Send Lette
У медіа

Тетяна Катриченко: Червоний Хрест та інші міжнародні організації пасивні. В Росії вони могли би ходити на суди над полоненими українцями, але не роблять цього

У російському Ростові-на-Дону триває так званий суд над українськими військовополоненими, здебільшого азовцями. Їм інкримінують насильницьке захоплення влади. На лаві підсудних 24 українських військових, серед яких вісім жінок, які працювали кухарями в “Азові”. Росіяни хочуть засудити їх до довічного ув’язнення. 

Тетяна Катриченко, координаторка Медійної ініціативи за права людини, яка стежить за цим процесом, говорить про пасивність міжнародних організацій і тих держав, які підтримують Україну. Про це вона заявила в етері Українського радіо.

Стосовно впливу міжнародних організацій на так звані суди, які росіяни влаштовують над нашими захисниками, говорити дуже складно. З одного боку, Міжнародний комітет Червоного Хреста (МКЧХ) єдиний, хто під час збройного конфлікту має мандат відвідувати військовополонених по обидві сторони. Але якщо Україна допускає представників МКЧХ до місць утримання полонених громадян Російської Федерації, то РФ зазвичай не допускає.

На нашу думку, комітет недостатньо наполегливий у спробах потрапити в місця утримання. У бесідах із родичами військових і на зустрічах із громадськими організаціями представники Міжнародного комітету Червоного Хреста весь час зазначають про свою нейтральність і що вони постійно шукають можливості працювати як на окупованих територіях, так і на території РФ.

Нещодавно наша організація склала списки важкопоранених військовополонених і передала їх через європейських депутатів до МКЧХ, який напряму нас не чує. Не чує, бо весь час посилається на конфіденційність, на те, що має працювати тільки за запитами родин.

Зараз ми говоримо про масові суди, які Російська Федерація розпочала на своїй території, зокрема в ростовському суді, а також на окупованих територіях. Переважна більшість із тих, кого судять, представники полку “Азов”, 36 бригади морської піхоти, 24 бригади та інших підрозділів. На такі судові засідання могли би приходити представники міжнародних організацій, Міжнародного комітету Червоного Хреста, місії ООН з прав людини, ОБСЄ тощо. 

Більше того, на території РФ у суди могли би приходити представники дипломатичних місій іноземних держав, бо ці судові засідання відкриті. Для порівняння, судові засідання в Москві щодо цивільних громадян, яких звинувачують у тероризмі, закриті, тих, кого там судять, побачити неможливо, лише якщо в коридорі пощастить. Натомість у ростовському суді процес відкритий. Тобто міжнародні організації і дипломати могли би відвідувати його. Але тут усе залежить від бажання. Наразі ми не бачимо відповідної реакції на цю справу”.

Повний запис етеру дивіться за посиланням.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
У медіа
Гібридна війна на Донбасі: експерти обговорили, як Росія готувалася до повномасштабного вторгнення

Для мільйонів українців з Донецької та Луганської областей війна розпочалася десять років тому. Що пережили цивільні та військовополонені у місцях несвободи на окупованих територіях, як проводиться розслідування цих випадків, які можливості та механізми має Україна для доведення вчинення Росією злочину агресії та інших воєнних злочинів ще до початку повномасштабного вторгнення?

21 Лютого 2024

У медіа
Ольга Решетилова: “Мене засмучує нерозуміння журналістською спільнотою суті правосуддя”

Кількість справ щодо воєнних злочинів в Україні є безпрецедентним викликом для національних та міжнародних ЗМІ. Ольга Решетилова, голова МІПЛ, в інтерв'ю Інституту висвітлення війни та миру розповідає про те, що заважає журналістам якісно висвітлювати такі судові процеси і чому належне інформування про суди щодо воєнних злочинів забезпечує право суспільства на правду.

2 Листопада 2023

Ольга Решетилова: важливо пам’ятати, що ми всі по один бік барикад, а лють спрямовувати на здобуття перемоги

Одним із найважливіших досвідів повномасштабної війни стало те, як українське громадянське суспільство вчиться взаємодіяти, а коли необхідно […]

25 Серпня 2023

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
У справі Медведєва 14 місяців не можуть почати досліджувати докази. Чому унікальна незаочна справа проти росіянина стоїть на місці? 

Андрій Медведєв ― російський військовий, якого судять очно за воєнний злочин. Він один із небагатьох, кого можна побачити на лаві підсудних ― тож процес історичний та унікальний. Але справа в суді вже 14 місяців, а досліджувати докази все ще не почали. МІПЛ пояснює, чому так відбувається. 

17 Червня 2024

Аналітика
Насильницькі зникнення: національна практика v. міжнародні стандарти

Проблема насильницьких зникнень набула нового значення для України через умови триваючого збройного конфлікту на її території. Починаючи з 2014 року, з окупації Кримського півострова та збройного протистояння у межах окремих районів у Донецькій та Луганській областях, правоохоронні органи України фіксували випадки зникнень та затримань осіб на території, яка перебувала під контролем РФ. Такі ж випадки продовжують документувати і після повномасштабного вторгнення РФ на територію України.

15 Червня 2024

Війна і правосуддя
Херсонський діджей-втікач, проієрей з Черкас і корегування по Миколаєву через Telegram: 56 справ щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

15 Червня 2024

Більше публікацій