Send Lette
Квазіправова система

Без медичної допомоги: як Росія вбиває українських бранців

Двоє кримських політв’язнів — Джеміль Гафаров і Костянтин Ширінг — померли в російській неволі у лютому цього року. Це сталося через те, що російська влада не надала їм необхідної медичної допомоги. Наразі громадським організаціям відомо про щонайменше 180 кримських політв’язнів, серед яких кілька десятків мають хронічні захворювання чи інвалідність. Вони ризикують померти у російських застінках, тому що не отримують необхідного лікування. Про це заявляє Центр прав людини ZMINA, який опублікував список політв’язнів, що потребують негайної медичної допомоги. У списку — 21 ім’я. Це громадяни України, яких Росія переслідує з політичних мотивів і які опинилися у вʼязницях окупантів ще до повномасштабного вторгнення.

Голова Об’єднання родичів політв’язнів Кремля Ігор Котелянець підкреслює, що найчастіше в’язні мають хвороби зубів, травної системи, гіпертонію, порушення зору, слуху, біль у суглобах. Все це — через погане харчування, нестерпні умови утримання, знущання.

“Особливо страждають люди пенсійного віку, які засуджені до величезних строків. Це, наприклад, Олег Приходько, Володимир Дудка, Зекір’я Муратов. Вони мають хронічні хвороби, які загострилися. Але ці люди позбавлені будь-якої можливості отримати медичну допомогу”, — говорить Котелянець.

Голова Об’єднання родичів політв’язнів Кремля Ігор Котелянець. Фото: Ірина Іванченко, ZMINA

Серед політв’язнів є й 60-річний Азамат Еюпов, який у російському слідчому ізоляторі переніс чотири ішемічні інсульти. Є також 38-річний Амет Сулейманов, який задихається і потребує заміни серцевого клапана. Є у списку й засуджений до 11 років позбавлення волі Іван Яцкін. За словами Котелянця, з Яцкіна росіяни знущалися спеціально: виводили на вулицю без одягу та взуття за температури повітря мінус 14 градусів. Чоловік отримав обмороження ніг і тепер страждає від болю, лікування не отримує.

Експертка Кримської правозахисної групи Ірина Сєдова закликає українську владу розслідувати ці злочини і притягнути винних до відповідальності. За її словами, проблема надання українцям медичної допомоги у російських тюрмах значно погіршилася після повномасштабного вторгнення Росії. За даними Омбудсмена Дмитра Лубінця, наразі окупанти увʼязнили близько 25 тисяч цивільних українців. У багатьох випадках ані їхні родичі, ані правозахисники не знають про місце перебування і стан здоров’я бранців.

“Ми розуміємо, що всі в’язні в Росії перебувають у вкрай тяжкому стані, тому що вони сам на сам із ворожим середовищем. Якщо до 2022 року були можливості через консулів чи адвокатів якось дотягнутися до них, то зараз консульського представництва немає. Адвокати можуть дотягнутися дуже точково, тому що ті, хто працює на українців, перебувають у зоні ризику. Знайти таких адвокатів вкрай важко”, — пояснює Котелянець.

Правозахисники також заявляють, що українці, яких в Росії засудили до значних термінів ув’язнення, не потрапляють у списки на обмін. Та навіть коли б це сталося і вони повернулися б в Україну, то не отримали б безплатного лікування і реабілітації, як того вимагає закон. А все тому, що уряд досі не затвердив відповідну процедуру. Тому Ірина Сєдова вимагає, аби влада розробила державну програму фізичної та психологічної реабілітації хворих, які вийшли на волю з російського полону. Така ж програма, переконана правозахисниця, необхідна для членів їхніх родин.

Експертка Кримської правозахисної групи Ірина Сєдова. Фото: Ірина Іванченко, ZMINA

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Квазіправова система
Росіяни засудили до 6,5 років вʼязниці херсонського залізничника Олександра Керекешу

Керівника Херсонської дистанції колії № 15 Одеської залізниці звинуватили у диверсії. Перший рік він проведе у вʼязниці, решту 5,5 — у колонії суворого режиму. 

4 Липня 2024

Війна і правосуддя
Засуджені за вбивство “Мотороли”: що відомо про українців, яких Росія звинуватила у підриві командира батальйону проросійських сепаратистів

Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону виніс вирок чотирьом українцям, яких звинувачують у замаху на так званого главу “ДНР” Олександра Захарченка та вбивстві командира батальйону проросійських сепаратистів Арсена Павлова, відомого за позивним “Моторола”.

19 Червня 2024

Квазіправова система
“Накинули мішок на голову й повезли”. Як росіяни викрали та за що “судять” експоліцейського Олексія Кириченка із Запорізької області

Михайлівка — селище неподалік Запоріжжя. Росіяни окупували його в перші ж дні повномасштабного вторгнення в Україну. Як і в інших захоплених населених пунктах, вони почали незаконно обшукувати оселі і викрадати цивільних: декого згодом повертали додому, а дехто й досі перебуває в заручниках у росіян.

21 Березня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
Мер Полтави, херсонські колонії і вітчим із “ДНР”: 34 справи щодо війни, за якими радимо стежити цього тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

22 Липня 2024

Війна і правосуддя
“Я не асоціююся з підзахисним — я потрібна для балансу правосуддя і справедливості”, — адвокатка російських військових

Юлія Шуляк — українська адвокатка, яка представляє в суді російських військових, яких обвинувачують у воєнних злочинах. В інтерв’ю МІПЛ адвокатка розповідає про досвід роботи з воєнними злочинами, виклики заочного процесу, вплив міжнародного освітнього проєкту на її бачення власної роботи та суспільний осуд.

19 Липня 2024

Війна і правосуддя
Роздроблені справи як системна проблема. МІПЛ проаналізувала останні судові вироки росіянам за воєнні злочини

Порівняно з попередніми вироками, у червневих судді скорочували контекстуальну частину, яка підтверджує, що злочин скоїли в умовах війни. Читати та розуміти такі вироки значно простіше. Водночас помітна системна проблема — кожен вирок здебільшого присвячений одному обвинуваченому, хоча злочин вчинили кілька людей. Детальніше — в аналітиці МІПЛ. 

18 Липня 2024

Більше публікацій