«Викривлена реальність». Юристи про псевдореферендум в окупації
З 23 по 27 вересня на окупованих Росією територіях України відбувався оголошений окупантами так званий референдум. У Донецькій, Луганській, Херсонській, Запорізькій областях Росія та підконтрольні їй колаборанти організовували голосування серед невеликої кількості місцевих мешканців (за офіційними повідомленнями України, з деяких територій після початку нової хвилі повномасштабного вторгнення виїхали понад 50% жителів) щодо «входження цих областей до складу Росії». Україна, Європейський Союз, Сполучені Штати Америки та інші міжнародні партнери заявили, що не визнають результати псевдореферендумів. Юристи пояснюють: вони не матимуть жодних правових наслідків.
Практика залякування та тиску
Після швидкого контрнаступу українських військ у Харківській області та звільнення Україною територій Російська Федерація взялась нашвидкоруч організувати псевдореферендуми. Голосування вирішили проводити впродовж кількох днів – «аби не було масового скупчення» і «всі могли проголосувати». Для реалізації “волевиявлення” окупаційна влада сформувала спеціальні озброєні загони з представників комісій та армійців, які ходили по домівках і примушували людей брати бюлетені. Свідки говорять, що мало хто мав можливість відмовитись – автоматчики вимагали голосувати прямо на порозі, під їхнім контролем. За намір проголосувати негативно – вносили в окремі списки, обіцяли викликати до комендатур або так званих міністерств «госбезопасности».
Дільнична комісія, що складається з двох автоматників та двох цивільних, робить поквартирний обхід в Запорізькій області.
Аби явка була вищою, на Донеччині до участі у фейковому референдумі залучали неповнолітніх (дітей від 13 до 17 років), а одиноких мешканців багатоквартирних будинків змушували голосувати й за відсутніх сусідів. На Херсонщині відомі випадки про масовий завіз людей з окупованого Криму. В Енергодарі Запорізької області за відмову голосувати окупанти погрожували мобілізацією. Також для покращення цифр враховувалися «голоси» мертвих людей. В усіх областях був заборонений виїзд громадян, а особливо чоловіків віком від 18 до 35 років. Про все це розповідають опитані МІПЛ мешканці окупованих територій і користувачі соціальних мереж.
Так звані «референдуми» проходили не тільки на окупованій території, але й у самій Росії. Зокрема у Южно-Сахалінську, де працювали чотири виборчі дільниці для голосування біженців із Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей.
У перехоплених спецслужбами України аудіоматеріалах є свідчення про те, що російська сторона «підбила» підсумки фейкових референдумів на окупованих територіях України ще на початку вересня.
Читайте також: Двері не витримали: окупанти вламуються в хати і змушують жителів Херсона голосувати на «референдумі»
Нині окупанти рапортують про 90% явку. Також стверджують, що 87-99% віддали свої голоси за «входження до складу Росії».
У Кремлі показово радіють своїй фальсифікації. «Результати очевидні. Ласкаво просимо додому, в Росію», – заявив Заступник голови Радбезу РФ Дмитро Медведєв, а постійний представник Росії при ООН Василь Нєбєнзя говорить: “Входження Донбасу до складу Росії принесе населенню мир та полегшення”.
В Україні нагадують: дії Росії не мають нічого спільного з правом.
Право на самовизначення для нації, а не мешканців окремих територій
«Загалом міжнародне право не забороняє здійснення опитувань населення певної території або адміністративної одиниці всередині держави щодо визначення її приналежності до такої держави або навпаки – встановлення незалежності. Таке опитування називається «плебісцит», або «референдум про статус території», є формою втілення принципу самовизначення народів. Водночас існування такого інструменту не означає його безконтрольного та свавільного застосування, а також прикриття ним протиправних дій, зокрема окупацій та спроб однієї держави анексувати території іншої», – говорить юрист Регіонального центру прав людини Микола Кіккас.
Право на самовизначення народу закріплено Статутом ООН. Однак цей керівний документ передбачає право на самовизначення для цілого народу (нації), а не мешканців окремих областей одного народу. Намір відділення частини народу має назву сепаратизм, такі наміри і дії криміналізовані усіма світовими державами на захист територіальної цілісності, як гарантії незмінності міжнародно визнаних кордонів країн та запоруки уникнення внутрішніх конфліктів.
«Навіть якщо і стояло б питання визначення волевиявлення частини українців і це було б дозволено національним чи міжнародним законодавством, то результати проведеного квазіплебісциту за участі частини мешканців областей Донецької, Луганської, Запорізької, Харківської та Херсонської областей ми не можемо вважати репрезентативними навіть за мінімальним стандартами», – додає адвокат, керуючий партнер в АО «Амбрела» Андрій Яковлєв.
По-перше, під час його проведення жодна із зацікавлених сторін такого процесу не може вдаватись до застосування сили. Екстраполюючи цю тезу на українські реалії, робимо висновок, що будь-який плебісцит в умовах воєнної окупації чи інтенсивних бойових дій не може бути проведений.
По-друге, процес голосування має відповідати загально визначеним міжнародним стандартам волевиявлення на виборах та референдумах. Серед них: вільна участь у референдумі, рівне право голосу, таємне та особисте голосування, публічність та відкритість процесу, широке публічне обговорення змісту та цілей референдуму, що передбачає залученість всіх сторін, та можливість інформаційного висвітлення протилежних позицій тощо.
Під час референдуму у Розівці Запорізької області людей змушували голосувати руками.
Відео: телеграм-канал Курилка Новая Каховка
«Очевидно, що в умовах тотального російського контролю захоплених територій та активних бойових дій на них неможливо забезпечити відповідні умови. Окрім того, населення цих територій ніколи до початку російської окупації не висловлювало бажання відділятись від України, що яскраво свідчить про примус до участі в нинішніх «референдумах» або просто про їх фейковість», – додає Яковлєв.
Український акцент: в Конституції все однозначно
Андрій Яковлєв каже, що в правовому полі України питання проведення референдуму перш за все врегульоване нормою Конституції, що має пряму дію. В Основному Законі йдеться, що питання про зміну території України вирішуються виключно всеукраїнським референдумом (ст. 73).
На практиці це означає, що у разі виникнення подібного запиту населення, скажімо, Херсонщини, на зміну її статусу, це питання мають вирішувати і Київщина, і Львівщина, і Донеччина, і всі інші адміністративно-територіальні одиниці України на спільному всенародному голосуванні.
Окрім того, не слід забувати, що після повномасштабного російського вторгнення у лютому 2022 року на території України запроваджений воєнний стан, в умовах якого, згідно закону, заборонено проведення місцевих та всеукраїнських референдумів.
І звісно ж, українське законодавство не дозволяє проводити референдуми з питаннями, що спрямовані на ліквідацію незалежності України, порушення державного суверенітету, територіальної цілісності України, створення загрози національній безпеці України. Не передбачено такої можливості і міжнародним правом, в тому числі нормами права збройних конфліктів, що діють під час війни.
Інформаційна кампанія спротиву окупації від Руху «Жовта стрічка»
«Очевидно, що на окупованих територіях проведений окупаційною адміністрацією референдум не може вважатися репрезентативними, позаяк презюмується, що частина населення, яка голосує, перебуває в залежності від окупаційної країни, а інша частина населення, яка евакуювалася з окупованої території або була переміщена чи інтернована, не брала участь у голосуванні. Не можна довіряти і результатам підрахунку голосів людей, що взяли участь у голосуванні, та результатам голосування – на окупованій території під час проведення активних бойових дій публічність та відкритість процесу референдуму неможливо забезпечити», – пояснює адвокат Яковлєв, керуючий партнер в АО «Амбрела».
Тож до такого «волевиявлення» в окупації неможливо ставитися, як до підстави для подальшої анексії окупаційною державою всієї або частини окупованої території. Рішення «референдуму», організованого РФ, не створюватимуть жодних правових наслідків: світ ніколи їх не визнає, як не визнав «голосування» 2014 року, коли РФ організувала псевдореферендум у Криму та Луганській і Донецькій областях. Ці території – Україна.
Тетяна Катриченко, МІПЛ
__________________
Проєкт «Квазіправова система на окупованому Донбасі: боротьба з безкарністю правовими та адвокатськими інструментами» (“The quasi legal system in the occupied Donbas: combating impunity by legal and advocacy tools”) реалізується Медійною ініціативою за права людини за фінансової підтримки Посольство Королівства Нідерландів У Києві.
