Насильницькі зникнення

Викрали в день народження: російські окупанти звинувачують херсонську блогерку в коригуванні вогню по аеропорту в Чорнобаївці

Військові Росії побачили Ірину Горобцову на балконі з видом на аеропорт, після чого її викрали. Жінку тримають в неволі вже майже два місяці, але де саме – невідомо.

Активна позиція


Горобцова – херсонська блогерка та волонтерка. До початку повномасштабного вторгнення Росії працювала Senior QA (молодшим тестувальником) в одній із провідних IT-компаній України та здобувала другу вищу освіту за фахом психолога. Після 24 лютого жінка активно почала допомагати херсонцям: збирала кошти для армії, волонтерила. На своїх сторінках у соціальних мережах Горобцова розміщувала пости з активною проукраїнською позицією, відкрито засуджувала російське вторгнення та окупацію рідного Херсону, збирала кошти для Збройних сил України і закликала врятувати “Азовсталь”.

Ірина Горобцова. Фото з соцмереж

«Коли почалася війна, у Херсоні виникли проблеми з транспортом. Іра почала допомагати медикам, які жили за містом, діставатися на роботу. Вона збирала кошти і передавала їх в центр переливання крові, купувала всі медикаменти, які можна було дістати», – розповідає Олена, сестра Ірини.  

З часом, як говорять друзі, 37-річна Ірина хотіла виїхати з Херсона. 

«Але процес евакуації затягнувся, завжди з’являлися якісь причини, що поки нікуди не можна було їхати. Тож Ірина вирішила, що займеться цим питанням після свого дня народження, – розповідає МІПЛ Катерина, подруга Горобцової. – Святкувати день народження вона теж не хотіла, тому написала у соцмережах, аби замість вітань пересилали гроші фонду допомоги херсонцям».

Наразі всі її сторінки в соцмережах заблоковані, проукраїнські пости видалені. Рідні та друзі Горобцової переконанні, що це зробила не сама Ірина. Також вони вважають, що відкрита проукраїнська позиція жінки могла стати однією з причин її затримання.

Чорнобаївка за вікном


З початку повномасштабного вторгнення Росії Ірина Горобцова переїхала до батьків. Вони жили в багатоповерхівці на шостому поверсі. Вікна їх квартири виходили прямо на чорнобаївський аеродром, тож усе, що там відбувалося, Ірина могла добре бачити. До того ж щоразу, коли Збройні сили України обстрілювали військові позиції росіян, ті їздили містом у пошуках винних.

Ірина Горобцова. Фото з соцмереж

«До 5 квітня я жила у приватному секторі, там у нас школа, житлові будинки, ТЕЦ і неподалік – поле. Саме там російські військові поставили “Гради”, тому що знали – у відповідь по них ніхто стріляти не буде. Але одного дня по них таки вдарили, спрацювало їхнє ППО. Буквально за п’ять хвилин вони поїхали вулицями в пошуках того, хто міг здати їхні позиції. У них на машині був великий прожектор і вони просвічували все. Наш сусід саме вийшов на вулицю подивитися, що відбувається, то його ледь не розстріляли, але він встиг втекти», – розповідає сестра Горобцової.

Олена згадує, що напередодні викрадення Ірини Збройні сили України вкотре завдали ударів по російських позиціях у Чорнобаївці, тож наступного дня в Херсоні влаштували рейд – серед містян шукали коригувальників вогню.

Була в Сімферополі


Зранку п’ятниці 13 травня до будинку Горобцової під’їхали два чорних джипи з маркуванням літерою “Z”. У них було 11 озброєних військових, які ходили від одного під’їзду до іншого, щось чи когось шукаючи. Так, поступово перевіряючи кожен поверх, дійшли до квартири батьків Ірини. Спершу в двері постукали, а згодом почали погрожувати, що виламують їх.

«Двері відчинила мама, зайшло шестеро людей у балаклавах і російській військовій формі. Вони не представилися, один там був маленького зросту, він віддавав накази. Маму закрили на кухні і не випускали, кричали на неї, бо вона почала плакати. Іру побачили на балконі і тоді почали кричати, що у нас тут “розплідник нацистів”. У квартирі все обшукали, а потім схопили Ірину і забрали з собою», – розповідає Олена.

Батькам Горобцової сказали, що жінка повернеться за дві години, після того, як її допитають. Але того дня Ірина Горобцова додому не повернулась.

Їй дозволили лише зателефонувати. Вона сказала, що жива, що з нею все добре і додала: «Нічого не робіть, щоб мені не нашкодити». Тому рідні Горобцової весь тиждень нікуди не зверталися, чекали, що Ірина от-от повернеться. 

Коли ж Ірина не повернулась, мама зібрала особисті речі жінки і пішла в місцеву “комендатуру”.

«Мама Ірини хотіла домовитися, аби їй дозволили відвідати дочку. Але ні речей, ні їжу передати не дозволили, так само не дозволили поговорити з нею. Вони сказали: “Чекайте, вона скоро буде вдома”. Батьки Ірини щодня туди телефонували і ходили, але їх до неї не пускали, дзвонити теж забороняли», – каже Катерина.

Батько Горобцової навіть звернувся до російської ФСБ з проханням допомогти знайти доньку. За деякий час йому прийшла відповідь: “Дана особа утримується у Сімферополі, тому для пошуку немає підстав, оскільки вона утримується у них. Однак дана особа чинила опір спецоперації. Тому після закінчення спецоперації до неї будуть вжиті відповідні міри”. 

«Після цього батьки поїхали в Крим. Вони пішли у сімферопольське СІЗО, але їм сказали, що такої людини в них немає. Через те, що у них український паспорт, з ними взагалі не захотіли спілкуватися. Тож батьки провели там день, але нічого так і не дізналися», – говорить Олена. 

Рідні Ірини знайшли в Криму місцевого адвоката, але йому дізнався небагато, лише те, що Ірину дійсно деякий час утримували в Сімферополі. Утім що сталося далі – невідомо.

Тим часом у Херсоні російська армія і окупаційна влада продовжує масові викрадення місцевих жителів. «Це якесь свавілля. Мабуть, кожного третього-четвертого херсонця затримують через будь-яку причину. Людям у формі, приміром, може не сподобатися зовнішність, хода, записи в телефонах або на сторінках у соцмережах. Когось відпускають за кілька днів, а про інших, як і про Іру, рідним не відомо», – каже Катерина.

***

Матеріал підготовлено Медійною ініціативою за права людини за підтримки Української Гельсінської спілки з прав людини

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Актуальні публікації
Більше публікацій
Інші воєнні злочини
Херсон — Лефортово: росіяни вивезли цивільних заручників до московського СІЗО

Цивільних заручників із Херсона перемістили в СІЗО Лефортово у Москві. Їх утримання там не підтверджено Міжнародним комітетом Червоного Хреста, правозахисники не мають можливості перевірити їх стан та умови утримання.

3 Лютого 2023

Війна і правосуддя
МІПЛ і герої розслідувань організації на заході ОБСЄ у Відні: про злочини росіян на Херсонщині та механізми вирішення гуманітарних питань

Делегації ОБСЄ від України, ЄС та США спільно з Медійною ініціативою за права людини 1 лютого провели захід у Відні, присвячений воєнним злочинам РФ під час окупації Херсонщини. На заході виступили мешканці регіону, які постраждали від дій російських окупантів

2 Лютого 2023

Адвокація
“З точки зору управління війною боєць має більшу цінність, ніж цивільний, бо після повернення може продовжувати захищати країну”

Чому під час обмінів пріоритет надають військовим. Коментує Андрій Яковлєв, експерт МІПЛ, керуючий партнер АО “Амбрела” та […]

1 Лютого 2023

Більше публікацій