Тетяна Катриченко
Навчалась в Інституті журналістики Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, працювала у журналі «Главред» та на телеканалі «СТБ», співпрацювала з виданнями «День» та «Українська правда». Нині є політичним оглядачем журналу «Фокус».
З 2015 року займається висвітленням теми незаконно затриманих громадян України на території АР Крим і Донбасу. Починала з журналістських матеріалів, згодом долучилась до організації адвокаційних кампаній зі сприяння звільненню незаконно затриманих. Авторка звітів «Військовополонені та цивільні заручники Донбасу: у пошуках ефективного механізму звільнення» та «Жіноче обличчя заручників Донбасу».
З лютого 2020 року є членом міжвідомчої комісії з розгляду питань, пов’язаних із визнанням осіб такими, що були позбавлені свободи внаслідок збройної агресії проти України, та здійсненням заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
З липня 2020 року як експертка співпрацює з Програмою USAID «Права людини в дії».
Донецьке СІЗО і сподівання на обмін, але замість омріяної свободи — 15 років увʼязнення, робота за копійки у швейному цеху Сніжнянської колонії і важка фізична праця. В колонії Марину Юрчак утримували разом із вбивцями, її переконували взяти російський паспорт, але вона щоразу відмовлялась. Вважала, що погодитися на папірець із триколором — рівносильно визнанню своєї вини.
4 Лютого 2025
Марину Юрчак в окупованому Донецьку затримали 9 листопада 2017 року. За проукраїнські дописи в твіттері та критику “ДНР” її утримували на заводі “Ізоляція” — таємній в’язниці, де впродовж кількох років катували українських цивільних та військовополонених. Жінку звинуватили у шпигунстві, розпалюванні ненависті та публічних закликах до екстремістської діяльності.
31 Січня 2025
37-річну Наталію Власову та 46-річного Віктора Шидловського представники проросійських квазіструктур так званої “ДНР” затримали 21 березня 2019 року під час перетину контрольно-пропускного пункта “Оленівка”. Обидвоє їхали в окупований Донецьк, ніби з підробленими документами на прізвище Петренко. У Донецьку їх вже чекав знайомий 47-річний Сергій Грузинов. Під час судового засідання всі троє заявили, що під катуваннями оговорили себе, взявши на себе злочини, які не вчиняли.
30 Грудня 2024
У Ростові-на-Дону закінчився суд над Олександром Максимчуком, військовополоненим азовцем. Чоловіку дали 20 років ув'язнення за “участь у терористичній організації”, але фактично — за захист України у складі сил безпеки й оборони. Максимчук — ледь не єдиний український полонений, який, перебуваючи за ґратами, публічно заявляє про катування.
21 Грудня 2024
Наприкінці жовтня 2024 року президент Зеленський підписав другий закон для імплементації Римського статуту. Завдяки цьому в Кримінальному кодексі України нарешті з'явилася стаття “злочини проти людяності”. Проте норми про кримінальну відповідальність не мають зворотної дії, тож розслідувати вчинені за попередні десять років війни злочини проти людяності українські правоохоронці не зможуть.
7 Листопада 2024
Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону виніс вирок чотирьом українцям, яких звинувачують у замаху на так званого главу “ДНР” Олександра Захарченка та вбивстві командира батальйону проросійських сепаратистів Арсена Павлова, відомого за позивним “Моторола”.
19 Червня 2024