Засуджені за вбивство “Мотороли”: що відомо про українців, яких Росія звинуватила у підриві командира батальйону проросійських сепаратистів
Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону виніс вирок чотирьом українцям, яких звинувачують у замаху на так званого главу “ДНР” Олександра Захарченка та вбивстві командира батальйону проросійських сепаратистів Арсена Павлова, відомого за позивним “Моторола”.
Основний фігурант цієї справи — Олександр Погорєлов. Як пишуть російські ЗМІ, йому призначили довічний термін позбавлення волі в колонії особливого режиму. Разом із Погорєловим також засуджені троє цивільних: Олександр Тимошенко — 12 років увʼязнення, Василь Чурилов та Артем Єну — 13 і 17 років колонії суворого режиму відповідно.
45-річного Олександра Погорєлова, будівельника за спеціальністю, затримали 30 листопада 2017 року під час перетину КПВВ “Оленівка”. Його мати розповіла МІПЛ, що того дня син мав повернутися до Києва.
— Я провела Сашу на автобус, він обіцяв зателефонувати, як перетне лінію розмежування, — говорить вона. — Але того вечора дзвінка не було. Ми подумали, що не встиг до закриття КПВВ, тож залишився до ранку у “сірій зоні”, а телефон розрядився.
Утім новин від Олександра не було й зранку. Тож рідні пішли до місцевої “поліції”. Там їм порадили написати оголошення про розшук і розмістити його у соцмережах. Та це не допомогло. За кілька днів після від’їзду Олександра до будинку його батьків у Донецьку прийшли з обшуками.
Рідні продовжували шукати чоловіка, та всюди чули одне: “Такого у нас немає, інформацією не володіємо”.
— Ми знайшли його аж 17 лютого 2018 року в СІЗО Донецька. Просто запитали, чи можна передати Олександру Погорєлову передачу? І її взяли, — згадує мама Олександра.
Вперше після викрадення рідні побачили Погорєлова на російському телеканалі 17 вересня 2018 року. У сюжеті йшлося про те, що чоловіка звинувачують у причетності до замаху на ватажка терористів Олександра Захарченка, якого підірвали 31 серпня 2018 року.
За версією російського слідства, чоловік стежив за пересуванням Захарченка, знімав це на відео і передавав СБУ. У серпні 2017 року він нібито розмістив вибухівку в чоловічому туалеті донецького ресторану “Пушкін”, який відвідував ватажок “ДНР”. Однак тоді вибухівку знайшли і Захарченко залишився живим.
Друга частина справи Погорєлова стосується начебто його причетності до вбивства командира батальйону проросійських сепаратистів Арсена Павлова з позивним “Моторола”. Як каже російське слідство, в жовтні 2016 року Олександр нібито за завданням СБУ встановив вибухівку на даху ліфта в будинку, де жив “Моторола”. Згодом її привели в дію і Павлов загинув.
У справі також зазначено, що Погорєлов разом зі своїм знайомим Олександром Тимошенком нібито передавали українським спецслужбам дані про місця розташування військової техніки та вогневі позиції бойовиків так званої “ДНР”. За версією російського слідства, для організації замаху Погорєлов і Тимошенко залучили Василя Чурилова, який нібито збирав дані про пересування Павлова, та Артема Єна, який, на думку слідчих, збирав інформацію про розташування кімнат ресторанно-готельного комплексу “Надія”, в якому тимчасово жив “Моторола”.
Родина Олександра Погорєлова дізналася, що тривалий час його утримували у підвалі донецького СІЗО в одиночній камері. Саме у Донецьку почалися так звані судові засідання. Після початку повномасштабного вторгнення Росії чоловіка перевели у Ростовське СІЗО, де так званий суд продовжився. Разом із Погорєловим туди ж перевели Олександра Тимошенка. До цього його також утримували у підвалі Донецького СІЗО.
Артема Єну, мешканця Донецька, росіяни затримали у лютому 2017 року. Певний час його утримували у секретній в’язниці “Ізоляція”. 68-річного Василя Чурілова теж затримали у Донецьку.
Під час останнього “судового” засідання перед оголошенням вироку обвинувачені своєї вини не визнали. Погорєлов заявив, що зізнався у злочині під тортурами.