Send Lette
Війна і правосуддя

Засуджені за вбивство “Мотороли”: що відомо про українців, яких Росія звинуватила у підриві командира батальйону проросійських сепаратистів

Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону виніс вирок чотирьом українцям, яких звинувачують у замаху на так званого главу “ДНР” Олександра Захарченка та вбивстві командира батальйону проросійських сепаратистів Арсена Павлова, відомого за позивним “Моторола”.

Основний фігурант цієї справи — Олександр Погорєлов. Як пишуть російські ЗМІ, йому призначили довічний термін позбавлення волі в колонії особливого режиму. Разом із Погорєловим також засуджені троє цивільних: Олександр Тимошенко — 12 років увʼязнення, Василь Чурилов та Артем Єну — 13 і 17 років колонії суворого режиму відповідно.

45-річного Олександра Погорєлова, будівельника за спеціальністю, затримали 30 листопада 2017 року під час перетину КПВВ “Оленівка”. Його мати розповіла МІПЛ, що того дня син мав повернутися до Києва.

— Я провела Сашу на автобус, він обіцяв зателефонувати, як перетне лінію розмежування, — говорить вона. — Але того вечора дзвінка не було. Ми подумали, що не встиг до закриття КПВВ, тож залишився до ранку у “сірій зоні”, а телефон розрядився.

Олександр Погорєлов, засуджений в РФ до довічного позбавлення волі. Фото: російські ЗМІ

Утім новин від Олександра не було й зранку. Тож рідні пішли до місцевої “поліції”. Там їм порадили написати оголошення про розшук і розмістити його у соцмережах. Та це не допомогло. За кілька днів після від’їзду Олександра до будинку його батьків у Донецьку прийшли з обшуками.

Рідні продовжували шукати чоловіка, та всюди чули одне: “Такого у нас немає, інформацією не володіємо”. 

— Ми знайшли його аж 17 лютого 2018 року в СІЗО Донецька. Просто запитали, чи можна передати Олександру Погорєлову передачу? І її взяли, — згадує мама Олександра.

Вперше після викрадення рідні побачили Погорєлова на російському телеканалі 17 вересня 2018 року. У сюжеті йшлося про те, що чоловіка звинувачують у причетності до замаху на ватажка терористів Олександра Захарченка, якого підірвали 31 серпня 2018 року. 

Олександр Захарченко, перший глава так званої “ДНР”. Фото: російські ЗМІ

За версією російського слідства, чоловік стежив за пересуванням Захарченка, знімав це на відео і передавав СБУ. У серпні 2017 року він нібито розмістив вибухівку в чоловічому туалеті донецького ресторану “Пушкін”, який відвідував ватажок “ДНР”. Однак тоді вибухівку знайшли і Захарченко залишився живим.

Друга частина справи Погорєлова стосується начебто його причетності до вбивства командира батальйону проросійських сепаратистів Арсена Павлова з позивним “Моторола”. Як каже російське слідство, в жовтні 2016 року Олександр нібито за завданням СБУ встановив вибухівку на даху ліфта в будинку, де жив “Моторола”. Згодом її привели в дію і Павлов загинув.

Арсен Павлов (“Моторола”), вбитий командир батальйону проросійських сепаратистів. Фото: російські ЗМІ

У справі також зазначено, що Погорєлов разом зі своїм знайомим Олександром Тимошенком нібито передавали українським спецслужбам дані про місця розташування військової техніки та вогневі позиції бойовиків так званої “ДНР”. За версією російського слідства, для організації замаху Погорєлов і Тимошенко залучили Василя Чурилова, який нібито збирав дані про пересування Павлова, та Артема Єна, який, на думку слідчих, збирав інформацію про розташування кімнат ресторанно-готельного комплексу “Надія”, в якому тимчасово жив “Моторола”.

Родина Олександра Погорєлова дізналася, що тривалий час його утримували у підвалі донецького СІЗО в одиночній камері. Саме у Донецьку почалися так звані судові засідання. Після початку повномасштабного вторгнення Росії чоловіка перевели у Ростовське СІЗО, де так званий суд продовжився. Разом із Погорєловим туди ж перевели Олександра Тимошенка. До цього його також утримували у підвалі Донецького СІЗО. 

Засуджені українці за склом під час судового процесу. Зліва направо: Василь Чурилов, Артем Єна та Олександр Погорєлов. Фото: російські ЗМІ

Артема Єну, мешканця Донецька, росіяни затримали у лютому 2017 року. Певний час його утримували у секретній в’язниці “Ізоляція”. 68-річного Василя Чурілова теж затримали у Донецьку. 

Під час останнього “судового” засідання перед оголошенням вироку обвинувачені своєї вини не визнали. Погорєлов заявив, що зізнався у злочині під тортурами.  

Цей матеріал підготовлено за підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів.
0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Війна і правосуддя
Проведення окупантів на ТЕС, вербування матроса та заклик до геноциду: 77 справ щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує стежити за найрезонанснішими справами війни, які розглядають українські суди. Мова йде про воєнні злочини, колабораціонізм, державну зраду, несанкціоноване поширення інформації про ЗСУ та глорифікацію Росії.

22 Листопада 2024

Війна і правосуддя
В Україні вперше з 2022 року виправдали звинувачену у держзраді — великий репортаж МІПЛ про справу

МІПЛ понад рік відстежувала судовий процес над Світланою Оголь з Миколаївщини. Її обвинувачували в державній зраді за те, що вона нібито здала росіянам ветерана АТО, якого вони закатували разом зі ще одним чоловіком. Зрештою суд визнав, що нічого з переліченого Оголь не робила. Її виправдали та відразу ж звільнили. Оголь провела в СІЗО понад два роки.

18 Листопада 2024

Війна і правосуддя
Спецоперація “Синиця”, блогер в ЄС та робота на ФСБ з “Укроборонпрому”: 73 справи щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує стежити за найрезонанснішими справами війни, які розглядають українські суди. Мова йде про воєнні злочини, колабораціонізм, державну зраду, несанкціоноване поширення інформації про ЗСУ та глорифікацію Росії.

15 Листопада 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Військовополонені
Проти України на боці Росії воюють громадяни Ірану, Єгипту, Бразилії, Сомалі, Куби та Шрі-Ланки – Усов

В українському полоні перебувають громадяни дев’яти незахідних країн, які воювали на боці Російської Федерації, і держава-агресорка не зверталася до України, щоб їх повернути. Про це 21 листопада заявив Дмитро Усов, секретар українського Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, під час однієї з панелей конференції Crimea Global 2024.

22 Листопада 2024

Адвокація
Чи можуть незахідні країни сприяти відновленню ефективності міжнародних організацій: результати панельної дискусії Crimea Global 2024

У межах Другої міжнародної конференції “Crimea Global. Understanding Ukraine through the South” відбулася друга панельна дискусія “Подолання кризи: роль країн Азії, Африки та Латинської Америки у відновленні ефективності міжнародних організацій та їхньої гуманітарної місії”.

22 Листопада 2024

Війна і правосуддя
Проведення окупантів на ТЕС, вербування матроса та заклик до геноциду: 77 справ щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує стежити за найрезонанснішими справами війни, які розглядають українські суди. Мова йде про воєнні злочини, колабораціонізм, державну зраду, несанкціоноване поширення інформації про ЗСУ та глорифікацію Росії.

22 Листопада 2024

Більше публікацій