Send Lette
Квазіправова система

Без медичної допомоги: як Росія вбиває українських бранців

Двоє кримських політв’язнів — Джеміль Гафаров і Костянтин Ширінг — померли в російській неволі у лютому цього року. Це сталося через те, що російська влада не надала їм необхідної медичної допомоги. Наразі громадським організаціям відомо про щонайменше 180 кримських політв’язнів, серед яких кілька десятків мають хронічні захворювання чи інвалідність. Вони ризикують померти у російських застінках, тому що не отримують необхідного лікування. Про це заявляє Центр прав людини ZMINA, який опублікував список політв’язнів, що потребують негайної медичної допомоги. У списку — 21 ім’я. Це громадяни України, яких Росія переслідує з політичних мотивів і які опинилися у вʼязницях окупантів ще до повномасштабного вторгнення.

Голова Об’єднання родичів політв’язнів Кремля Ігор Котелянець підкреслює, що найчастіше в’язні мають хвороби зубів, травної системи, гіпертонію, порушення зору, слуху, біль у суглобах. Все це — через погане харчування, нестерпні умови утримання, знущання.

“Особливо страждають люди пенсійного віку, які засуджені до величезних строків. Це, наприклад, Олег Приходько, Володимир Дудка, Зекір’я Муратов. Вони мають хронічні хвороби, які загострилися. Але ці люди позбавлені будь-якої можливості отримати медичну допомогу”, — говорить Котелянець.

Голова Об’єднання родичів політв’язнів Кремля Ігор Котелянець. Фото: Ірина Іванченко, ZMINA

Серед політв’язнів є й 60-річний Азамат Еюпов, який у російському слідчому ізоляторі переніс чотири ішемічні інсульти. Є також 38-річний Амет Сулейманов, який задихається і потребує заміни серцевого клапана. Є у списку й засуджений до 11 років позбавлення волі Іван Яцкін. За словами Котелянця, з Яцкіна росіяни знущалися спеціально: виводили на вулицю без одягу та взуття за температури повітря мінус 14 градусів. Чоловік отримав обмороження ніг і тепер страждає від болю, лікування не отримує.

Експертка Кримської правозахисної групи Ірина Сєдова закликає українську владу розслідувати ці злочини і притягнути винних до відповідальності. За її словами, проблема надання українцям медичної допомоги у російських тюрмах значно погіршилася після повномасштабного вторгнення Росії. За даними Омбудсмена Дмитра Лубінця, наразі окупанти увʼязнили близько 25 тисяч цивільних українців. У багатьох випадках ані їхні родичі, ані правозахисники не знають про місце перебування і стан здоров’я бранців.

“Ми розуміємо, що всі в’язні в Росії перебувають у вкрай тяжкому стані, тому що вони сам на сам із ворожим середовищем. Якщо до 2022 року були можливості через консулів чи адвокатів якось дотягнутися до них, то зараз консульського представництва немає. Адвокати можуть дотягнутися дуже точково, тому що ті, хто працює на українців, перебувають у зоні ризику. Знайти таких адвокатів вкрай важко”, — пояснює Котелянець.

Правозахисники також заявляють, що українці, яких в Росії засудили до значних термінів ув’язнення, не потрапляють у списки на обмін. Та навіть коли б це сталося і вони повернулися б в Україну, то не отримали б безплатного лікування і реабілітації, як того вимагає закон. А все тому, що уряд досі не затвердив відповідну процедуру. Тому Ірина Сєдова вимагає, аби влада розробила державну програму фізичної та психологічної реабілітації хворих, які вийшли на волю з російського полону. Така ж програма, переконана правозахисниця, необхідна для членів їхніх родин.

Експертка Кримської правозахисної групи Ірина Сєдова. Фото: Ірина Іванченко, ZMINA

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Квазіправова система
Росіяни засудили до 6,5 років вʼязниці херсонського залізничника Олександра Керекешу

Керівника Херсонської дистанції колії № 15 Одеської залізниці звинуватили у диверсії. Перший рік він проведе у вʼязниці, решту 5,5 — у колонії суворого режиму. 

4 Липня 2024

Війна і правосуддя
Засуджені за вбивство “Мотороли”: що відомо про українців, яких Росія звинуватила у підриві командира батальйону проросійських сепаратистів

Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону виніс вирок чотирьом українцям, яких звинувачують у замаху на так званого главу “ДНР” Олександра Захарченка та вбивстві командира батальйону проросійських сепаратистів Арсена Павлова, відомого за позивним “Моторола”.

19 Червня 2024

Квазіправова система
“Накинули мішок на голову й повезли”. Як росіяни викрали та за що “судять” експоліцейського Олексія Кириченка із Запорізької області

Михайлівка — селище неподалік Запоріжжя. Росіяни окупували його в перші ж дні повномасштабного вторгнення в Україну. Як і в інших захоплених населених пунктах, вони почали незаконно обшукувати оселі і викрадати цивільних: декого згодом повертали додому, а дехто й досі перебуває в заручниках у росіян.

21 Березня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
Суд над вінницьким адвокатом, який перешкоджав ТЦК, та ще 87 справ щодо війни цього тижня 

МІПЛ продовжує відстежувати найцікавіші судові справи, які стосуються злочинів, скоєних в умовах війни. Для зручності ми змінили формат розсилки судових анонсів, аби вам було зручніше шукати справи зі свого регіону. У доданих файлах є посилання на загальну таблицю зі всіма справами, розподіленими за областями. Також до цієї таблиці веде кожне посилання з цього матеріалу.

24 Лютого 2025

Насильницькі зникнення
Замість обміну — етап. Цивільних полонених із окупованої Луганщини почали вивозити в Росію

“Все йде дуже тяжко, але я тримаюся, духом не падаю. Всіх обіймаю, вірю, що побачимося. Як казав Шопенгауер 300 років тому, все станеться так чи інакше”, — писав рідним луганчанин Олександр Борисов у першому листі після етапу. 24 грудня 2024 року. Росія, Якутськ. Борисов — один із кількох десятків цивільних, яких захопили на окупованій частині Луганської області до повномасштабного російського вторгнення в Україну і тримають в ув’язненні до сих пір. З кінця 2024 року їх почали етапувати в Росію. Олександр став одним із перших етапованих.

20 Лютого 2025

Війна і правосуддя
Російський військовий катував поліціянтів на Харківщині — суд постановив слухати справу в закритому режимі

Обвинувачений — 33-річний військовий Олександр Кулешов, уродженець Ставропольського краю РФ. За даними речника СБУ Владислава Абдули, Кулешов брав участь в окупації Куп'янщини й причетний щонайменше до двох викрадень поліціянтів у березні 2022 року. Йому інкримінують вчинення воєнного злочину за ч. 1 ст. 438 КК України.

19 Лютого 2025

Більше публікацій