Send Lette
Насильницькі зникнення

Як Олену Завальну затримали за пости у Twitter та назвали шпигункою в ОРДЛО

“Всяка тварюка до всього звикає і ти звикнеш”, – казали представники незаконних збройних формувань так званої “ДНР” 58-річній касирці з Макіївки Олені Завальній. Її окупаційна влада Донецька звинуватила у шпигунстві, і кинула до таємної в’язниці Донецька “Ізоляції”.

Понад два роки заручництва, обвинувальний акт на 154 сторінки та термін у 13 років ув’язнення. А все через те, що пані Олена після початку збройної агресії РФ почала вести сторінку у Twitter. Там жінка розповідала про все, що відбувалося в рідному місті. Зокрема, і про пересування військової техніки бойовиків. В подальшому світлини, які розміщувала Завальна в інтернеті, були використані українською прокуратурою для документальної фіксації фактів присутності російської військової техніки на Донбасі.

“Чоловік, який мене затримував, сказав: “Ну що, дописалася?” Я тоді одразу зрозуміла, що це про Twitter, про мою позицію”, – розповідає колишня цивільна заручниця.

Олена Завальна підозрювала, що за нею стежать. Вона неодноразово бачила підозрілих людей біля свого будинку, але не могла припустити , що за лайки, репости чи розміщення світлин може опинитися за гратами.

Після затримання 3 жовтня 2017 року, на жінку відразу почали чинити психологічний тиск. Її залякували розправою з сином, погрожували відвести на військову базу терористів, пропонували вистрибнути з вікна… “Ми, напевно, зараз посадимо тебе в машину і відвеземо на базу “Гіві”, і віддамо військовим. І все. Навіть справи відкривати не будемо. Ось тебе вже і нема. Що з тобою там зроблять, мені все одно”, – казали бойовики.

Перебуваючи в “Ізоляції”, Олені Завальній доводилося бачити і її головного наглядача – садиста “Палича” – Дениса Куликовського, нещодавно затриманого СБУ. “На наступний день після затримання він зайшов у камеру, а я не встигла зістрибнути з нар. Верхні були у мене. Його це обурило. Він кричав: “Що ти там лежиш?! Ану встала і побігла!”, – згадує вона. Жінка розповідає, що “Палич” не лише фізично знущався, а й психологічно, всіляко принижуючи людську гідність. Зокрема, змушував чоловіків із сусідньої камери гавкати, як собак…

“Розстріляти! Вона нам не потрібна”: історія затримання та звільнення заручниці ОРДЛО

Жінок заручниць змушували працювати. Так Олена Завальна разом з іншими політичними ув’язненими в “Ізоляції” клеїла шпалери, прибирала камери.

За місяць після затримання Олену Завальну перевели до СІЗО. “І почався новий етап пекла. Умови утримання були жахливі, – говорить жінка. – День і ніч бігали прусаки – по кружкам, тарілкам, людям, кусали. В камерах по стінах текла вода. Матрац був худий та мокрий, весь в крові та сечі”.

26 грудня 2019 року Олена Завальна дізналась про підготовку до обміну. І вже за три дні, 29-го грудня, син, якого вона не бачила понад два роки, зустрічав її в Києві в аеропорту.

Колишня заручниця Ольга Політова: “Те, що я жінка, не мало жодного значення”

Вже перебуваючи на волі, пані Олена подала скаргу до Європейського суду з прав людини і суд прийняв її заяву до розгляду.

“Нехай ці кати отримають по двадцять років в’язниці, як вони мені обіцяли, – говорить Олена Завальна про співмірне покарання для своїх кривдників. – Кулю в лоба ще треба заслужити. Вони мені так і казали: “Якщо заслуговуватимеш – дамо кулю, а ні – будеш гнити у наших в‘язницях”.

Як дружина заручника ОРДО боролася за визволення чоловіка

Нині жінка мешкає в Дніпропетровській області. Найдешевшу однокімнатну квартиру їй вдалося купити за гроші, які вона отримала від держави після свого звільнення. Роботи знайти поки не може. Необхідні документи також не вдалося відновити в повному обсязі. Приміром, для оформлення пенсії необхідно мати диплом про освіту, а він, як і більшість документів, залишились на окупованій території. До рідної ж Макіївки, поки триває окупація, Олена Завальна повернутися не може.

Ілюстрація – Анни Гаврилюк

***

Проєкт “Жіноче обличчя заручників Донбасу” реалізується Медійною ініціативою за права людини за фінансової підтримки Посольство Німеччини в Києві / Deutsche Botschaft Kiew

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Аналітика
Насильницькі зникнення: національна практика v. міжнародні стандарти

Проблема насильницьких зникнень набула нового значення для України через умови триваючого збройного конфлікту на її території. Починаючи з 2014 року, з окупації Кримського півострова та збройного протистояння у межах окремих районів у Донецькій та Луганській областях, правоохоронні органи України фіксували випадки зникнень та затримань осіб на території, яка перебувала під контролем РФ. Такі ж випадки продовжують документувати і після повномасштабного вторгнення РФ на територію України.

15 Червня 2024

Насильницькі зникнення
“Я тебе зараз вбʼю”. Як російські військові перетворили літейний цех у Димері на катівню українців

Понад місяць, з 25 лютого по 1 квітня 2022 року, селище Димер у Київській області перебувало під російською окупацією. Усіх мешканців, яких військові країни-агресорки підозрювали у “співпраці” з ЗСУ або сподівалися використати для власних цілей, вони звозили у літейний цех місцевого підприємства. МІПЛ поспілкувалася з кількома постраждалими, аби відтворити події тих днів.

14 Червня 2024

Насильницькі зникнення
“15 років позбавлення волі для нього — смертний вирок”. Де росіяни тримають і за що “судять” автоінструктора Сергія Котова з Олешок

Аавтоінструктор Сергій Котов став одним з тих, кого російські військові забрали з власної домівки в Олешках, що на лівобережжі Херсонщини. Уже понад два роки росіяни утримують його у неволі, а нещодавно “засудили” до 15 років позбавлення волі нібито за шпигунство.

13 Червня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
У справі Медведєва 14 місяців не можуть почати досліджувати докази. Чому унікальна незаочна справа проти росіянина стоїть на місці? 

Андрій Медведєв ― російський військовий, якого судять очно за воєнний злочин. Він один із небагатьох, кого можна побачити на лаві підсудних ― тож процес історичний та унікальний. Але справа в суді вже 14 місяців, а досліджувати докази все ще не почали. МІПЛ пояснює, чому так відбувається. 

17 Червня 2024

Аналітика
Насильницькі зникнення: національна практика v. міжнародні стандарти

Проблема насильницьких зникнень набула нового значення для України через умови триваючого збройного конфлікту на її території. Починаючи з 2014 року, з окупації Кримського півострова та збройного протистояння у межах окремих районів у Донецькій та Луганській областях, правоохоронні органи України фіксували випадки зникнень та затримань осіб на території, яка перебувала під контролем РФ. Такі ж випадки продовжують документувати і після повномасштабного вторгнення РФ на територію України.

15 Червня 2024

Війна і правосуддя
Херсонський діджей-втікач, проієрей з Черкас і корегування по Миколаєву через Telegram: 56 справ щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

15 Червня 2024

Більше публікацій