов’язаного з війною. Ці злочини скоєні як проти цивільних, так і проти військовополонених.

24 Квітня 2024

Інші воєнні злочини
В Росії до 12 і 11 років суворого режиму засудили двох українців, яких звинуватили у замаху на окупаційного “мера” Бердянська

Південний окружний військовий суд Росії оголосив вирок щодо Віталія Расторгуєва і Володимира Кривцуна. Чоловіків звинуватили у підготовці акту міжнародного тероризму за нібито намір підірвати авто з головою окупаційної військово-цивільної адміністрації в Бердянську.

18 Квітня 2024

Інші воєнні злочини
Херсон — Лефортово — Ростов: херсонців, яких Росія утримує за “тероризм”, почали судити

Сергій Офіцеров, Юрій Кайов, Сергій Ковальський, Костянтин Резнік, Сергій Кабаков, Денис Лялька, Сергій Гейдт, Олег Богданов і Юрій Тавожнянський — цивільні херсонці, яких росіяни викрали влітку 2022 року. Їх звинувачують у “підготовці та скоєнні акту міжнародного тероризму”. Із 20 лютого 2023 року дев’ятьох херсонців тримають у СІЗО № 1 у Ростові і незаконно судять.

3 Квітня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
СБУ, чат-боти і TikTok: 53 справи щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

17 Травня 2024

Війна і правосуддя
Дві справи про захоплення цивільних на Чернігівщині: аналіз роботи адвокатів

Під окупацією Росії села Іванівка та Слобода Чернігівської області були з 5 по 30 березня 2022 року. Там в один день сталося два випадки, справи про які наразі слухає Чернігівський районний суд. Слідство встановило, що в Слободі російські військові Петро Базаров та Євгеній Басов затримали цивільного Віталія Карпенка, схопили його на вулиці, забрали телефон і в магазині били і погрожували вбити. А в Іванівці двоє інших росіян, Микола Будаєв і Файзибек Нематов, напали на подружжя Яцюків — Наталію та Олександра. Військові обшукали їхнє обійстя, погрожували вбивством, тримали жінку в підвалі. Цих чотирьох військових обвинувачують у порушенні законів і звичаїв війни. Справу Будаєва та Нематова суд слухає з травня, а Басова та Базарова — з листопада 2023 року. Обидві — заочно.

16 Травня 2024

Війна і правосуддя
Закликаємо Верховну Раду не приймати законопроєкт № 7033-д, який обмежує доступ до судових рішень

2 травня 2024 року Комітет з питань правової політики Верховної Ради України повторно розглянув та рекомендував проєкт закону № 7033-д до голосування у парламенті. Цей законопроєкт обмежує доступ до інформації та рішень судового реєстру, які становлять значний суспільний інтерес і є важливими для реалізації функцій громадського контролю за діяльністю органів правопорядку.

16 Травня 2024

Більше публікацій