Send Lette
Квазіправова система

Без медичної допомоги: як Росія вбиває українських бранців

Двоє кримських політв’язнів — Джеміль Гафаров і Костянтин Ширінг — померли в російській неволі у лютому цього року. Це сталося через те, що російська влада не надала їм необхідної медичної допомоги. Наразі громадським організаціям відомо про щонайменше 180 кримських політв’язнів, серед яких кілька десятків мають хронічні захворювання чи інвалідність. Вони ризикують померти у російських застінках, тому що не отримують необхідного лікування. Про це заявляє Центр прав людини ZMINA, який опублікував список політв’язнів, що потребують негайної медичної допомоги. У списку — 21 ім’я. Це громадяни України, яких Росія переслідує з політичних мотивів і які опинилися у вʼязницях окупантів ще до повномасштабного вторгнення.

Голова Об’єднання родичів політв’язнів Кремля Ігор Котелянець підкреслює, що найчастіше в’язні мають хвороби зубів, травної системи, гіпертонію, порушення зору, слуху, біль у суглобах. Все це — через погане харчування, нестерпні умови утримання, знущання.

“Особливо страждають люди пенсійного віку, які засуджені до величезних строків. Це, наприклад, Олег Приходько, Володимир Дудка, Зекір’я Муратов. Вони мають хронічні хвороби, які загострилися. Але ці люди позбавлені будь-якої можливості отримати медичну допомогу”, — говорить Котелянець.

Голова Об’єднання родичів політв’язнів Кремля Ігор Котелянець. Фото: Ірина Іванченко, ZMINA

Серед політв’язнів є й 60-річний Азамат Еюпов, який у російському слідчому ізоляторі переніс чотири ішемічні інсульти. Є також 38-річний Амет Сулейманов, який задихається і потребує заміни серцевого клапана. Є у списку й засуджений до 11 років позбавлення волі Іван Яцкін. За словами Котелянця, з Яцкіна росіяни знущалися спеціально: виводили на вулицю без одягу та взуття за температури повітря мінус 14 градусів. Чоловік отримав обмороження ніг і тепер страждає від болю, лікування не отримує.

Експертка Кримської правозахисної групи Ірина Сєдова закликає українську владу розслідувати ці злочини і притягнути винних до відповідальності. За її словами, проблема надання українцям медичної допомоги у російських тюрмах значно погіршилася після повномасштабного вторгнення Росії. За даними Омбудсмена Дмитра Лубінця, наразі окупанти увʼязнили близько 25 тисяч цивільних українців. У багатьох випадках ані їхні родичі, ані правозахисники не знають про місце перебування і стан здоров’я бранців.

“Ми розуміємо, що всі в’язні в Росії перебувають у вкрай тяжкому стані, тому що вони сам на сам із ворожим середовищем. Якщо до 2022 року були можливості через консулів чи адвокатів якось дотягнутися до них, то зараз консульського представництва немає. Адвокати можуть дотягнутися дуже точково, тому що ті, хто працює на українців, перебувають у зоні ризику. Знайти таких адвокатів вкрай важко”, — пояснює Котелянець.

Правозахисники також заявляють, що українці, яких в Росії засудили до значних термінів ув’язнення, не потрапляють у списки на обмін. Та навіть коли б це сталося і вони повернулися б в Україну, то не отримали б безплатного лікування і реабілітації, як того вимагає закон. А все тому, що уряд досі не затвердив відповідну процедуру. Тому Ірина Сєдова вимагає, аби влада розробила державну програму фізичної та психологічної реабілітації хворих, які вийшли на волю з російського полону. Така ж програма, переконана правозахисниця, необхідна для членів їхніх родин.

Експертка Кримської правозахисної групи Ірина Сєдова. Фото: Ірина Іванченко, ZMINA

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Квазіправова система
“Накинули мішок на голову й повезли”. Як росіяни викрали та за що “судять” експоліцейського Олексія Кириченка із Запорізької області

Михайлівка — селище неподалік Запоріжжя. Росіяни окупували його в перші ж дні повномасштабного вторгнення в Україну. Як і в інших захоплених населених пунктах, вони почали незаконно обшукувати оселі і викрадати цивільних: декого згодом повертали додому, а дехто й досі перебуває в заручниках у росіян.

21 Березня 2024

Квазіправова система
Тероризм і спроба підпалити людину: що росіяни інкримінують Костянтину Зіновкіну з Мелітополя та де його утримують

Мелітополь росіяни окупували в перші дні повномасштабного вторгнення. Відразу ж захопили адмінбудівлі, почали викрадати місцевих жителів. Не оминули вони й Костянтина Зіновкіна, який залишився в Мелітополі, аби доглядати маму і бабусю.

12 Лютого 2024

Квазіправова система
Судять за “тероризм”: хто з азовців на лаві підсудних і чому процес позбавлений юридичної логіки

У російському Ростові-на-Дону відбулося перше засідання у справі про “причетність до терористичної організації” та “участі в акціях з повалення російської влади в Донецькій області”. Судять 24 громадян України. Всі вони діючі або колишні військовослужбовці полку “Азов” Національної гвардії України.

16 Червня 2023

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Адвокація
Переслідування цивільних українців Росією може бути злочином проти людяності — в ОБСЄ розкрили нові факти

В ОБСЄ презентували звіт про порушення міжнародного гуманітарного права, воєнні злочини та злочини проти людяності, пов'язані зі свавільним позбавленням волі цивільних українців Російською Федерацією. Звіт підготовлений місією експертів ОБСЄ в рамках Московського механізму, запуск якого МІПЛ адвокатувала понад півтора року. Під час підготовки документу МІПЛ тісно співпрацювала з експертами місії, задокументовані нами факти про злочини Росії стали частиною звіту.

26 Квітня 2024

Війна і правосуддя
Коригування дронів по Сумах, воєнні злочини та Паша “Мерседес”: 44 справи щодо війни за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

26 Квітня 2024

Адвокація
МІПЛ представила в ОБСЄ результати аналітики про права і мотивацію потерпілих від воєнних злочинів

Медійна ініціатива за права людини продовжує адвокаційний візит в ОБСЄ у рамках Supplementary Human Dimension Meetings. Аналітикиня Любов Смачило і керівниця відділу моніторингу судів у справах щодо війни Оксана Расулова взяли участь у заході “Виклики становлення правосуддя в Україні для потерпілих від воєнних злочинів і їхня мотивація на національному рівні", організований МІПЛ.

24 Квітня 2024

Більше публікацій