Send Lette
Cards

Микита Бузінов

Микита Бузінов

Дата зникнення: 4 березня 2022 року

Місце зникнення: селище Михайло-Коцюбинське, Чернігівська область

 

Виїжджаючи із великого міста Чернігова, що на півночі України, близько до кордону з Білоруссю, до невеликого села у лютому минулого року, 25-річний Микита Бузінов думав, що буде безпеці. Напередодні РФ вторглась в Україну, окупувавши території. Перші дні хлопець разом з родиною перебував у тихому селище Михайло-Коцюбинське за 20 кілометрів від міста. Але спокій тривав недовго, росіяни добралися й туди, окупувавши населений пункт. А коли українські військові знищили кілька ворожих колон, окупанти почали викрадати мирних людей — шукали тих, хто міг спілкуватися з українськими військовими.

Микита працював звичайним водієм і не мав жодного стосунку до війська. Тож не думав, що його родина може зацікавити російських армійців. Та 4 березня ворожі військові прийшли до будинку Бузінових.

Удома була вся сім’я: мати та дядько, брат, а також наречена Микити — Катерина. Людей вивели на вулицю та відібрали їхні телефони. А далі почався жах. Микиту роздягли, щоб перевірити чи немає на його тілі татуювань та слідів від зброї. На хлопця та його брата росіяни наводили автомати. Військові кричали, що знайшли мапи у телефоні брата. А самого Микиту звинуватили, що нібито передавав якісь дані. Щоб залякати людей, росіяни навіть імітували розстріл: відвели Микиту за сарай та почали стріляти. Мати хлопця пережила пекло, адже не знала, чи жива її дитина.

Згодом поряд із Микитою на коліна поставили його наречену Катерину. На дівчину також навели зброю. Психологічно тиснули, погрожували вбити коханого просто в Катерини на очах.

Врешті військово поїхали геть, але забрали з собою Микиту. Де його шукати, рідні не мали уявлення. Сподівалася, що хлопець повернеться вже наступного дня, але минав час, а про сина і коханого не було жодних звісток.

Після звільнення селища сім’я Бузінових дізналася, що місцевого мешканця, якого росіяни також викрали 4 березня, знайшли закатованим: після днів побоїв йому вистрілили у голову. Усі боялися, щоб така доля не спіткала й Микиту. Мати здала зразки ДНК. Місяці минали, та жодних збігів рідні не отримали. Серед мертвих хлопця не було.
Врешті через 9 місяців після викрадення, прийшла звістка, що його можуть утримувати в російському Білгороді. Адвокат, якого найняли родичі, поїхав до міста, але отримав відповідь, мовляв, Микити Бузінова у білгородському СІЗО немає. А згодом прийшла інша звістка: людина з таким ім’ям “вибула” із тамтешньої в’язниці.

Тож сім’я сподівається, що хлопець досі живий та перебуває в російських застінках. І одного дня він таки повернеться додому.

0 Коментарів

Наразі коментарі закриті.

Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
Мер Полтави, херсонські колонії і вітчим із “ДНР”: 34 справи щодо війни, за якими радимо стежити цього тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

22 Липня 2024

Війна і правосуддя
“Я не асоціююся з підзахисним — я потрібна для балансу правосуддя і справедливості”, — адвокатка російських військових

Юлія Шуляк — українська адвокатка, яка представляє в суді російських військових, яких обвинувачують у воєнних злочинах. В інтерв’ю МІПЛ адвокатка розповідає про досвід роботи з воєнними злочинами, виклики заочного процесу, вплив міжнародного освітнього проєкту на її бачення власної роботи та суспільний осуд.

19 Липня 2024

Війна і правосуддя
Роздроблені справи як системна проблема. МІПЛ проаналізувала останні судові вироки росіянам за воєнні злочини

Порівняно з попередніми вироками, у червневих судді скорочували контекстуальну частину, яка підтверджує, що злочин скоїли в умовах війни. Читати та розуміти такі вироки значно простіше. Водночас помітна системна проблема — кожен вирок здебільшого присвячений одному обвинуваченому, хоча злочин вчинили кілька людей. Детальніше — в аналітиці МІПЛ. 

18 Липня 2024

Більше публікацій