Російський військовополонений розповів про розстріл цивільних авто на Київщині
Павло Бабаліч — капітан, командир 3-ї парашутно-десантної роти 1-го батальйону 137-го полку 106-ї парашутно-десантної дивізії РФ. Прокуратура встановила, що він віддав наказ обстріляти автомобільну чергу під час окупації Київщини. Його обвинувачують у вчиненні воєнного злочину.
Потерпілі Олег Боженко й Олег Кармазін вже свідчили в суді й розповіли, що 2 березня 2022 року в Микуличах їхні авто обстріляли російські військові. Через обстріл Боженко частково втратив зір. Кармазін розповів, що їх обстріляли з автоматів, він отримав поранення. Обидва потерпілі вказали, що вони нікого не провокували, авто обстріляли без будь-яких попереджувальних пострілів. У скоєному прокуратура обвинувачує Павла Бабаліча.
Ключовим свідком у справі був російський військовополонений Костянтин Курносов. Спочатку його планували допитати в суді, однак цього не сталося, бо його обміняли. Про свідчення потерпілих і відповідь від Офісу Генерального прокурора про обмін російського військового МІПЛ розповідала в попередньому матеріалі.
Двадцять другого січня суд продовжив слухати справу. На суді Бабаліча представляє адвокатка Лариса Перевертайло з Центру з надання вторинної правової допомоги. Суд розглядає письмові матеріали.
Прокурор Олександр Пономарьов долучив протокол допиту Курносова та відео його допиту. Адвокатка обвинуваченого вважала цей доказ недопустимим і просила не досліджувати, посилаючись на статтю 225 КПК України, яка передбачає можливість допиту свідка в суді на досудовому розслідуванні у виняткових випадках. Прокурор наполягав на дослідженні цього доказу, зазначаючи, що доказ здобули відповідно до статті 615 КПК України, яка встановлює особливий режим кримінального провадження в умовах воєнного стану і дозволяє використати як доказ відео допиту свідка.
Зрештою, суд погодився з позицією прокурора і вирішив досліджувати цей доказ. Секретарка засідання увімкнула відео. На ньому військовополонений Курносов сидить у профіль, на початку допиту прокурор встановлює анкетні дані.
Костянтин Курносов — командир парашутно-десантного взводу ЗС РФ. Він народився у 1994 році й живе в Рязані. Має вищу освіту, є дружина і син 2020-го року народження. Курносов розповів, що 5 лютого 2022 року його взвод прибув до Білорусі на навчання, звідки потрапив на Київщину. Після деокупації Київщини Курносов продовжив воювати і потрапив у полон на Куп’янському напрямку.
На запитання прокурора про мету навчань у Білорусі Курносов відповів: “Двадцять третього лютого нам поставили задачу — вступити в Україну та увійти в Київ”.
Росіяни виїхали з Брагіна у Гомельській області Білорусі і доїхали до Гостомеля на Київщині, де мали перегрупуватися з підрозділами національної гвардії. Там вони окопалися і чекали завдань. За кілька днів перемістилися до Луб’янки, а 3 березня прибули в Микуличі.
На запитання прокурора щодо цілей місії Курносов відповів: “Просто марш. Жодної конкретики не було. Після того як 76-й полк увійшов у Бучу, ми також мали це зробити. Але ми не захотіли, бо 76-й втратив багато особового складу. Задача була — зайти в Київ”.
Прокурор запитав, чи вступали вони у бій у Микуличах.
“Розстріл двох цивільних авто. Я чув стрілянину, коли був на позиціях, і побіг подивитись. Стріляли не з бойової машини, а з автомата”, — відповів Курносов.
Прокурор уточнив: “Ви впевнені? На вас ніхто не тиснув, навіть якщо це не впливає на вашу долю?”
“Так, впевнений”, — підтвердив Курносов.
“Ви почули постріл. Що це було?” — продовжив прокурор.
“Я почув стрілянину і пішов подивитися. Подивився через бінокль і побачив машину, вона була розстріляна. Потім, коли проїжджав, побачив ще одну. У мене був шоковий стан. Я думав, що почався бій”.
Прокурор спитав, розумів Курносов, хто стріляв, і той підтвердив, що це зробив командир роти Павло Валерійович Бабаліч.
“Коли ви підійшли до забору, ви побачили, що він відходить від дороги до вашої машини. Як би ви описали його зовнішність?” — спитав прокурор.
“Слов’янської зовнішності, русявий, худощавий”, — описав Курносов. Він не спитав у Бабаліча, що сталося, а той сам це ніяк не пояснював.
“Ви впевнені, що це був він?” — ще раз уточнив прокурор.
“Так, я впевнений”, — вкотре підтвердив Курносов.
“Ви не бачили, хто саме стріляв, але бачили, що Бабаліч перезаряджав зброю?”
“Так”.
Крім Бабаліча він також побачив єфрейтора Дмитра Фролова, Дмитра Хохлова і Самуратова. Але зброю перезаряджав лише Бабаліч. Курносов зазначив, що не обговорював це з ними.
“Вам здалося, що розстріл цивільних — це частина тренування? Якось це пояснювали собі?” — спитав прокурор.
Курносов сказав: “Вони пояснювали, що там могла бути ДРГ. Після того, як розстріляли, старшина роти Синіцин і рядовий Петренко перевіряли машину, людей там не було”.
Насамкінець прокурор спитав, чому він вирішив розповісти про це в українському полоні.
“На детекторі було питання, чи був я свідком розстрілу цивільних”, — коротко сказав Курносов.
Після допиту він зробив схему події, де відбувався розстріл і звідки він бачив авто. Пізніше суд досліджував слідчий експеримент на місці події. Курносов повторив свідчення, які дав на допиті. Він показав, де стояли машини, і вказав відстань близько 50 — 60 метрів, з якої бачив постріли.
Після дослідження слідчого експерименту суд оголосив перерву, а на наступному засіданні продовжить досліджувати письмові матеріали.
Ця публікація створена за підтримки проєкту «Трансформаційне відновлення задля безпеки людей в Україні», що фінансується Урядом Японії та впроваджується Програмою розвитку ООН (ПРООН) в Україні.