Send Lette
Насильницькі зникнення

Домовленості щодо цивільних не працюють. Представник Омбудсмена зустрівся з рідними українських заручників

Голова української розвідки Кирило Буданов заявляє, що майже 40% тих, хто перебуває в російському полоні — цивільні. МІПЛ відомо про понад 900 викрадених росіянами цивільних. Їх утримують у тюрмах РФ та на окупованих територіях України. Утім реальна цифра — значно більша.

Визволення цивільних заручників — один із пріоритетних напрямків, яким займається Уповноважений Верховної Ради з прав людини. Тому рідні викрадених найперше прагнуть спілкуватися саме з його представниками. Так вони дізнаються про перспективи звільнення своїх близьких. 24 березня у Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими відбулася зустріч Олександра Кононенко, представника Уповноваженого з додержання прав людини в системі органів сектору безпеки й оборони, з групою рідних заручників із Київської області (Димерська ОТГ, Вишгородський район). Проте оптимістичної інформації про долю цивільних заручників в офісі Омбудсмена немає.


“Росія робить злочинцями наших цивільних громадян”

На питання рідних про домовленості з РФ щодо повернення в Україну ув’язнених з Київщини Олександр Кононенко повідомив: “Жодних домовленостей на сьогодні не реалізовано. Єдине просування у питанні цивільних — це домовленості стосовно дітей. Але, я думаю, на це більшою мірою вплинули виписані ордери стосовно Путіна і Львової-Бєлової. Що робиться? Ми продовжуємо з ними спілкуватись і чекати відповіді на ті проблеми, які ми перед ними поставили. Домовленості в Анкарі не стосувались усіх цивільних, це, в першу чергу, стосувалось тих людей, які є найбільш компромісними. Це 12 осіб старші за 65 років, у яких важкий стан здоров’я, і більше 1900 зниклих безвісти, які старші за 70 років. Але навіть стосовно цих категорій реальних результатів не досягнуто. Тобто звільнених немає”.

За словами Кононенка, триває активна робота зі збору та фіксації інформації щодо російських воєнних злочинів — як в Україні, так і у співробітництві з Міжнародним кримінальним судом. 

“Міжнародна підтримка існує. І свідчення цього — ті кроки, які зробив Міжнародний кримінальний суд стосовно депортованих дітей. Зараз збираються всі документи та свідчення щодо воєнних злочинів, все це передаватиметься до суду. Є сподівання, що обвинувачення висунуть і причетним до проблематики цивільних осіб”, — каже Олександр Кононенко. За його словами, згідно з Четвертою Женевською Конвенцією, цивільних заручників РФ зобов’язана відпустити без жодних умов.

Олександр Кононенко, представник Уповноваженого ВР з прав людини

“У цій конвенції дуже чітко написано, що цивільні заручники не мають затримуватись, їх мають відпускати. Що робить Росія? Вона усіх цих людей “робить злочинцями”, висуває їм звинувачення у тероризмі, в супротиві спеціальній військовій операції, пособництві ЗСУ, що є повністю абсурдним з точки зору незалежної держави і тих людей, що є патріотами своєї держави”, — говорить Кононенко.

Він підкреслює, що всі вчинені РФ злочини стають відомими після деокупації українських територій, що факти про катівні задокументовані, а матеріали передані до Офісу Генпрокурора, де створено окремий департамент, який займається воєнними злочинами. Крім того, дані про російські воєнні злочини передаються до Міжнародного кримінального суду.


“Цивільні мають статус зниклих безвісти, адже не підтверджені МКЧХ”

На зустрічі з представником Уповноваженого було повідомлено, що триває робота над створенням окремої групи людей за участі представників різних відомств, яка займатиметься виключно питанням цивільних заручників і дітей, депортованих у Росію.

“Очолювати цю групу буду я. Сподіваюсь, ми зможемо досягти такої ж ефективності в питанні цивільних заручників, яку показав Координаційний штаб у питанні військовополонених”, — зазначає Олександр Кононенко. 

На Київщині росіяни розстрілювали будинки та викрадали цивільних мешканців, багато з яких зараз перебувають у РФ

На зустрічі підняли і питання статусу цивільних, яких Національне інформаційне бюро часто окреслює як “зниклі безвісти”. За словами Кононенка, статус можуть змінити лише після того, як МКЧХ підтвердить перебування тієї чи іншої особи в заручниках.

“Чому така кількість цивільних вважається безвісти зниклими? Тому що вони ніким не верифікуються, ніким не підтверджуються. Цивільний порівняно з військовослужбовцями та дітьми — найменш захищена особа. Перший крок, аби якимось чином конструктивно вести розмову з тією стороною, полягає в підтвердженні місця перебування людини: знайти її, дізнатися, де вона сидить. Сьогодні з боку Уповноваженого ми опитуємо всіх звільнених з полону. По-перше, щодо порушення прав і свобод, по-друге — з ким вони перебували, кого побачили, про кого чули. Інформації не дуже багато стосовно цивільних, але потроху вона отримується”, — зазначає Олександр Кононенко, підкреслюючи, що єдине законне підтвердження, верифікація заручника — інформація від МКЧХ. — Все інше — неофіційні підтвердження. Добре, що хоча б на початковому етапі МКЧХ підтвердив незначну кількість людей, зокрема з Київського регіону”.

Присутня на зустрічі народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк попросила представника Уповноваженого повідомити, чи можливо покращити комунікацію між Уповноваженим, Координаційним штабом, НІБ і рідними заручників, чи зможуть рідні отримувати напряму від державних структур інформацію про проведені СБУ опитування звільнених з полону, які інформують про стан та місце утримання цивільних заручників. “Будь ласка, виділіть якусь людину, яка попрацює і повідомить людям дані про свідчення. Можливо, представники НІБу зможуть надати людям інформацію про те, чи є відомості про їхніх рідних. Організуйте зустріч, хай рідні дізнаються про наявну в бюро інформацію щодо їхніх рідних”, — закликає Василевська-Смаглюк.

Селище Демидів на Київщині сильно постраждало під час окупації в березні 2022 року

Під час зустрічі представник ГУР підтвердив, що після того як звільнені надають свідчення про те, кого вони бачили в увʼязненні, рідним інших заручників така інформація не передається, бо це не передбачено нормативно-правовими актами. 

“Ми працюємо у визначених законом рамках. Здійснюємо опитування тих, хто повернувся з полону, це робить оперативна група Координаційного штабу, далі інформація передається за напрямками — ЗСУ, НГУ, Нацполіція і так далі. В тому числі, НІБ. Ми не можемо розголошувати цю інформацію. Навіть коли ми робимо опитування, ми не інформуємо рідних, ми передаємо інформацію до НІБ, який на основі отриманої інформації змінює облік зі “зниклого безвісти” на “імовірно перебуває в заручниках”. Є кримінальне провадження, і на ваше клопотання слідчий може зробити запити, отримати інформацію, хто та що засвідчив стосовно зниклої людини. Коли хлопці (звільнені з полону, — МІПЛ) засвідчують щось, то штаб завжди сприяє тому, аби вони інформували рідних цих осіб”, — розповідає представник ГУР.


“Нічого нового. Знову потрібно чекати. Може, до кінця війни?” 

Після зустрічі з представником Уповноваженого рідні цивільних заручників, захоплених росіянами в лютому-березні 2022 року на території Вишгородського району, розповіли МІПЛ, що почули те саме, що представники Координаційного штабу та офісу Омбудсмена вже озвучували.

“На жаль, нічого нового ми не дізнались. Єдине — пояснили, що не буде, певно, звільнення цивільних, поки не звільнять країну від тої нечисті. Мені хоча б дізнатися, де він, а інше… Чекатимемо. Планую поїхати на зустріч із представниками НІБ, можливо, там щось скажуть. Шість осіб у нас у Димерській ОТГ, про яких взагалі нічого невідомо, і в цьому переліку мій син», — розповідає Лідія Лях, мама зниклого безвісти Юрія Ляха, історію зникнення якого нещодавно опублікувала МІПЛ.

Мама зниклого Юрія Ляха сподівається на отримання бодай якоїсь інформації про сина Юрія

Яна Шеремет, батька якої окупанти викрали в Димері на Київщині наприкінці лютого 2022 року (МІПЛ писала про нього в статті), каже про необхідність створення особливого механізму, який би дозволив повернути в Україну цивільних заручників.

“За рік роботи Координаційного штабу та інших структур я не побачила змін, як не побачила змін і стосовно свого батька. Те, що зараз спираються на Женевську конвенцію, — “вони повинні відпустити заручників” — вибачте, ніхто їх просто так не відпустить. Для цього потрібні дії. Потрібен дієвий механізм — або обміни, або санкції, бо вже рік минув, а через обміни звільнили лише одиниці цивільних. Образливо, що рідним не повідомляють інформацію про їхніх близьких, навіть коли вона є в органах (слідчих, — МІПЛ). Було б важливо, щоб рідні дізнавалися звістки про своїх близьких, так було би спокійніше”, — каже Яна Шеремет. 

Батько Яни Шеремет Сергій Хроленко, імовірно, перебуває в одній з російських в’язниць

Марія Ковальова, сестра викраденого на Київщині Анатолія Васьківського, каже, що найперше бажання всіх рідних заручників — повернути додому своїх близьких, яких РФ утримує в місцях позбавлення волі. “Я розумію, що діти важливіші, ніж дорослі, проте дуже хотілося б, щоб цивільні заручники повернулись. Але на зустрічах із представником Уповноваженого нам весь час говорять одне й те саме — нічого нового. Мало віриться, що Росія почне віддавати цивільних заручників без жодних умов. Я питаю різних людей про перспективи їх повернення, і багато хто схиляється до думки, що це станеться лише після перемоги. Ходять чутки про майбутні обміни за участі цивільних, але чи будуть такі обміни насправді, невідомо”, — каже Марія Ковальова.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Насильницькі зникнення
Рік російського полону. Як родина херсонців, що хотіла зберегти державне майно, опинилася під “арештом”, але вирвалась на свободу

МІПЛ розповідає історію викрадення росіянами Сергія Барчука, 35-річного заступника керівника Головного управління Пенсійного фонду в Херсонській області, та його рідних, які намагалися захистити державну офісну техніку від російських мародерів, а натомість провели понад рік в окупаційних СІЗО, витримали тортури, знущання і все ж дочекалися свого звільнення. 

22 Квітня 2024

Насильницькі зникнення
Звільніть наших рідних! У Києві вимагають повернути цивільних з полону

У столиці рідні цивільних заручників, колишні бранці РФ, представники правозахисних організацій та Омбудсмена провели акцію на підтримку незаконно утримуваних Росією громадян України. Її організувала ГО “Цивільні в полоні”, яка об’єднує рідних близько 280 цивільних заручників.

10 Квітня 2024

Насильницькі зникнення
Історія двох викрадень. Як росіяни створили “екстреміста” з каховського тренера з пейнтболу

Влітку 2023 року окупанти увʼязнили Павла Зозулюка, 43-річного активіста з Херсонської області. З тих пір його сімʼя намагається визволити чоловіка. МІПЛ поговорила з сестрою та племінником Павла, аби розказати його історію.

6 Березня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Адвокація
МІПЛ представила в ОБСЄ результати аналітики про права і мотивацію потерпілих від воєнних злочинів

Медійна ініціатива за права людини продовжує адвокаційний візит в ОБСЄ у рамках Supplementary Human Dimension Meetings. Аналітикиня Любов Смачило і керівниця відділу моніторингу судів у справах щодо війни Оксана Расулова взяли участь у заході “Виклики становлення правосуддя в Україні для потерпілих від воєнних злочинів і їхня мотивація на національному рівні", організований МІПЛ.

24 Квітня 2024

Інші воєнні злочини
Жертвами сексуального насильства в умовах війни торік стали 85 українців, зокрема двоє дітей — звіт ООН

Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні заявляє, що має дані про 52 чоловіка, 31 одну жінку, а також двох неповнолітніх, які у 2023 році постраждали від сексуального насильства, пов’язаного з війною. Ці злочини скоєні як проти цивільних, так і проти військовополонених.

24 Квітня 2024

Адвокація
У Брюсселі показали фільм “20 днів у Маріуполі”: після цього МІПЛ взяла участь у дискусії

У столиці Бельгії показали десять фільмів цьогорічного міжнародного чеського фестивалю “Один світ” — найбільшої правозахисної події документального кіно у світі, організованої People in Need. Переглянули й оскароносну стрічку “20 днів у Маріуполі” українського режисера Мстислава Чернова. Серед глядачів була Любов Смачило, аналітикиня МІПЛ.

23 Квітня 2024

Більше публікацій