Send Lette
Квазіправова система

Без медичної допомоги: як Росія вбиває українських бранців

Двоє кримських політв’язнів — Джеміль Гафаров і Костянтин Ширінг — померли в російській неволі у лютому цього року. Це сталося через те, що російська влада не надала їм необхідної медичної допомоги. Наразі громадським організаціям відомо про щонайменше 180 кримських політв’язнів, серед яких кілька десятків мають хронічні захворювання чи інвалідність. Вони ризикують померти у російських застінках, тому що не отримують необхідного лікування. Про це заявляє Центр прав людини ZMINA, який опублікував список політв’язнів, що потребують негайної медичної допомоги. У списку — 21 ім’я. Це громадяни України, яких Росія переслідує з політичних мотивів і які опинилися у вʼязницях окупантів ще до повномасштабного вторгнення.

Голова Об’єднання родичів політв’язнів Кремля Ігор Котелянець підкреслює, що найчастіше в’язні мають хвороби зубів, травної системи, гіпертонію, порушення зору, слуху, біль у суглобах. Все це — через погане харчування, нестерпні умови утримання, знущання.

“Особливо страждають люди пенсійного віку, які засуджені до величезних строків. Це, наприклад, Олег Приходько, Володимир Дудка, Зекір’я Муратов. Вони мають хронічні хвороби, які загострилися. Але ці люди позбавлені будь-якої можливості отримати медичну допомогу”, — говорить Котелянець.

Голова Об’єднання родичів політв’язнів Кремля Ігор Котелянець. Фото: Ірина Іванченко, ZMINA

Серед політв’язнів є й 60-річний Азамат Еюпов, який у російському слідчому ізоляторі переніс чотири ішемічні інсульти. Є також 38-річний Амет Сулейманов, який задихається і потребує заміни серцевого клапана. Є у списку й засуджений до 11 років позбавлення волі Іван Яцкін. За словами Котелянця, з Яцкіна росіяни знущалися спеціально: виводили на вулицю без одягу та взуття за температури повітря мінус 14 градусів. Чоловік отримав обмороження ніг і тепер страждає від болю, лікування не отримує.

Експертка Кримської правозахисної групи Ірина Сєдова закликає українську владу розслідувати ці злочини і притягнути винних до відповідальності. За її словами, проблема надання українцям медичної допомоги у російських тюрмах значно погіршилася після повномасштабного вторгнення Росії. За даними Омбудсмена Дмитра Лубінця, наразі окупанти увʼязнили близько 25 тисяч цивільних українців. У багатьох випадках ані їхні родичі, ані правозахисники не знають про місце перебування і стан здоров’я бранців.

“Ми розуміємо, що всі в’язні в Росії перебувають у вкрай тяжкому стані, тому що вони сам на сам із ворожим середовищем. Якщо до 2022 року були можливості через консулів чи адвокатів якось дотягнутися до них, то зараз консульського представництва немає. Адвокати можуть дотягнутися дуже точково, тому що ті, хто працює на українців, перебувають у зоні ризику. Знайти таких адвокатів вкрай важко”, — пояснює Котелянець.

Правозахисники також заявляють, що українці, яких в Росії засудили до значних термінів ув’язнення, не потрапляють у списки на обмін. Та навіть коли б це сталося і вони повернулися б в Україну, то не отримали б безплатного лікування і реабілітації, як того вимагає закон. А все тому, що уряд досі не затвердив відповідну процедуру. Тому Ірина Сєдова вимагає, аби влада розробила державну програму фізичної та психологічної реабілітації хворих, які вийшли на волю з російського полону. Така ж програма, переконана правозахисниця, необхідна для членів їхніх родин.

Експертка Кримської правозахисної групи Ірина Сєдова. Фото: Ірина Іванченко, ZMINA

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Квазіправова система
“Накинули мішок на голову й повезли”. Як росіяни викрали та за що “судять” експоліцейського Олексія Кириченка із Запорізької області

Михайлівка — селище неподалік Запоріжжя. Росіяни окупували його в перші ж дні повномасштабного вторгнення в Україну. Як і в інших захоплених населених пунктах, вони почали незаконно обшукувати оселі і викрадати цивільних: декого згодом повертали додому, а дехто й досі перебуває в заручниках у росіян.

21 Березня 2024

Квазіправова система
Тероризм і спроба підпалити людину: що росіяни інкримінують Костянтину Зіновкіну з Мелітополя та де його утримують

Мелітополь росіяни окупували в перші дні повномасштабного вторгнення. Відразу ж захопили адмінбудівлі, почали викрадати місцевих жителів. Не оминули вони й Костянтина Зіновкіна, який залишився в Мелітополі, аби доглядати маму і бабусю.

12 Лютого 2024

Квазіправова система
Судять за “тероризм”: хто з азовців на лаві підсудних і чому процес позбавлений юридичної логіки

У російському Ростові-на-Дону відбулося перше засідання у справі про “причетність до терористичної організації” та “участі в акціях з повалення російської влади в Донецькій області”. Судять 24 громадян України. Всі вони діючі або колишні військовослужбовці полку “Азов” Національної гвардії України.

16 Червня 2023

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
Досвід для України. Як у Боснії та Герцеговині шукають зниклих безвісти

Одна з найсерйозніших проблем під час війни і після неї — пошук зниклих безвісти та їхня ідентифікація. В Україні, де вже зараз, за офіційною інформацією, налічується понад 30 тисяч зниклих безвісти, ефективна система пошуку лише формується. Утім досвід розбудови такої системи є, зокрема у Боснії та Герцеговини. На запрошення Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти (МКЗБ) цю країну відвідала Олена Бєлячкова, координаторка родин полонених Медійної ініціативи за права людини. Розповідаємо про почуте і побачене нею.

9 Травня 2024

Війна і правосуддя
Коригування, воєнні злочини та пособництво: 39 справ щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

3 Травня 2024

Війна і правосуддя
“Всі викладали, чому я не можу?!” На Кіровоградщині суд виніс вирок чоловіку, який зняв для TikTok відео блокпоста

У Бобринецькому районному суді Кіровоградської області розглянули справу, у якій  місцевого жителя обвинувачують у перешкоджанні діяльності ЗСУ. Чоловік зняв та поширив у TikTok відео, на якому видно блокпост. Обвинувачений уклав угоду про визнання винуватості. Суд її затвердив та призначив чоловіку два роки умовно. МІПЛ розповідає, як відбулося судове засідання та що говорив підсудний.

3 Травня 2024

Більше публікацій