“Запуск Московського механізму щодо затримання Росією цивільних українців — один із перших етапів плану їхнього звільнення”, — Ольга Решетилова
У Медіацентрі Україна — Укрінформ відбувся брифінг “Московський механізм ОБСЄ щодо свавільного позбавлення свободи цивільних українців Російською Федерацією. Навіщо його запустили і що це дасть?”, який МІПЛ організувала за участі Центру прав людини ZMINA та Коаліції “Україна. Пʼята ранку”.
Нагадаємо, Московський механізм щодо цивільних заручників РФ ОБСЄ запустила 29 лютого. Відповідне рішення підтримали 45 країн-учасниць постійної ради ОБСЄ.
Незабаром ці держави виберуть групу неупереджених експертів, які вивчатимуть випадки затримання російськими військами цивільних громадян на окупованих територіях України та їх утримання у місцях несвободи, в тому числі на території Росії. Як зазначив Андрій Яковлєв, адвокат та експерт МІПЛ, мета комісії — вивчити наявну базу даних щодо порушень прав цивільних і за результатами розслідування підготувати звіт та надати рекомендації.
— Хоч це і звучить ніби як необов’язковий документ, але насправді рішення Московського механізму мають дуже вагоме значення. Надалі Україна буде не просто стверджувати, що порушуються права цивільних заручників, а спиратиметься на рішення міжнародної організації, яка верифікувала наявні дані, — підкреслив він.
Андрій Яковлєв, адвокат та експерт МІПЛ
За словами Ольги Решетилової, голови Медійної ініціативи за права людини, запуск Московського механізму — це один із перших етапів великого плану, який МІПЛ разом із партнерами з Коаліції правозахисних організацій “Україна. П’ята ранку” розробила для звільнення цивільних заручників та притягнення винних до відповідальності. Вона наголосила, що сам по собі звіт міжнародних експертів нічого не гарантує. Однак його адвокаційний та юридичний супровід, який мають вести Україна, незалежні громадські організацій та міжнародні партнери, сприятиме тому, що висновки експертів матимуть вплив на ситуацію з розслідуванням та звільненням цивільних осіб.
— Ми закликали ОБСЄ ініціювати Московський механізм щодо переслідування цивільних, щоб довести, що це системна політика росіян, а не поодинокі випадки, коли солдату захотілося познущатися над цивільними. У цій політиці задіяна велика кількість державних інституцій РФ, починаючи від Міністерства оборони, закінчуючи Федеральною службою виконання покарання, в установах якої утримуються тисячі українських цивільних громадян, — зазначила Решетилова.
Ольга Решетилова, голова Медійної ініціативи за права людини
Єлизавета Сокуренко, координаторка напряму документування воєнних злочинів Центру прав людини ZMINA, говорить, що запровадження Московського механізму — потужний крок до того, щоб у міжнародний порядок денний було винесене питання цивільних заручників.
— Тема цивільних заручників не так актуальна та зрозуміла на міжнародному рівні, як вона зрозуміла українським правозахисникам і тисячам родин, чиї рідні позбавлені особистої свободи на окупованих територіях і території РФ. Наскільки швидко Московський механізм дасть результати? Швидко не буде. Але це важливий крок, щоб дати хід роботі цьому механізму, — підкреслила вона.
Єлизавета Сокуренко, координаторка напряму документування воєнних злочинів Центру прав людини ZMINA
Сокуренко також сподівається, що запровадження Московського механізму дозволить посилити тиск на Росію, аби та почала надавати інформацію про цивільних заручників та допускати до них Міжнародний комітет Червоного Хреста або стимулювати цю організацію активніше добивався доступу до українців, яких утримують на окупованих територія та в Росії.
Правозахисники зазначають, що для повноти даних про цивільних українців, яких утримує РФ, міжнародні експерти, ймовірно, звертатимуться до Росії. Наразі жодна міжнародна організація не має доступу до цих людей і місць їхнього утримання. Через це неможливо назвати точну кількість цивільних, яких росіяни утримують у неволі. На березень 2024 року Медійна ініціатива за права людини ідентифікувала 1550 цивільних заручників, затриманих РФ з початку повномасштабного вторгнення. Крім того, МІПЛ верифікувала понад 100 місць несвободи, де утримують українців.
Наразі єдине джерело інформації про цивільних заручників — такі самі заручники, яких росіяни відпустили, або які потрапили на обмін, що у випадку з цивільними трапляється вкрай рідко.
— Механізму звільнення цивільних на сьогодні немає. Тому ми дуже вітаємо створення наприкінці лютого коаліції держав за ініціативи України зі звільнення саме цивільних, — наголосила Ольга Решетилова. — Ми дуже сподіваємося, що така декларативна мета буде наповнена дуже конкретними кроками. У нас є ідеї, як це зробити, кого залучити до перемовин, як посилити тиск на Російську Федерацію.
Звіт, який мають підготувати міжнародні експерти щодо випадків затримання цивільних українців в окупації, включатиме дані від початку війни Росії проти України, тобто з 2014 року. Відповідний документ комісія має розробити за місяць. Українські правозахисні організації готові надати експертам свої бази даних для вивчення цього питання. Зокрема, МІПЛ разом із Коаліцією “Україна. П’ята ранку” документує свідчення у визнаній міжнародними правовими інститутами системі I-DOC.
З початку повномасштабного вторгнення МІПЛ ідентифікувала 1550 цивільних заручників, яких росіяни затримали на окупованих територіях України
Під час брифінгу Ольга Решетилова також підкреслила важливість гармонізації українського законодавства з міжнародним гуманітарним правом та ратифікації Римського статуту для системного розслідування затримання цивільних в окупації.
— Так сталося, що ми знайшли свідка, якого при нас опитувала СБУ. Вони його опитали тільки про місце утримання в Димері, а те, що далі його утримували в Гостомелі, потім через Білорусь вивезли на територію Росії, де він перебував у двох різних місцях утримання, слідчих у цьому конкретному провадженні не цікавило.
Наші правоохоронні органи на сьогодні не розслідують ці злочини системно просто тому, що у них немає відповідних вимог кримінального та кримінального процесуального кодексу, — говорить Решетилова.
Своєю чергою Андрій Яковлєв зазначає, що багато країн, наприклад, Німеччина та Швеція, також мали проблеми з системним розслідуванням воєнних злочинів, поки не імплементували у своє законодавство Римський статут.
— Наш кодекс містить фактично одну статтю про воєнні злочини і не містить такої статті, як злочини проти людяності. Очевидно, що коли багато таких кейсів, конкретний слідчий може не розуміти на стратегічному рівні, як треба це розглядати. Таке розуміння є, припустимо, в Офісі Генерального прокурора, але інструментарій, який слідчий весь час застосовує, це не систематизує. Тобто нам треба змінити наш кодекс, — говорить адвокат.
Правозахисники рекомендують українській владі ратифікувати Римський статут і формувати списки затриманих в окупації
Правозахисники також наголошують, що дуже важливо мати список цивільних, яких затримали під час окупації, адже після закінчення війни може статися так, що багатьох людей уже ніколи не знайдуть, хоча б тому, що у них може не бути ані рідних, ані друзів, які б їх шукали.
Зазначимо, що запуску Московского механізму МІПЛ разом із українськими дипломатами в ОБСЄ добивалася півтора року. За цей час ми провели понад десять спеціальних заходів в ОБСЄ, зокрема щодо масової фільтрації, полонених жінок, свавільних затримань і катувань цивільних. Одним із найпотужніших заходів адвокаційної роботи МІПЛ став сайдівент під час 30-го щорічного засідання Ради міністрів ОБСЄ в Скопʼє.
Софія Краснікова, журналістка МІПЛ
