Send Lette
Без категорії

Зібрати свідчення для Генасамблеї ООН: очільниця МЗС Німеччини зустрілася з колишніми заручниками Росії

11 вересня міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок у Києві зустрілась з колишніми цивільними заручниками РФ, а також рідними тих, кого Росія викрала на окупованих територіях та утримує досі. Зустріч відбулася з ініціативи Посольства Німеччини в Україні та організацій Коаліції “Україна. Пʼята ранку” — Медійної ініціативи за права людини та Центру прав людини “ZMINA”, які опікуються питанням цивільних заручників та затримань активних громадян.

Фото: Посольство Німеччини в Україні

Анналена Бербок зазначила, що проблема затримання цивільних громадян є досить важливою для європейської спільноти, вона особисто знає про такі випадки і хотіла би почути більше інформації. За словами пані Бербок, їй важливо мати більше аргументів напередодні Генасамблеї ООН, що відбудеться вже цього місяця. Вона б хотіла бути голосом цивільних заручників на міжнародній арені.

“Мене, мого чоловіка та сина затримали у Херсоні, тримали у ізоляторі тимчасового тримання, катували електричним струмом. Коли росіяни хотіли, аби я визнала провину, що я — шпигунка, мене відводили до дверей, за якими били мого сина. Він кричав. Я цього витримати не могла”, — сказала під час зустрічі Ольга Черняк, яку утримували росіяни майже рік. Спочатку у Херсоні, потім на на межі з окупованим Кримом.

Ольга Черняк. Фото: Посольство Німеччини в Україні

“Моя проукраїнська позиція стала причиною затримання”, — додала Оксана Заярина з Бердянська. Жінку також затримували росіяни, катували. Загалом у заручниках росіян Заярина пробула 83 дні. Нині вона мешкає у Києві.

Ілля Гончар розповів про зникнення свого брата, а Юлія Хропун — затримання свого батька. Обох вже понад рік Росія утримує на своїй території, ховаючи від зовнішнього світу. Ілля та Юлія стали співзасновниками громадської організації “Цивільні в полоні”, яка об’єднує близько трьохсот родин цивільних.

Ольга Черняк та Юлія Хропун. Фото: Посольство Німеччини в Україні

Проблема затримання цивільного населення РФ не нова — ця практика триває з 2014 року. Тоді в окупованому Криму зниклі перші цивільні, які не погоджувалися з окупацією. Потім затримання розпочалися на Донбасі. “Це вже третя хвиля російської агресії. І якщо під час першої хвилі у Криму йшлося про десятки затримань, під час другої на Донбасі — про сотні, то нині про тисячі. Скільки Росія викрала громадян України в окупації, перемістила на територію РФ, кинула у підвали та тюрми в окупації або закатувала — достеменно не відомо”, — сказала Тетяна Печончик, голова правління Центру прав людини “ZMINA”.

Ольга Решетилова, співзасновниця МІПЛ, зазначила, що її організації зараз доводиться документувати те, про що колись читали у мемуарах дисидентів на уроках історії — допити, катування, вивезення до Сибіру, вбивства. “І я не думала, що подібні випадки ми будемо документувати у наш час. А оскільки ми добре вчили історію, то ми знаємо, що буде відбуватися після хвиль затримань, людей будуть перевозити углиб Росії, створюючи для них табори, де вони зникатимуть. Про це йдеться й у нещодавньому розслідуванні агенції Associated Press. Журналісти знайшли документи, які свідчать, що для громадян України росіяни будуть будувати десятки нових таборів”, — сказала вона.

Тетяна Катриченко, виконавча директорка МІПЛ, та Ольга Решетилова, співзасновниця МІПЛ. Фото: Посольство Німеччини в Україні

Решетилова наголосила, що наразі не працюють усі механізми, винайдені після Другої світової війни, для контролю за поводженням з цивільними. Тож потрібно розробити нові. Але перед тим спрямувати зусилля на встановлення місць утримання всіх затриманих цивільних та моніторинг умов.

На завершення зустрічі Бербок сказала, що Німеччина разом з кількома іншими державами, зокрема Канадою, намагається досягти того, аби викрадення цивільних Росією в Україні було визнано злочином проти людяності.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Правозахисники вимагають від державних органів розробити покроковий механізм дій для родичів зниклих безвісти

Попри те, що війна в Україні триває понад 10 років, українська влада досі не напрацювали для родин зниклих безвісти єдиного покрокового механізму дій для забезпечення юридичного статусу, пошуку своїх рідних та отримання належних прав і соціальних гарантій.

30 Серпня 2024

Як підтвердити факт, що людину тримали чи утримують у російському полоні: інструкція

МІПЛ та ZMINA підготували інструкцію про те, як встановлити факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, на які питання варто звернути увагу під час підготовки документів для подачі у відповідні органи і що робити у разі відмови.

14 Серпня 2024

Як рідним зниклих безвісти отримати пенсію у зв’язку із втратою годувальника 

Пенсія у зв’язку із втратою годувальника є одним із основних способів підтримки родин осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Більше того, у випадку родин цивільних осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, така пенсія є єдиною державною гарантією.

1 Серпня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Насильницькі зникнення
Як катують у тюрмі “Ізоляція”: студент із Донецька розповів про пережите у вʼязницях так званої “ДНР”

У рідний Донецьк Даніїл Булгаков повернувся, аби доглядати хвору бабусю. Утім хлопця кинули у вʼязницю. Після звільнення він розповів МІПЛ про те, що відбувається у донецьких тюрмах, про постійні тортури і роботу так званих “адвокатів”, які працюють на “ДНР”.  

6 Вересня 2024

Війна і правосуддя
Здача батька росіянам, полонені росіяни і пропаганда проти ТЦК: 88 справ щодо війни, за якими радимо стежити цього тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує стежити за найрезонанснішими справами війни, які розглядають українські суди. Мова йде про воєнні злочини, колабораціонізм, державну зраду, несанкціоноване поширення інформації про ЗСУ та глорифікацію Росії.

6 Вересня 2024

Інші воєнні злочини
Мобілізація цивільних, які були у полоні: колишні бранці вимагають справедливості

В оновленому законі про мобілізацію, який діє з 18 травня 2024 року, зазначено, що військові, які були у полоні, мають право звільнитися з військової служби і не бути мобілізованими. Водночас цивільних українців, які також були у російському незаконному увʼязненні, продовжують мобілізовувати. Цивільні, які пережили полон, вважають, що це несправедливо.

5 Вересня 2024

Більше публікацій