Send Lette
У медіа

“Діти, яких викрала Росія”: злочини РФ проти неповнолітніх українців

Спочатку їх вивозять до таборів із оточених російськими військами міст. А потім змушують ставати росіянами без минулого та походження. Про викрадених Росією українських дітей розповідає один із найстаріших літературних журналів США The Atlantic. МІПЛ підготувала огляд матеріалу.

У статті “Діти, яких викрала Росія” журналістка Лорен Вульф розповідає про те, як відбувається цей злочин. Зокрема, розкриває механізм вивезення неповнолітніх українців до Росії через так звані “літні табори” і свавільне ув’язнення їхніх батьків. Вона детально описує те, що з дітьми відбувається в самій РФ, доходячи висновку, що російські владні структури демонструють системність і узгодженість зусиль, аби приховати сліди українських неповнолітніх у РФ. Більше того, роблять все, щоб знищити українську ідентичність цих дітей.

За словами Онисії Синюк, правової аналітикині Центру прав людини ZMINA, це свідчить про те, що росіяни не мають наміру повернути цих дітей: “Вони зроблять із них росіян, незалежно від того, що для цього потрібно, навіть якщо діти мають залишитися в дитячих будинках”. Що молодша дитина, то менші перспективи її повернення в Україну. Наразі, за даними юристів і правозахисників, з якими поспілкувалася Лорен Вульф, додому повернулися лише ті діти, які були достатньо дорослими, аби зателефонувати своїм батькам або опікунам, якщо такі є. 

Уряд України заявляє, що з початку війни Росія викрала близько 19 500 українських дітей. Точна кількість невідома, відстежити вивезених дітей майже неможливе: у декого вбито батьків або вони втратили зв’язок із ними. Росія ж навмисно і постійно переміщує неповнолітніх із місця на місце. 

Як зазначає Анастасія Пантелєєва, керівниця напряму документування Медійної Ініціативи за права людини, часто батьки просто не можуть боротися за повернення своїх дітей, тому що перебувають у небезпеці. Наприклад, чимало сімей із окупованої частини Херсонської області наразі шукають своїх дітей, яких, ймовірно, викрала Росія. Однак вони бояться розмовляти з правозахисниками: “На лівому березі Дніпра все ще велика кількість росіян. Тому батьки відмовляються давати нам будь-яку інформацію про своїх дітей. Вони бояться за своє життя”.

Авторка матеріалу підкреслює, що під час збройного конфлікту, згідно з Міжнародним гуманітарним правом, ворожі сторони зобов’язані захищати дітей, які розлучені з батьками під час війни. Українським дітям, вивезеним до Росії, згідно з Конвенцією про права дитини, мають дозволяти телефонувати додому. Утім, зазначає журналістка, це відбувається вкрай рідко. Доступ до таких дітей повинен мати і Міжнародний комітет Червоного Хреста, але на практиці він обмежений. Тож, йдеться у статті, примусово вивезені з України діти є потенційними жертвами воєнних злочинів та злочинів проти людяності.

Зазначимо, що в березні 2023 року Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт президента Росії Володимира Путіна та російської Уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової, яких підозрюють у скоєнні воєнного злочину — “незаконну депортацію дітей і незаконне перевезення дітей із окупованих територій України до Російської Федерації”.

Путін і Львова-Бєлова, ордер на арешт яких видав МКС

Авторка статті наголошує, що російська влада, намагаючись сховати сліди викрадених дітей, змінює закони РФ про громадянство та усиновлення. Так, за указом президента Путіна, росіяни, які оформили опіку над українськими дітьми, можуть звертатися із запитом про надання цим дітям російського громадянства. Водночас українські юристи, батьки і групи OSINT по всьому світу працюють над тим, аби відстежити викрадених українських дітей, перш ніж їхні сліди остаточно загубляться в Росії.

Повністю матеріал The Atlantic “Діти, яких викрала Росія” читайте за посиланням.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
У медіа
Гібридна війна на Донбасі: експерти обговорили, як Росія готувалася до повномасштабного вторгнення

Для мільйонів українців з Донецької та Луганської областей війна розпочалася десять років тому. Що пережили цивільні та військовополонені у місцях несвободи на окупованих територіях, як проводиться розслідування цих випадків, які можливості та механізми має Україна для доведення вчинення Росією злочину агресії та інших воєнних злочинів ще до початку повномасштабного вторгнення?

21 Лютого 2024

У медіа
Ольга Решетилова: “Мене засмучує нерозуміння журналістською спільнотою суті правосуддя”

Кількість справ щодо воєнних злочинів в Україні є безпрецедентним викликом для національних та міжнародних ЗМІ. Ольга Решетилова, голова МІПЛ, в інтерв'ю Інституту висвітлення війни та миру розповідає про те, що заважає журналістам якісно висвітлювати такі судові процеси і чому належне інформування про суди щодо воєнних злочинів забезпечує право суспільства на правду.

2 Листопада 2023

У медіа
Тетяна Катриченко: Червоний Хрест та інші міжнародні організації пасивні. В Росії вони могли би ходити на суди над полоненими українцями, але не роблять цього

У російському Ростові-на-Дону триває так званий суд над українськими військовополоненими, здебільшого азовцями. Їм інкримінують насильницьке захоплення влади.

2 Жовтня 2023

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Cards
Олексій Кравець

Олексій Кравець Дата зникнення: 22 січня 2023 року Місце зникнення: с. Софіївка, Херсонська область   Олексій Кравець […]

25 Листопада 2024

Військовополонені
Проти України на боці Росії воюють громадяни Ірану, Єгипту, Бразилії, Сомалі, Куби та Шрі-Ланки – Усов

В українському полоні перебувають громадяни дев’яти незахідних країн, які воювали на боці Російської Федерації, і держава-агресорка не зверталася до України, щоб їх повернути. Про це 21 листопада заявив Дмитро Усов, секретар українського Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, під час однієї з панелей конференції Crimea Global 2024.

22 Листопада 2024

Адвокація
Чи можуть незахідні країни сприяти відновленню ефективності міжнародних організацій: результати панельної дискусії Crimea Global 2024

У межах Другої міжнародної конференції “Crimea Global. Understanding Ukraine through the South” відбулася друга панельна дискусія “Подолання кризи: роль країн Азії, Африки та Латинської Америки у відновленні ефективності міжнародних організацій та їхньої гуманітарної місії”.

22 Листопада 2024

Більше публікацій